Постанова № 76032794, 21.08.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 серпня 2018 рокусправа № 808/3706/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Шлай А.В.

судді: Прокопчук Т.С., Круговий О.О.,

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29 березня 2018 року (суддя Калашник Ю.В.), ухвалене у відкритому судовому засіданні в місті Запоріжжі, в адміністративній справі № 808/3706/17 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Запорізькій області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 від 19 вересня 2017 року, -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих 19.09.2017 року Головним управлінням ДФС у Запорізькій області: № НОМЕР_1, яким збільшено грошове зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 4412556 грн., в тому числі за податковим зобов’язанням – 2941704 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 1470852 грн.; № НОМЕР_2, яким зменшено розмір від’ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 54758 грн.

В обґрунтування позову зазначалось про невідповідність висновків Акту перевірки від 31.08.2017 року за № 743/08-01-13-12/НОМЕР_3 щодо відсутності реального виконання господарських угод з контрагентами ТОВ «Прайм груп» та ТОВ «Торгспецснаб 2016» дійсним обставинам, оскільки вони ґрунтуються на припущеннях, без належного дослідження наданих позивачем до перевірки первинних документів.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 29 березня 2018 року позов задоволено.

У поданій апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. Скаржник вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи, залишення без оцінки наданим відповідачем доказам, у тому числі, пояснень ОСОБА_2, на яку зареєстровано ТОВ «Прайм груп», про те, що вона не має відношення до діяльності цього підприємства, підприємницьку діяльність не вела, декларації, договори не підписувала, довіреності не видавала. Також власники транспортних засобів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які зазначені в документах на підтвердження надання транспортних послуг, надали пояснення в рамках кримінального провадження про те, що вони з ТОВ «Прайм груп» договори не укладали, транспортні засоби не надавали. Інший контрагент - ТОВ «Торгспецснаб 2016» за наявною податковою інформацією не має трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів для здійснення підприємницької діяльності, а за його юридичною адресою знаходиться двоповерховий будинок, в якому розташовано магазин одягу. Зазначені обставини свідчать про відсутність реального виконання договорів, укладених між позивачем та ТОВ «Прайм груп» та ТОВ «Торгспецснаб 2016».

Відзив на апеляційну скаргу, у встановлений ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2018 року строк, від позивача не надходив.

У судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги. Представник позивача просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом першої інстанції встановлено наступні обставини:

У період з 15.08.2017 року по 22.08.2017 року фахівцями ГУ ДФС у Запорізькій області проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.11.2016 року по 31.12.2016 року при здійсненні відносин із платником податків ТОВ «Прайм-Груп» (код ЄДРПОУ 40536927), за період з 01.01.2017 року по 28.02.2017 року при здійсненні господарських відносин із платником податків ТОВ «Торгспецснаб 2016» (код ЄДРПОУ 40953630), за результатами якої складено акт перевірки № 743/08-01-13-12/НОМЕР_3 від 31.08.2017 року. Як зазначено у висновках акту перевірки, перевіркою встановлені порушення ФОП ОСОБА_1 п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого: занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 2941704 грн., в т.ч. за: листопад 2016 року в сумі 1139954 грн., грудень 2016 року в сумі 989438 грн., січень 2017 року в сумі 552274 грн., лютий 2017 року в сумі 21691 грн., липень 2017 року в сумі 238347 грн.; завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (ряд. 21 декларації з ПДВ) за лютий 2017 року на суму 54758 грн. На підставі акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення: 1) від 19 вересня 2017 року № НОМЕР_1, яким позивачеві було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 4412556 грн., у тому числі 2941704 грн. - за податковими зобов'язаннями та 1470852 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; 2) від 19 вересня 2017 року № НОМЕР_2, яким позивачеві було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за лютий 2017 року у сумі 54758 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність спірних податкових повідомлень-рішень, оскільки надані позивачем документи підтверджують реальне виконання господарських угод між ним та ТОВ «Прайм груп» і ТОВ «Торгспецснаб 2016», а наявність кримінального провадження, з урахуванням презумпції невинуватості особи, не може вважатися беззаперечним доказом нереальності здійснених господарських операцій суб’єктом господарювання.

