Рішення № 76026983, 08.08.2018, Київський окружний адміністративний суд

з

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2018 року № 810/4555/17

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання Мілієнко О.М., за участю представника відповідачів - ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмир" до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення та суми податкового боргу,

встановив:

ТОВ «Будмир» звернулось до суду з позовом до Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області та ГУ ДФС у Київській області з вимогами:

- скасувати податкове повідомлення-рішення Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 01.08.2017 №0013841203;

- скасувати суму податкового боргу у розмірі 448489,37 грн., визначену у податковій вимозі ГУ ДФС у Київській області від 18.09.2017 № 12754-17.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.12.2017 відкрито провадження у даній справі та зазначено, що справа буде розглядатися за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.04.2018 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.05.2018 позивачу надано додатковий строк для подання заяви про зміну підстав позову.

17.05.2018 позивачем до суду була подана Заява про зміну підстав позову, в якій позивач просив:

- скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Київській області в №0013841203 від 01.08.2017;

- скасувати суму податкового боргу у розмірі 448 489,37 грн., визначену у податковій вимозі ГУ ДФС у Київській області від 18.09.2017 №12754-17.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказує, що у грудні 2017 p. з офіційного веб-сайту ДФС позивач дізнався про наявність у нього податкового боргу. У телефонній розмові з працівниками Броварській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області представнику позивача повідомлено про те, що відповідний податковий борг, розмір якого становить 448489,37 грн., виник у зв’язку із порушенням ТОВ «БУДМИР» вимог ПК України, а саме - несплатою штрафу за 2015-2016 роки.

Пояснює, що за фактом такого порушення контролюючим органом було складено відповідний акт перевірки від 26.06.2017 №933/10-36-1203/36108226 (далі – Акт перевірки) та виставлено податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Київській області від 01.08.2017 №0013841203.

Позивач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення та податковий борг, визначений у податковій вимозі, є протиправним і такими, що порушують його майнові права (інтереси).

Наголошує, що кількість днів порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, наведена у додатку до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, не узгоджується із кількістю днів затримки цих же податкових накладних/розрахунків коригування, наведених в акті перевірки.

У зв’язку з цим, позивач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення не ґрунтується на даних акту камеральної перевірки від 26.06.2017 № 993/10-36-12-03/36108226, який є єдиною підставою для прийняття такого рішення.

Зазначає, що ПК України не містить статті 1201, на яку зроблено посилання в оскаржуваному податковому-повідомленні рішенні. Поряд із цим зміст оскаржуваного податкового-повідомлення рішення не містить посилання на ст. 1201 ПК України.

Крім цього наголошує, що протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення обумовлена також тим, що його підписала не уповноважена особа.

Оскільки ОСОБА_2 ніколи не обіймала посаду заступника керівника цього контролюючого органу, а лише виконує обов’язки заступника начальника ГУ ДФС у Київській області.

Зазначає, що матеріали адміністративної справи № 810/4555/17 не містять ні будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, ні направлення проведення камеральної перевірки. У своєму відзиві на позов відповідач вказані документи також не згадує, позивач такі документи від учасників справи не отримував.

Щодо позовної вимоги про скасування суми податкового боргу у розмірі 448489,37 грн., визначеної у податковій вимозі, то позивач вважає таку вимогу похідною від вимоги про скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення (основна вимога). У зв’язку із чим вона має бути задоволена судом одночасно із задоволенням основної вимоги.

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Відповідач – ГУ ДФС у Київській області проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні. В обґрунтування своєї правової позиції вказує, що ГУ ДФС у Київській області проведено камеральну перевірку ТОВ «БУДМИР» з питань своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).

Зазначає, що за результатами вказаної перевірки ГУ ДФС у Київській області складено Акт перевірки, яким встановлено порушення ТОВ «БУДМИР» п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України щодо несвоєчасної реєстрації позивачем виписаних податкових накладних в ЄРПН, які підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість. Тому на підставі Акта перевірки винесено ТОВ «БУДМИР» податкове повідомлення рішення №0013841203 про застосування штрафу у розмірі 448489,37 грн. (10% від суми несвоєчасно зареєстрованих податкових накладних).

Вважає, що винесене податкове повідомлення-рішення законним та обґрунтованим, а позовні вимоги ТОВ «БУДМИР» такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідач – Броварська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області письмового відзиву на позовну заяву не надав.

У судових засіданнях представники відповідачів проти позову заперечували, просили відмовити у його задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ДФС у Київській області проведено камеральну перевірку ТОВ «БУДМИР» з питань своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).

За результатами вказаної перевірки ГУ ДФС у Київській області складено Акт перевірки, яким встановлено порушення ТОВ «БУДМИР» п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України щодо несвоєчасної реєстрації позивачем виписаних податкових накладних в ЄРПН, які підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість.

Відповідно до п.187.1. ст187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРДН та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в ЄРПН.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем порушено строки реєстрації податкових накладних, а саме:

- податкова накладна №10 від 30.12.2015 на суму ПДВ 661878,95 грн., зареєстрована в ЄРПН 26.01.2016 - порушено термін реєстрації податкових накладних на 12 днів;

- податкова накладна №9 від 30.12.2015 на суму ПДВ 624700,00 грн., зареєстрована в ЄРПН 15.01.2016 - порушено термін реєстрації податкових накладних на 1 день;

- податкова накладна №8 від 28.12.2015 на суму ПДВ 113900,00 грн., зареєстрована в ЄРПН 13.01.2016 - порушено термін реєстрації податкових накладних на 1 день;

- податкова накладна №3 від 31.05.2016 на суму ПДВ 592319,68 грн., зареєстрована в ЄРПН 24.06.2016 - порушено термінів реєстрації податкових накладних на 9 днів;

- податкова накладна №3 від 10.06.2016 на суму ПДВ 508851,01 грн., зареєстрована в ЄРПН 10.07.2016 - порушено термінів реєстрації податкових накладних на 15 днів;

- податкова накладна №6 від 25.08.2016 на суму ПДВ 1507389,15 грн., зареєстрована в ЄРПН 15.09.2016 - порушено термінів реєстрації податкових накладних на 6 днів;

- податкова накладна №5 від 24.10.2016 на суму ПДВ 379300,00 грн., зареєстрована в ЄРПН 14.11.2016 - порушено термінів реєстрації податкових накладних на 6 днів;

- податкова накладна №10 від 19.12.2016 на суму ПДВ 45974,87 грн., зареєстрована в ЄРПН 04.01.2017 - порушено термінів реєстрації податкових накладних на 1 день;

- податкова накладна №15 від 27.12.2016 на суму ПДВ 50579,81 грн., зареєстрована в ЄРПН 12.01.2017 - порушено термінів реєстрації податкових накладних на 1 день;

Жодних доказів на спростування факту порушення строків реєстрації вказаних податкових накладних позивачем надано не було.

Крім того, у судовому засіданні, на запитання суду чи заперечує він факт несвоєчасної реєстрації вищевказаних податкових накладних представник позивача відповіді не надав.

На думку суду, вказане свідчить про недотриманням позивачем строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН чим порушено вимоги п. 201.1.10. ст. 201-1 ПК України.

Згідно з абз.абз. 1,2 п.1201.1 ст. 1201 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів.

ГУ ДФС у Київській області на підставі Акта №993/10-36-12-03/36108226 та відповідно до п. 1201.1 ст. 1201 винесено ТОВ «БУДМИР» податкове повідомлення рішення №0013841203 від 01.08.2017 про застосування штрафу у розмірі 448489,37 грн. (10% від суми несвоєчасно зареєстрованих податкових накладних).

Відповідно до абз. 6 п. 58.1 ст. 58 ПК України до податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов’язання (за наявності) та штрафних (фінансових) санкцій.

Кількість днів порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН наведено у стовпчику 5 додатку до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а саме:

27 днів щодо податкової накладної/розрахунку коригування від 30.12.2015 №10;

16 днів щодо податкової накладної/розрахунку коригування від 30.12.2015 № 9;

16 днів щодо податкової накладної/розрахунку коригування від 28.12.2015 № 8;

24 днів щодо податкової накладної/розрахунку коригування від 31.05.2016 № 3;

30 днів щодо податкової накладної/розрахунку коригування від 10.06.2016 № 3;

21 днів щодо податкової накладної/розрахунку коригування від 25.08.2016 № 6;

21 днів щодо податкової накладної/розрахунку коригування від 24.10.2016 № 5;

16 днів щодо податкової накладної/розрахунку коригування від 19.12.2016 №10;

16 днів щодо податкової накладної/розрахунку коригування від 27.12.2016 № 15.

Отже, кількість днів порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, наведена у додатку до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, не узгоджується із кількістю днів затримки цих же податкових накладних/розрахунків коригування, наведених в акті перевірки.

Представник відповідача у судовому засіданні визнав, що вказана інформація у стовпчику 5 додатку до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є помилковою, а сума штрафу визначалась на підставі інформації наявної у Акті перевірки.

Судом вважає, що при зазначенні розрахунку штрафної санкції у стовпчику 5 додатку до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення було допущено помилку, а саме вказано кількість днів більше на 15.

Але, не зважаючи на дані обставини, фактично допущення вказаної помилки не спричинило спотворення суми штрафних санкцій, оскільки їх застосовано у розмірі 10%, що відповідає кількості днів порушення реєстрації податкових накладних відповідно п.1201.1ст.1201 Податкового кодексу України.

В абз. 5 п. 58.1 ст. 58 ПК України міститься імперативна вимога, згідно з якою податкове повідомлення-рішення має містити, серед іншого, підставу для нарахування податкового зобов’язання; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок грошових зобов’язань платника податків; суму грошового зобов’язання, що повинен сплатити платник податку.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов’язання (за наявності) та штрафних (фінансових) санкцій (абз. 6 п. 58.1 ст. 58 ПК України).

Як вбачається зі змісту оскаржуваного податкового-повідомлення рішення, воно винесено на підставі акта перевірки №993/10-36-12-03/36108226 від 26.06.2017.

У зазначеному акті перевірки і зафіксовані виявлені порушення. При цьому суд погоджується з висновками податкового органу щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, які зафіксовані в Акті перевірки.

Суд вважає, що наявність описки у розрахунку до податкового повідомлення-рішення, а так само описка, що виразилась у зазначенні ст. « 1201» замість « 1201», за наявності факту порушення платником строку реєстрації податкових накладних у строк до 15 днів не є підставою для його скасування.

Суд доходить до висновку, що окремі вищезгадані недоліки, допущені податковим органом при оформленні податкового повідомлення-рішення не впливають на факт доведеності складу податкового правопорушення, покладеного в основу прийнятого спірного податкового повідомлення-рішення.

Якщо спірне рішення прийняте контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту видається можливим чітко встановити його зміст (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції та розмір останніх), таке рішення може бути визнане судом правомірним навіть у разі, коли окремі елементи спірного рішення є недотриманими.

Отже, враховуючи те, що зі спірного податкового повідомлення-рішення можливо встановити його зміст та враховуючи наявність в матеріалах справи розрахунку штрафу, а факт порушення не заперечується позивачем, таке податкове повідомлення-рішення слід розцінювати як податкове повідомлення-рішення з окремими дефектами, які не змінюють суті спірного рішення.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд, що знайшло своє відображення у Постанові від 06.08.2018 (справа №802/1198/16-а адміністративне провадження №К/9901/36492/18).

Щодо твердження позивача про підписання оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не уповноваженою особою.

Відповідно до п.86.8 ст.86 ПК України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою контролюючого органу.

