Постанова № 76029016, 11.07.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 825/774/18 Суддя (судді) першої інстанції: Падій В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді: Собківа Я.М.,

суддів: Петрика І.Й., Сорочка Є.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправними, скасування наказів і поновлення на посаді,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернулася до Чернігівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, в якому просила суд визнати протиправними та скасувати накази ГУНП в Чернігівській області від 06.09.2017 № 1667, у частині притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності і накладення на неї дисциплінарного стягнення, та від 10.01.2018 № 5 о/с, у частині звільнення ОСОБА_2 зі служби у поліції; поновити її на службі в поліції у спеціальному званні старшого лейтенанта поліції та на посаді старшого інспектора з ювенальної превенції сектору превенції Носівського відділення поліції Ніжинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області з 10.01.2018.

Позовні вимоги серед іншого мотивує тим, що оскаржувані накази ГУНП в Чернігівській області прийняті без повного та всебічного з'ясування всіх фактичних обставин інкримінованого позивачу проступку.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2018 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2018 року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити його позов у повному обсязі.

В апеляційній скарзі апелянт зауважує на тому, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Згідно із ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Згідно ч. 2 ст. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що наказом начальника ГУНП в Чернігівській області від 19.05.2017 № 123 о/с «По особовому складу» лейтенанта поліції ОСОБА_2 призначено старшим інспектором з ювенальної превенції сектору превенції Носівського відділення поліції Ніжинського відділу поліції Головного управління національної поліції, звільнивши останню з посади інспектора (за рахунок посади старшого інспектора) з ювенальної превенції сектору превенції Носівського відділення поліції Ніжинського відділу поліції Головного управління національної поліції (а.с.37а).

Наказом начальника ГУНП в Чернігівській області від 07.08.2017 № 1297 (а.с.38) призначено службове розслідування щодо можливих неправомірних дій працівників Носівського відділення поліції Ніжинського відділу поліції Головного управління національної поліції за тим фактом, що 07.08.2017 працівниками Управління Служби безпеки України в Чернігівській області, прокуратури Чернігівської області та Чернігівського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України у рамках кримінального провадження від 04.07.2017 ЄРДР № 42017270000000163, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України, проведено обшук у службовому кабінеті № 6 Носівського відділення поліції Ніжинського відділу поліції Головного управління національної поліції (начальника сектору превенції), вилучено: пояснення громадян ОСОБА_3, ОСОБА_4. та ОСОБА_5, які опитані 28.07.2017 у рамках справи про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення; копії протоколів про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відносно громадян ОСОБА_6 та ОСОБА_7; журнали обліку вихідної документації та реєстрації протоколів про адміністративні правопорушення.

У ході проведення службового розслідування, на підставі зібраних матеріалів було встановлено, що старший лейтенант поліції ОСОБА_2 спільно зі старшим сержантом поліції ОСОБА_8 28.07.2017 домовились з малолітнім ОСОБА_9 про те, що він по вул. Першотравнева, 3/1 в селі Плоске Носівського району Чернігівської області у магазині придбає алкогольні напої. У подальшому, після придбання ОСОБА_9 слабоалкогольного напою «Бермікс», ОСОБА_2 з ОСОБА_8 зайшли до вищевказаного магазину, де старший лейтенант поліції ОСОБА_2 відібрала пояснення у продавця громадянки ОСОБА_3 У той же час, старший сержант поліції ОСОБА_8 вів розмову з сестрою власниці вказаного магазину громадянкою ОСОБА_10 та у подальшому попросив старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 не складати в даному магазині адміністративний протокол, на що остання погодилась.

При вивченні журналу єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Носівського відділення поліції Ніжинського відділу поліції Головного управління національної поліції в Чернігівській області було встановлено, що вищевказана подія в даному журналі не зареєстрована, що вказує на порушення вищевказаними поліцейськими пункту 5 розділу II Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 № 1377, та пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179 (зареєстровано Міністерством юстиції 06.12.2016), статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 № 3460-IV, та Присяги поліцейського.

