Постанова № 76028722, 22.08.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2018 року справа № 805/1631/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Сухарька М.Г., Гаврищук Т.Г., Гайдара А.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Макіївський металургійний завод» на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 червня 2018 року в справі № 805/1631/17-а (головуючий І інстанції Голубова Л.Б.) за позовом Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області до Приватного акціонерного товариства «Макіївський металургійний завод», третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1, що виникла за період з 01 жовтня 2014 року по 31 грудня 2015 року та з 01 березня 2017 року по 31 березня 2017 року в сумі 857542,82 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі – позивач, пенсійний орган, Маріупольське ОУПФУ) звернулось до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнень просило стягнути з Приватного акціонерного товариства «Макіївський металургійний завод» (далі – відповідач, апелянт, товариство) заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1, що виникла за період з 01 жовтня 2014 року по 31 грудня 2015 року та з 01 березня 2017 року по 31 березня 2017 року в сумі 857542,82 грн.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 06 червня 2018 року адміністративний позов задоволено, внаслідок чого стягнуто з відповідача спірні кошти.

Відповідач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що в товариства відсутня заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.10.2014 по 31.12.2015 та з 01.03.2017 по 31.03.2017, оскільки виникнення обов’язку щодо сплати таких витрат пов’язано із направленням органом Пенсійного фонду України відповідних розрахунків у встановлені Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України строки. На думку апелянта, направлення таких розрахунків позивачем не доведено. Окрім цього, ПрАТ «Макіївський металургійний завод» наголошує на відсутності доказів фактичного понесення пенсійним органом витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.10.2014 по 31.12.2015 та з 01.03.2017 по 31.03.2017.

Всі особи, які беруть участь у справі, до апеляційного суду не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, встановила наступне.

ПрАТ «Макіївський металургійний завод» зареєстроване юридичною особою, перебуває на обліку Маріупольського ОУПФУ.

Органами Пенсійного фонду призначені та виплачені пенсії на пільгових умовах особам, які працювали на ПрАТ «Макіївський металургійний завод» та які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці.

Позивач направив на адресу товариства розрахунки сум заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період з 01.10.2014 по 31.12.2015 та з 01.03.2017 по 31.03.2017 в сумі 857542,82 грн.

Сплачені кошти на відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій не були.

Вважаючи, що відповідач неправомірно не сплачує відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», Маріупольське ОУПФУ звернулось до суду з вказаним позовом.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі – Закон № 1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі – Закон № 1788-ХІІ). У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності зазначеним Законом.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Таким чином, необхідність відшкодування відповідачем позивачу фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1 та Списком № 2, передбачена діючим законодавством.

За правилами абзацу 4 підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за Списком № 1 та Списком № 2, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України № 21-1 від 19 грудня 2003 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі – Інструкція № 21-1).

Згідно з пунктом 6 Інструкції № 21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в розмірах, зокрема, для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у розмірі 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених.

За приписами пункту 6.4 вказаної Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Розмір фактичних витрат на виплату пільгових пенсій, які підлягають відшкодуванню, відповідає розміру пенсій, призначених відповідно до вимог Законів № 1788-ХІІ та № 1058-IV. Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій. У разі збільшення розміру пенсії після проведення її перерахунку згідно статті 42 Закону, розмір фактичних витрат, які підлягають відшкодуванню, також збільшується.

Відповідно до п. 6.7 Інструкції № 21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Такий порядок відшкодування відповідно до ст. 2 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» зберігається до досягнення працівниками, які вийшли на пенсію на пільгових умовах, загальновстановленого пенсійного віку (відповідно до ст. 12 Закону № 1788-ХІІ: чоловіки 60 років, жінки - 55 років), після якого виплата пенсій вже здійснюється на загальних підставах та за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

Іншого чинним законодавством не передбачено.

Відповідно до частини 3 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється в місяцях. Тому при визначенні частки плати окремого підприємства стаж враховується в місяцях (з урахуванням частки наступного місяця за наявності такої).

Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України. Джерелом інформації для заповнення зазначених відомостей є пенсійна справа конкретного пенсіонера.

Таким чином, нарахована сума пенсії розподіляється по складових частинах пенсії пропорційно їх частці у загальному розмірі призначеної пенсії.

