Ухвала суду № 76033284, 23.08.2018, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

23.08.2018 227/2597/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.08.2018 року м. Добропілля

Слідчий суддя Добропільського міськрайонного суду Донецької області Левченко А.М.

за участі:

секретаря судового засідання – Черкасової О.В.,

прокурора – Харсіки Ю.С.,

слідчого – Башти І.В.,

захисника – ОСОБА_1,

підозрюваного – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_3, погоджене з першим заступником прокурора Костянтинівської місцевої прокуратури ОСОБА_4, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР №12018050230000990 від 29.06.2018 року про продовження строку тримання під вартою підозрюваного:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не заміжньої, пенсіонерки, не працюючої, раніше не судимої, що мешкає за адресою Донецька область, м. Добропілля, вул. Першотравнева 91/19 та зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 Саратовська30/50,

яка підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України,

ВСТАНОВИВ

Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 30.06.2018 року обрано відносно підозрюваної ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, з утриманням останньої в Державній установі «Бахмутська УВП № 6», починаючи з 29 червня 2018 року по 27 серпня 2018 року.

Визначено ОСОБА_2 заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 140960,00 грн. (сто сорок тисяч дев’ятсот шістдесят гривень 00 коп.), які необхідно внести на розрахунковий рахунок № 37311047011792, банк отримувача Держказначейська служба України м.Київ, код банку 820172, код ЄДРГІОУ 26288796, одержувач – ТУ ДСА України в Донецькій області, до сплину терміну тримання під вартою.

Вказано строк дії ухвали слідчого судді по 27 серпня 2018 року включно.

22 серпня 2018 року до суду надійшло клопотання слідчого Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_3, погоджене з першим заступником прокурора Костянтинівської місцевої прокуратури ОСОБА_4, у кримінальному провадження, внесеному до ЄРДР №12018050230000990 від 29.06.2018 року про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з’явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Клопотання про продовження строку тримання під вартою вмотивоване наступним.

1) В обгрнутування обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, слідчим за погодженням з прокурором зазначено, що двохмісячний строк тримання під вартою закінчується 27 серпня 2018 року. Однак, завершити досудове розслідування до вказаного строку не представляється можливим, оскільки по кримінальному провадженню №12018050230000990 від 29.06.2018 року необхідно дослідити судово-медичні імунологічні, цитологічні експертизи призначені експертам Дніпровського обласного бюро СМЕ та судово-психіатричну експертизу відносно ОСОБА_2 призначену експертам Слов'янського відділення Донецького обласного центру судово-психіатричних експертиз.

Таким чином, у кримінальному провадженні необхідно виконати наступне:

- пред’явлення підозри ОСОБА_2 в остаточній редакції

- витребувати та дослідити судово-медичні імунологічні, цитологічні експертизи призначені по вилученим речам по змивам з місця події, речам ОСОБА_2, знарядді злочину експертам Дніпровського обласного бюро СМЕ;

- витребувати та дослідити судово-психіатричну експертизу відносно ОСОБА_2 призначену експертам Слов'янського відділення Донецького обласного центру судово-психіатричних експертиз

- виконати вимоги ст. 290 КПК України;

- скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування;

- виконати вимоги ст.291 КПК України;

Враховуючи викладене, постановою керівника Костянтинівської місцевої прокуратури ОСОБА_5 від 22 серпня 2018 року продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР від 29 червня 2018 року відносно підозрюваного ОСОБА_2 до трьох місяців, тобто до 27 вересня 2018 року.

2) В обґрунтування обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики, які виправдовують тримання під вартою не зменшились, слідчий за погодженням з прокурором зазначив,що підозрювана ОСОБА_2 може незаконно впливати на потерпілого, свідка. Ризик того, що підозрювана ОСОБА_2 може незаконно вплинути на свідків та потерпілих підтверджується тим, що потерпіла ОСОБА_6 та свідок ОСОБА_7 є рідними доньками підозрюваної і через те, що відносно ОСОБА_2 не буде продовжено строки запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вона буде мати можливість повною мірою змінити покази свідка та потерпілої з метою надання ними показів на користь підозрюваної. Далі слідчий у своєму клопотанні зазначає: “Також цей ризик, враховуючи обставини вчинення злочину ОСОБА_2, яка після вчинення злочину, в якому її підозрюють, намагалася сховати знаряддя вчинення злочину, є доведеним”

Прокурор в судовому засіданні наполягав на задоволенні заявленого клопотання.

Захисник просив суд відмовити у продовженні строку тримання під вартою та змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на більш м’який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. В обґрунтування доводів клопотання зазначив, що підозрювана ОСОБА_2 не заперечує факт вбивства нею свого сина ОСОБА_8, про що також свідчать її показання, надані під час проведення слідчого експерименту від 29.06.2018 року. Ризик того, що підозрювана може впливати на потерпілу ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_7, які є її рідними доньками, не є доведеним, оскільки потерпіла та свідок не були безпосередніми очевидцями вчиненого злочину.

