Постанова № 76030503, 22.08.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 133/1185/18

Провадження № 22-ц/772/1822/2018

Категорія: 27

Головуючий у суді 1-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач:ОСОБА_2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2018 рокуСправа № 133/1185/18м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області у складі:

головуючого Медяного В.М.,

суддів: Денишенко Т.О., Берегового О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Торбасюк О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 4 апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на ухвалу Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 20 червня 2018 року (головуючий суддя Сєчко В.Л.), час постановлення якої невідомий, у приміщенні Козятинського міськрайонного суду Вінницької області, дата складення повного судового рішення 20 червня 2018 року, у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

встановив:

У травні 2018 року публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором визначивши ціну позову 24062,78 грн

Ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 06 червня 2018 року дану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з часу вручення копії ухвали.

Ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 20 червня 2018 року позовну заяву публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості ухвалено вважати неподаною і повернуто позивачу. Також повернуто позивачу ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» судовий збір у розмірі 1762 гривні, сплачений 05.05.2018 по платіжному дорученню №PROM5BІG4S ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» на рахунок № 31210206700007, МФО 802015, одержувач коштів : ГУ ДКСУ у Вінницькій області в м. Вінниця ,22030001.

В апеляційній скарзі позивач ПАТ КБ «Приватбанк» просить ухвалу суду від 20 червня 2018 року скасувати та постановити нову якою направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Зазначає про відсутність підстав щодо визнання позову неподаним та його повернення та повне й своєчасне виконання банком вимог, викладених в ухвалі судді від 06 червня 2018 року про залишення позовної заяви без руху.

Відзиву на апеляційну скаргу від відповідача не надійшло.

Сторони у справі у судове засідання не з’явилися, тому згідно вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України справа розглянута у їх відсутність.

Статтею 351 ЦПК України, в редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд, у межах апеляційного округу якого (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до п. 8 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, а тому Апеляційний суд Вінницької області діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Вінницького апеляційного суду в апеляційному окрузі.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши відповідність оскаржуваної ухвали вимогам процесуального закону, колегія суддів апеляційного суду вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 06 червня 2018 року позовну заяву ПАТ КБ «ПриватБанк» залишено без руху у зв'язку з невідповідністю позову вимогам п. 3 ч.3 ст. 175 ЦПК України з тих підстав, що позивач не навів обґрунтований розрахунок сум, які просить стягнути з відповідача, який повинен містити відомості щодо розміру залишку непогашеного кредиту, розміру відсоткової ставки, порядку нарахованих відсотків, пені, суми коштів які надходили в рахунок погашення заборгованості, суму використаних коштів, періоду нарахування, відомості щодо розміру простроченого зобов’язання. В позовні заяві не зазначений термін дії кредитної картки, не зазначені докази, що підтверджують викладені банком обставини (на підставі яких фінансових документів відповідач отримав кредит, яких саме платежів, коли саме, і в яких сумах відповідач не сплатив.)

Також ухвалі зазначається, що доданий до позовної заяви документ, названий розрахунком заборгованості, не є таким розрахунком, а є роздруківкою із компютерної програми таблиці руху коштів по рахунку відповідача, зміст якої може бути зрозумілий лише фахівцям цього банку, хоча по вимогам про стягнення кредитної заборгованості позивач повинен навести відомості про розмір грошових сум та детальний порядок їх обчислення за кожною з вимогою саме в позовні заяві. Наданий як додаток до позовної заяви розрахунок може бути тільки доказом наведених в позовні заяві обґрунтованих розрахунків суми заборгованості.

Копію зазначеної ухвали позивач отримав 07.06.2018 року.

Відповідно до ч. 6 ст. 124 ЦПК України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.

На виконання вимог ухвали суду від 06 червня 2018 року про залишення позовної заяви без руху, позивач 08 червня 2018 року подав до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви та позовну заяву у новій редакції, а також в додатках довідку про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти, виписку по особовому рахунку відповідача.

Проте, суд першої інстанції, вивчивши подану позовну заяву і додатки до них, дійшов висновку про те, що позивач не усунув недоліків поданої позовної заяви, а тому постановив ухвалу від 20 червня 2018 року про те, що дану позовну заяву слід вважати неподаною і повернути позивачу.

Обґрунтовуючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що з аналізу норм ч. 1 та п. 3 ч 3 статті 175 ЦПК України витікає, що позивач повинен подати до суду позовну заяву в якій зазначити обґрунтований розрахунок сум, що просить стягнути, який повинен містити в цифровому вираженні, розрахунок суми кредиту, загальну суму відсотків за кредитом, відсоткову ставку, кількість періодів (років). Разом із тим позивач повинен зазначити який спосіб нарахування тіла кредиту, відсотків, пені за кредитом ним використовувався і за якими формулами. На підставі яких розрахунків виросло тіло кредиту з 1600 грн., при отриманні кредиту до 2569,88 грн., які просить стягнути.

Також відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Додані до позовної заяви розрахунки, та відомості про рух коштів, являється тільки письмовим доказом розміру заборгованості, а сам обґрунтований розрахунок суми яку просить стягнути позивач повинен міститися в позовній заяві.

З огляду на зазначені в ухвалі суду першої інстанції рішення Європейського суду, ЦПК України встановлені обмеження, щодо права позивача на звернення до суду, які полягають у поданні до суду позовної заяви яка має відповідати вимогам ст. 175 ЦПК України. Вразі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що також відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої переважна більшість заяв, поданих до Суду, визначаються неприйнятими, тобто Суд відхиляє її навіть не розглядаючи по суті через невідповідність усім критеріям прийнятності. За таких обставин суд дійшов висновку про те, що дану позовну заяву слід вважати неподаною і повернути позивачу.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції апеляційний суду погодитись не може, з огляду на наступне.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві (частина перша статті 20 ЦК України, статті 3 і 4 ЦПК України).

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).

Вимоги до позовної заяви викладені в статті 175 ЦПК України.

Зокрема, даною нормою передбачено, що позовна заява повинна містити, зокрема: відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, уточнена позовна заява ПАТ КБ «ПриватБанк» складена з урахуванням положень ст. 175 ЦПК України, оскільки містить всі, визначені даною статтею, обов'язкові реквізити. Заявлені позовні вимоги викладені в чіткій, ясній і зрозумілій формі. Також до нової редакції позовної заяви додані у відповідній кількості копії документів.

Відповідно до п.п.5, 6, 7 ст. 95 ЦПК України учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Варто звернути увагу суду на те, що ст. 229 ЦПК України передбачає, що суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.

Крім цього, відповідно до п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» зазначено, що подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред'явленні позову залишати заяву без руху та повертати її заявнику.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободу від порушень і протиправних посягань.

Окрім іншого, апеляційний суд також враховує необхідність забезпечення права позивача на доступ до правосуддя, встановлене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до п. 3, 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є : невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

З огляду на наведене, апеляційний суд не вбачає підстав для визнання позовної заяви ПАТ КБ «ПриватБанк» неподаною та повернення її позивачеві, оскільки постановляючи оскаржувану ухвалу, місцевий суд допустив порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що свідчить про її помилковість, апеляційний суд вважає, що ухвала суду підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись п. п. 8 п. 1 розділу ХІІІ Перехідних положень, ст. ст. 7, 258 ч.4, 259 ч.1, 367, 369, 374, 379, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - задовольнити.

Ухвалу Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 20 червня 2018 року - скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 22 серпня 2018 року.

Головуючий /підпис/ ОСОБА_2

Судді: /підпис/ ОСОБА_4

/підпис/ ОСОБА_5

Згідно з оригіналом: