Рішення № 76026817, 14.08.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 серпня 2018 року 09 год 40 хв.Справа № 0840/2931/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С., розглянувши за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (69013, м. Запоріжжя, вул. Військбуд, 87-А) до Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69014, м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, 25-А) про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі – позивач) до Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (далі - відповідач), в якому позивач просить суд: визнати протиправною бездіяльність відповідача в частині відмови включення до розрахунку розміру пенсії позивача підвищення передбаченого ч.1 ст.29 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»; зобов’язати відповідача призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком включивши до розрахунку розміру пенсії підвищення, передбачене ч.1 ст.29 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за більш пізніший вихід на пенсію, починаючи з 24.07.2017.

Обґрунтовуючи заявлений позов, позивач зазначає, що звернуся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії за віком з урахуванням положень ч. 1 ст. 29 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за більш пізніший вихід на пенсію. Листом від 04.07.2018 відповідач відмовив позивачу у задоволенні вказаної заяви, оскільки до призначення пенсії за віком позивачу виплачувалася пенсія за вислугою років. Позивач посилається на постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 08.11.2017 по справі № 336/57335/17 та зазначає, що раніше жодного виду пенсії, передбаченого Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» йому не призначалося та не виплачувалась. З огляду на таке, просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 23.07.2018 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №0840/2931/18 за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії. Призначено судове засідання на 14 серпня 2018 року.

Представник відповідача позов не визнав, надавши свій письмовий відзив від 06.08.2018. Зокрема, вказав, що діючим законодавством встановлено три умови для підвищення розміру пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», зокрема, не одержання жодного виду пенсії після досягнення пенсійного віку, передбаченого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», звернення за призначенням пенсії за віком з більш пізнього віку, ніж передбачено абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», наявність страхового стажу після досягнення пенсійного віку, передбаченого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Вказує, що згідно матеріалів пенсійної справи позивач у період з 01.01.2007 по 23.07.2017 отримував пенсію за вислугу років, у зв’язку з чим позивач набув право на призначення пенсії за віком 10.01.2003, проте за одержанням пенсії за віком не звертався, а продовжував отримувати пенсію за вислугу років. Тож підстави для підвищення розміру пенсії за віком відповідно до ст. 29 України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» відсутні. З огляду на викладене, просить відмовити у позові.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

З 01.01.2007 ОСОБА_1 перебував на обліку в Шевченківському об’єднаному управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя та отримував пенсію за вислугу років згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 28.02.2018 по справі № 336/5730/17 позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя з незастосування показника середньої заробітної плати в Україні за останні три роки, що передували зверненню із заявою про призначення пенсії за віком, ОСОБА_1. Зобов’язано Шевченківське об’єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя перерахувати ОСОБА_1 пенсію за віком з 24.07.2017 відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із застосування показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України за три останні роки, що передують року звернення із заявою про призначення пенсії за віком (2014-2016 роки) та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією.

На виконання рішення суду відповідачем призначено позивачу пенсію за віком відповідно ст. 26 до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 24.07.2017 року.

19.06.2018 року позивач звернувся до управління із заявою про перерахунок пенсії за віком із застосуванням підвищення, передбаченого ч. 1 ст. 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за більш пізній вихід на пенсію.

Листом від 04.07.2018 року вих. № 356/К-1 Пенсійний фонд відмовив позивачу у перерахунку пенсії із застосуванням підвищення, передбаченого ч. 1 ст. 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки пенсію йому було призначено з 01.01.2007 року та після досягнення пенсійного віку він не виявив бажання перейти на пенсію за віком на загальних підставах.

Не погодившись з позицією відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.

При вирішенні спору суд виходить з того, що відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Згідно з статтею 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особі, яка набула право на пенсію за віком відповідно до цього Закону, але після досягнення пенсійного віку, передбаченого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, виявила бажання працювати і одержувати пенсію з більш пізнього віку, пенсія за віком призначається з урахуванням страхового стажу на день звернення за призначенням пенсії з підвищенням розміру пенсії за віком, обчисленого відповідно до статті 27 цього Закону, на такий відсоток:

- на 0,5 % - за кожний повний місяць страхового стажу після досягнення пенсійного віку у разі відстрочення виходу на пенсію на строк до 60 місяців;

- на 0,75 % - за кожний повний місяць страхового стажу після досягнення пенсійного віку у разі відстрочення виходу на пенсію на строк понад 60 місяців.

При цьому, підвищення розміру пенсії за неповний місяць страхового стажу не здійснюється.

Таким чином, набуття особою права на підвищення розміру пенсії відповідно до частини 3 статті 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пов'язано саме з моментом більш пізнього виходу на пенсію за віком.

Як установлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивач народився 10.01.1948 року.

Згідно з статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», для нього передбачений пенсійний вік 60 років (55 років зі зменшенням пенсійного віку на 5 років, як учаснику бойових дій відповідно до Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»).

Отже, 10.01.2003 року позивач набув право на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується також відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Положення статті 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачають, що пенсії з підвищенням її розміру виплачується особі, яка набула право на пенсію за віком у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», однак продовжувала працювати.

При цьому, слід звернути увагу на те, що частиною 1 статті 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачене право на підвищення розміру пенсії за більш пізній вихід на пенсію за віком, яка призначається вперше.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.

Частиною 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена ч. 2 ст. 40 цього Закону для призначення пенсії.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачу до 24.07.2017 було призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії.

За призначенням пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивач звернувся вперше 24.07.2018.

За таких обставин, посилання відповідача на те, що позивач отримував пенсію за вислугу років з 01.01.2007 згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII, а тому відсутні підстави для підвищення розміру пенсії є помилковими, оскільки пенсію у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивачу призначено вперше з 24.07.2017 на виконання рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 28.02.2018 у справі № 336/5730/17.

Більш того, вказаним рішенням суду, що набрало законної сили 31.03.2018 було встановлено наступне: «… пенсія, яку отримував позивач до 24.07.2017 була призначена за іншим законом, а саме Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», тому у даному випадку мало місце призначення пенсії, розрахунок якої належало здійснювати у відповідності до ст. 26, ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»…».

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, позивач набув права на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 10.01.2003, однак пенсію на підставі цього Закону йому призначено з 24.07.2017 року на виконання Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 28.02.2018 по справі № 336/5730/17, тобто з більш пізнього віку, при цьому після досягнення пенсійного віку позивач продовжував працювати, що дає право на застосування положень ст. 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

З урахуванням викладеного суд вважає, що відповідач протиправно відмовив позивачу у перерахунку пенсії за віком з урахуванням положень ч. 1 ст. 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за більш пізній вихід на пенсію, з підстав отримання позивачем пенсії за вислугу років до призначення пенсії за віком, маючи при цьому відомості щодо наявного страхового стажу позивача за цей період.

На підставі встановлених обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову та прийняття рішення про зобов'язання відповідача перерахувати та виплачувати позивачу пенсію за віком у розмірі, обчисленому із застосуванням підвищення, передбаченого ч. 1 ст. 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за більш пізній вихід на пенсію, починаючи з 24.07.2017.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, про наявність підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», у зв’язку з чим судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (69013, м. Запоріжжя, вул. Військбуд, 87-А, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69014, м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, 25-А, код ЄДРПОУ 41248959) про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії, - задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя в частині відмови включення до розрахунку розміру пенсії ОСОБА_1 підвищення передбаченого ч.1 ст.29 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Зобов’язати Шевченківське об’єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком включивши до розрахунку розміру пенсії підвищення, передбачене ч.1 ст.29 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за більш пізніший вихід на пенсію, починаючи з 24.07.2017.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення,а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 20.08.2018.

Суддя М.С. Лазаренко