За результатами проведеного службового розслідування комісією 06.09.2017 складено висновок та рекомендовано, зокрема, за порушення службової дисципліни, посадової інструкції старшого інспектора ювенальної превенції Носівського відділення поліції Ніжинського відділу поліції Головного управління національної поліції в Чернігівській області, вимог статей 1, 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 № 3460-IV, поширеного на поліцейських Законом України № 901-VIII, статті 18 Закону України «Про національну поліцію», а також вимог «Правил етичної поведінки поліцейських», затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179, Присяги працівника поліції притягнути до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції старшого інспектора з ювенальної превенції Носівського відділення поліції Ніжинського відділу поліції Головного управління національної поліції в Чернігівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 (а.с.45-49).

Наказом ГУНП в Чернігівській області від 06.09.2017 № 1667 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейських Носівського відділення поліції Ніжинського відділу поліції Головного управління національної поліції в Чернігівській області» за вищевказані порушення старшого інспектора з ювенальної превенції сектору превенції Носівського відділення поліції Ніжинського відділу поліції Головного управління національної поліції в Чернігівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції (а.с.50-51).

У подальшому, наказом начальника ГУНП в Чернігівській області від 10.01.2018 № 5 о/с «По особовому складу» старшого інспектора з ювенальної превенції сектору превенції Носівського відділення поліції Ніжинського відділу поліції Головного управління національної поліції в Чернігівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 звільнено зі служби в поліції з 10.01.2018 за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про національну поліцію» (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, дія якого поширюється на поліцейських Національної поліції України Законом України від 23.12.2015 № 901-VIII) (а.с.53).

30.01.2018 наказом ГУНП в Чернігівській області № 35 о/с «По особовому складу» внесено зміни у наказ ГУНП в Чернігівській області від 10.01.2018 № 5 о/с у частині дати звільнення зі служби ОСОБА_2, а саме - з 18.01.2018 (а.с.55).

Вважаючи окаржувані накази ГУНП в Чернігівській області протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернулася до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що службове розслідування було проведено відповідачем з дотриманням норм чинного законодавства, застосований до позивача захід дисциплінарного впливу є співрозмірним із вчиненими ним порушеннями службової дисципліни, оскаржуваний наказ в частині щодо звільнення позивача прийнятий на підставі, у спосіб та в межах повноважень, наданих відповідачу, а також з того, що відповідачем правомірно відмовлено позивачу у наданні відпустки в період проведення службового розслідування, оскільки в іншому випадку було б неможливо забезпечити своєчасне проведення службового розслідування та дотримання відповідних процесуальних прав позивача, зокрема на надання пояснень у ході його здійснення.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП України), Законами України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ» від 22.02.2006 р. № 3460-IV (далі - Закон № 3460-IV), «Про Національну поліцію України» від 02.07.2015 р. № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII), Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженою наказом МВС України від 12.03.2013 р. № 230, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Інструкція № 230), Інструкцією про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 р. № 1377 (далі - Інструкція № 1377), Правилами етичної поведінки поліцейських, затвердженими наказом МВС України від 09.11.2016 р. № 1179 (далі - Правила № 1179).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону № 580-VIII, поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (ч.1, 2 ст. 19 Закону № 580-VIII).

Відповідно до ст.ст. 1, 2 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Дисциплінарний проступок - це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

За вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (ст. 5 Дисциплінарного статуту).

У ст. 7 Дисциплінарного статуту передбачено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку. У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.

Відповідно до ст. 14 Дисциплінарного статуту, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником.

У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника. Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.

Згідно з п.п. 2.1, 2.5, 5.4 Інструкції № 230, підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.

Підстави для призначення службового розслідування можуть міститися в службових документах осіб РНС, матеріалах перевірок, письмових зверненнях громадян України, осіб без громадянства та іноземців, депутатських запитах та зверненнях народних депутатів України, повідомленнях уповноважених органів досудового розслідування, заявах і повідомленнях інших правоохоронних органів, підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації або в інших документах, отриманих в установленому законодавством України порядку.

