Постанова № 76029667, 21.08.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2018 рокуЛьвів№ 876/4880/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Шинкар Т.І., Судової-Хомюк Н.М.,

за участю секретаря судового засідання: Дідик Н.С.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Нововолинської міської ради Волинської області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29 березня 2018 року, головуючий суддя - Валюх В.М., ухвалене у м. Луцьку, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Нововолинської міської ради Волинської області про визнання дій протиправними та зобов»язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2017 року позивач - ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Нововолинської міської ради Волинської області, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 20.03.2018 року просила визнати протиправними та скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення Нововолинського міськвиконкому від 13 листопада 2017 року про припинення виплати житлової субсидії ОСОБА_1, що проживає за адресою: АДРЕСА_1., з 01.10.2017 року та зобов»язати повернути переплачену суму субсидій в сумі 19 692, 29 грн. до 30.11.2018 року, оформлене Повідомленням про припинення надання житлової субсидії від 17.11.2017 № 4247/01-04 та зобов»язати Управління праці та соціального захисту населення Нововолинського міськвиконкому поновити виплату ОСОБА_1 субсидій в порядку, встановленому Положенням про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року №848 (зі змінами) на період з 01.10.2017 року по 31.01.2018 року, з урахуванням фактичної кількості осіб, що проживають за адресою: АДРЕСА_1, засвідченої актом комісії Житлово - комунального підприємства № 2 у м. Нововолинську від 21.11.2017 року.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 29 березня 2018 року адміністративний позов задоволено; визнано протиправними та скасовано рішення Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Нововолинської міської ради від 13 листопада 2017 року про припинення надання раніше призначеної субсидії ОСОБА_1 з жовтня 2017 року; зобов»язано Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Нововолинської міської ради призначити та надати ОСОБА_1 (45400, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг за період з 01 жовтня 2017 року по 31 січня 2018 року, з урахуванням кількості осіб, які зареєстровані та фактично проживають у житловому приміщенні за адресою: 45400, АДРЕСА_1.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Нововолинської міської ради Волинської області подало апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржене рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповністю досліджені обставини справи, просить зазначене рішення скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що 19.05.2015 року із заявою про призначення субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг до УПСЗН особисто звернулася ОСОБА_1, яка зареєстрована та проживає по АДРЕСА_1. У заяві про призначення житлової субсидії та у декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії було зазначено про те, що у житловому приміщенні зареєстровано дві особи (заявниця ОСОБА_1 та її внук ОСОБА_2.). У розділі ІІ декларації задекларовано пенсію заявниці та пенсію її внука. Жодного документу, який би свідчив про фактичне проживання ОСОБА_2 (внука заявниці) на іншій територіальній одиниці, не було надано, у зв»язку із чим не було підстав для обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства та розгляду на комісії з соціальних питань. Нарахування за житлово-комунальні послуги проводилося на 2 особи, субсидія розраховувалася, виходячи із норм і нормативів також на 2 особи.

Апелянт зазначає, що надання недостовірної інформації про доходи ОСОБА_2 призвело до призначення субсидії у надмірному розмірі та перерахування державних коштів на особові рахунки заявниці.

В судовому засіданні представник відповідача підтримала подану апеляційну скаргу, вважає оскаржене рішення суду незаконним та протиправним та повністю підтримала доводи, зазначені у апеляційній скарзі.

Представник позивача заперечила проти апеляційної скарги, вважає оскаржене рішення суду законним та обґрунтованим та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про те, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Як достовірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що 19.05.2015 позивач ОСОБА_1 звернулася до УПСЗН із заявою про призначення житлової субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг (а.с. 56).

При цьому, позивач подала декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням субсидії, де у розділі І вказала двох осіб, які зареєстровані у житловому приміщенні АДРЕСА_1, а саме позивач ОСОБА_1 та її внук ОСОБА_2, а у розділі ІІ зазначила, що доходами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року є пенсія (а. с. 56 зворот).

Згідно із довідкою УПСЗН від 30.05.2015 року ОСОБА_1 за період з січня по грудень 2014 року отримала пенсію за віком у загальному розмірі 16889,64 грн. (а.с. 59), а відповідно до довідки управління Пенсійного фонду України в м. Червонограді Львівської області №1369 ОСОБА_2 за період з січня 2014 по грудень 2014 року отримав пенсію по інвалідності внаслідок трудового каліцтва інваліду І групи за списком № 1 в загальній сумі 11 388,00 грн. (а.с. 58).