Колегія судді зазначає, що суд першої інстанції правильно встановив характер спірних правовідносин, застосувавши до них положення Податкового кодексу України (ПК України).

Стаття 198 Податкового кодексу України визначає право, підстави та умови формування платниками податку податкового кредиту.

Згідно пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 передбачено, що при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Колегія суддів зазначає, що витрати для цілей визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об’єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів, не дозволяє формувати дані податкового обліку навіть незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.

Позивачем до податкової перевірки в якості первинних документів бухгалтерського обліку і податкової звітності на підтвердження реального виконання господарських операцій з ТОВ «Прайм груп» надані:

Договір № 0111/2016 від 01.11.2016 року, реєстр транспортних засобів, що надаються ТОВ «Прайм груп» за договором № 0111/2016, акти наданих послуг за період з 01.11.2016 року по 31.01.2017 року, рахунки фактури, податкові накладні за період з 01.11.2016 року по 31.01.2017 року, податкові декларації з ПДВ з додатками за 11.2016 року, 12. 2016 року, 01.2017 року (т.1 .с.107, 108). Згідно декларації з податку на додану вартість за період листопад-грудень 2016 року, січень-лютий 2017 року та додатків № 5 до них ФОП ОСОБА_1 включено до рядку 10.1 (Б) суми ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Прайм груп»: листопад 2016 року в сумі 1139953,8 грн., грудень 2016 року в сумі 989437,64 грн., січень 2017 року в сумі 552274,29 грн. (т. 1 а.с.108).

Аналіз змісту договору № 0111/2016 від 01.11.2016 року0111/2016 від 01.11.2016 року був здійснений відповідачем під час перевірки та відображений на стор. 12 Акту (т.1 а.с.109). Цей договір від ТОВ «Прайм груп», як виконавцем транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом, підписано директором ОСОБА_2.

Разом з цим, в матеріалах справи наявна копія висновку експерта № 4-29 від 01.02.2018 року, складеного Запорізьким науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України в межах кримінального провадження № 42017080000000425 (т 2 а.с. 128-154). Згідно цього висновку, підписи в графах «Директор ОСОБА_2І.» договорі № 0111/2016 про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом від 01 листопада 2016 року, додатках № 1 та № 2 до договору, актах надання послуг, актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) до зазначеного договору підписані не ОСОБА_2, а іншою особою.

Зазначений процесуальний документ, на думку колегії суддів, мав бути перевірений на предмет належності та допустимості і досліджений судом першої інстанції в якості доказу.

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно статті 73 цього ж Кодексу належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Суд також не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 74 Кодексу).

Колегія суддів вважає, що зазначений висновок судового експерта у кримінальному провадженні має бути врахований при розгляді адміністративної справи, зважаючи на те, що на порядок проведення експертизи, оформлення її результатів та зміст висновку не впливає вид судочинства, в межах якого вона призначена. Судовий експерт попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків за статтями 384, 385 Кримінального кодексу України. Докази на спростування висновку експерта про те, що підпис у договорі № 0111/2016 про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом від 01 листопада 2016 року, додатках № 1 та № 2 до договору, актах надання послуг, актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) до зазначеного договору підписані не ОСОБА_2, а іншою особою, відсутні.

Оскільки ОСОБА_2 договір № 0111/2016 від імені ТОВ «Прайм груп» не підписувала, як і інші документи на підтвердження його виконання, колегія суддів дійшла висновку про відсутність факту реального надання ТОВ «Прайм груп» та отримання ФОП ОСОБА_1 транспортних послуг.

Щодо висновку суду першої інстанції про протиправність визначення грошового зобов’язання з податку на додану вартість і зменшення суми від’ємного значення з податку на додану вартість по господарським операціям з ТОВ «Торгспецснаб 2016».