Підозрювана підтримала думку свого захисника та пояснила суду, що повністю визнає свою причетність до скоєного та готова нести передбачену законом відповідальність.

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши зміст заявленого клопотання та доданих до нього документів, приходжу до наступних висновків.

Дослідженими в ході судового розгляду доказами, зокрема: протокол огляду місця події від 29.06.2018 р., протокол огляду місця події від 29.06.2018 р., лікарське свідоцтво про смерть №178 від 29.06.2018 р., протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 29.06.2018 р., протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 29.06.2018 р., протокол затримання особи від 29.06.2018 р., протоколом допиту підозрюваної ОСОБА_2 від 29.06.2018 р., покази потерпілої ОСОБА_6 від 30.06.2018 р. та визнання нею в судовому засіданні події убивства нею ОСОБА_8, протокол слідчого експерименту за участю підозрюваної ОСОБА_2 від 06.07.2018 р. підтверджується обґрунтованість підозри останньої у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Згідно ст. 12 КК України злочин передбачений ч. 1 ст. 115 КК України належить до особливо тяжких злочинів.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ч. 3 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини кожному, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями п. 1 цієї статті, має бути забезпечено розгляд справи судом у продовж розумного строку або звільнений під час провадження. Таке звільнення може бути обґрунтоване гарантіями з'явитися на судове засідання.

В контексті ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що серйозність обвинувачення або суворість санкції інкримінованого злочину не може бути єдиною підставою для тримання особи під вартою.

Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щонайбільше обмежує права громадянина, тому повинно бути викликаним реальною необхідністю, що знаходить свій вираз в обґрунтуванні та мотивуванні клопотання слідчого та ухвалі суду. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Смирнови проти Росії» вказав, що якщо держава не приведе «відповідних і достатніх» підстав для тримання під вартою обвинуваченої в правопорушенні особи, така особа завжди повинна бути звільнена після затримання і перебувати на свободі до початку судового розгляду її справи.

Як вже зазначалось, слідчим за погодженням з прокурором обґрунтовано ризик впливу підозрюваною ОСОБА_2 на потерпілу ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_7, які є її рідними доньками, тим що ОСОБА_2 після вчинення злочину, намагалася сховати знаряддя злочину”.

Яким чином, які саме показання потерпілої та свідка, та у якій мірі підозрювана може змінити перебуваючи на волі, слідчим у своєму клопотанні не обґрунтовано.

Більш того, судом досліджено та проаналізовано протокол слідчого експерименту за участі підозрюваної ОСОБА_2 від 06.07.2018 року, яка послідовно та детально відтворила обстановку та обставини події вбивста нею потерпілого ОСОБА_8

В судовому засіданні прокурором було озвучено нову обставину, яка не міститься у клопотанні, а саме, що перебуваючи на волі підозрювана може умовляннями просити потерпілу ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_7 дати показання про те, що під час вчинення вбивства підозрювана ОСОБА_2 перебувала у стані сильного душевного хвилювання.

Відповідно до ч. 2 ст. 185 КПК України, якщо після подання клопотання про застосування запобіжного заходу слідчому, прокурору стали відомі інші обставини, що можуть вплинути на вирішення судом питання про застосування запобіжного заходу, він зобов’язаний доповнити або змінити клопотання, або замінити його новим клопотанням.

Натомість прокурором не було дотримано вимог ч. 2 ст. 185 КПК України.

Слідчий суддя акцентує увагу на вказаній нормі процесуального закону, оскільки недотримання належної процедури доповнення клопотання, зокрема і в частині наведення додаткових обґрунтувань на підтвердження наявності певного ризику, суттєво впливає на реалізацію підозрюваним права на захист.

Разом із тим, з метою оцінки озвучених прокурором нових доводів, судом проаналізовано досліджений протокол допиту потерпілої ОСОБА_6 від 30.06.2018 року, яка показала, що 28.06.2018 року о 18:00 приїхала до матері ОСОБА_2, зайшла до квартири та побачила сліди пожару в кухні. ОСОБА_2 скзала потерпілій, що ОСОБА_8 вчинив сварку, підпалив диван. ОСОБА_2 була на межі нервового зриву, плакала. 29.06.2018 року, біля 00:50, коли потерпіла знаходилась вдома, на її мобільний телефон зателефонувала її матір ОСОБА_2, яка повідомила, що зарубала власного сина ОСОБА_8 Тоді потерпіла разом з чоловіком вирушила до матері додому. Приїхавши до місця пригоди побачила п’яну матір ОСОБА_2, поряд з нею лежав потерпілий ОСОБА_8 з ознаками насильницької смерті. Потерпіла також показала, що вбитий ОСОБА_8 нещодавно звільнився з місць позбавлення волі. Мати його чекала, зробила для нього ремонт в кімнаті. Проте, ОСОБА_8, одразу після звільнення з місць позбавлення волі почав зловживати алкогольними напоями, принижував матір, виганяв її з дому, а також застосовував до матері фізичне насильство.

Судом також проаналізовано досліджений протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 29.06.2018 року, яка показала, що близько до першої ночі 29.06.2019 року, на її мобільний телефон зателефонувала її матір ОСОБА_2 та повідомила, що за місцем свого мешкання на смерть зарубала свого сина ОСОБА_8. Свідок пояснила, що не розуміє як матір могла піти на такий вчинок, вважає, що ОСОБА_8 сильно допік їй погрозами.

Під сильним душевним хвилюванням (фізіологічним афектом) слід розуміти раптовий емоційний процес, викликаний поведінкою потерпілого.

Разом із тим прокурором не доведено, яким чином та у якій мірі перебування підозрюваної ОСОБА_2 на волі може вплинути на показання потерпілої ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_7, які не були безпосередніми очевидцями події злочину.

Доводи прокурора про те, що перебуваючи на волі підозрювана може умовляннями схилити свідка та потерпілу надати показання про перебування підозрюваної у стані сильного душевного хвилювання є необгрунтованими, оскільки наявність або відсутність такого стану має встановлюватися шляхом збирання та аналізу сукупності й інших доказів, обов’язок збирання яких лежить на стороні обвинувачення (протоколи слідчих експериментів, висновки судових експертиз психічного стану підозрюваної, тощо).

Крім цього, озвучені в судовому засіданні прокурором додаткові доводи про те, що подальше тримання під вартою ОСОБА_2 є виправданим лише з метою запобігти впливу на будь-яких інших осіб, коло яких не відомо, суд вважає такими, що позбавлені легітимної мети.

Згідно ч. 5 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов’язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Слідчий суддя дійшов висновку, що подальше застосування до підозрюваної ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не є виправданим, а тому у задоволенні клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя відмовляє.

Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов’язків, передбачених частиною п’ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Суд зазначає, що процесуальний закон не позбавляє сторону захисту можливості клопотати перед судом про зміну запобіжного заходу на більш м’яких під час вирішення клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Вирішуючи заявлене в судовому засіданні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт, суд враховує наявність в матеріалах справи позитивних характеристик на підозрювану, наявність у неї приватного житла для проживання, немолодий вік підозрюваної, факт визнання нею своє причетності до вбивства потерпілого та вагомість наявних доказів, можливість підозрюваної утримувати себе самостійно за рахунок пенсійних виплат, міцність соціальних зв’язків підозрюваної, яка має двох доньок.

Таким чином, з урахуванням досліджених судом обставин справи, а також клопотання сторони захисту, суд вважає можливим змінити підозрюваній тримання під вартою на більш м’який запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, звільнивши її з-під варти в залі суду негайно.

Ухвала про зміну запобіжного заходу на більш м’який діє до закінчення строку дії ухвали, якою запобіжний захід було обрано, тобто до 27.08.2018 року.

З метою уникнення суперечностей, які пов’язані з виконанням судового рішення, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити про це в резолютивній частині цієї ухвали.

Керуючись ст.131, 132, 177, 178, 181, 193, 194, 196, 199, 202, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ

Клопотання слідчого Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_3, погоджене з першим заступником прокурора Костянтинівської місцевої прокуратури ОСОБА_4, у кримінальному провадження, внесеному до ЄРДР №12018050230000990 від 29.06.2018 року про продовження строку тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 – залишити без задоволення.

Змінити підозрюваній ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на більш м’який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, а саме: домашній арешт, що полягає у забороні підозрюваній ОСОБА_2 залишати місце проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 – цілодобово.

Звільнити підозрювану ОСОБА_2 з-під варти в залі суду негайно.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_2 наступні обов’язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за кожним викликом надісланим поштою, або в телефонному режимі;

- не залишати місце постійного проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 – цілодобово, без дозволу слідчого, прокурора, або суду.

Встановити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту до 27 серпня 2018 року включно.

По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

Нагляд за дотриманням обов’язків покласти на СКП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області, перевіряти підозрювану ОСОБА_2 за місцем мешкання один раз на добу, кожного дня, та доповідати до Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області та суду рапортом про хід виконання.

Ухвалу про зміну запобіжного заходу передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного для вчинення дій, передбачених ч. 4 ст. 181 КПК України.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до апеляційного суду Донецької області протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя А.М. Левченко