Постанова № 76029516, 16.08.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/10116/17 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Шрамко Ю.Т. Суддя-доповідач Шурко О.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Бабенка К.А., Василенка Я.М.,

при секретарі Коцюбі Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 229 КАС України, апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осібна ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича, третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про:

1) скасування рішення відповідача про визнання Переказу коштів (транзакція), здійснений ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" 19.05.2016 року в сумі 100000 грн., з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором №980-032-000242258 від 19.05.2016 року, на рахунок НОМЕР_1, що належить позивачу нікчемним;

Переказу коштів (транзакція), здійснений ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" 19.05.2016 року в сумі 60000,00 грн., з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором №980-032-000224093 від 19.04.2016 року на рахунок НОМЕР_1, що належить позивачу нікчемним;

Переказу коштів (транзакція), здійснений ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" 19.05.2016 року в сумі 302,65 грн., з призначенням платежу "Оплата процентів по договору №980-032-000151571 від 19.11.2015 року на рахунок НОМЕР_1, що належить позивачу нікчемним;

2) зобов'язання відповідача внести зміни та доповнення до Переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду, шляхом внесення відомостей щодо рахунку НОМЕР_1, який належить позивачу, а саме: 160303,12 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2018 року позов задоволено частково: зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича (місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Прорізна, 8; код ЄДРПОУ 21708016) внести зміни та доповнення до Переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, шляхом внесення відомостей щодо рахунку НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3, на суму 160302,65 грн. (сто шістдесят тисяч триста дві гривні шістдесят п'ять копійок); позов в іншій частині залишено без задоволення.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що постановлено із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 31 жовтня 2014 року між ПАТ "Банк Михайлівський", як банком, та позивачем, як клієнтом, укладено Договір №980-032-000000084 банківського рахунку "Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)", (далі - Договір), за умовами якого банк відкриває клієнту поточний рахунок у гривнях НОМЕР_1 для зберігання грошей клієнта та здійснює його розрахунково-касове обслуговування.

При цьому, 19 листопада 2015 року між позивачем, як стороною-1, та ПАТ "Банк Михайлівський", як стороною-2, укладено Договір №980-032-000151571, за умовами якого сторона-1 передає у власність стороні-2 грошові кошти в сумі 70000,00 грн. в порядку та на строк, визначені цим договором, а сторона-2 зобов'язувалася повернути кошти стороні-1 та виплатити проценти в порядку та на умовах, встановлених договором.

19 квітня 2016 року між позивачем, як стороною-1, та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр", як стороною-2, укладено Договір №980-032-000224093, за умовами якого сторона-1 передає у власність стороні-2 грошові кошти в сумі 60000,00 грн. в порядку та на строк, визначені цим договором, а сторона-2 зобов'язувалася повернути кошти стороні-1 та виплатити проценти в порядку та на умовах, встановлених договором.

На виконання умов вказаного вище Договору №980-032-000224093 позивачем перераховано на рахунок ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" 60000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжного доручення №4535060 від 19.04.2016 р. та квитанції №4534926 від 19.04.2016 р.

19 травня 2016 року між позивачем, як стороною-1, та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр", як стороною-2, укладено Договір №980-032-000242258, за умовами якого сторона-1 передає у власність стороні-2 грошові кошти в сумі 100000,00 грн. в порядку та на строк, визначені цим договором, а сторона-2 зобов'язувалася повернути кошти стороні-1 та виплатити проценти в порядку та на умовах, встановлених договором.

На виконання умов вказаного вище Договору №980-032-000242258 позивачем перераховано на рахунок ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" 100000,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №4245404 від 19.05.2016 р.

Разом з тим, 19 травня 2016 року ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" перераховано на рахунок позивача НОМЕР_1:

- 302,65 грн. з призначенням платежу "Оплата процентів по договору №980-032-000151571 від 19.11.2015";

- 60000,00 грн. з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором №980-032-000224093 від 19.04.2016";

- 100000,00 грн. з призначенням платежу "Оплата процентів по договору №980-032-000242258 від 19.05.2016".

Також судом встановлено, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 23 травня 2016 року №14/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних" Виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 23 травня 2016 року №812 "Про запровадження тимчасової адміністрації ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку", згідно з яким розпочато процедуру виведення ПАТ "Банк Михайлівський" з ринку шляхом запровадженням в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 23 травня 2016 року до 22 червня 2016 року включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ "Банк Михайлівський", визначені ст.ст. 37-39 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23 лютого 2012 року №4452-VI, (далі - Закон №4452-VI), провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ірклієнку Юрію Петровичу на один місяць з 23 травня 2016 року до 22 червня 2016 року включно.

13 червня 2016 року Виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №991, відповідно до якого продовжено строки тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" з 23 червня 2016 року до 22 липня 2016 року включно, продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" Ірклієнка Юрія Петровича з 23 червня 2016 року до 22 липня 2016 року включно.

Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 12 липня 2016 року №124-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 12 липня 2016 року №1213, про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" з 13 липня 2016 року та делегування повноважень ліквідатора банку Юрію Ірклієнку. У зв'язку з цим, з 18 липня Фонд розпочав виплати гарантованого відшкодування вкладникам ПАТ "Банк Михайлівський".

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 01 вересня 2016 року №1702 змінено уповноважену особу Фонду, якій делегуються повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський", а саме, всі повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський", визначені Законом №4452-VI, зокрема, ст.ст. 37, 38, 47-52, 521, 53, в тому числі з підписання всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, делеговано провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волкову О.Ю. з 05 вересня 2016 року.