Згідно із п. 6.2 Інструкції № 21-1 витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій (тобто особи, які мають стаж саме за списком № 1 - це робота з особливо шкідливими і важкими умовами праці, як у даному випадку, або за списком № 2 на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому, стаж роботи на останньому підприємстві враховується в повному розмірі, а пільговий стаж на попередніх місцях роботи додається до стажу по кожному підприємству.

Питання обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «а», «б-з» статті 13 Закону № 1788-ХІІ регулює і порядок застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики 18.11.2005 № 383 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за № 1451/1173.

Положеннями п. 9 цього Порядку регламентовано, що пенсії за сумісними роботами, професіями та посадами працівників, зайнятих у виробництвах та на роботах, передбачених списками, призначаються: за списком № 2, якщо одна із виконуваних робіт, професій чи посад передбачена в списку № 1, а інша в списку № 2; на загальних підставах, якщо одна із виконуваних робіт, професій чи посад передбачена в списку № 1 або списку № 2, а інша цими списками не передбачена.

При проведенні перерахунку пенсій відповідно до ст. 42 Закону № 1058-IV розмір сум, які підлягають відшкодуванню, переглядається згідно п. 6.4. Інструкції № 21-1, провадиться перерозподіл стажу між підприємствами з урахуванням додаткового стажу та розраховуються нові відсотки частки плати кожного підприємства. Тобто, розмір фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій визначається з урахуванням розміру пенсій, призначених відповідно до положень статей 27, 28 Закону № 1058-IV та підвищення, здійсненого відповідно до статті 42 цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що із набранням Законом № 1058-IV чинності (з 1 січня 2004 року) витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на підставі пунктів «а»-«з» частини першої статті 13 Закону № 1788-XII особам, які були зайняті на роботах за Списком № 1 та Списком № 2, покриваються підприємствами та організаціями. Обов'язок підприємств та організацій з відшкодування понесених ПФУ після 1 січня 2004 року витрат на виплату і доставку зазначених пенсій не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу.

Окрім цього суд звертає увагу, що за клопотанням ПрАТ «Макіївський металургійний завод» було проведено судово-економічну експертизу, висновок якої наявний в матеріалах справи. Цим висновком з урахуванням первинних документів щодо фактичної виплати пенсій підтверджено розмір призначених і отриманих пенсій за період з 01.10.2014 по 31.12.2015 та з 01.03.2017 по 31.03.2017 в сумі 857542,82 грн.

За таких обставин суд спростовує доводи апелянта щодо недоведеності позивачем виникнення в товариства зобов’язання з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у спірний період.

Також необґрунтованим є посилання апелянта на відсутність доказів фактичного понесення позивачем спірних витрат, оскільки в матеріалах справи наявні відповідні довідки про розмір нарахованих та сплачених пенсій.

Що стосується зауважень ПрАТ «Макіївський металургійний завод» про неможливість проведення звірки з пенсійним органом через захоплення 15.03.2017 виробничих потужностей та первинної документації представниками влади так званої «Донецької народної республіки» суд зазначає, що обов’язок ведення та зберігання первинної документації покладено на товариство. Загальновідомим є факт проведення антитерористичної операції на території Донецької області з 14.04.2014. Тому, не вжиття заходів для збереження вказаної документації та, як наслідок, її втрата є об’єктивною обставиною, яка не звільняє відповідача від обов’язку відшкодовувати понесені ПФУ витрати на виплату і доставку пільгових пенсій.

За таких обставин суд погоджується із викладеним в оскаржуваному судовому рішенні висновком, що ПрАТ «Макіївський металургійний завод» зобов’язано сплатити Маріупольському об'єднаному управлінню Пенсійного фонду України Донецької області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, нарахованих за період з 01.10.2014 по 31.12.2015 та з 01.03.2017 по 31.03.2017 в розмірі 857542,82 грн.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.

Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статями 139, 291, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Макіївський металургійний завод» на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 червня 2018 року в справі № 805/1631/17-а за позовом Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області до Приватного акціонерного товариства «Макіївський металургійний завод», третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1, що виникла за період з 01 жовтня 2014 року по 31 грудня 2015 року та з 01 березня 2017 року по 31 березня 2017 року в сумі 857542,82 грн – залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 червня 2018 року в справі № 805/1631/17-а – залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з моменту її складення в порядку, визначеному ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів М. Г. Сухарьок

ОСОБА_1

ОСОБА_2