Ухвала суду № 76030576, 22.08.2018, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

22.08.2018 227/3545/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.08.2018 року м. Добропілля

Слідчий суддя Добропільського міськрайонного суду Донецької області Левченко А.М.

за участі:

секретаря судового засідання – Черкасової О.В.,

підозрюваного – ОСОБА_1,

слідчого – Машарової В.А.,

прокурора – Загубигорілко М.А.,

захисника – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Добропільського ВП Покровського ВП ГУ НП в Донецькій області ОСОБА_3 погоджене з прокурором Костянтинівської місцевої прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадження, внесеному до ЄРДР №12018050230001285 від 17.08.2018 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Казастану, Кустанайської області, Октябрьського району, с. Вільямса, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, не одруженого пенсіонера, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, який мешкає за адресою: Донецька область, Добропільський район, смт. Святогорівка, вул. Садова, 73, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

ВСТАНОВИВ

Досудовим розслідуванням встановлено, що 17.08.2018 приблизно о 19:30 год. за адресою: Донецька обл., Добропільський р-н, смт. Святогрівка, вул. Садова, 75 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 в результаті сварки зі своєю сестрою ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 завдав останній ножове поранення грудної клітини з ліва, спричинивши тяжке тілесне ушкодження.

20.08.2018 року до суду надійшло клопотання слідчого СВ Добропільського ВП Покровського ВП ГУ НП в Донецькій області ОСОБА_3 погоджене з прокурором Костянтинівської місцевої прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадження, внесеному до ЄРДР №12018050230001285 від 17.08.2018 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В обґрунтування заявленого клопотання слідчим зазначено, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину проти здоров’я особи, а саме, в умисному заподіянні ОСОБА_5 тяжкого тілесного ушкодження, яке небезпечне в момент заподіяння, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1 та 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Прокурор в судовому засіданні зазначив, що підозрюваний за місцем реєстрації та за місцем мешкання міцних соціальних зв’язків не має, підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачене покарання тільки у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років, а тому є достатні підстави вважати, що підозрюваний, знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, може переховуватися від органу досудового розслідування та в подальшому, від суду. Таким чином наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, підозрюваний може незаконно впливати на свідка ОСОБА_6, що прямо підтверджується її показаннями. Отже, існує реальний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

З урахуванням особи підозрюваного, а також встановлених під час досудового розслідування ризиків, прокурор вважає, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою не зможе забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігти спробам сховатись від слідства та суду та вплинути на свідка у цьому кримінальному провадженні.

Захисник в судовому засіданні просила суд відмовити у обранні її підзахисному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вважає, що на даний час органом досудового розслідування не було зібрано достатньо доказів винуватості. Просить суд обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання.

Підозрюваний ОСОБА_1 пояснив суду, що винним себе у заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження ОСОБА_5 не визнає, оскільки не мав на це умислу, а спричинення проникаючого ножового поранення в область грудної клітини ОСОБА_5 з його боку сталося випадково, внаслідок боротьби. Просить суд не обирати відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під ватрою, погоджується з думкою захисника про особисте зобов’язання.

Заслухавши прокурора, підозрюваного, захисника, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може триматися під вартою інакше як на підставах та в порядку, передбачених законом.

Вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п. 3, 4ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою

Відповідно до ч. 1 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п’ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Частиною 1 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

- Витягом з ЄРДР №12018050230001285 від 17.08.2018 року відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 КК України;

- Протоколом огляду місця події від 17.08.2018 року домоволодіння за адресою вул. Садова, 73, смт. Святогорівка, Добропільського району Донецької області. Під час огляду виявлено на вимощенні подвір’я дві частини кухонного ножа, плями бурого кольору, алюмінієву миску з рідиною червоного кольору з хустинкою та рушником, спортивні штані з плямами бурого кольору та дві частини кухонного ножа. Виявлені предмети та змиви плям бурого кольору вилучено. Судом також досліджено фототаблицю до протоколу огляду;

