Рішення № 76032047, 21.08.2018, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/1162/17

Провадження № 2/242/748/18

РІШЕННЯ

І м е н е м У к р а ї н и

21 серпня 2018 року Селидівський міський суд Донецької області в складі: головуючого судді Капітонова В. І. , при секретарі Нарижній О. Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості , -

Вс т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до укладеного договору № б/н від 03.09.2010 року ОСОБА_2 отримала кредит в розмірі 5 200,00 у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку» складає між ним і банком договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві.

ПАТ КБ « Приватбанк» свої зобов’язання за Договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит в розмірі, встановленому Договором.

Відповідач не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитним договором, а також іншими витратами відповідно до умов Договору. У зв’язку із визначеними порушеннями зобов’язань за кредитним договором відповідач станом на 31 січня 2018 року має заборгованість в розмірі 32 407,64 гривень, яка складається з наступного:

- 5 164 20 грн. - заборгованість за кредитом;

- 22 346,21 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 2 877,85 – заборгованість за пенею та комісією;

- 500,00 гривень - штраф (фіксована частина);

- 1 519,41 гривень - штраф (процентна складова).

На підставі вищевикладеного позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 32 407,67 гривень, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 762,00 гривень.

Представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи, у судове засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд справу у його відсутність, а також про згоду на ухвалення судом заочного рішення.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з’явився, надав до суду заяву , згідно з якою просить суд розглянути справу у його відсутність, а також відмовити в задоволенні позову в зв’язку із тим, що позов про стягнення заборгованості поданий з пропущенням трирічного строку, встановленого на звернення до суду.

Дослідивши матеріали справи , суд приходить до наступних висновків.

У відповідності зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі й на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

03 березня 2008 року відповідачем заповнено анкету - заяву на отримання кредитної карти « Універсальна» із встановленням кредитного ліміту в розмірі 5000,00 грн. Зі змісту даної заяви вбачається, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом із «Умовами та правилами надання банківських послуг», Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку» складає між ним та Банком договір, що підтверджується підписом у заяві у полі «Клієнт» в графі «Підпис».

Відповідно до наданого розрахунку заборгованості , станом на 31 січня 2018 року відповідач має заборгованість в розмірі 32 407,64 гривень, яка складається з наступного:

- 5 164 20 грн. - заборгованість за кредитом;

- 22 346,21 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 2 877,85 – заборгованість за пенею та комісією;

- 500,00 гривень - штраф ( фіксована частина);

- 1 519,41 гривень - штраф ( процентна складова).

Вирішуючи питання про застосування строку позовної давності, суд виходить з наступного.

Ст. 256 ЦК України визначено, що позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

За правилами ст. ст. 257, 258 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Частиною 1 ст. 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно з ч. 1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов’язку.

Як вбачається з матеріалів справи, позов до ОСОБА_1 Б, про стягнення з неї заборгованості за кредитним договором підписаний представником позивача 23 лютого 2018 року та надійшов до суду 15 березня 2018 року.

Як вбачається з виписки про рух коштів на карт-рахунку, наданого представником позивача, надходження готівки за платіжною карткою відбулося 29 березня 2013 року, що також підтверджується поясненнями відповідача, викладеними в заяві.

Доказів, які підтверджують переривання перебігу позовної давності, позивачем не надано.

Таким чином, позов про стягнення заборгованості пред’явлено після закінчення 3-річного терміну, визначеного ст. 256 ЦПК України. Крім того, позивач не звертався до суду з заявою про поновлення пропущеного строку позовної давності.

Відповідно до ст. 266 ЦК України зі спливом строку позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки).

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

На підставі вищевикладеного та враховуючи те, що позивачем було пропущено строк на звернення до суду за захистом свого порушеного права, а відповідач наполягає на застосуванні позовної давності, суд вважає, що є підстави для відмови у задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 256-258,266,267 ЦК України, 259, 264, 265 ЦПК України, суд, -

В и р і ш и в:

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерційного банку « Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Селидівський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а після її функціонування, безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В. І. Капітонов