Як вбачається з оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, воно підписане заступником керівника ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_3

Судом встановлено, що станом на 01.08.2017 ОСОБА_3 була призначена на посаду начальника управління погашення боргу ГУ ДФС у Київській області згідно з наказом ГУ ДФС у Київській області від 12.05.2017 №250-о «Про призначення ОСОБА_3Л.» та виконувала свої обов’язки відповідно до положення про управління погашення боргу ГУ ДФС у Київській області, затвердженого наказом ГУ ДФС у Київській області від 21.06.2017 №1088.

У зв’язку зі службовою необхідністю та перебуванням у відпустці по догляду за дитиною заступника начальника ГУ ДФС у Київській області, згідно з наказом ДФС України від 16.05.2017 №1128-0, виконання його обов’язків було покладено на ОСОБА_3

Відповідно до п.12 Положення ГУ ДФС у Київській області, затвердженого наказом ДФС України від 27.03.2017 №202 заступники начальника ГУ ДФС у Київській області забезпечують виконання повноважень відповідно до затвердженого розподілу обов’язків по керівництву структурними підрозділами.

За таких обставин суд вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення підписане уповноваженою особою.

Щодо правомірності проведення перевірки.

Згідно з п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях ( розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування ПДВ, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних систем електронного адміністрування реалізації пального.

Відповідно до п. 76.3 ст. 76 ПК України встановлено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПК України.

Відповідно до вимог ст. 102 ПК України встановлено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 днів.

Згідно з положеннями п.76.1 ст.76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Таким чином, приписами вищевказаної статті встановлено, що для проведення камеральної перевірки не вимагається наявність спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) та направлення на її проведення.

Відповідно твердження позивача про те, що проведення посадовими особами контролюючого органу камеральної перевірки може вважатися правомірним виключно за наявності однієї із таких підстав: або наявність будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу; або наявність направлення в проведення камеральної перевірки є необґрунтованим.

Зважаючи на викладене суд вважає, що податкове повідомлення-рішення Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 01.08.2017 №0013841203 винесено правомірно, а тому підстави для його скасування відсутні.

Щодо позовної вимоги про скасування суми податкового боргу розміром 448489,37 грн., визначеної у податковій вимозі.

Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ДФС у Київській області винесено податкову вимогу 18.09.2017 за №12754-17, в якій позивача повідомлялось про наявність у нього податкового боргу у сумі 359600,50 грн.

Як вбачається з п.56.18, ст.56 ПК України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Судом встановлено, що у зв’язку з опрацюванням ГУ ДФС у Київській області 08.02.2018 ухвали Київського окружного адміністративного суду від 28.12.2017 про відкриття провадження у справі №810/4555/17, відповідно до Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 07.04.2016 №422, інтегровану картку ТОВ «Будмир» з ПДВ приведено у відповідність, а саме: податковий борг, що виник по ППР №0013841203 від 01.08.2017, виведено з інтегрованої картки у зв’язку з набуттям суми грошового зобов’язання статусу неузгодженої відповідно до ухвали Київського окружного адміністративного суду від 28.12.2017.

Отже, з урахуванням вищевказаного податкова вимога ГУ ДФС у Київській області від 18.09.2017 №12754-17 є відкликаною.

Факт відкликання вказаної податкової вимоги підтверджується листом ГУ ДФС у Київській області 2232/Адв/10-36-17-00-13 від 23.05.2018, а також Службовою запискою Заступника начальника Броварського відділення ОСОБА_4№595/10-36-52-03 від 08.02.2018.

Зважаючи на те, що на момент розгляду справи податкова вимога 18.09.2017 за №12754-17 є скасованою , а саме податковий борг, що виник згідно податкового повідомлення-рішення №0013841203 від 01.08.2017, виведено з інтегрованої картки у зв’язку з набуттям суми грошового зобов’язання статусу неузгодженої відповідно до ухвали Київського окружного адміністративного суду від 28.12.2017, тому у задоволенні вимоги позивача скасувати суму податкового боргу у розмірі 448 489,37 грн., визначену у податковій вимозі ГУ ДФС у Київській області №12754-17 від 18.09.2017, слід відмовити.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Щавінський В.Р.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення- 20 серпня 2018 р.