Висновки відповідача про порушення позивачем податкового законодавства, що викладені в акті перевірки, ґрунтуються на наступних обставинах:

- до податкової перевірки не надані замовлення із зазначенням найменування вантажів, їх обсяг (кількість, вага та/або об’єм завантажених бункерів з комбайна), місце завантаження, строки (дати) приймання вантажів, дати подачі транспортних засобів під завантаження, пункти призначення, особи-вантажоодержувача, строки доставки вантажів та передачі вантажоодержувачам та інші умови перевезень, які узгоджені сторонами та є додатками і становлять невід’ємну частину договору № 01/01-2017 від 01.01.2017 року;

- до перевірки надано додаток № 1 від 01.01.2017 року «Реєстр транспортних засобів, що надаються ТОВ «Торгспецснаб 2016» ФОП ОСОБА_1, і зазначені в ньому транспортні засоби відповідають транспортним засобам, наданим ФОП ОСОБА_1 ТОВ «Прайм груп» згідно договору № 0111/2016;

- власники транспортних засобів зареєстровані у Харківській, львівській, Тернопільській, Рівненській областях;

ТОВ «Торгспецснаб 2016» не знаходиться за місцем своєї реєстрації;

- інформація про основні фонди ТОВ «Торгспецснаб 2016» відсутня, декларація з податку на прибуток за 2016 рік не надана.

Колегією суддів досліджено зміст Договору № 01/01-2017 року від 01.01.2017 року, укладеного між ФОП ОСОБА_1, як замовником, та ТОВ «Торгспецснаб 2016», як виконавцем, послуг з організації та перевезення вантажу автомобільним транспортом (т.2 а.с.34-38). За умовами Договору найменування вантажів, їх обсяг (кількість, вага та/або об’єм завантажених бункерів з комбайна), місце завантаження, строки (дати) приймання вантажів, дати подачі транспортних засобів під завантаження, пункти призначення, особи-вантажоодержувача, строки доставки вантажів та передачі вантажоодержувачам та інші умови перевезень, визначаються у Замовленнях, які узгоджені Сторонами, є додатками та становлять невід’ємну частину цього договору (п. 1.3). Виконавець зобов’язується надати Замовнику реєстр (кількість) автомобілів, причепів/напівпричепів, їх державних номерів, марок, власний чи залучений транспорт Виконавця, (ПІБ) водіїв, їх контакті номери телефонів, що залучаються Виконавцем для надання послуг за цим Договором, складеним за формою, згідно Додатку № 1, що є невід’ємною частиною цього договору (п.1.3.1). На період надання послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом, Замовником встановлюються на транспорт Виконавця власні термінали передачі даних/системи GPS-моніторингу з підписанням акту прийому-передачі обладнання, складеного за формою, згідно Додатку № 2, що є невід’ємною частиною цього договору. Умови та порядок встановлення системи GPS-моніторингу на автотранспорт Виконавця визначено у Додатку № 3, який є невід’ємною частиною цього договору (п.1.7). Виконавець зобов’язаний письмово підтвердити прийом Замовлення до виконання та довести це до Замовника (п. 3.1.1).

Під час податкової перевірки, розгляду справи в суді першої інстанції позивачем не надані зазначені вище замовлення та додатки № 2 та № 3 до договору. Товарно-транспортні накладні, копії яких наявні у матеріалах справи, датовані листопадом та груднем 2016 року, тобто до укладення договору № 01/01-2017 року від 01.01.2017 року, тому не є свідченням отриманих від ТОВ «Торгспецснаб 2016» послуг. Крім того, відсутність замовлень, передбачених зазначеним договором, унеможливлюють здійснення перевірки фактичного виконання умов договорів, оскільки акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) не містять інформації щодо транспорту, виду вантажу, визначення вартості послуг (т.2 а.с.49, 55, 62). У Реєстрі транспортних засобів не зазначені контактні номери телефонів водіїв, які залучаються до здійснення перевезень, що було обов’язковою умовою договору. Не підтверджено позивачем і встановлення ним на автомобілі системи GPS-моніторингу, оскільки відсутні акти приймання-передачі обладнання.

Наведені обставини свідчать про формальний характер складених документів, без дотримання обов’язкових умов договору, у зв’язку з чим висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки, є обґрунтованими.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 317 цього ж Кодексу підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області - задовольнити.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29 березня 2018 року в адміністративній справі № 808/3706/17- скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Запорізькій області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 від 19 вересня 2017 року – відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 21 серпня 2018 року і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 22 серпня 2018 року.

Головуючий суддя: А.В. Шлай

Суддя: Т.С. Прокопчук

Суддя: О.О. Круговий