Рішення № 76032990, 21.08.2018, Іршавський районний суд Закарпатської області

Справа № 301/1281/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" серпня 2018 р.

Іршавський районний суд

Закарпатської області

в складі:

головуючого - судді Золотар М.М.

при секретарі - Фанта А.В.

з участю:

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Іршава справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», де треті особи без самостійних вимог приватний нотаріус Київського міського округу Київської області ОСОБА_4, Іршавський районний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Міністерства юстиції України, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В:

14 червня 2018 року ОСОБА_3 звернувся в Іршавський районний суд з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», де треті особи без самостійних вимог приватний нотаріус Київського міського округу Київської області ОСОБА_4, Іршавський районний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Міністерства юстиції України, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Посилається на те, що 27 жовтня 2006 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приват-Банк» (правонаступником ЗАТ КБ «ПриватБанк») в особі його Хустського відділення «Закарпатське регіональне управління» та позивачем був укладений Кредитний договір за № MKG0GL00000135, згідно якого Кредитор надав Позичальнику готівкові гроші в сумі 10000 доларів 00 центів США (десять тисяч доларів 00 центів США) «у вигляді непоновлюваної кредитної лінії» на строк з 27 жовтня 2006 року по 27 жовтня 2026 року включно на купівлю квартири, а також в сумі 1125 доларів 00 центів США (одна тисяча сто двадцять п'ять доларів 00 центів США) на сплату страхових платежів, передбачених істотними умовами даного правочину, з зобов'язанням сплатити 0,84 % на місяць на суму залишку заборгованості за Кредитом за користування цими коштами.

В цей же день, тобто 27 жовтня 2006 року, в якості забезпечення основного зобов'язання за даним кредитним правочином ним, як майновим Поручителем, був підписаний з цією фінансовою установою Договір іпотеки за реєстровим № 8452, за яким він надав в іпотеку належну йому на праві власності квартиру, що знаходиться за адресою: місто Хуст, вулиця Пирогова, 27 «А» Закарпатської області.

29 вересня 2017 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_4 вчинив виконавчий напис за реєстровим № 14637, щодо стягнення за Кредитним договором від 27 жовтня 2006 року за № MKG0GL00000135 та запропонував «стягнути заборгованість на підставі цього виконавчого напису на користь відповідача з ОСОБА_3 79996,88 (Долар США), що курсом 25,88 відповідно до службового розпорядження НБУ від 24.07.2017року складає 206959,25 гривень.

12 січня 2018 року старший державний виконавець Іршавського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатської області Міністерства юстиції України ОСОБА_5 винесла Постанову серії ВП № 55518153 про відкриття виконавчого провадження за зазначеним вище виконавчим написом.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

26 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України видав Постанову за № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, якою постановив «доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин»

Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються:

а) оригінал кредитного договору:

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості...»

07 листопада 2016 року окружний Адміністративний Суд міста Києва прийняв Постанову за реєстраційним № 62574891 в ЄДРСР, якою після розгляду у порядку письмового провадження Адміністративної справи за № 826/20084/14 про визнання нечинними та скасування п.1 та п.2 Постанови Кабінету Міністрів України за № 662 від 26 листопада 2014 року, у задоволенні даного Адміністративного позову відмовив позивачу повністю.

22 лютого 2017 року Київський апеляційний Адміністративний Суд у провадженні за №826/20084/14 ухвалив судове Рішення за реєстраційним № 65037659 в ЄДРСР, яким постановив «Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасувати.

Визнати незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме п. 2. змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів:

«Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин

2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.».

Зобов'язати Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною постанови Кабінету Міністрів України № 662 від4

26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили. ...Постанова набирає законної сили з моменту проголошення...»

При цьому, даний адміністративний суд апеляційної інстанції в мотивувальній частині цієї постанови чітко зазначив, що «при прийнятті даної постанови суд бере до уваги також положення п. 10.2 постанови Пленуму ВАС України від 20.05.2013 р. №7 «Про судове рішення в адміністративній справі», згідно якого визнання акту суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

Суд визначає, що рішення суб'єкта владних повноважень є нечинним, тобто втрачає чинність з певного моменту лише на майбутнє, якщо на підставі цього рішення виникли правовідносини, які доцільно зберегти.

Оскільки оскаржувані положення Змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, можуть бути застосовані до необмеженого кола фізичних осіб у зв'язку з укладенням ними кредитних договорів та існуванням у них простроченої заборгованості, суд з метою недопущення порушень прав та законних інтересів осіб, що є позичальниками, вважає за необхідне визнати нечинною Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, з моменту її прийняття.»

