Ухвала суду № 76026993, 11.08.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

11 серпня 2018 року м. Київ 810/1713/17

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву в.о.керівника Фастівської місцевої прокуратури Київської області до Бородянської селищної ради Київської області , третя особа на стороні позивача: Національне агентство з питань запобігання корупції; третя особа на стороні відповідача: ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

в.о. керівника Фастівської місцевої прокуратури Київської області звернувся до суду з вимогами про визнання протиправним та скасування рішення Бородянської селищної ради №257/01-11-VII "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою відведення у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,0700 га для ведення особистого селянського господарства".

Ухвалою суду від 21.05.2018 р. подана заява, в порядку ст.ст. 169, 171 КАСУ, була залишена без руху, позивачеві докладно та у зрозумілій формі роз'яснено порядок та строк усунення її недоліків.

Згідно вимог ухвали від 21.05.2018 р., заявник повинен був усунути недоліки позову шляхом подання: письмового обґрунтування підстав звернення до суду (обґрунтування змісту державного інтересу та неможливості здійснювати функції контролю у спірних правовідносинах органом уповноваженим на це законом); доказів попереднього повідомлення прокурором відповідного суб'єкта владних повноважень, до звернення до суду, щодо представництва його інтересів в суді; надання оригіналу адміністративного позову від 11.05.2018 р. № 1843/вих.-17 з усіма доданими до нього документами; подання належним чином оформленої позовної заяви, яка відповідає вимогам КАСУ в редакції, чинній на день звернення з даним позовом, зокрема, але не виключно, із конкретизацією змісту позовних вимог в частині дати оскаржуваного рішення; зазначення адреси електронної пошти відповідача; засобів зв’язку та адреси електронної пошти третіх осіб; доказів надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів; у разі пропуску строку звернення до суду – обґрунтованого клопотання про його поновлення із повідомленням про причини поважності такого пропуску, підтвердженої відповідними письмовими доказами; оригіналу платіжного доручення № 864 від 24.04.2017 р. про сплату 1600, 00 грн. судового збору; оригіналів документів на підтвердження повноважень керівника Фастівської місцевої прокуратури ОСОБА_3, дійсних як станом на день звернення з даним позовом, так і станом на день подання таких документів суду в порядку усунення недоліків позовної заяви.

07.08.2018 р., на виконання цих вимог надійшов лист за підписом в.о керівника Фастівської місцевої прокуратури ОСОБА_4 та наступні документи: оригінал платіжного доручення №864 від 24.04.2017 р.; касовий чек від 04.08.2018 р. про надання послуг поштового зв'язку та касові чеки від 11.05.2017 р.; описи вкладення у цінні листі на адресу НАЗК, Бородянської селищної ради, ОСОБА_1 та Київського окружного адміністративного суду; ксерокопія протоколу про адміністративне порушення від 08.02.2017 р. №41-03/1;

протокол засідання Бородянської селищної ради від 30.06.2016 р.; постанова про накладення адмінстягнення на ОСОБА_1; рішення Бородянської селищної ради "Про надання ОСОБА_2 дозволу на розробку проекту землеустрою земельної ділянки" від 30.06.2016 р.; копія наказу №36-к про виконання обов'язків керівника Фастівської прокуратури ОСОБА_4; копія наказу від 09.12.2015 р. №792 про призначення ОСОБА_3 керівником прокуратури; ксерокопія зворотнього повідомлення про вручення 10.05.2017 р. уповноваженій особі Бородянської селищної ради поштового відправлення, а також позовна заява, яка підписана ОСОБА_4

Дослідивши подані документи на відповідність виконанням вимог ухвали від 21.05.2018 р., суд приходить до висновку про необхідність повернення поданої заяви, з огляду на таке:

статтею 14 Конституції України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_3 України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Вказана норма кореспондується з положеннями ст.370 КАСУ, якою закріплено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, а також для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб на всій території України.

