Рішення № 76033101, 22.08.2018, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/3853/18

2/214/2241/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

22 серпня 2018 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Євтушенка О.І.,

секретар судового засідання – Бєлікова О.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 214/3853/18

за позовною заявою ОСОБА_1

до ОСОБА_2,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – ОСОБА_3 комітет Саксаганської районної у м. Кривому Розі ради,

про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, зобов’язання зняти з реєстраційного обліку, -

СУТЬ СПОРУ:

Позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з позовною заявою 18.06.2018 року, в якій просив суд: визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: вул. Ярослава Мудрого 38/11, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область; зобов’язати ОСОБА_3 комітет Саксаганської районної у м. Кривому Розі ради зняти з реєстрації місця проживання ОСОБА_2 за адресою: вул. Ярослава Мудрого 38/11, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область.

Пред’явлені вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 на праві особистої приватної власності належить житлове приміщення, розташоване за адресою: вул. Ярослава Мудрого 38/11, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, набуте ним у власність на підставі договору купівлі-продажу. В квартирі окрім нього значиться також зареєстрованим ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Фактично він не проживає в квартирі з 2013 року, його особисті речі відсутні, участі в утриманні житлового приміщення та оплаті житлово-комунальних послуг ОСОБА_2 не приймає. Оскільки зняти з реєстраційного обліку місце проживання ОСОБА_2 в позасудовому порядку він не має можливості, в той час як реєстрація відповідача обмежує його права як власника квартири та змушує нести додаткові витрати на оплату комунальних послуг, що створює для нього відповідні незручності, тому за захистом своїх прав та інтересів позивач звернувся до суду.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами. У встановлений судом строк жоден із учасників справи не подав клопотання про розгляд справи за їх участю в судовому засіданні. Позивач та представник третьої особи, кожен окремо, подали заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, а також враховуючи належне повідомлення відповідача, їх неявку до суду без поважних причин, не подання відзиву суд постановив ухвалити по справі заочне рішення на підставі наявних доказів за відсутності заперечень з боку позивача проти заочного розгляду справи.

Заяв, клопотань від учасників справи не надходило. Інші процесуальні дії не вчинялись.

Дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд,-

ВСТАНОВИВ:

На підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 22.12.1992 року, ОСОБА_1 на праві особистої приватної власності належить житлове приміщення, розташоване за адресою: вул. ОСОБА_6 (ОСОБА_7) 38/11, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область загальною площею 61,8 кв.м., житловою площею 39,1 кв.м.

Відповідно до довідки Відділу реєстрації місця проживання громадян ОСОБА_3 комітету Саксаганської районної у м. Кривому Розі ради №5693 від 23.06.2018 року та довідки №9 КОМ ДІС «НОВА КОМ» від 31.05.2018 року (а.с.8, 15-16), у вказаному житловому приміщенні значиться зареєстрованим місце проживання: ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 – з 29.05.2001 року та по теперішній час. Натомість фактично ОСОБА_2 в квартирі не проживає з 2013 року, свідченням чому є акт з місця проживання від 07.06.2018 року, засвідчений ТОВ «Житлосервіс-КР» (а.с.4).

В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є родичами прямої лінії споріднення – батьком та сином, на чому також акцентував увагу позивач при зверненні до суду.

Визначаючи характер спірних правовідносин, з урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку, що вони склались між власником житла та членом її сім’ї (родичем прямої лінії споріднення), у зв’язку з чим регулюються ст.405 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч.1 ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

З аналізу положень ст.ст.391, 396 ЦК України слідує, що позов про усунення порушень права, не пов’язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов’язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння, на чому також акцентує увагу Вищий спеціалізований суд України з розгляду кримінальних і цивільних справ в п.п.33,34 Постанови №5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав».

Згідно з ч.1 ст.405 ЦК України, члени сім'ї власника житла в силу наявності особистого сервітуту мають право користування цим житлом відповідно до закону. Натомість, як слідує з положень ч.2 ст.405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Оскільки відповідач в належному позивачеві житловому приміщенні не проживає з 2013 року, добровільно обравши собі інше постійне місце проживання, перешкод в користуванні квартирою йому ніхто не чинив, в той час як реєстрація місця проживання відповідача створює позивачеві перешкоди в користуванні належною йому власністю, обмежуючи майнові права ОСОБА_1, який будучи пенсіонером, перебуваючи в скрутному матеріальному становищі, маючи проблеми зі здоров’ям (а.с.10,11), вимушений сплачувати за відповідача додатково комунальні послуги, тому суд приходить до висновку про обґрунтованість пред’явлених ним вимог негаторного позову в частині визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: вул. ОСОБА_6 (колишня назва – ОСОБА_7) 38/11 в м. Кривому Розі Дніпропетровської області.

Стосовно вимоги позивача про зобов’язання ОСОБА_3 комітету Саксаганської районної у м. Кривому Розі ради зняти відповідача з реєстраційного обліку в судовому порядку, то суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» рішення суду, яке набрало законної сили, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, є достатньою правовою підставою для зняття її з реєстрації місця проживання.

При цьому, положення ст.7 цього Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов’язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання, що відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 16.01.2012 року у справі № 6-57цс11.

Оскільки спір між ОСОБА_1 та органом, на який покладено обов’язок реєстрації та зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб відсутній, в той час як визначивши статус ОСОБА_3 комітету Саксаганської районної у м. Кривому Розі ради як третьої особи по справі, позивач помилково заявив вимоги, тому суд приходить до висновку про її безпідставність, у зв’язку з цим в її задоволенні необхідно відмовити. Натомість, у випадку виникнення між сторонами спору, така вимога, маючи публічно-правовий характер, підлягає вирішенню виключно в порядку адміністративного судочинства.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, згідно зі ст.141 ЦПК України, п.35 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в дохід держави 704,80 грн., оскільки від сплати судового збору за подання позову ОСОБА_1 звільнено ухвалою суду від 17.07.2018 року (а.с.17).

Керуючись ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, ч.2 ст.247, 258-259, 263-265, 273, 279, 280-284, 287, 354, 355, п.15 Перехідних положень ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – ОСОБА_3 комітет Саксаганської районної у м. Кривому Розі ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, зобов’язання зняти з реєстраційного обліку – задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: вул. ОСОБА_6 (ОСОБА_7) 38/11, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, в дохід держави судовий збір в сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

В задоволенні іншої частини вимог – відмовити.

Рішення є підставою для зняття ОСОБА_2 з реєстраційного обліку місця проживання.

Після набрання рішенням суду законної сили видати виконавчий лист для пред’явлення на виконання у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» в частині стягнення судових витрат.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів з дня його ухвалення не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідачів, оформленою згідно ст.285 ЦПК України та поданою протягом 30 днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачами в загальному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його підписання.

Відомості про сторін:

Позивач: ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4.

Відповідач: ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_2, зареєстрований за адресою: вул. ОСОБА_6 (ОСОБА_7) 38/11, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – ОСОБА_3 комітет Саксаганської районної у м. Кривому Розі ради, код ЄДРПОУ 05410872, юридична адреса: вул. Володимира Великого 32, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область.

Заочне рішення складено та підписано 22.08.2018 року.

Суддя О.І. Євтушенко