01 листопада 2017 року Вищий Адміністративний Суд України у провадженні за реєстраційним № К/800/6492/17, № К/800/7651/17 виніс Ухвалу за реєстраційним № 70163569 в ЄДРСР, якою вирішив «Касаційні скарги Кабінету Міністрів України та публічного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного Адміністративного суду від 22.02.2017 р. (Постанова № 826/20084/14) у даній справі - без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України...»

Тобто, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_4, отримавши від Стягувана оригінал кредитного правочину, мав би перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» (із змінами), затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року за № 1172, а також чи є вони чинними станом на 29 вересня 2017 року, тобто на момент вчинення зазначеної вище нотаріальної дії.

Таким чином, нотаріус Київського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_4 при вчиненні 29 вересня 2017 року Виконавчого напису знехтував резолютивною частиною Постанови Київського апеляційного Адміністративного Суду за реєстраційним № 65037659 в ЄДРСР у провадженні за № 826/20084/14, яка набрала законної сили ще 22 лютого 2017 року, та застосував норми матеріального права, які на той час були визнані незаконними та нечинними цим спеціалізованим Судом загальної юрисдикції!

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити з мотивів, наведених у заяві. Окрім того його довіретель не визнає заборгованість, що стягнена з нього за виконавчим написом, оскільки така ним сплачена повністю. ОСОБА_3 звертався до відділення банку, де просив визнати свої зобов’язання по кредитній угоді виконаними, однак його звернення залишено поза увагою. Захистити свої права шляхом подачі до суду позову про визнання кредитної угоди виконаної не зміг з-за дій відповідача, який звернувся з виконавчим написом про стягнення заборгованості по кредиту.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні з підстав, наведених у відзиві, де вказав, що відповідно до укладеного договору № MKG0GL00000001 від 26.07.2004 року ОСОБА_3 26.07.2004 року отримав кредит у розмірі 9393,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13,20 % на рік на суму залишку заборгованості кредитом.

У зв'язку з невиконанням Боржником зобов'язань за Кредитним договором щодо своєчасної сплати відсотків та погашення кредиту, відповідно до умов Кредитного договору, йому було надіслано письмову вимогу про усунення порушень за Кредитним договором. Повідомлення ввжається надісланим, якщо є відмітка Боржника на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на адресу Боржника. Оскільки грошові кошти не були повернуті Банку, то у зв’язку з цим було вчинено виконавчий напис про стягнення заборгованості на суму 7996.88дол. США, що по курсу НБУ станом 24.07.2017р. складала 206959 грн. 25 коп., яка виникла станом на 24.07.2017 року. Банк, звернувшись до нотаріуса з заявою про вчинення виконавчого напису, реалізував своє право на захист свого цивільного права, при цьому факт визнання заборгованості або наявності заперечення боржника щодо розміру або порядку стягнення заборгованості не впливає ні визначення безспірності заборгованості за наявності переліку документів, які передбачені законодавством. Нотаріус при вчиненні виконавчого напису не перевіряє безспірність заборгованості, не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин , а лише перевіряє наявність документів з урахуванням положень переліку, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку.

Позивач лише вказує в позовній заяві, що розмір заборгованості перед банком є спірним, але не обґрунтовує відсутності заборгованості або наявності боргу в меншому розмірі, тобто ніяк не спростовує розмір заборгованості, вказаного у виконавчому написі.

Таким чином, предметом спору в цій справі є не дійсний розмір його боргу перед кредитором відсутність такого, а дотримання нотаріусом формальностей, передбачених законодавством при вчиненні виконавчого напису. Але помилки при виконанні таких формальностей, навіть якщо б вони і були припущені нотаріусом, не можуть бути самі по собі підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке маїс місце під час дії договору.

Твердження позивача про те, що при вчиненні 29.09.2017 року виконавчого напису нотаріус знехтував резолютивною частиною постанови Київського апеляційного адміністративного суду провадження за № 826/20084/14 та застосував норми матеріального права, які на той час були визнанні незаконними та нечинними, то таке спростовується ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.04.2017р., якою було зупинено виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017р. до закінчення касаційного розгляду. Касаційний розгляд справи № 826/20084/14 завершений ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року.

Отже, на день вчинення оскаржуваного виконавчого напису виконання дія постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017р. була зупинена.

Аналізуючи вищезазначені положення законодавства, приходимо до висновку, що вчинений нотаріусом напис був здійснений у відповідності до чинного законодавства, підстав для відмови у вчиненні нотаріальної дії у нотаріуса не було, подані для вчинення нотаріальної дії документи відповідали вимогам законодавства, що свідчить про спростування доводів позивача.

Третя особа без самостійних вимог приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_4 в судове засідання не з’явився, а подав заяву ( а. с. 67) про розгляд справи в його відсутності.