Ухвала суду є різновидом судового рішення, ч.1 ст.241 КАСУ, а тому обов'язкова для виконання прокурорами всіх рівнів. Станом на день подання документів, ухвала набрала законної сили.

Вимогами ухвали прокурора було зобов'язано, поміж іншого, надати суду письмове обґрунтування підстав звернення до суду із зазначенням (змісту державного інтересу на захист якого він звернувся та органу державної чи виконавчої влади, який невзмозі, на думку прокурора, самостійно здійснювати повноваження у спірних правовідносинах); надати доказ попереднього повідомлення цього органу про здійснення замість нього представницьких функцій в інтересах держави до моменту звернення до суду, а у разі відсутності такого органу, повідомити про це суд у поданій позовній заяві; надати оригінал адміністративного позову від 11.05.2018 р. № 1843/вих.-17, який було повернуто судом 16.07.2017 р.; подати належним чином оформлену позовну заяву, яка відповідає вимогам КАСУ в редакції, чинній на день звернення з даним позовом, зокрема, але не виключно, із конкретизацією змісту позовних вимог в частині дати оскаржуваного рішення; доказів надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу та третім особам копії позовної заяви і доданих до неї документів; у разі пропуску строку звернення до суду, – обґрунтованого клопотання про його поновлення із підтвердженням причин поважності пропуску строку; оригіналу документа щодо повноважень керівника Фастівської місцевої прокуратури ОСОБА_3, дійсних як станом на день звернення з даним позовом, так і станом на день подання їх суду.

Проте, вимоги суду у повному обсязі прокурором не виконані.

Так, у поданій позовній заяві не обґрунтовані підстави звернення до суду із зазначенням змісту державного інтересу та доведення неможливості здійснювати самостійно контролюючим органом уповноваженим законом на представництво в суді інтересів держави у спірних відносинах.

Як слідує із позову, обгрунтування державного інтересу прокурором зведено до нічим не підтвердженого висновку про їх порушення, і "як наслідок з комунальної власності може незаконно вибути земельна ділянка".

З огляду на що суд зауважує, що відповідно до вимог Закону України від 06 вересня 2012 року № 5245- VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України про розмежування земель державної та комунальної власності», який набрав чинності з 01 січня 2013 року, землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими. Пунктом 6 прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» визначено, що у разі якщо відомості про земельні ділянки, зазначені у пунктах 3 і 4 цього розділу, не внесені до Державного реєстру земель, надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для державної реєстрації таких земельних ділянок, а також її затвердження здійснюються: у межах населених пунктів – сільськими, селищними, міськими радами; за межами населених пунктів – органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють розпорядження такими земельними ділянками.

Статтею 122 ЗКУ визначені повноваження органів виконавчої влади щодо передачі у власність або користування земельних ділянок за межами та в межах населеного пункту, а саме: Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб. Обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Відтак, звертаючись до суду в інтересах держави прокурор, по-перше, був зобов'язаний спочатку визначити статус спірної земельної ділянки з наданням підтверджуючих доказів та орган, якому законом надано право контролю за її використанням, з одночасним доведенням його неспроможності виконувати покладені функції захисту інтересів держави у питанні розпорядження землею; по-друге, подати доказ попереднього повідомлення такого органу - суб'єкта владних повноважень про звернення замість нього до суду для виконання представницьких функцій.

Кодексом адміністративного судочинства, як процесуальним законом врегульовані питання пов'язані з порядком та формою звернення до суду. Положеннями ч.2 ст.161 КАСУ визначено спосіб повідомлення учасників справи про надіслання поштових відправлень, - рекомендованим листом з повідомлення про вручення.

Із наданих прокурором документів не вбачається, який орган мав здійснювати представництво у спірних правовідносинах та, який державний інтерес захищати, а відтак і не повідомлено його про звернення до суду у встановленому законом порядку.

