Рішення № 76026900, 16.08.2018, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" серпня 2018 р. справа № 809/746/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Біньковської Н.В.,

за участю: секретаря судового засідання Хоми О.В.,

представника позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Агро” до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0019345001 від 16.03.2018,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ “Агро” звернулося в суд з адміністративним позовом до Долинського управлыння ГУ ДФС в Івано-Франківській області визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0019345001 від 16.03.2018, яким за порушення строку сплати суми грошового зобов’язання з податку на додану вартість застосовано штрафну в сумі 48 439,02 грн.

Ухвалою суду від 15.06.2018 року у справі замінено неналежного відповідача на Головне управління ДФС в Івано-Франківській області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, в порушення ст.126 Податкового кодексу України, необґрунтовано та безпідставно прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким застосував штрафні санкції за несвоєчасну сплату позивачем суми грошових зобов’язань з податку на додану вартість, оскільки штрафні санкції нараховано по факту сум уточнень, а не по факту оплати податкового боргу.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві (а.с.6-8). Суду пояснила, що позивач, у зв’язку з застосуванням передбаченої п.45 розділу ХХ Податкового кодексу України пільги щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання на митній території України вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій по коду УКТЗЕД 2703, подав уточнюючі розрахунки податкових зобов’язань з податку на додану вартість (самостійне виявлення помилок) на загальну суму 280 608 грн. за період з серпня 2016 року по липень 2017 року, внаслідок чого податкові зобов’язання з податку на додану вартість зменшилися, однак відповідачем протиправно нараховано штрафні санкції через врахування останніх по факту оплати (погашених), оскільки Податковим кодексом України не передбачено такого виду сплати податкового зобов’язання як подача декларації чи уточнюючої декларації. Стаття 126 ПК України передбачає, що штрафні санкції нараховуються по факту погашення, тобто оплати суми податкового боргу, що в даному випадку не відбулось. Просила позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні стосовно задоволення позовних вимог заперечила з підстав, зазначених у відзиві на позов (а.с.69-71). Пояснила, що платник податків порушив терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов’язання з податку на додану вартість, яке набуло статусу податкового боргу, що підтверджується витягом з інтегрованої картки даного платника. Відповідно до вимог п.1 ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом, в порядку ст.54 ПК України така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою, а відтак подані уточнюючі розрахунки на зменшення суми податкового боргу по сплаті ПДВ зараховуються в порядку черговості його виникнення незалежно від напряму сплати, що передбачено ст.87.9 та ст.95 ПК України, а штрафні санкції за затримку сплати узгодженого податкового зобов’язання нараховані правомірно. Просила суд в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та запечення стосовно позовних вимог, суд встановив наступне.

ТОВ “Агро” зареєстроване як юридична особа, перебуває на обліку в контролюючому органі та є платником податку на додану вартість.

Позивач, у зв’язку з застосуванням передбаченої п.45 розділу ХХ Податкового кодексу України пільги щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання на митній території України вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій по коду УКТЗЕД 2703, 01.12.2017р., 20.11.2017р., 15.11.2017р., 23.10.2017р., 01.11.2017р., 02.11.2017р., 06.11.2017р., 08.11.2017р., 09.11.2017р., 10.11.2017р., 13.11.2017р., 14.11.2017р. подав до Долинської ОДПІ ГУ ДФС (Рожнятівське відділення) уточнюючі розрахунки податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень-грудень 2016 року, січень-липень 2017 року (а.с.9,16-28), в яких самостійно уточнив позитивне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду, яке сплачується до державного бюджету (рядок 18.1), а саме:

- показник декларації за серпень 2016 року значиться 17 266 грн., уточнений показник – 4 358 грн., різниця становить -12 908 грн.

- показник декларації за вересень 2016 року значиться 29 754 грн., уточнений показник – 1 134 грн., різниця становить - 28 620 грн.

- показник декларації за жовтень 2016 року значиться 15 430 грн., уточнений показник – 2 486 грн., різниця становить -12 944 грн.

- показник декларації за листопад 2016 року значиться 22 951 грн., уточнений показник – 1 505 грн., різниця становить -21 446 грн.

- показник декларації за грудень 2016 року значиться 45 625 грн., уточнений показник – 4 648 грн., різниця становить -40 977 грн.

- показник декларації за січень 2017 року значиться 25 559 грн., уточнений показник – 1 555 грн., різниця становить -24 004 грн.

- показник декларації за лютий 2017 року значиться 20 121 грн., уточнений показник – 3 459 грн., різниця становить -16 662 грн.

- показник декларації за березень 2017 року значиться 36 040 грн., уточнений показник – 2 198 грн., різниця становить -33 842 грн.

- показник декларації за квітень 2017 року значиться 21 288 грн., уточнений показник – 7 851 грн., різниця становить -13 437 грн.

- показник декларації за травень 2017 року значиться 37 290 грн., уточнений показник – 6 467 грн., різниця становить -30 823 грн.

- показник декларації за червень 2017 року значиться 28 650грн., уточнений показник – 7 309 грн., різниця становить -21 341 грн.

- показник декларації за липень 2017 року значиться 40 953 грн., уточнений показник – 17 349 грн., різниця становить -23 604 грн.

