Ухвала суду № 76028687, 24.04.2018, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/898/18

провадження № 1-кс/208/686/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2018 р. м. Кам'янське

Слідчий суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_1, за участю секретаря: Трусової А.І., прокурора: Єрзаулова С.С.,

розглянувши матеріали клопотання слідчого СВ Кам’янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_2, погодженого прокурором Дніпродзержинської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна по матеріалам досудового розслідування № 42018041160000024, внесеного 16.02.2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий Кам’янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області звернувся до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська з клопотанням, погодженим прокурором, в якому просить накласти арешт на майно, клопотання обґрунтовує тим, що протягом періоду з 01.08.2015 по 31.07.2017 ОСОБА_4 отримувала адресну допомогу на себе та членів; своєї сім'ї на загальну суму 48004,00 грн, Проведеною перевіркою фахівцями Управління соціального захисту населення адміністрації Південного району Кам’янської міської ради встановлено, що протягом вказаного періоду на депозитних рахунках на ім'я ОСОБА_4 були наявні кошти які в сумі перевищували 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, проте вказані обставини остання приховала від фахівців управління та будь-яких заяв про зміни які впливають на отримання вказаної допомоги ОСОБА_4 до управління не подавалися. 16.02.2018 відомості за вказаним фактом Дніпродзержинською місцевою прокуратурою в Дніпропетровській області внесено до ЄРДР за № 42018041160000024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України. 20.04.2018 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, повідомлено про те, що вона підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.І ст.190 КК України. В ході досудового розслідування отримано довідки з Територіального сервісного центру № 1244, про те, що згідно облікової картки № 75024940 від 22.10.2015 у власності ОСОБА_4, знаходиться автомобіль НОМЕР_1 2006 року випуску. Також згідно отриманої довідки з Територіального сервісного центру № 1244, про те, що згідно облікової картки № 133686788 від 16.01.2018 від 22.10.2015 у власності ОСОБА_4, знаходиться автомобіль НОМЕР_2 2008 року випуску. З метою відшкодування цивільного позову, виникла необхідність у накладенні арешту на вищевказане рухоме майно. Необхідність арешту рухомого майна зумовлюється обґрунтованою підозрою вважати, що незастосування цього заходу зумовить труднощі чи неможливість виконання вироку в частині забезпечення відшкодування цивільного позову внаслідок того, що таке майно може бути приховане, відчужене чи пошкоджене.

У судовому засіданні прокурор клопотання слідчого підтримав, просив його задовольнити.

Заслухавши пояснення прокурора, вивчивши матеріали клопотання, суд вважає, що клопотання є необґрунтованим і задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку, розпоряджатися таким майном та використовувати його.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України правовою підставою для арешту майна є забезпечення можливої конфіскації майна або забезпечення цивільного позову.

Судом встановлено, що по даному кримінальному провадженню цивільний позов 28.09.2017р. заявлено до Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська, а 22.01.2018р. винесено заочне рішення, яким позовні вимоги задоволені, а санкція ч. 1 ст. 190 КК України не передбачає конфіскацію майна, крім того слідчим не зроблено оцінку вартості майна, на яке він просить накласти арешт, а тому слідчий суддя не може встановити співмірність вартості майна та завданої шкоди у кримінальному провадженню, а також встановити правову підставу для арешту майна, яке перебуває в користуванні у ОСОБА_4, а слідчим не доведено необхідність такого арешту.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Враховуючи, що відсутні правові підстави, передбачені ч. 3 ст. 170 КПК України, для накладення арешту на майно, то відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України у задоволенні клопотання про арешт майна необхідно відмовити.

Згідно до вимог ч. 3 ст. 173КПК України, відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.

Керуючись ст.ст. 170, 173, 309, 372, 395 КПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання слідчого СВ Кам’янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_2, про арешт майна по матеріалам досудового розслідування № 42018041160000024, внесеного 16.02.2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом 5 днів з дня її оголошення безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області.

Слідчий суддя Н.О. Бондаренко