- Протоколом допиту потерпілої ОСОБА_5 від 18.08.2018 року, яка пояснила, що 17.08.2018 року близько до 18:00 прийшов ОСОБА_1 та почав скандалити за гроші, наполягав на тому, щоб потерпіла надала йому коштів з’їздити подивитись, чи нарахували йому пенсію. Потерпіла відповідача ОСОБА_1, що грошей не дасть. Потерпіла вийшла до ОСОБА_1 лицем по лиця, а потім розвернулася щоб зачинити хвіртку і відчула сильний різкий біль з лівої сторони в області грудної клітини та зрозуміла, що ОСОБА_1 вдарив її ножем. Після чого штовхнув потерпілу руками, від чого та впала на спину. ОСОБА_1 вдарив її ногою, потім сів на неї зверху і почав бити її руками та ножем. Далі на крики потерпілої прибігли сусіди та згодом прибула поліція;

- Довідкою КЗОЗ “Добропільська ЛІЛ” від 17.08.2018 року, згідно якої до Добролпіьської ЛІЛ надійшла хвора ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_6 з діагнозом: “Проникаюче ножове поранення грудної клітини з ліва, різана рана лівого стегна, передньої черевної стінки, лівого плеча, лиця з права”;

- Протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 18.08.2018 року, яка показала, що 17.08.2018 року почула крики помочі своєї сусідки ОСОБА_5, яка кричала про допомогу. Забігши до подвір’я побачила ОСОБА_5 лежачою на землі, а на ній зверху сидів ОСОБА_1 На рівні шиї потерпілої свідок побачила ніж. Свідок відтягнула підозрюваного від потерпілої, при цьому почула запах алкоголю з рота ОСОБА_1. Свідок зазначила, що підозрюваний у стані алкогольного сп’яніння поводить себе не адекватно, в минулому мав судимість, а тому вона побоюється, що він може чинити на неї тиск, як на свідка у цьому кримінальному провадженні;

- Протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 18.08.2018 року, яка показала, що є сусідкою ОСОБА_5. Приблизно о 19:15 почула, як ОСОБА_5 кличе на допомогу сусідів. Свідок поспішила на допомогу і побачила, яка на землі лежить ОСОБА_5 в крові, над якою стояв ОСОБА_1В;

- Протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 18.08.2018 року, яка показала, що є племінницею підозрюваного ОСОБА_1, який раніше проживав з її матір’ю за адресою с. Святогорівка, вул.. Садова 151, зловживав спиртними напоями, конфліктував на цьому грунті. З 2015 року проживав у м. Горлівка. У 2016 році її мати померла. У вересні 2017 році ОСОБА_1 повернувся до смт. Святогорівки та попросився у свідка прописати його для того, щоб отримувати пільгове вугілля на шахті, для того щоб свідок зі своєю сім’єю не витрачала зайві кошти. Свідок відмовила ОСОБА_1, але згодом на це погодився її чоловік та прописав його в їх оселі за адресою с. Святогорівка, вул. Садова 151. Потім, коли свідок отримала вугілля, ОСОБА_1 повернувся у Горлівку. У травні 2018 року знову повернувся для того, щоб отримати вугілля та проживав на протязі двох з половиною місяців, конфліктував, зловживав алкоголем. В кінці червня цього року, після того, як ОСОБА_1 некоректно повів себе до неї та до її сина, свідок зробила йому зауваження, на що той схопив виделку та махнув в її бік. Після того випадку чоловік вигнав його з дому і ОСОБА_1 переселився до її тітки ОСОБА_5. за адресою смт. Святогорівка, вул.. Садова, 73. Свідок доповнила, що не дає своєї згоди та не бажає, щоб ОСОБА_1 відбував домашній арешт у них вдома;

- Протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 18.08.2018 року, уповноваженою особою затримано ОСОБА_1 з підстав, передбачених п. 1, 2 ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України;

- Повідомленням про підозру за ч. 1 ст. 121 КК України ОСОБА_1

Вирішуючи питання обґрунтованості підозри, суд керується Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі - Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим лише тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням органів досудового розслідування (попереднього слідства).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «О»Хара проти Сполученого королівства» від 16.10.2001 р. зазначено, що доведеність наявності обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення на момент вирішення питання про застосування запобіжного заходу має відповідати стандарту «розумна підозра».