Представник третьої особи без самостійних вимог Іршавський районний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Міністерства юстиції України в судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суд не повідомив, тому справу розглянуто в його відсутності.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити, виходячи з наступних підстав.

В судовому засіданні належними доказами встановлено, що 27 жовтня 2006 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приват-Банк» (правонаступником ЗАТ КБ «ПриватБанк») в особі його Хустського відділення «Закарпатське регіональне управління» та позивачем був укладений Кредитний договір за № MKG0GL00000135 ( а. с. 11-13), згідно якого Кредитор надав Позичальнику готівкові гроші в сумі 10000 доларів 00 центів СШАА (десять тисяч доларів 00 центів США) «у вигляді непоновлюваної кредитної лінії» на строк з 27 жовтня 2006 року по 27 жовтня 2026 року включно на купівлю квартири, а також в сумі 1125 доларів 00 центів США (одна тисяча сто двадцять п'ять доларів 00 центів США) на сплату страхових платежів, передбачених істотними умовами даного правочину, з зобов'язанням сплатити 0,84 % на місяць на суму залишку заборгованості за Кредитом за користування цими коштами.

В цей же день, тобто 27 жовтня 2006 року, в якості забезпечення основного зобов'язання за даним кредитним правочином ним, як майновим Поручителем, був підписаний з цією фінансовою установою Договір іпотеки за реєстровим № 8452 ( а. с. 14-16), за яким він надав в іпотеку належну йому на праві власності квартиру, що знаходиться за адресою: місто Хуст, вулиця Пирогова, 27 «А» Закарпатської області.

29 вересня 2017 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_4 вчинив виконавчий напис за реєстровим № 14637 ( а. с. 10) щодо стягнення за Кредитним договором від 27 жовтня 2006 року за № MKG0GL00000135 та запропонував «стягнути заборгованість на підставі цього виконавчого напису на користь відповідача з ОСОБА_3 79996,88 (Долар США), що курсом 25,88 відповідно до службового розпорядження НБУ від 24.07.2017року складає 206959,25 гривень.

12 січня 2018 року старший державний виконавець Іршавського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатської області Міністерства юстиції України ОСОБА_5 винесла Постанову серії ВП №55518153 ( а. с. 19) про відкриття виконавчого провадження за зазначеним вище виконавчим написом.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Посилання позивача на те нотаріус Київського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_4 при вчиненні 29 вересня 2017 року виконавчого напису знехтував резолютивною частиною постанови Київського апеляційного Адміністративного Суду за реєстраційним № 65037659 в ЄДРСР у провадженні за № 826/20084/14, яка набрала законної сили ще 22 лютого 2017 року, та застосував норми матеріального права, які на той час були визнані незаконними та нечинними цим спеціалізованим Судом загальної юрисдикції, суд до уваги не бере, оскільки таке рішення в частині зобов'язання Кабінету Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року у відповідності до ст. 52 ЗУ «Про Кабінет Міністрів» не виконано, тому в силу ст. 57 Конституції України є нечинними.

Однак вчинення виконавчого напису нотаріусами регулюється ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат». Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, Інструкцією «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5.

Згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

За положеннями п. п. 1 Переліку для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов'язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання;

Відповідно до п. 3 Інструкції, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Слід зазначити, що нотаріус при вчиненні напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом, та дотримання стягувачем вимог закону щодо трирічного строку подання про вчинення виконавчого напису з часу настання у нього права на звернення з вимогами по кожному окремому щомісячному платежу, чим порушив нормист.88 Закону України «Про нотаріат», п.284 Інструкції та п.1 Переліку.

З врахуванням вищенаведеного, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити та визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

Керуючись ст. ст. 81, 89, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, ст.ст. 3, 15, 16 ЦК України, Законом України «Про нотаріат», постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, суд,-

Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню Виконавчий напис від 29 вересня 2017 року за реєстровим № 14637, вчинений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_4, щодо стягнення з Боржника ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків за ДРФОУ НОМЕР_1, загальної заборгованості за Кредитним договором від 27 жовтня 2006 року за № MKG0GL00000135 сумі 206959 гривень 25 копійок (двісті шість тисяч дев'ятсот п'ятдесят дев'ять гривень 25 копійок), що є грошовим еквівалентом 7996 доларів 88 центів США (сім тисяч дев'ятсот дев'яносто шість доларів 88 центів США) за курсом Національного Банку України, на користь Стягувача - Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (правонаступника ЗАТ КБ «ПриватБанк»).

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (правонаступника ЗАТ КБ «ПриватБанк») на користь ОСОБА_3 1057,20 гривень судових витрат.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду Закарпатської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. При цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.

Повне рішення суду складено 23.08.2018 року.

Головуючий: М. М. Золотар