При цьому, суду у якості посвідчення факту надіслання позовної заяви відповідачу та третім особам надано оригінали описів вкладення у цінні листи зі штемпелем оператора поштового зв'язку 11.05.2017 р., з очевидними ознаками підробки (дописами чорнилами різного кольору та іншим почерком із закресленнями та виправленнями у трьох описах) та касові чеки про надання послуг поштового зв'язку датою 11.05.2017 р., а також ксерокопії зворотніх повідомлень про вручення поштових відправлень, зокрема відповідачу 10.05.2017 р., у зв'язку з чим суд попереджає керівника прокуратури про неприпустимість дій, якими його працівники намагаються ввести суд в оману щодо фактичних обставин справи.

Відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою КМУ від 05.03 2009 р. № 270 поштове відправлення з оголошеною цінністю та рекомендоване поштове відправлення мають суттєві відмінності. Поштове відправлення з оголошеною цінністю (цінний лист) ніколи не супроводжується зворотнім повідомленням про його вручення.

Наявність такого повідомлення можлива лише у разі здійснення відправлення рекомендованим листом.

Натомість, прокурор намагається переконати суд, що 11.05.2017 р., ним був скерований відповідачу пакет документів разом з копією позову шляхом здійснення поштового відправлення з оголошеною цінністю зі зворотнім повідомлення про вручення листа, що виключає одне одне. Суд також звертає увагу заявника на той факт, що відповідно до відмітки на зворотньому повідомленні відповідач одержав позов поштою раніше, ніж він був відправлений, а саме 10.05.2017 р. Із штемпеля оператора зв'язку 11.05.2017 р. слідує, що поштове відправлення було лишень прийнято для відправки. Виявлені розбіжності, неакуратно зроблені виправлення в описах вкладення та невідповідність представлених суду документів свідчать про намагання заявника приховати факт невиконання ч.2 ст.161 КАСУ та вимог ухвали.

Крім того, за даними автоматизованої системи діловодства КОАС судом встановлено, що перше звернення прокурора з позовом до суду в порядку оскарження рішення від 30.06.2016 р. відбулось 16.05.2017 р. За правилами ст.99 КАСУ, що діяла на момент виникнення спірних відносин, строк звернення до суду встановлювався у шість місяців та обчислювався з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Прокуратурою оскаржується рішення від 30.06. 2016 р., отже на день звернення з позовною заявою, 16.05.2017 р., цей строк було пропущено без зазначення причин, за відсутності клопотання про його поновлення.

Ухвалою від 21.05.2018 р. суд зобов'язав зазначити причини пропуску процесуального строку та надати відповідні документи для їх перевірки, проте і ця вимогами проігнорована.

Також судом було зобов'язано надати оригінали документів на підтвердження повноважень керівника Фастівської місцевої прокуратури ОСОБА_3, дійсних як станом на день звернення з позовом, так і на день подання витребуваних документів суду в порядку усунення недоліків позовної заяви.

Копії доказів у вигляді документів частково засвідчені прокурором відділу ОСОБА_5 та невідомою особою.

Відповідно до ч.2 ст.94 КАСУ письмові докази подаються суду в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено законом. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням такого засвідчення.

Учасником справи № 810/1713/17 є керівник Фастівської місцевої прокуратури, тому останній не надавши оригіналів документів, був зобов'язаний зазначити про це у поданій заяві та посвідчити своїм підписом їх копії.

Прокурор Храпа В.О., як і інша особа не є керівниками Фастівської прокуратури та учасниками справи, тому останні не мали права посвідчувати копії документів. З урахуванням наведеного, суд не приймає подані копії документів у якості належних доказів та констатує невиконання прокурором вимог ухвали суду.

Наслідком невиконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху є її повернення, - п.1 ч.4 ст.169 КАСУ.

Керуючись статтями 94, 169, 171, 241, 243, 248, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Позовну заяву керівника Фастівської місцевої прокуратури до Бородянської селищної ради Київської області, треті особи: Національне агентство з питань запобігання корупції, ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення, - повернути позивачеві разом з усіма поданими документами.

2. Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом п’ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Брагіна О.Є.