Якщо вину особи РНС повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.

Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих заборонено.

Зміст наказу доводиться до відома особи РНС, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.

Особа РНС, стосовно якої проводилось службове розслідування, має право оскаржити рішення щодо накладення на нього дисциплінарного стягнення у порядку, визначеному законодавством України.

Статтями 12, 14 Закону № 580-VIII визначено, що видами дисциплінарних стягнень є усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.

Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Разом з тим, статтею 18 Закону № 580-VIII визначено обв'язки поліцейських: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва. Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов'язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.

При цьому, відповідно до пункту 5 розділу II Інструкції № 1377, посадова особа органу поліції при виявленні чи отриманні інформації про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію негайно повідомляє про це чергову частину органу поліції.

У п.1 Розділу І Правил № 1179 встановлено, що вони поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.

Згідно з пунктом 1 Розділу ІІ зазначених Правил під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен, зокрема, поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики.

Отже, законодавством регламентовано чіткі підстави для призначення службового розслідування, однією з яких є відповідне повідомлення органів досудового розслідування, а також визначено порядок його проведення та підстави для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності, якими є порушення службової дисципліни.

При цьому, службова дисципліна, зокрема включає в себе обов'язок працівника поліції неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, виконувати обов'язки, покладені на нього законодавством, вимоги Присяги поліцейського, дотримуватися норм професійної та службової етики, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють, вживати заходи щодо припинення виявлених порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень, обов'язок доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальнику.

Виходячи з вищенаведених норм чинного законодавства, слід зробити висновок, що підставою для проведення службового розслідування відносно позивача та винесення відповідного наказу від 07.08.2017 № 1297 «Про призначення та проведення службового розслідування» (а.с.38), стала отримана відповідачем інформація щодо порушення кримінального провадження від 04.07.2017 ЄРДР № 42017270000000163 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України та проведення 07.08.2017 працівниками Управління Служби безпеки України в Чернігівській області, прокуратури Чернігівської області та Чернігівського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України у рамках вказаного кримінального провадження обшуку у службовому кабінеті № 6 Носівського відділення поліції Ніжинського відділу поліції Головного управління національної поліції (начальника сектору превенції), тобто підстави, визначені Інструкцією № 230.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що матеріалами службового розслідування, зокрема відібраними у ході його здійснення поясненнями посадових осіб Носівського ВП Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області та дослідженими у процесі його проведення матеріалами кримінального провадження, підтверджується той факт, що позивач при виявленні адміністративного правопорушення не вжив належних заходів щодо його документування, не повідомив керівництво, не зареєстрував дане правопорушення у спосіб, визначений законодавством, не вжив достатніх та необхідних заходів, у межах своєї компетенції для превенції наступних правопорушень та притягнення винних осіб до відповідальності, чим порушив вимоги ст.ст. 1, 7 Дисциплінарного статуту, ст. 18 Закону № 580-VIII, Правила № 1179 та Присягу поліцейського, що в сукупності становить склад дисциплінарного проступку, за який його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Більш того, як вбачається з матеріалів службового розслідування та не заперечується самим позивачем, він взагалі не мав повноважень на проведення перевірок суб'єктів господарювання, що окрім іншого, вказує також на порушення останнім вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України та разом із встановленими вище обставинами обумовлює порушення ним вимог ст.ст. 3, 6, 8 Закону № 580-VIII та суперечить самій сутності та завданням органів Національної поліції, що регламентовані ст.ст. 1, 2 Закону № 580-VIII, основними з яких є підтримання публічної безпеки і порядку, охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави.

З огляду на це, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в частині правомірності винесеного відповідачем наказу від 06.09.2017 р. № 1667 щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та накладення на нього дисциплінарного стягнення. При цьому, даний наказ, на думку колегії суддів, відповідачем був винесений на підставі, у спосіб, в межах повноважень, передбачених чинним законодавством, та з урахуванням вини позивача, ступеню тяжкості вчиненого ним проступку та співрозмірності застосованого заходу впливу, як того вимагає Закон № 580-VIII, Дисциплінарний статут та Інструкція № 230.