Детальніше цей термін роз’яснений у справі «Фокс, Кемпбел і Харлей проти Сполученого королівства» від 30.08.1990 р.: мають бути наявні факти або інформація, які б переконали б об’єктивного спостерігача в тому, що саме ця особа могла вчинити злочин.

Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Murrey v. the United Kingdom »). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об’єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom»).

Більш того, у п. 48 рішення «Чеботар проти Молдови» №35615/06 від 13.11.2007р. Європейський суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 &aрі; 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Підозра ОСОБА_1 у вчиненні злочину з огляду на принцип «розумної підозри» є доведеною та обґрунтованою.

Суд вважає доведеним існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. ОСОБА_1 за місцем свого мешкання у м. Добропілля охараткеризовинй своєю племінницею негативно, підозрюється у вчиненні тяжкого умисного злочину проти здоров’я рідної сестри, осілого місця проживання у м. Добропілля не має, певних занять на пенсії, крім зловживання алкогольними напоями та сварок, судом не встановлено. Все це у своїй сукупності свідчить про відсутність міцних соціальних зв’язків ОСОБА_1. Таким чином, знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, підозрюваний ймовірно може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Суд вважає доведеним існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Свідок ОСОБА_6 під час досудового розслідування надала показання, що підозрюваний у стані алкогольного сп’яніння поводить себе не адекватно, в минулому мав судимість, а тому вона побоюється, що він може чинити на неї тиск, як на свідка у цьому кримінальному провадженні. Суд також враховує і показання іншого свідка ОСОБА_8 про агресивну та неадекватну поведінку підозрюваного. Все це у сукупності дає суду підстави стверджувати про обґрунтованість ризику, що ОСОБА_1 ймовірно може шляхом погроз чи насильства вплинути на знайомого йому свідка ОСОБА_6, яка ще не була допитана судом.

З урахуванням вказаного, слідчий суддя приходить до переконання про доцільність вжиття заходів забезпечення кримінального провадження.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих стороною обвинувачення матеріалів враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним тяжкого злочину проти здоров’я особи; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; відсутність міцних соціальних зв’язків підозрюваного в місці його постійного проживання; репутацію підозрюваного; середній вік та стан здоров’я підозрюваного, який повідомив суд, що хворий на туберкульоз. З цього питання суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до Порядку взаємодії закладів охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров’я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту особа, узята під варту, має право на вільний вибір лікаря. У разі звернення особи, узятої під варту, до лікаря медичної частини СІЗО з проханням про допуск обраного лікаря-фахівця лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан її здоров’я та запит до керівництва СІЗО. Керівництво СІЗО забезпечує допуск обраного особою лікаря-фахівця. У разі необхідності в додаткових лабораторних обстеженнях, які не можуть бути проведені в медичних частинах СІЗО (наявним обладнанням, лабораторіями та обсягом медико-санітарної допомоги не передбачено проведення цих обстежень), вони проводяться на базі закладів охорони здоров’я з орієнтовного переліку. Про необхідність проведення обстеження, яке потребує вивезення особи, узятої під варту, до закладу охорони здоров’я, лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан її здоров’я та запит до керівництва СІЗО. Керівництво СІЗО забезпечує своєчасне направлення особи, узятої під варту, на обстеження до обраного лікарем медичної частини СІЗО закладу охорони здоров’я з орієнтовного переліку. Керівництво СІЗО організовує та забезпечує цілодобову охорону особи, узятої під варту, під час лікування у закладах охорони здоров’я відповідно до вимог нормативно-правових актів Міністерства юстиції, Міністерства охорони здоров’я.

