Ухвала суду № 76034022, 23.08.2018, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 179/1655/18

1-кп/0187/193/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" серпня 2018 р. смт. Петриківка

Петриківський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Говорухи В.О., за участю секретаря судового засідання Догадайло М.В., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу (кримінальне провадження № 12018040470000379) відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, який має середню освіту, не працює, не одруженого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, фактично проживаючого без реєстрації за адресою: вул. Історична, 49, смт Магдалинівка Магдалинівського району Дніпропетровської області, раніше судимого: 16.03.2006 Магдалинівським районним судом за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки; 01.12.2006 Магдалинівським районним судом за ч. 2 ст. 289 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі; 15.03.2016 Тлумацьким районним судом Івано-Франківської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. 15.06.2016 року ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області зараховано термін попереднього ув’язнення з 05.03.2016 по 15.06.2016 за ст. 72 ч. 5 КК України, 18.01.2018 звільнений умовно-достроково на невідбутий термін 10 місяців 14 днів,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 162 КК України, за участю прокурора Школи С.О., потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3, обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника – адвоката ОСОБА_4,

Встановив:

22.08.2018 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області із Апеляційного суду Дніпропетровської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12018040470000379 відносно ОСОБА_1, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 162 КК України.

Ухвалою слідчого судді Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 26.07.2018 підозрюваному ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 24.08.2018.

Прокурор до суду надав клопотання про продовження строків тримання ОСОБА_1 під вартою на 60 днів, оскільки ризики, які слугували для обрання запобіжного заходу не минули, зокрема обвинувачений, перебуваючи на свободі, може вчиняти інші кримінальні правопорушення, з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватись від суду та обвинувачується у вчиненні злочинів будучи звільненим від відбування покарання умовно-достроково, на шлях виправлення не став та в період випробувального терміну скоїв новий злочин.

Прокурор підтримав подане клопотання та просить його задовольнити.

Потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилися та надали заяви про розгляд провадження без їх участі.

Обвинувачений заперечував проти продовження строків тримання під вартою, оскільки обвинувачений жодним чином не ухиляється від суду, має намір належно дотримуватися процесуальних обов’язків, просили застосувати особисте зобов’язання.

Захисник заперечуючи проти клопотання прокурора просить не застосовувати відносно обвинуваченого тримання під вартою та вважає достатнім запобіжним заходом особисте зобов’язання.

Розглядаючи клопотання сторони обвинувачення про продовження строків тримання під вартою обвинуваченого, вислухавши думку сторін кримінального провадження, суд вважає, що підстави для зміни запобіжного заходу відсутні, ризики, які приймалися судом при обранні запобіжного заходу не зменшилися та продовжують існувати.

На виконання вимог статей 177 та 178 КПК України встановлено, що ОСОБА_1 на час затримання ніде не працював та не має постійного прибутку, не одружений, має середню освіту.

Враховуючи, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні правопорушення, будучи умовно-достроково звільненим від відбування призначеного кримінального покарання, протягом невідбутої частини покарання, а тому, перебуваючи на свободі може вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Беручи до уваги особу обвинуваченого, встановлені судом обставини інкримінованого йому правопорушення та тяжкість можливого покарання, в межах вирішення питання про продовження застосування запобіжного заходу, суд вважає доведеним існування ризику переховування обвинуваченого від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Твердження обвинуваченого та його захисника про те, що особисте зобов’язання, як запобіжний захід, зможе належним чином забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків суд вважає безпідставним за обставин існування вищевказаного ризику.

Таким чином, необхідно відносно ОСОБА_1 продовжити застосування виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки будь-який більш м’який запобіжний захід, не може запобігти доведеним ризикам і забезпечити виконання ним процесуальних обов’язків та вказане в повній мірі відповідає меті такого запобіжного заходу та меті позбавлення особи свободи, як можливому законному випадку порушення такого права, передбаченому абз. с) ст. 5 Європейської конвенції з прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів, а тому строк тримання під вартою необхідно продовжити на 60 днів, а саме 21.10.2018 включно.

При визначенні розміру застави суд, керуючись межами встановленими п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України та враховуючи майновий стан обвинуваченого, відшкодування на досудовому слідстві збитків, завданих злочином, вважає достатнім для запобігання доведеному ризику, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов’язків та досягнення мети запобіжного заходу без обмеження його права на свободу, можливим застосувати до ОСОБА_1 заставу в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 1 січня 2018 року. З покладенням обов’язків, передбачених ч. 3 ст.183 та ч. 5 ст. 194 КПК України

На підставі наведеного, керуючись ст. 331 КПК України, суд –

Постановив:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити.

Продовжити строк запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у виді тримання під вартою на 60 днів по 21 жовтня 2018 року включно.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, заставу в розмірі 20 розмірів мінімальної прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 35 240 грн. (тридцять п’ять тисяч двісті сорок грн.), яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА в Дніпропетровській області (реквізити - одержувач: ТУ ДСАУ у Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 26239738, банк одержувача: ГУ ДКСУ в м. Києві, МФО 820172, розрахунковий рахунок 37312066017442, призначення платежу: застава, як міра запобіжного заходу за (ПІП особи, за яку внесено заставу), постанова (найменування суду, номер справи, дата постанови), ПІП особи, яка вносила кошти).

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні обов’язки:

1. Не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований, перебуває чи проживає без дозволу прокурора або суду.

2. Повідомляти прокурора або суд про зміну місця свого проживання або перебування.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та відповідно до положень ч.2 ст. 392 КПК України окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти такої ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст. 392 КПК України.

Суддя ОСОБА_5