Постанова № 76028921, 23.08.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2018 року справа №805/609/18-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Гайдара А.В

ОСОБА_1

при секретарі судового засідання Борисові А.А.,

за участю сторін по справі:

позивач: ОСОБА_2 (за довіреністю)

відповідач: ОСОБА_3 (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України на рішення Донецького окружного адміністративного (суддя – Мозгова Н.А.) від 18 квітня 2018 року (повний текст рішення складено 27 квітня 2018 року) у справі №805/609/18-а за позовом Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь» - металургійний завод» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про визнання протиправним рішення №0006924706 від 25.10.2017 року.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року позов задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення №.0006924706 від 25.10.2017 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в сумі 5 050 763,45 грн

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Відповідач вважає, що ним правомірно застосовано штрафні санкції, оскільки позивачем не було своєчасно сплачено єдиний внесок. Застосування судом до спірних правовідносин положень Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII відповідач вважає безпідставним, оскільки відповідно до пп.100.2 ст.100 ПКУ, позивач мав право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу, а наявність сертифікату ТТП України є лише підставою для отримання розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача та пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, відзив на скаргу, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що Приватне акціонерне товариство «Донецьксталь» - металургійний завод» (місцезнаходження: 85300, Донецька область, м.Покровськ, вул. Торгівельна, 106А; до березня 2017р. включно – м.Донецьк) є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та перебуває на обліку у відповідача.

Відповідачем було проведено камеральну перевірку своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, задекларованого у звітах за період жовтень 2016 року – квітень 2017 року, за результатами якої складено акт від 31.10.2016 року № 86/28-05-40/05763797 яким встановлено порушення позивачем вимог ч.8 ст. 9 розділу ІІІ Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464-VІ, п.п. 6 п. 4 розділу ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Мінфіну від 20.04.2015 року № 449, зареєстрованої в Мінюсті 07.05.2015 року за №508/26953, а саме несвоєчасна сплата сум єдиного внеску в період 21.10.2016 року по 10.05.2017 року у розмірі 81 631 277,99 грн..

На підставі зазначеного акту відповідачем прийнято рішення від 14.11.2016 року №0000674000, яким до позивача на підставі ч.10 та п.2 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI (далі Закон № 2464-VI) застосовано штрафні санкції за період з 21.10.2016р. по 10.05.2017р. у розмірі 20% в сумі 4 574 985,85 грн. та нараховано пеню у розмірі 475 777,60 грн.

За результатом розгляду скарги позивача рішенням ДФС України від 11.12.2017р. №29452/6/99-99-11-02-02-25 рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 25.10.2017 року №0006924706 залишено без змін, скаргу ПрАТ «Донецьксталь» - металургійний завод» від 03.11.2017 року №04/311 задоволено частково. Офісу великих платників податків ДФС приписано винести та направити нове рішення, відповідно до вимог чинного законодавства. Згідно пояснень представника відповідача нове рішення податковим органом зі спірного питання не приймалось.

Наведені обставини сторонами не оспорюються.

У відповідності до п. 1. ч. 1. ст. 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

За приписами ч. 8, ч.12 ст. 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Згідно ст. 25 Закону № 2464-VI у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII від 02 вересня 2014 року (далі - Закон № 1669-VII), який набрав чинності з 15 жовтня 2014 року, визначає, серед іншого, тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Відповідно до ст. 1 Закону № 1669-VII період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Виходячи з наведених приписів, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014року. На час вирішення справи Президентом України Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не приймався, тобто, період проведення АТО триває.

Розпорядженнями Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30 жовтня 2014 р. та від 02.12.2015р. №1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція.

Підпунктом 8 пункту 4 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1669-VII внесено зміни до Закону № 2464-VІ, а саме підпункт «б» розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 9-3 (пункт 9-4 в редакції Закону з 13 березня 2015 року) такого змісту:

« 9-4. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу».

Статтею 10 Закону №1669 також встановлено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

В матеріалах справи міститься сертифікат Торгово-промислової палати №3362/05-4 від 26 вересня 2014 року, яким засвідчено настання обставин непереборної сили з 01 серпня 2014 року при здійсненні позивачем господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов’язкових платежів.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що в силу норм Закону №1669 позивач, в даному випадку, звільнений від відповідальності за несвоєчасну сплату сум страхових внесків, а тому правомірно скасовано спірне рішення.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Колегія суддів вважає, що Закон №1669 є спеціальною нормою у спірних правовідносинах, а тому його положення правомірно було застосовано судом першої інстанції.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України на рішення Донецького окружного адміністративного від 18 квітня 2018 року у справі №805/609/18-а - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного від 18 квітня 2018 року у справі №805/609/18-а - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частина постанови прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 22 серпня 2018 року.

Повне судове рішення складено 23 серпня 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 22 серпня 2018 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Т.Г. Гаврищук

Судді: А.В. Гайдар

ОСОБА_1