Таким чином, суд звертає увагу підозрюваного на те, що у разі обрання судом відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, він має право звернутися до керівництва СІЗО про фахове медичне обстеження та отримання медичної допомоги у зв’язку з захворюванням.

Згідно ст. 176 КПК України у кримінальному провадженні можуть бути застосовані такі запобіжні заходи як особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою. При цьому їх види наведено у порядку зростання ступеня суворості.

Вирішуючи питання про можливість застосування до підозрюваного ОСОБА_1 більш м’який запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, судом встановлено наступне.

Допитана під час досудового розслідування свідок ОСОБА_8 показала, що своєї згоди на домашній арешт за місцем її проживання ІНФОРМАЦІЯ_7, де також прописаний ОСОБА_1, вона не надає та проти цього заперечує, у зв’язку з неадекватною поведінкою підозрюваного до неї та її сина.

Також, без згоди потерпілої ОСОБА_5 суд вважає неможливим визначення адреси для домашнього арешту і домоволодіння за адресою вул. Садова, 73, де останнім часом проживав підозрюваний.

З урахуванням викладеного, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не є можливим.

У зв`язку з відсутністю у підозрюваного міцних соціальних зв’язків, обрання запобіжного заходу у вигляді особистої поруки також не є можливим, у зв`язку з відсутністю осіб, у тому числі й родичів, які б могли поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Враховуючи негативну характеристику підозрюваного, встановлені судом ризики, суд не вбачає можливості застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання.

З урахуванням викладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що жоден з більш м’яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків, які передбачені ст.. 42 КПК України, та запобігти встановленим слідчим суддею ризикам, які передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов’язків, передбачених цим Кодексом.

Визначаючи розмір застави слідчий суддя виходить з того, що її розмір повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього. При цьому, слідчий суддя враховує встановлені обставини кримінального правопорушення, ступінь тяжкості інкримінованого злочину, майновий та сімейний стан підозрюваного, інші дані про його особу, ризики, передбачені статтею 177 КПК України, та вважає достатнім і необхідним визначити підозрюваному ОСОБА_1 заставу в мінімальному розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 35240,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Визначаючи строк тримання підозрюваного ОСОБА_1 під вартою, суд враховує положення п. 2 ст. 219 КПК України, згідно якого досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, а тому приходить до висновку про необхідність застосування запобіжного заходу до 16.10.2018р, тобто, в межах строку досудового розслідування.

Керуючись ст. 177, 183, 194, 376, 372 КПК України, слідчий суддя –

ПОСТАНОВИВ

Клопотання слідчого СВ Добропільського ВП Покровського ВП ГУ НП в Донецькій області ОСОБА_3 погоджене з прокурором Костянтинівської місцевої прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадження, внесеному до ЄРДР №12018050230001285 від 17.08.2018 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 – задовольнити.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів з утриманням останнього в Бахмутській УВП УДПСУ в Донецькій області (№ 6).

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, обчислювати з моменту його затримання, тобто, з 18.08.2018 року по 16.10.2018 року.

Визначити підозрюваному ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 35240,00 грн., яку необхідно внести на р\р 37311047011792 Держказначейська служба України, м. Київ МФО 820172 ОКПО 26288796 Одержувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, відповідно до ст. 194 КПК України, покласти на ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,такі обов’язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першим викликом;

2) повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання;

3) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

4) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

5) носити електронний засіб контролю.

6) утриматися від спілкування зі свідком ОСОБА_6

Роз’яснити підозрюваному ОСОБА_1, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала закінчує свою дію 16.10.2018 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення та може бути оскаржена до Апеляційного суду Донецької області протягом 5 днів з моменту її проголошення.

Копію цієї ухвали негайно після її проголошення вручити підозрюваному ОСОБА_1.

Суддя А.М. Левченко