Ухвала суду № 76031597, 10.08.2018, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2018 року смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Реброва С.О.

при секретарі – Ратушній Л.В.

за участю:

скаржника – ОСОБА_1

представника заінтересованої особи – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1, заінтересовані особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4 на бездіяльність директора ДВС ОСОБА_3, –

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаною скаргою, в якій просив суд визнати неправомірним бездіяльність директора Департаменту ДВС Міністерства юстиції України ОСОБА_3 у виконавчому провадженні №44936519 щодо не розгляду його скарги від 30 січня 2018 року, щодо не прийняття процесуального рішення в формі постанови за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 від 30 січня 2018 року, щодо не направлення йому постанови, прийнятої за результатами розгляду скарги від 30 січня 2018 року. Зобов'язати директора Департаменту ДВС Міністерства юстиції України ОСОБА_3 або іншу посадову особу, яка буде виконувати обов’язати директора Департаменту ДВС Міністерства юстиції України, розглянути скаргу ОСОБА_1 від 30 січня 2018 року у виконавчому провадженні №44936519, за результатами розгляду скарги від 30 січня 2018 року прийняти постанову, копію якої направити стягувачу у виконавчому провадженні №44936519 ОСОБА_1.

Вимоги скарги обґрунтовані тим, що 02.10.2014 року на підставі виконавчого листа №2-6510/2011, який надійшов із Кіровського ВДВС Дніпропетровського районного управління юстиції, постановою державного виконавця ВДВС Дніпропетровського районного управління юстиції ОСОБА_5 відкрито виконавче провадження №44936519 із примусового виконання рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 30.11.2012 року по справі №2-6510/201, а саме: «Зобов'язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_6 повторно виконати роботи з виготовлення та монтажу металопластикових виробів відповідно до Договору №ДК 06/12-10 від 02.12.2010 року та чинного на момент виконання сертифікату відповідності таких виробів».

15.03.2017 року постановою державного виконавця Реутова Є.О. на підставі п. 7 ч. 1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий лист №2-6510/2011 повернутий скаржнику, як стягувачу у виконавчому провадженні.

30.10.2017 року постанову державного виконавця Реутова Є.О. від 15.03.2017 року скаржник оскаржив до начальника Дніпровського районного ВДВС ОСОБА_7

08.11.2017 року постановою начальника Дніпровського районного ВДВС ОСОБА_7 у задоволенні скарги від 30.10.2017 року відмовлено.

Листом від 29.01.2018 року за вих. №Л-81-02 начальник управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_8 повідомив про те, що в задоволенні його скарги від 09.01.2018 року відмовлено в повному обсязі, а дії начальника Дніпропетровського районного ВДВС ОСОБА_7 щодо відмови розглянути скаргу ОСОБА_1 від 30.10.2017 року визнані такими, що вчинені з дотриманням вимог чинного законодавства.

Листом від 27.02.2018 року за вих. №414/Л-2006/20.4.1 директор Департаменту ДВС Міністерства юстиції України ОСОБА_3 повідомив скаржника проте, що проводиться перевірка скарги, остаточна відповідь буде надана додатково.

Однак, у результаті неправомірної бездіяльності директора Департаменту ДВС ОСОБА_3 скарга ОСОБА_1 від 30.01.2018 у виконавчому провадженні №44936519 залишається не розглянутою з лютого по червень 2018 року.

Заявник зазначає, щодо неправомірності дій державного виконавця, та звернувся до суду щодо захисту своїх порушених прав.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 скаргу підтримав з підстав, що в ній зазначені, і просив її задовольнити.

Представник заінтересованої особи ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення скарги, посилаючись також на відзив на скаргу наявний в матеріалах справи, відповідно до якого вважає її не обґрунтованою та просила відмовити в її задоволенні.

Дослідивши матеріали справи, наявні заперечення на скаргу, суд приходить до наступних висновків.

За правилами статті 447 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до частини 1 статті 448 Цивільного процесуального кодексу України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Законом України «Про виконавче провадження» Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень.

Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з матеріалів скарги, усупереч вимогам ч.1 ст. 1, ст.ст. б, 7, 8 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (№1403-VIII), пунктів 1.1., 5,1. Положення про Департамент ДВС Міністерства юстиції України, ч. 1, ч. 4 ст. 28, ч. З ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» (№1404-VIII), абзацу 2 пункту 1, пункту 2, пункту 6, пункту 7 розділу XII. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 №2832/5) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30 вересня 2016 року за №1302/29432, директор Департаменту ДВС ОСОБА_3, скаргу від 30.01.2018 року не розглянув, процесуального рішення в формі постанови за результатами розгляду скарги від 30.01.2018 року не прийняв, копії постанови про результатами розгляду скарги від 30.01.2018 року не направив, що прямо суперечить вимогам:

Відповідно до частини 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» (№1404-VIII), якою передбачено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувану, повідомлення стягувану про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Частиною 4 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» (№1404-VIII), якою передбачено, що «На підставі письмової заяви учасника виконавчого провадження документи виконавчого провадження можуть надсилатися адресатам каналами факсимільного зв'язку, електронною поштою або з використанням інших засобів зв'язку».

Таким чином, неправомірна бездіяльність директора Департаменту ДВС Міністерства юстиції України ОСОБА_3 у виконавчому провадженні №44936519 полягає в не розгляді скарги ОСОБА_1 від 30.01.2018 року, не прийнятті процесуального рішення в формі постанови за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 від 30.01.2018 року, не направленні ОСОБА_1 копії постанови за результатами розгляду його скарги від 30.01.2018 року.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином дії державного виконавця були вчинені не у відповідності до Закону та призвели до порушення прав скаржника та засад виконавчого провадження, закріплені у статті 2 Закону №1404-VIII, відповідно до якої виконавче провадження здійснюється з дотриманням, зокрема, засад справедливості, неупередженості та об’єктивності, а також співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями.

З урахуванням вищевикладеного, суд прийшов до висновку про задоволення скарги.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 447 - 449 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Скаргу ОСОБА_1, заінтересовані особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4 на бездіяльність директора ДВС ОСОБА_3 – задовольнити.

Визнати неправомірним бездіяльність директора Департаменту ДВС Міністерства юстиції України ОСОБА_3 у виконавчому провадженні №44936519 щодо не розгляду скарги ОСОБА_1 від 30 січня 2018 року, щодо не прийняття процесуального рішення в формі постанови за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 від 30 січня 2018 року, щодо не направлення ОСОБА_1 постанови, прийнятої за результатами розгляду скарги від 30 січня 2018 року.

Зобов'язати директора Департаменту ДВС Міністерства юстиції України ОСОБА_3 або іншу посадову особу, яка буде виконувати обов’язати директора Департаменту ДВС Міністерства юстиції України, розглянути скаргу ОСОБА_1 від 30 січня 2018 року у виконавчому провадженні №44936519, за результатами розгляду скарги від 30 січня 2018 року прийняти постанову, копію якої направити стягувачу у виконавчому провадженні №44936519 ОСОБА_1.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області.

Суддя С.О. Ребров