Разом з тим, листом ПАТ "Банк Михайлівський" від 10.05.2016 р. (має місце описка у зазначенні року, йдеться про 2017 рік, відповідно до обставин і матеріалів справи) №3Г1(К)/18838/1 повідомлено позивача про нікчемність вказаних вище переказів коштів ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" на рахунок позивача НОМЕР_1, а листом ПАТ "Банк Михайлівський" від 18.05.2017 р. №3Г1(К)/18838 - про не включення позивача до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Вважаючи, на підставі викладеного, свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач не довів наявність правових підстав для не включення позивача до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду, а тому така бездіяльність Уповноваженої особи Фонду суперечить приписам Закону №4452-VI та є протиправною.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що правочини переказу коштів здійснених ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» на поточні рахунки є нікчемними, а тому позивач не має вкладів в банку і не є його вкладником, у зв'язку із чим права у позивача на відшкодування коштів за вкладами в публічному акціонерному товаристві «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб немає.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» № 4452-VI від 23.02.2012 встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Статтею 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Пунктами 1.24, 1.30 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 № 2346-III (далі - Закон N 2346-III) визначено, що переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачу йому у готівковій формі; платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Вже було зазначено, грошові кошти від ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" надійшли на поточний рахунок позивача НОМЕР_1 на підставі укладених між ними договорів №980-032-000151571 від 19.11.2015 р., №980-032-000224093 від 19.04.2016 р. та №980-032-000242258 від 19.05.2016 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 26 цього ж Закону Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами. Під час тимчасової адміністрації вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, та за договорами банківського рахунку з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою цієї статті.

В пп. 3 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує, зокрема:

- перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню;

- перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону.

Частинами 2, 4 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч. 3 цієї статті.

Так, Фонд: 1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині 2 статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; 3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

Згідно ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; 9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства. Порядок виявлення нікчемних договорів, а також дій Фонду у разі їх виявлення визначаються нормативно-правовими актами Фонду.

Таким чином, перевірка правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення таких, що є нікчемними, здійснюється Фондом відносно правочинів (у тому числі договорів) укладених саме з банком, як стороною відповідного правочину.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що договори були укладені між ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» та позивачем, а відповідні транзакції були вчинені саме на умовах цих договорів.

ПАТ «Банк Михайлівський», виконуючи розрахунковий документ ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» на переказ коштів на користь позивача, не набув прав на кошти, які переказувались, а тому ПАТ «Банк Михайлівський» не є стороною переказу коштів, а є лише виконувачем своїх зобов'язань за договорами банківського рахунку перед клієнтом, в даному випадку перед ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр», забезпечуючи рух коштів від ініціатора до отримувача переказу, тобто позивачів.

Списання та зарахування коштів за банківськими рахунками здійснюється відповідно до договорів обслуговування банківських рахунків та Інструкції про безготівкові рахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004, згідно п. 1.4 гл. 1 якої розрахунковий документ - документ на паперовому носії, що містить доручення та/або вимогу про перерахування коштів з рахунку платника на рахунок отримувача.

Таким чином, договір, який був укладений між позивачем та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр», за своєю природою та змістом не є розрахунковим документом.

Договір про обслуговування банком банківського рахунку передбачає право банка відмовити у проведенні розрахункових та касових операцій при наявності фактів, що свідчать про порушення клієнтом норм чинного законодавства України, умов цього договору та банківських правил оформлення розрахункових, касових документів, заяв, доручень і строків їх подання до банку.

ПАТ «Банк Михайлівський» при проведенні розрахункових операцій зазначених фактів не було встановлено, а отже операції по перерахунку коштів є правомірними та відповідали діючому законодавству України.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що 19.11.2016 набрали чинності положення пункту 15 Прикінцевих Положень Закону України № 4452-VI, внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг» від 15.11.2016 № 1736-VIII, яким передбачено, що до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг» віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим Законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.

Таким чином, надані позивачем кошти для ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» через повіреного - ПАТ «Банк Михайлівський», були вкладом, котрий був повернутий на його поточний рахунок із відсотками згідно укладеного договору.

Враховуючи зазначене, рахунок позивача мав бути включеним до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду.

Згідно п. 5 розділу ІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 № 14, уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку, зокрема, такі переліки:

1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з додатком 2 до цього Положення;

2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, згідно з додатком 3 до цього Положення.

Також, даним пунктом передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та доповнення до переліків.

Отже, у разі наявності підстав для включення даних про рахунок вкладника, який раніше не був включений до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом, уповноважена особа має подати до Фонду відповідне доповнення до переліку.

Позовні вимоги в частині скасування рішення відповідача про визнання: переказу коштів (транзакція), здійсненого ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" 19.05.2016 року в сумі 100000 грн., з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором №980-032-000242258 від 19.05.2016 року, на рахунок НОМЕР_1, що належить позивачу нікчемним; переказу коштів (транзакція), здійснений ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" 19.05.2016 року в сумі 60000,00 грн., з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором №980-032-000224093 від 19.04.2016 року на рахунок НОМЕР_1, що належить позивачу нікчемним; переказу коштів (транзакція), здійснений ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" 19.05.2016 року в сумі 302,65 грн., з призначенням платежу "Оплата процентів по договору №980-032-000151571 від 19.11.2015 року на рахунок НОМЕР_1, що належить позивачу нікчемним, не підлягають задоволенню, оскільки окремого рішення Уповноваженої особи Фонду про визнання нікчемними таких правочинів матеріали справи не містять, що і було вірно зазначено судом першої інстанції.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

З підстав вище викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 229, 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський"- залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя: Шурко О.І.

Судді: Бабенко К.А.

Василенко Я.М.

Повний текст постанови виготовлено 21.08.2018.