Крім того, колегія суддів вважає правомірним, об'єктивним та виваженим рішення суду першої інстанції щодо відмови позивачу у визнанні протиправним та скасування наказу ГУНП в Чернігівській області від 10.01.2018 № 5 о/с в частині звільнення ОСОБА_2 зі служби у поліції.

Доводи апелянта про те, що наказ ГУНП в Чернігівській області від 10.01.2018 № 5 о/с був прийнятий у період її тимчасової непрацездатності та без урахування наявності на утриманні у позивача неповнолітньої дитини, колегія суддів вважає необґрунтованими і такими, що спростовуються матеріалами справи та безпосередньо рішенням суду першої інстанції.

Так, відповідно до довідок про тимчасову непрацездатність від 05.09.2017, від 11.09.2017 № 61, від 09.10.2017 № 33, від 10.10.2017 № 147, від 20.10.2017 № 110, від 06.11.2017 № 21, від 26.11.2017 № 2, від 06.12.2017 № 125, від 16.12.2017 № 90 та листка непрацездатності від 17.01.2018 серії АДР № 369150, наявних у матеріалах справи, позивач у період з 05.09.2017 по 17.01.2018 перебувала на лікарняному (амбулаторний та стаціонарний режими) (а.с.14,85-94).

Листами від 13.09.2017 № 3007/124/20/02-2017 та від 10.01.2018 № 74/124/20/01-2018 Управління кадрового забезпечення ГУНП в Чернігівській області повідомляло ОСОБА_2 про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції на підставі наказу ГУНП в Чернігівській області від 06.09.2017 № 1667 та про той факт, що на підставі останнього наказом ГУНП в Чернігівській області від 10.01.2018 № 5 о/с позивача звільнено зі служби в поліції 10.01.2018 за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про національну поліцію» (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) і направляло на її адресу витяги з вищевказаних наказів, що підтверджується фіскальними чеками Чернігівської дирекції ПАТ «Укрпошта» від 10.01.2018 та від 13.09.2017, наявними у матеріалах справи (а.с.52,54).

Після отримання від позивача листка непрацездатності від 17.01.2018 серії АДР № 369150, який підтвердив перебування останньої на стаціонарному лікуванні у період з 28.12.2017 по 17.01.2018, відповідачем прийнято наказ від 30.01.2018 № 35 о/с «По особовому складу» про внесення змін у наказ ГУНП в Чернігівській області від 10.01.2018 № 5 о/с у частині дати звільнення зі служби ОСОБА_2, а саме - з 18.01.2018 (а.с.55), що спростовує твердження позивача про її звільнення у період тимчасової непрацездатності.

Твердження апелянта про те, що судом першої інстанції не було враховано, що у позивача на утриманні є неповнолітна дитина, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки набуття особою, яка проходить службу в органах Нацполіції, вказаного статусу в жодному разі не може бути правовою підставою, яка б дозволяла їй порушувати службову дисципліну та не виконувати або неналежним чином виконувати обов'язки поліцейського та завдання поліції, визначені ст. 2, 18 Закону № 580-VIII.

Щодо вимоги про поновлення ОСОБА_2 на службі в поліції у спеціальному званні старшого лейтенанта поліції та на посаді старшого інспектора з ювенальної превенції сектору превенції Носівського відділення поліції Ніжинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області з 10.01.2018, колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції про похідність від позовної вимоги про визнання протиправними та скасування наказів ГУНП в Чернігівській області від 06.09.2017 № 1667 та від 10.01.2018 № 5 о/с, у задоволенні якої судом було відмовлено.

Таким чином, проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, письмових пояснень, колегія суддів прийшла до висновків про те, що позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими та не підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 34, 243, 250, 308, 311, 313, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Залишити апеляційну скаргу ОСОБА_2 без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2018 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Суддя Петрик І.Й.

Суддя Сорочко Є.О.