Ухвала суду № 76028335, 22.08.2018, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/13051/18 Провадження №11-сс/773/406/18 Головуючий у 1 інстанції:Ющук О.С. Категорія:запобіжний захід Доповідач: Борсук П. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 серпня 2018 року м. Луцьк

Апеляційний суд Волинської області у складі:

головуючого – судді Борсука П.П.,

суддів – Лівандовської-Кочури Т.В., Подолюка В.А.,

з участю секретаря – Лінік Т.В.,

прокурорів – Заплотинського В.В., Зубаня С.О.,

підозрюваної – ОСОБА_1,

захисника – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 серпня 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання до підозрюваної ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та мешканки ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, заміжньої, головного спеціаліста Ківерцівського районного відділу УДМСУ у Волинській області, раніше не судимої,

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Заступник начальника відділу процесуального керівництва прокуратури області звернувся до суду із клопотанням про застосування до підозрюваної ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 серпня 2018 року у задоволенні вищевказаного клопотання відмовлено та обрано підозрюваній запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання із покладенням на неї згідно з ч. 6 ст. 194 КПК України строком не більше двох місяців обов’язків: з’являтися на виклики до органу досудового розслідування, прокурора та суду, а в разі неможливості з’являтися через поважні причини – завчасно повідомляти про це посадову особу, що здійснила виклик; не відлучатися з населеного пункту, в якому вона проживає, а саме з м. Ківерці, Волинської області без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти службову особу, в провадженні якої знаходиться кримінальне провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Не погоджуючись з рішенням суду, прокурор оскаржує його з мотивів істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Зазначає, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого умисного корупційного злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 (п’яти) до 10 (десяти) років та додаткові покарання. Посилається на те, що підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідка, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальні правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення. З огляду на наведене просить рішення суду скасувати та постановити нове, яким задовольнити клопотання слідчого про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці.

Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, прокурорів, які підтримали апеляцію у повному обсязі та просили її задовольнити, підозрювану та її захисника, які її заперечили, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

В силу ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

На думку апеляційного суду, при розгляді клопотання судом першої інстанції вказаних вимог закону дотримано.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено відомості № 42018030000000175 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

11 серпня 2018 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу, суд повинен враховувати вимоги п.п. 3,4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду, згідно яких обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Апеляційний суд вважає, слідчим суддею в достатній мірі не встановлено підстав для обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Вищенаведений запобіжний захід, на думку суду апеляційної інстанції, є занадто суворим та таким, що не відповідає ступеню ризиків у даному кримінальному провадженні.

Тільки те, що санкція кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_1, передбачає покарання у виді позбавлення волі від 5 (п’яти) до 10 (десяти) років, не дає підстав для застосування такого запобіжного заходу, як домашній арешт.

Крім того, слідчим суддею взято до уваги, що підозрювана має постійне місце проживання та роботи, позитивні характеристики, на її утриманні перебуває малолітня дитина.

З огляду на наведене, апеляційний суд доходить висновку, що прокурором хоч і було доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, проте зазначені слідчим доводи не дають підстав вважати, що належну поведінку ОСОБА_1 неможливо забезпечити шляхом застосування до неї більш м'яких запобіжних заходів.

Оскільки протягом апеляційного розгляду провадження не було доведено наявність виняткових обставин, які дають можливість для обмеження права ОСОБА_1 на свободу, суд апеляційної інстанції погоджується із рішенням місцевого суду про застосування до неї запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання.

Такий запобіжний захід, на переконання суду апеляційної інстанції, здатний забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків і запобігти її переховуванню від органів досудового розслідування та суду, незаконному впливу на потерпілого, свідка, перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином та вчиненню інших кримінальних правопорушень.

З огляду на вищенаведене законних підстав для скасування ухвали слідчого судді за викладених в апеляційній скарзі доводів апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 177, 179, 194, 404, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 серпня 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання до підозрюваної ОСОБА_1 – без змін.

Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді