Ухвала суду № 76027170, 22.08.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/3353/18

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

22 серпня 2018 року

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Хома О.П., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до заступника начальника управління - начальника 1 ГВ 6 управління ГУ ВКР ДКР Служби безпеки України полковника Богдановича Олександра Сергійовича про визнання протиправним та скасування рішення ,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до заступника начальника управління - начальника 1 ГВ 6 управління ГУ ВКР ДКР Служби безпеки України полковника Богдановича Олександра Сергійовича, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення суб'єкта владних повноважень - заступника начальника управління - начальника 1 ГВ 6 управління ГУ ВКР ДКР Служби безпеки України полковника Богдановича Олександра Сергійовича від 28.03.2018 про оголошення дисциплінарного стягнення "догани".

Ухвалою від 30.07.2018 позовну заяву ОСОБА_1 до заступника начальника управління - начальника 1 ГВ 6 управління ГУ ВКР ДКР Служби безпеки України полковника Богдановича Олександра Сергійовича про визнання протиправним та скасування рішення залишено без руху. Зобов'язано позивачa протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали усунути зазначені в мотивувальній частині ухвали недоліки шляхом подання в канцелярію Львівського окружного адміністративного суду (м. Львів, вул. Чоловського, 2, 79018) заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням причин пропуску та доказів, що підтверджуються причини пропуску, оригіналу або копії оспорюваного рішення засвідченого витягу з нього

На виконання вимог ухвали від 30.07.2018 позивачем подана заява про поновлення строку звернення до суду та пояснення щодо відсутності у позивача оскаржуваного рішення. Заява про поновлення строку звернення до суду мотивована тим, що строк звернення до суду пропущено з поважних причин, оскільки позивачем в порядку, визначеному статтею 88 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, вживались заходи досудового врегулювання спору.

Відповідно до статті 88 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військовослужбовець, який вважає, що не вчинив правопорушення, має право протягом місяця з часу накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командирові або звернутися до суду у визначений законом строк.

Зміст наведеної норми дає підстави дійти висновку, що законом передбачено право вибору особи, яка притягується до дисциплінарної відповідальності. При цьому звернення позивача до вищого органу зі скаргою не є досудовим порядком вирішення спору, а альтернативним способом захисту своїх прав. В даному випадку позивач не був позбавлений у встановлений законом строк звернутись до суду щодо оскарження дисциплінарного стягнення, однак цього не зробив.

Разом з тим чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Рішенням Конституційного Суду України №17-рп/2011 від 13.12.2011 визначено, що держава може встановлювати відповідні процесуальні строки, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судових захист і доступ до правосуддя.

Положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України з 1997 року, кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьому, якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява №3236/03, п. 41, від 03.04.2008).

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Поважними причинами пропуску строку на подання позову можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та повинні бути підтверджені належними доказами.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 24.04.2018 у справі №816/1630/17.

Вказані позивачем причини пропуску строку звернення до суду з позовом не можуть бути визнаними судом поважними.

Згідно із частиною першою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Пунктом 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України також передбачено, що позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Беручи до уваги те, що позивачем не наведено поважних підстав для поновлення строку звернення до суду, у задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду слід відмовити та повернути позовну заяву з додатками позивачеві.

Керуючись статтями 123, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні заяви позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до заступника начальника управління - начальника 1 ГВ 6 управління ГУ ВКР ДКР Служби безпеки України полковника Богдановича Олександра Сергійовича про визнання протиправним та скасування рішення, - повернути позивачеві.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя О.П. Хома