Рішеннями УПЗСН призначало позивачу протягом травня 2015 року - вересня 2017 року житлову субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг (а.с. 60, 60 зворот, 62, 62 зворот, 63, 64, 64 зворот, 65, 65 зворот, 66-70).

01.11.2017 року головний державний інспектор УПСЗН Некрасова К.В. склала акт проведення перевірки правильності та повноти інформації, що надається заявниками для призначення житлових субсидій, державної соціальної допомоги, з якого видно, що за результатами проведеної перевірки призначення житлових субсидій заявниці ОСОБА_1, яка зареєстрована по АДРЕСА_1 виявлено, що у поданій декларації від 19.05.2015 року позивач вказала неправдиві дані доходів, що спричинило до неправильного розрахунку субсидії, у зв»язку із чим запропоновано припинити нарахування субсидії з 01.10.2017 року та провести розрахунок надміру нарахованих коштів (а.с. 51).

При цьому, на запит УПСЗН від 27.10.2017 року №3932/01-04 Червоноградське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області надало довідки про доходи від 31.10.2017 року №06/3378, №06/3380, відповідно до яких ОСОБА_2 отримав виплати як постраждалий від нещасного випадку на виробництві за 2014 рік в сумі 122 966,00 грн., за 2015 рік в сумі 195 139,14 грн.

Рішенням УПСЗН від 13.11.2017 року з жовтня 2017 року позивачу припинено надання субсидії через подання невірних даних та 17.11.2017 року за №4247/01-04 УПСЗН надіслало позивачу повідомлення про припинення надання житлової субсидії, з якого видно, що на підставі висновків проведеної відділом соціальних допомог і компенсацій управління інформації про доходи, що вказані в декларації від 19.05.2015 виявлено, що позивач подала неповну - невірну інформацію про доходи, внаслідок чого їй надмірно виплачені кошти в сумі 19 692,29 грн. з 01.05.2016 року по 30.04.2016 року та з 01.05.2016 року по 30.04.2017 року, у зв»язку із чим припиняється виплата субсидії, починаючи з 01.10.2017 року, та запропоновано до 30.11.2018 року повернути переплачену суму субсидії в розмірі 19 692,29 грн.

Судом також встановлено, що 28.02.2018 року позивач ОСОБА_1 звернулася до УПСЗН із заявою про призначення житлової субсидії на одну особу, подавши також декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням субсидії, де у розділі І вказала двох осіб, які зареєстровані у житловому приміщенні АДРЕСА_1 - позивач ОСОБА_1 та її внук ОСОБА_2, із відміткою, що ОСОБА_2 не проживає, а у розділі ІІ зазначила, що доходом ОСОБА_1 за період з 01.07.2017 року по 01.01.2018 року є пенсія.

Актом обстеження матеріально-побутових умов сім»ї від 06.03.2018 року, складеним державним соціальним інспектором Некрасовою К.В., встановлено, що АДРЕСА_1 зареєстрована заявниця ОСОБА_1, а її внук ОСОБА_2 зареєстрований, але не проживає, з 2005 року проживає разом із своєю сім»єю у м. Соснівка Львівської області (а.с. 83).

На підставі вказаного акту обстеження матеріально-побутових умов сім»ї від 06.03.2018 року та протоколу засідання комісії з соціальних питань від 07.03.2018 року №10 згідно із рішенням УПСЗН від 12.03.2018 було призначено житлову субсидію з лютого по квітень 2018 року.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що та обставина, що у декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії від 19.05.2015 року, позивач не вказала про доходи ОСОБА_2 у вигляді страхових виплат, з урахуванням також і того, що ОСОБА_2 фактично не проживає у житловому приміщенні, не є в розумінні пункту 20 Положення №848 підставою для припинення надання раніше призначеної субсидії, а може бути лише підставою для перерахунку раніше призначеної субсидії, виходячи із кількості осіб, які фактично проживають у житловому приміщенні.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються Положенням про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скріпленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива (далі Положення), затвердженим постановою КМУ №848 від 21.10.1995 року «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива».

Відповідно до п. 3 Положення призначення субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві і Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення).

Згідно із п. 2 Положення, право на отримання адресної безготівкової субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, а також субсидії готівкою на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива (далі - субсидія) поширюється на громадян, які проживають у житлових приміщеннях (будинках), в частині оплати ними користування житлом; утримання житла; управління багатоквартирним будинком, комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива.

Пунктом 6 Положення передбачено, що субсидія призначається одній із зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб. В окремих випадках на підставі рішення районної, районної у мм. Києві і Севастополі держадміністрації та виконавчого органу міської і районної ради або утвореної ними комісії та акта обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства субсидія може призначатися особі, яка не зареєстрована, але фактично проживає у житловому приміщенні (будинку) на підставі договору найму (оренди) житла (далі - орендар), якщо їй нараховується плата за житлово-комунальні послуги, або індивідуальним забудовникам, будинки яких не прийняті в експлуатацію.

З наведених норм видно, що право на отримання субсидії мають громадяни, які проживають у житлових приміщеннях (будинках), однак таку субсидію може бути призначено лише особі, яка зареєстрована у такому приміщенні (будинку), або, в окремих випадках, є його орендарем.

Відповідно до пункту 7 Положення субсидія розраховується виходячи з кількості зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб (осіб, які фактично проживають), яким нараховується плата за житлово-комунальні послуги, у тому числі осіб, призваних на строкову військову службу.

Кількість зазначених осіб визначається на початок місяця, з якого призначається субсидія.

У разі коли кількість фактично проживаючих зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб є меншою, ніж кількість зареєстрованих у такому приміщенні (будинку) осіб, субсидія розраховується виходячи з кількості зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб, які фактично у ньому проживають, на підставі рішення районної, районної у мм. Києві і Севастополі держадміністрації та виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради або утвореної ними комісії. Під час прийняття рішень у таких випадках враховується наявність документів, що підтверджують тимчасову відсутність осіб з числа зареєстрованих (довідки, що підтверджують місце перебування особи на території іншої адміністративно-територіальної одиниці у зв»язку з роботою, лікуванням, навчанням, довготривалим відрядженням, відбуванням покарання, довідки про оплату житлово-комунальних послуг в іншому житловому приміщенні (будинку), акти обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства селищної, сільської або міської ради, акти житлово-експлуатаційних організацій про фактично проживаючих осіб, договори оренди житла в іншому місці). У разі відсутності документів, що підтверджують тимчасову відсутність осіб з числа зареєстрованих, рішення приймається на підставі актів обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства.

Відповідно до пункту 13 Положення для призначення субсидії громадянин, особа якого посвідчується паспортом або іншим документом, подає структурному підрозділу з питань соціального захисту населення за місцем реєстрації (орендарі - за місцем проживання): заяву про призначення житлової субсидії та декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, за встановленими формами; довідки про доходи - у разі зазначення в декларації інших отриманих доходів, інформація про які відсутня у ДФС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування, і відповідно до законодавства не може бути отримана за запитом структурного підрозділу з питань соціального захисту населення у порядку, встановленому цим Положенням. У разі зазначення в декларації інших отриманих доходів, інформація про які відсутня у ДФС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування, та неможливості підтвердити такі доходи довідкою до декларації додається письмове пояснення з зазначенням їх розміру; договір найму (оренди) житла (за наявності).

Громадянин несе відповідальність за подані відомості про доходи, майно, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на призначення субсидії та на визначення її розміру.

Для нарахування субсидій на запит структурних підрозділів з питань соціального захисту населення у п»ятиденний строк з дня його отримання подаються відомості про: склад зареєстрованих у житлових приміщеннях осіб - житлово-експлуатаційними організаціями або іншими органами, що визначені місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; у сільській місцевості - сільськими (селищними) радами; органами самоорганізації населення.

Рішення про призначення (не призначення) субсидії приймається протягом десяти днів після подання заяви та отримання відомостей, визначених абзацами дев»ятим - тринадцятим цього пункту.

Згідно пункту 14 Положення, громадянин, якому призначено субсидію, зобов»язаний протягом місяця поінформувати структурний підрозділ з питань соціального захисту населення про зміну складу зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб (орендар - про осіб, які фактично проживають), їх соціального статусу, переліку отримуваних житлово-комунальних послуг, умов їх надання, підприємств - виробників/виконавців житлово-комунальних послуг, закінчення строку реєстрації місця перебування, купівлю товарів або оплату послуг, передбачених підпунктом 5 пункту 5 цього Положення, шляхом подання відповідних документів. У разі зміни складу зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб подаються також нові заява і декларація.

