Ухвала суду № 76028825, 22.08.2018, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 197/532/18

Номер провадження 1-в/213/167/18

У Х В А Л А

Іменем України

22 серпня 2018 року Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Нестеренка О.М.,

секретар судового засідання – Ладухіна І.С.,

за участю прокурора – Райкович К.Ф.,

засудженого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі клопотання засудженого ОСОБА_1 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання,

ВСТАНОВИВ:

10.07.2018 на підставі ухвали Апеляційного суду Дніпропетровської області від 27.06.2018 до суду надійшло вищезазначене клопотання засудженого ОСОБА_1, який відбуває покарання в ДУ «Широківський виправний центр № 75» Дніпропетровської області про його умовно-дострокове звільнення від відбування покарання відповідно до ст.81 КК України.

Клопотання вмотивоване тим, що він, будучи засудженим за ч.3 ст.368 КК України до 5 років позбавлення волі, відбуває покарання в ШВЦ у виді обмеження волі, режиму відбування покарання не порушував, дотримувався розпорядку дня, на цей час відбув 2/3 строку покарання, та заслуговує на повне умовно-дострокове звільнення від відбування основного та додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади в правоохоронних органах, пов’язані з виконанням функцій представника влади строком на 3 роки.

В судовому засіданні засуджений свою заяву підтримав, пояснив, що він відбуває покарання за вироком Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 14.09.2015, спочатку в Менській ВК № 91, потім – в Крюківській ВК №29 з мінімальним рівнем безпеки та полегшеними умовами тримання, а з 20 грудня 2017 року переведений до Широковського Виправного Центру на підставі ухвали Полтавського районного суду Полтавської області від 03.11.2017, якою йому невідбутий строк покарання у виді позбавлення волі замінено на обмеження волі.

В установі обмеження волі не працює, але не з його вини, а тому, що немає вакансій, незважаючи на що він допомагав установі в обладнанні спортивного майданчику, режиму не порушує, відбув вже 2/3 строку покарання, призначеного вироком суду. Зазначив, що він розкаюється у скоєному, зробив всі необхідні висновки. Просив врахувати, що у нього на утриманні є двоє малолітніх дітей, він намагається матеріально підтримувати сім’ю, займаючись підприємництвом. Заяву просив задовольнити.

Представник ДУ «Широківський виправний центр № 75» в судове засідання не з’явився, надав суду висновок про можливість застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.

Прокурор проти задоволення клопотання засудженого в частині основного покарання не заперечував, вважає, що є всі підстави для його задоволення.

Заслухавши особу, від якої надійшло клопотання, думку прокурора, перевіривши надані суду матеріали особової справи, суд приходить до наступного.

Вироком Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 14.09.2015 ОСОБА_1 засуджений за ч.3 ст.368 КК України до 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах, пов’язані з виконанням функцій представника влади строком на 3 роки, та з конфіскацією майна, яке належить ОСОБА_1 на праві власності, з позбавленням на підставі ст.54 КК України спеціального звання – майор міліції.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05.02.2016 засудженому відповідно до ч.5 ст.72 КК України зараховано в строк покарання термін попереднього ув'язнення з 30.10.2014 по 03.11.2014, та з 14.09.2015 по 05.02.2016? з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 03.11.2017 ОСОБА_1 замінено невідбуту частину покарання - 2 роки 5 місяців 11 днів позбавлення волі - обмеженням волі.

Ухвалою Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06.06.2018 ОСОБА_1 зараховано час слідування під вартою до виправного центру за правилами п.б ч.1 ст.72 КК України.

З 20.12.2017 засуджений ОСОБА_1А відбуває покарання в Широківському ВЦ-75, характеризується посередньо, згідно з наданою суду характеристикою за весь час відбування покарання мав два заохочення в Менській ВК № 91, за час перебування в ШВЦ № 75 заохочень та стягнень не має, на теперішній час не працює через незадовільний стан здоров’я, у взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний, з персоналом установи дотримується правомірних та ввічливих правовідносин.

Згідно з довідкою адміністрації ШВЦ-75, станом на 22.08.2018 відбута ОСОБА_1 частина покарання становить 03 роки 05 місяців 19 днів, невідбута частина покарання становить 01 рік 06 місяців 11 днів.

Відповідно до ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою ст.539 цього Кодексу, має право серед інших вирішувати питання, в тому числі про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

Відповідно до ст.81 КК України, до осіб, що відбувають покарання у виді обмеження волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

Згідно з положеннями цієї статті, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Згідно з ч.3 ст.81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим за умисний тяжкий злочин не менше 2/3 строку покарання, призначеного судом.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» № 2 від 26.02.2002,передбачено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Крім того, відповідно до положень пункту 17 вказаної Постанови, суду слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.

Висновок суду про виправлення засудженого повинен бути зроблений і з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, а також даних, що характеризують його особу. Суд зазначає, що сумлінна поведінка полягає у дотриманні правил внутрішнього розпорядку, беззаперечному виконанні законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутності порушень дисципліни.

Згідно з матеріалами особової справи ОСОБА_1 за час відбування покарання в ДУ «Широківський Виправний центр (№ 75)» останній характеризується позитивно, стягнень не має, відбув 2/3 строку основного покарання, призначеного вироком суду, невідбута частина покарання складає 01 рік 06 місяців 11 днів, бере участь у в організації виховних заходів, що проводяться в установі.

Разом з тим, суд враховує, що засудженим надано суду докази того, що він займається підприємницькою діяльністю, має подяку від громадської організації «В країні милосердя» від 25.04.2018 за допомогу громадській організації в зоні АТО, та переселенцям.

Також судом враховується, що при умовно-достроковому звільненні засуджений матиме постійне місце проживання - за адресою: АДРЕСА_1.

Оцінивши поведінку засудженого за весь період відбуття покарання, суд приходить до висновку про те, що він своєю поведінкою довів своє виправлення, приймає участь у виховних заходах, які проводяться в установі, одружений, підтримує соціальні зв’язки з сім’єю, має двох неповнолітніх дітей – ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2, має два заохочення, будує позитивні плани на майбутнє, у зв’язку із чим, в подальшому може бути виправлений без ізоляції від суспільства, та вважає можливим звільнити його умовно-достроково з місць позбавлення волі на невідбуту частину строку покарання.

Вирішуючи питання щодо строку додаткового покарання, суд враховує, що засуджений не відбув 2/3 строку додаткового покарання, оскільки не почав його відбувати, а от же в цій частині клопотання задоволенню не підлягає.

З врахуванням вищевикладеного, з'ясувавши дані про особу засудженого, суд вважає за можливе клопотання задовольнити частково.

Керуючись ст.81 КК України, ст.ст. 537, 539 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання на підставі ст.81 КК України задовольнити частково.

Засудженого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, який відбуває покарання в ДУ «Широківський виправний центр № 75» з 20.12.2017 за вироком Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 14.09.2015, ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 03.11.2017 на підставі ст.82 КК України замінено не відбуту частину покарання 02 роки 05 місяців 11 днів на більш м’яке - обмеження волі, - звільнити умовно-достроково від відбування основного покарання на невідбутий строк 01 (один) рік 06 (шість) місяців 11 (одинадцять) днів .

В задоволенні клопотання про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_1 від відбування додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади в правоохоронних органах, пов’язані з виконанням функцій представника влади, призначеного судом строком на 3 роки, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області через Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу протягом 7 днів з дня її оголошення.

Оскарження ухвали прокурором зупиняє її виконання.

Суддя О.М. Нестеренко