Рішення № 76031196, 16.08.2018, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 200/11249/16-ц

Провадження №2/200/976/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2018 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі: головуючого-судді Єлісєєвої Т.Ю.

при секретарі Кузьминій С.Д.

за участю представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім’ю та визнання права на спадкування, -, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська з позовом до відповідачів та просить встановити факт її проживання однією сім’єю з ОСОБА_5, померлою 21 квітня 2014 року, з 01 грудня 2006 року по 21 квітня 2014 року адресою: АДРЕСА_1 та визнати за нею право на спадкування четвертої черги за законом ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_5, померлою 21 квітня 2014 року.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що з кінця 2006 року постійно проживала з померлою, яка була її далекою родичкою, по її бажанню, оскільки остання не мала близьких родичів поруч, ніколи не була заміжня. Похованням також займалася позивач та її діти.

Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина та при зверненні до нотаріальної контори позивачеві було відмовлено у зв’язку з тим, що не встановлено факту проживання однією сім’єю разом із спадкодавцем.

Ухвалою суду від 29.06.2016 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено підготовне судове засідання.

Заочним ршенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 15.07.2016 року позовні вимоги позивача задоволено в повному обсязі.

Не погодившись з заочним рішенням суду від 15.07.2016 року відповідач ОСОБА_3 подала до суду заяву про перегляд заочного рішення, за результатами розгляду якої ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 15.02.2017 року заочне рішення суду від 15.07.2016 року скасовано та призначено до розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила їх задовільнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала, посилаючись на те, що ОСОБА_5 була її рідною тіткою, однак, хоча спілкувалися вони дуже рідко, в більшості по телефону один раз в півроку-рік, ОСОБА_5 ніколи не казала, що вона з кимось проживає разом. Тітка не була заміжнею, не мала дітей. В 2013 році телефон ОСОБА_5 перестав відповідати, а потім повідомили, що вона померла.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав позицію выдповыдача та просив в задоволенні позову відмовити.

В судове засідання 16.08.2018 року відповідачка ОСОБА_3 та її представник в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відповідно до вимог чинного законодавства, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розряду справи до суду не надходило.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відповідно до вимог чинного законодавства, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розряду справи до суду не надходило.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_3, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено в судовому засіданні, 14 квітня 2014 року померла ОСОБА_5, про що видано Свідоцтво про смерть серії № 5689807.

Померла ОСОБА_5 була самотньою жінкою, жодного разу не була одружена.

Починаючи з кінця 2006 року позивач постійно проживає на теперішній час та проживала з померлою по її проханню за адресою: АДРЕСА_1, оскільки з 2005 року ОСОБА_5 стала більше хворіти і вже стало питання у наданні їй постійної як фізичної так і матеріальної допомоги. Померла була інвалідом, не мала кісті руки, що спричиняло не аби які незручності в догляді за собою, своїм житлом, готуванням їжі тощо. Так, з кінця 2006 року померла та позивач проживали однією сім’єю то по місцю реєстрації ОСОБА_5, то по місцю реєстрації ОСОБА_2 в АДРЕСА_2, вели спільне господарство і мали спільний бюджет.

До спливу 6–місячного терміну після смерті ОСОБА_5, позивач звернулася до приватного нотаріуса ОСОБА_10 з заявою з метою оформлення спадкових прав від 18.09.2014 року, однак для цього необхідно встановити факт проживання однією сім’єю для підтвердження права на спадкування і оформлення спадкових прав на спадщину.

В судовому засіданні факт проживання однією сім’єю позивача та померлої ОСОБА_5 підтверджений показаннями свідків ОСОБА_6М, ОСОБА_7, ОСОБА_8, які пояснили, що постійно бачили цих двох жінок разом, вони казали про постійне спільне мешкання по вул.Панікахі, але також іноді проживали разом ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки ОСОБА_2 мешкала у трикімнатній квартирі, що було значно зручніше ніж в однокімнатній квартирі ОСОБА_5 Свідок ОСОБА_9 пояснила, що була у померлої ОСОБА_5 лише один раз, коли приїжджала ОСОБА_3, в якому році не пам’ятає, можливо 2005 році. В квартирі, крім ОСОБА_5 нікого не було.

Померла ОСОБА_5 заповітів при житті не залишила.

Відповідно до копії спадкової справи у померлої є спадкоємець першої черги спадкування, а саме син - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, який також звернувся до нотаріальної контори із заявою для прийняття спадщини від 24.07.2014 року, але свідоцтва про спадщину після смерті ОСОБА_5 не отримував.

Відповідно до копії довідки КП «Жилсервіс-2» ДМР від 22.08.2013 року (а.с.9) та довідки від 14.07.2014 року (а.с.15) померла ОСОБА_5 проживала та була зареєстрована за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3/46. На день смерті була зареєстрована одна. Син померлої – ОСОБА_4 ніколи не був зареєстрований за цією адресою, не проживає фактично.

Відповідно до ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини.

ОСОБА_11 ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст. 3 Сімейного кодексу України сім’я є первинним та основним осередком суспільства. Сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки. До загальних ознак у розумінні цієї норми, яким має відповідати зв’язок між фізичними особами, щоб вони вважалися сім’єю, належать: спільне проживання, пов’язаність спільним побутом; взаємні права та обов’язки.

Відповідно до п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику у справах про спадкування” від 30.05.2008 р. № 7 до спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім’єю зі спадкодавцем без шлюбу. Таке право можуть мати й інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов’язані спільним побутом, мали взаємні права та обов’язки, зокрема: вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім’ї, тощо. До спадкоємців четвертої черги не належить особа, яка хоча і проживала спільно зі спадкодавцем, але перебувала в зареєстрованому шлюбі з іншою особою.

ОСОБА_11 з ч. 1 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

ОСОБА_11 Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13 «При встановленні судами факту проживання зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до дня смерті (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати положення ст. 3 Сімейного Кодексу України, відповідно до якої сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, а також те, що сім'я створюється на підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства».

Таким чином, в судовому засіданні доведений факт проживання однією сім’єю позивача разом з померлою ОСОБА_5 не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини, тому слід вважати, що позивач є спадкоємцем четвертої черги спадкування після смерті померлої ОСОБА_5, а тому має право на спадкування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 18, 268, 293-294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2, (ІПН НОМЕР_1, м. Дніпро, вул.Панікахі, 77а/2/46), до ОСОБА_3, (ІПН НОМЕР_2, м. Донецьк, вул.Полухіна, 16/2), ОСОБА_4, ІПН НОМЕР_3, м. Дніпро, ж/м Комунар, 22а/33), про встановлення факту проживання однією сім’ю та визнання права на спадкування - задовольнити.

Встановити факт проживання однією сім’єю ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1, м. Дніпро, вул.Панікахі, 77а/2/46) з ОСОБА_5, померлою 21 квітня 2014 року, з 01 грудня по 21 квітня 2014 року за адресою АДРЕСА_3.

Визнати ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1, м. Дніпро, вул.Панікахі, 77а/2/46) спадкоємицею четвертої черги спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, яка померла 21 квітня 2014 року.

Рішення може бути оскаржено сторонами шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Дніпропетровської області або через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Єлісєєва Т.Ю.