Рішення № 76028698, 15.08.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

15 серпня 2018 р. № 820/4330/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

за участю секретаря судового засідання - Денисенко А.А.,

за участю:

представників позивача - Рябініної Ю.А. (довіреність від 16.01.2018р. №01.01.-14/179-18), Шульжук Т.Р. (довіреність від 29.12.2017р. №01.01-14/7669-17),

представників відповідача - Ємець О.А. (довіреність від 10.07.2018р. №8230/9/28-10-10-18), Райкова І.В., (довіреність від 21.03.2018р. №1600/8/28-10-10-18), Ларіної Т.М. (довіреність від 21.03.2018р. №1601/8/28-10-10-18), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Комунального підприємства "Харківводоканал" до Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання незпконнипи та протиправними дій, скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Комунальне підприємство "Харківводоканал", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати незаконними та протиправними дії Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо винесення податкового повідомлення-рішення від 26.04.2018р. №0036501200, а також скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.04.2018р. №0036501200.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає оскаржувані в даній справі дії, а також податкове повідомлення-рішення такими, що не відповідають приписам чинного законодавства, порушують права та законні інтереси позивача.

Зокрема, позивач вказує, що приймаючи оскаржуване рішення, відповідач дійшов невірних висновків щодо застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 50 % суми незареєстрованих податкових накладних та розрахунку коригувань.

В судовому засіданні представники позивача заявлені позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити, виходячи із доводів позовної заяви.

В судовому засіданні представники відповідача позов не визнали та просили в його задоволенні відмовити у повному обсязі. При цьому вказали, що оскаржуване в даній справі податкове повідомлення-рішення, а також дії контролюючого органу, що передували та зумовили його прийняття, є цілком обґрунтованими та законними.

Контролюючим органом було враховано під час перевірки, що позивачем несвоєчасно здійснено реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в єдиному реєстрі податкових накладних повторно, після прийняття податкового повідомлення-рішення з цього приводу, що потягло правомірне накладення штрафу за відсутність реєстрації після отримання попереднього податкового повідомлення-рішення.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2018р. відкрито провадження у даній адміністративній справі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.08.2018 року закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.

Суд, вивчивши доводи позову та відзиву проти нього, заслухавши пояснення учасників процесу, які прибули до суду, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Встановлені судом обставини справи полягають в наступному.

Судовим розглядом встановлено, що в квітні 2018 року фахівцями контролюючого органу було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку підприємства позивача з питання своєчасності реєстрації податкових накладних та розрахунків коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з 01.08.2016р. по 31.12.2016р., зазначених у додатку до податкового повідомлення-рішення від 26.10.2017р. № 0136501200.

За наслідками вказаної перевірки було складено акт від 18.04.2018р. № 19/28-10-50-12-08/03361715 (а.с. 7-17), згідно висновків якого встановлено порушення вимог ст. 120-1.2 Податкового кодексу України, а саме: не зареєстровано податкові накладні та розрахунки коригувань до податкових накладних з ПДВ, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість на загальну суму ПДВ 15 393 320, 54 грн., визначених в додатку до податкового повідомлення-рішення від 26.10.2017р. № 0136501200.

На підставі розгляду вказаного акту перевірки контролюючим органом було прийнято оскаржуване в даній справі податкове повідомлення-рішення від 26.04.2018р. № 0036501200 (а.с. 18), відповідно до якого до позивача застосовано штраф в розмірі 7 696 060,27 грн. в зв'язку з встановленою відсутністю реєстрації протягом граничного терміну, передбаченого абзацом другим пункту 120-1.2 ст. 120-1 Податкового кодексу України податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 15 393 320, 54 грн. після отримання податкового повідомлення-рішення № 0136501200 від 26.10.2017р.

Встановлена судом правова позиція відповідача при ухваленні ним спірного рішення полягає у тому, що в 2017 році фахівцями контролюючого органу було проведено перевірку позивача з питання своєчасності реєстрації податкових накладних та розрахунків коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з 01.08.2016 по 31.12.2016., за результатами якої було складено акт №68/28-10-50-12-08/03361715 від 06.10.2017р., яким було встановлено відсутність реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з 01.08.2016р. по 31.12.2016р.

При цьому було встановлено порушення з боку позивача положень п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України ( в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин), згідно якого на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Податковим Кодексом України, в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин, встановлено граничний строк для реєстрації податкових накладних в ЄРПН - протягом 180 календарних днів з дати їх складання.

Відтак, до позивача було застосовано санкцію за відсутність реєстрації податкових накладних в ЄРПН у вигляді нарахування штрафної санкції, передбаченої п. 120.2 ст. 120 Податкового кодексу України (в редакції з 01.01.2017 року на момент притягнення до відповідальності) та видано відповідне податкове повідомлення - рішення від 26.10.2017р. № 0136501200 про застосування штрафу в розмірі 7 696 660,27 грн.

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду та згідно Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.03.2018р. у справі № 820/531/18, що набрало законної сили, вказане податкове повідомлення-рішення про накладення штрафних санкцій було скасовано.

Залишивши поза увагою факт оскарження та скасування судом зазначеного вище податкового повідомлення-рішення, контролюючий орган, з посиланням на нього, та беручи до уваги положення абз.1 п. 120-1.2 ст. 120-1 Податкового кодексу України, прийняв спірне рішення про повторне накладення на позивача штрафу в розмірі 50 % суми незареєстрованих податкових накладних та розрахунку коригувань.

Такі висновки контролюючого органу суд вважає невірними та зауважує, що положення п. 120-1.2 ст. 120-1 Податкового кодексу України встановлюють поетапний склад податкового правопорушення за нереєстрацію податкових накладних та розрахунків коригувань. Зокрема, абз. 1 п. 120-1.2 ст. 120-1 Податкового кодексу України визначає відповідальність за відсутність реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН шляхом накладення штрафної санкції у розмірі 50 % суми незареєстрованих податкових накладних та розрахунків коригувань. Абзац 2 п. 120-1.2 ст. 120-1 Податкового кодексу України визначає, що у разі якщо платник не здійснив реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригувань, зазначених в абз.1 п. 120-1.2 ст. 120-1 Податкового кодексу України протягом 10 днів наступних за днем отримання податкового повідомлення-рішення по факту нереєстрації податкових накладних та розрахунків коригувань, на такого платника повторно накладається штраф у розмірі 50 % суми незареєстрованих податкових накладних та розрахунків коригувань.

З наведеного слідує, що повторне накладення зазначеного вище штрафу є можливим та законодавчо обґрунтованим за умови наявності первісного податкового повідомлення - рішення, яке є чинним на момент визначення потворності факту нереєстрації податкових накладних та розрахунків коригувань.

В даній справі судом встановлено, що на момент визначення такої повторності податкове повідомлення-рішення від 26.10.2017р. № 0136501200 про застосування штрафу перебувало у стані судового оскарження, а відтак не могло бути взято до уваги контролюючим органом як таке, що надає контролюючому органу право повторно накласти на позивача штраф у розмірі 50 % суми незареєстрованих податкових накладних та розрахунків коригувань. Дану обставину контролюючим органом враховано не було, посилання на податкове повідомлення-рішення від 26.10.2017р. № 0136501200 як підставу для прийняття оскаржуваного в даній справі податкового повідомлення-рішення, міститься в акті податкової перевірки від 18.04.2018р. № 19/28-10-50-12-08/03361715 та безпосередньо в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні від 26.04.2018р. №0036501200.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, та оцінці всіх фактів і обставин, що мають значення. В рішенні №37801/97 від 1 липня 2003 р. по справі "Суомінен проти Фінляндії" Європейський суд вказав, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень, а в рішенні від 10 лютого 2010 р. у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд відзначив, що у рішеннях судів та органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. В рішенні від 27 вересня 2010 р. по справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" Європейський суд зазначив, що призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Як зазначено в рішенні по справі Black Clawson Ltd. v. Papierwerke AG, (1975) AC 591 at 638, сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть.

У рішенні в справі «Щокін проти України» (п. 49) ЄСПЛ вказав, що збільшення податковим органом зобов'язання особи з податку безперечно є втручанням до майнових прав заявника, гарантованих статтею 1 Протоколу 1 до Конвенції. Таке втручання за Конвенцією може бути визнане тільки якщо здійснене на умовах, передбачених законом.

Так, у пп. 50-51 згаданого рішення ЄСПЛ зазначає: "Найпершою та найбільш важливою вимогою ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції є те, що будь-яке втручання державних органів у мирне володіння майном повинне бути законним : друге речення першого параграфу наділяє правом позбавляти майна лише "на умовах, передбачених законом" і другий параграф визначає, що Держава має право контролювати використання майна шляхом введення в дію "законів". Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, притаманний всім статтям Конвенції. Це поняття (поняття "закону") вимагає, перш за все, щоб заходи, що застосовуються, ґрунтувалися на національному законодавстві. Воно також посилається на якість закону, що застосовується, вимагаючи його доступності для осіб, яких він стосується, точності та передбачуваності в його застосуванні."

Слід додати Рішення ЄСПЛ по справі ВАТ «Нефтяная компания ЮКОС» проти РФ (Заява №14092/04), у п. 559 якого зазначено, що перша і сама важлива вимога статті 1 Протоколу №2 до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в безперешкодне користування власністю повинне бути законним, тобто втручання має відповідати національному законодавству і бути достатньо зрозумілим, щоб дозволити заявнику передбачати наслідки своїх дій.

Таким чином, будь-які дії, спрямовані на позбавлення особи її майна є незаконними, якщо контролюючі органи діють не у відповідності до закону.

В зв'язку з наведеним суд зазначає, що відповідно до приписів ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Також суд враховує, що будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч.2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням викладеного, перевіривши оскаржуване в даній справі податкове повідомлення-рішення, суд доходить висновку про його невідповідність приписам чинного законодавства та дійсним обставинами справи, в зв'язку з чим позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного задоволення позовних вимог в даній справі в достатній мірі гарантуватиме належне поновлення прав позивача.

Також суд вважає за необхідне вирішити в судовому рішенні питання про сплату судових витрат, зокрема, судового збору, з урахуванням ухвали суду про відстрочення його сплати від 08.06.2018р. позивачем до моменту ухвалення судового рішення.

Керуючись ст. ст. 1,2, 6,7,19, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Комунального підприємства "Харківводоканал" до Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання незаконними та протиправними дій, скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати незаконними та протиправними дії Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо винесення податкового повідомлення-рішення від 26.04.2018р. №0036501200.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Харківського Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 26.04.2018р. №0036501200.

Стягнути з Комунального підприємства "Харківводоканал" (61013, м. Харків, вул. Шевченка, буд. 2, код ЄДРПОУ 03361715) до спеціального фонду Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у Основ'янському районі м. Харкова Харківської області, код 37999628, банк ГУДКСУ у Харківській області, МФО 899998, рахунок 34318206084012, код класифікації доходів бюджету - 22030101, призначення платежу - "судовий збір, код ЄДРПОУ суду 34390710, пункт 3.1". несплачений судовий збір у розмірі 115449 (сто п'ятнадцять тисяч чотириста сорок дев'ять) грн.90 коп.

Присудити на користь Комунального підприємства "Харківводоканал" (61013, м. Харків, вул. Шевченка, буд. 2, код ЄДРПОУ 03361715) за рахунок бюджетних асигнувань Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (61052, м. Харків, вул. Благовіщенська, буд. 30, код ЄДРПОУ 40980123) судовий збір у розмірі 115449 ( сто п'ятнадцять тисяч чотириста сорок дев'ять) грн.90 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду. Або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 23 серпня 2018 року.

Суддя О.В. Панченко