Внаслідок подання позивачем уточнюючих розрахунків його податкові зобов’язання з податку на додану вартість за цей період зменшилися на суму 280 608 грн., згідно поданих суду квитанцій є прийнятими Долинською ОДПІ ГУ ДФС (Рожнятівське відділення) (а.с.29-39).

23.02.2018 року, на підставі ст.19, ст.20 та ст.75 Податкового кодексу України Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області 23.02.2018 року проведено камеральну перевірку ТОВ «Агро» з питань своєчасності сплати грошових зобов’язань з податку на додану вартість за період з 01.03.2016 року по 23.02.2018 року, за результатами якої складено акт камеральної перевірки від 23.02.2018 №3187/09-19-50-01/31044399 (а.с.74-76).

Перевіркою встановлено порушення позивачем термінів сплати самостійно визначених грошових зобов’язань з податку на додану вартість протягом строків, передбачених п.57.1, п.287.3 ст.287, п.57.3 ст.57, п.266.10.1 ст.266 ПК України.

На підставі висновків акта перевірки відповідач прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0019345001 від 16.03.2018, яким зобов’язав позивача сплатити штраф у розмірі 20% за затримку сплати грошового зобов’язання в сумі 242 195,10 грн., що становить 48 439,02 грн. (а.с.77).

Судом встановлено, що підставою для нарахування штрафних санкцій став висновок контролюючого органу про порушення позивачем строків сплати самостійно визначеного грошового зобов’язання з податку на додану вартість згідно поданих ним уточнюючих розрахунків до податкових декларацій з податку на додану вартість за період з серпня 2016 року по липень 2017 року, за яким суми уточнюючих показників (суми зменшення) було враховано як погашення такого боргу в порядку черговості його виникнення (за квітень-листопад 2016 року).

Надаючи правову оцінку діям відповідача суд виходить з наступного законодавчо-правового регулювання спірних правовідносин.

Податковим правопорушенням відповідно до пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України є зокрема протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган.

Згідно п.126.1. ст.126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

У відповідності до п.57.1. ст.57 ПК України платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України для подання податкової декларації.

Згідно п.49.8.ст.49 ПК України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Пунктом 54.1. ст.54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

В судовому засіданні встановлено, що у межах спірних відносин відбулося подання позивачем уточнюючих розрахунків податкових зобов»язань, якими виправлено самостійно виявлені помилки допущені в рядку 18 декларацій щодо завищення податкових зобов'язань на загальну суму 280 608 грн. До підстав уточнення, його правомірності, розміру зменшеної до сплати суми жодних застережень відповідач не має.

Згідно п.п.14.1.152 п.14.1 ст.14 ПК України погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Відповідно до статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов»язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелом самостійної сплати грошових зобов’язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Сплату грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також: за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника); за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.4-1 статті 43 цього Кодексу; за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України.

Таким чином, для погашення податкового боргу необхідно перерахувати до бюджету суму податку, що має бути підтверджено відповідними документами.

Аналіз положень п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що у випадку якщо платником податків самостійно виявлено помилку в поданій ним податковій звітності і подано до податкового органу уточнюючий розрахунок з виправленням помилок з урахуванням вимог статті 50 Податкового кодексу України, то у контролюючого органу відсутні підстави для застосування штрафних санкцій, передбачених пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, оскільки, з поданням уточнюючого розрахунку податкова звітність платника є виправленою і правові наслідки помилки, допущеної при її поданні, відсутні.

Крім того, надання позивачем уточнюючого розрахунку, яким виправлено показники податкового зобовязання в рахунок зменшення - не можна розцінювати як погашення суми податкового боргу в розумінні пп. 14.1.152 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, оскільки надання позивачем уточнюючого розрахунку не є сплатою податкового зобов'язання, а є способом коригування самостійно визначеного платником податку податкового зобов'язання, а не джерелом погашення податкового боргу, а тому не може бути підставою для застосування штрафних санкцій, пов'язаних із несвоєчасною сплатою податкових зобов'язань. Уточнююча податкова декларація платника податку на додану вартість не є документом, який підтверджує погашення податкового боргу з джерел, передбачених ст.87 ПК України.

Отже, при поданні уточнюючих розрахунків відсутній об'єкт застосування штрафних (фінансових) санкцій, оскільки подання уточнюючого розрахунку не є сплатою узгодженої суми податкового зобов'язання, а нарахування штрафних санкцій залежить від суми погашеного податкового боргу та кількості днів затримки сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Подання уточнюючого розрахунку не може бути визнана частковим погашенням заборгованості на суму зобов'язань, які правомірно відкориговані позивачем, оскільки фактично заборгованість в цій частині у підприємства не виникала, а була помилково зазначена та виправлена підприємством самостійно.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про задоволення позову та визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення Долинського управління Головного управління ДФС в Івано-Франківській області №0019345001 від 16.03.2018 року.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Факт сплати позивачем судового збору підтверджено, позивачу належить повернути 1 762 грн. сплаченого судового збору.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Долинського управління Головного управління ДФС в Івано-Франківській області №0019345001 від 16.03.2018 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 39394463, вул.Незалежності 20, м. Івано-Франківськ, 76018) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Агро” (код ЄДРПОУ вул. 31044399, вул. Заводська 1, с. В.Струтин, Рожнятівський район, Івано-Франківська область) судовий збір, сплачений згідно платіжного доручення №26 від 30.03.2018 року в розмірі 1 762 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Біньковська Н.В.

Рішення складене в повному обсязі 21.08.2018