Відповідно до пункту 20 Положення надання раніше призначеної субсидії припиняється зокрема, якщо громадянин приховав або свідомо подав недостовірні дані про доходи (не зазначив один із видів доходів) та майновий стан, що вплинули на встановлення права на субсидію, внаслідок чого йому була надміру перерахована сума субсидії, - з місяця, в якому виявлено порушення.

Таким чином, відповідальність громадянина наступає лише в разі приховування або свідомого подання недостовірних відомостей про доходи та майновий стан, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на призначення субсидії та на визначення її розміру.

Як видно з матеріалів справи, позивачу згідно із рішенням УПСЗН від 13.11.2017 року припинено надання раніше призначеної субсидії, у зв»язку із тим, що у декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії від 19.05.2015 року позивач не вказала про доходи зареєстрованого у квартирі її внука ОСОБА_2 у вигляді сум, виплачених йому в порядку відшкодування шкоди, заподіяної за ушкодження здоров»я, що пов»язане з виконанням трудових обов»язків.

Окрім цього, судом встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрований з 15.11.2007 року по даний час за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується копією будинкової книги (а.с. 12-13), копією паспорта громадянина України НОМЕР_2 (а.с. 17), а проживає з сім»єю у м. Соснівка Львівської області, проте в заяві позивач зазначила, що ОСОБА_2 зареєстрований та проживає по АДРЕСА_1.

При цьому, на запит управління праці від 27.10.2017 року №3932/01-04 Червоноградське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Львівській області надало довідки про те, що ОСОБА_2 перебуває на обліку у вказаному відділенні з 07.11.2012 року та виплати ОСОБА_2 у 2014 році становили на загальну суму 122966,20 грн., у 2015 році - 195139,14 грн. Дану інформацію ОСОБА_1 також не вказала у поданій декларації.

Разом з тим, судом встановлено, що 26.02.2005 року ОСОБА_2 уклав шлюб з ОСОБА_4 (а.с.17 зворот) та з 2010 року проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_4, що підтверджується актом КП «Соснівкажитлокомунсервіс» від 28.11.2017 (а.с. 16), актом ЖКП №2 м. Нововолинська від 21.11.2017 року (а.с.15), актом обстеження матеріально-побутових умов сім»ї від 06.03.2018 року, складеним державним соціальним інспектором Некрасовою К.В. (а.с. 83), а також показаннями свідка ОСОБА_5

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта, що ОСОБА_1 свідомо подала недостовірні дані, що призвело до надмірного перерахування суми субсидії, оскільки норма п. 20 Положення визначено обов»язкову умову, яка тягне припинення субсидії вказані дані повинні вплинути на встановлення права на субсидію.

Також, вважає за необхідне зазначити, що відповідач як орган соціального захисту населення, що наділений контрольною функцією стосовно призначення та цільовим використанням субсидій, мав припинити раніше призначену субсидію лише у разі надання заявником недостовірних даних, які стосуються виключно доходів такої особи, та її майнового стану. При цьому надання таких недостовірних даних має призвести до надміру перерахованої суми субсидії заявнику.

Надання ж заявником недостовірних даних про місце реєстрації не визначено на законодавчому рівні в якості підстави для припинення раніше призначеної субсидії.

Суд першої інстанції вірно вказав, що у випадку зазначення у декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії від 19.05.2015 року повної та правильної інформації щодо ОСОБА_2, а саме те, що він фактично не проживає у житловому приміщенні, позивач мала б право згідно із пунктом 7 Положення №848 на призначення субсидії, яка повинна була бути розрахована на одну особу.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності рішення Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Нововолинської міської ради Волинської області від 13 листопада 2017 року про припинення надання раніше призначеної субсидії ОСОБА_1 з жовтня 2017 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Нововолинської міської ради Волинської області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29 березня 2018 року у справі №165/2879/17 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 243 КАС України - з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л. Я. Гудим судді Т. І. Шинкар Н. М. Судова-Хомюк

Повний текст постанови складено 22.08.2018 року.