Ухвала суду № 76033466, 23.08.2018, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Дніпропетровської області

Справа № 215/3813/18

Провадження 2/215/1970/18

У Х В А Л А

про відмову у звільненні від сплати судового збору

23 серпня 2018 року суддя Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1, розглянувши клопотання ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору при поданні позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИЛА:

21.08. 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, у якому також заявила клопотання про звільнення її від сплати судового збору у зв’язку зі скрутним матеріальним становищем.

Згідно з ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує

5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Як роз’яснено в п. 29 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

ОСОБА_2 в обґрунтування клопотання про звільнення її від сплати судового збору зазначила, що на даний час вона знаходиться у дуже скрутному матеріальному становищі, оскільки тривалий час перебуває на стаціонарному лікуванні в КЗ «Криворізький протитуберкульозний диспансер №2» ДОР», одна виховує дитину ІНФОРМАЦІЯ_1, є безробітною. Крім того, відповідач не сплачує аліменти та має заборгованість по аліментах більше 22175,05 грн.

На підтвердження указаних обставин ОСОБА_2 додано свідоцтво про народження дитини ОСОБА_3 1-КИ № 264229 від 11.01.2010 року, довідку КЗ «Криворізький протитуберкульозний диспансер №2» № 28 від 15.08.2018 року щодо знаходження ОСОБА_2 на стаціонарному лікуванні з 03.05.2018 року по теперішній час, а також Інформаційний лист старшого державного виконавця Тернівського ВДВС м. Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області щодо боргу ОСОБА_3 з аліментів станом на 24.11.2016 року у розмірі 22175,05 грн.

Однак, указані документи не підтверджують рівень доходів ОСОБА_2, а тому встановити чи перевищує розмір судового збору 5 % розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік не вбачається можливим.

Окрім того, довідка щодо заборгованості з аліментів складена станом на 24.11.2016 року, тобто заборгованість існувала майже 2 роки тому. Даних щодо того, чи існує указана заборгованість з боку ОСОБА_3 та чи ухиляється він від сплати аліментів станом на день подання позову, суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, оскільки позивачем не надано належних та достатніх доказів щодо підтвердження її скрутного матеріального становища, у зв’язку з чим позивач можливо не здатний сплатити суму судового збору, встановленого законодавством України, суддя відповідно ст. 8 Закону України «Про судовий збір» не вбачає підстав для задоволення непідтвердженого клопотання ОСОБА_2

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 р., в якому зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв’язку з наведеним, відмова позивачеві у задоволенні необґрунтованого клопотання про звільнення її від сплати судового збору, як це передбачено законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Необхідно зазначити, що відповідно до правил ст. 141 ЦПК України в разі задоволення позову, судові витрати будуть стягнуті з відповідача на користь позивача.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку про наявність правових підстав щодо відмови ОСОБА_2 у задоволенні клопотання про звільнення її від сплати судового збору.

Керуючись ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суддя –

УХВАЛИЛА:

У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору при поданні позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: К.І. Красюк