Рішення № 76026784, 14.08.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 серпня 2018 року 10 год. 00 хв.Справа № 0840/2892/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С., розглянувши за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (69005, АДРЕСА_1) до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69057, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, 2-Б) про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

17 липня 2018 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов за позовом ОСОБА_1 (далі – позивач) до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправними дії відповідача щодо невірного розрахунку загального та спеціального стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугою років який становить 28 років 2 місяці 2 дні та не включення до спеціального стажу період роботи в Запорізькій дитячій школі мистецтв №3 викладачем по класу акордеону з 01.09.2004 по 11.09.2007 і відмови у призначенні позивачу пенсії за вислугою років як працівнику освіти;

зобов’язати відповідача перерахувати спеціальний стаж роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугою років, який становить 28 років 2 місяці 2 дні та включити до спеціального стажу період роботи в Запорізькій дитячій школі мистецтв №3 викладачем по класу акордеону з 01.09.2004 по 11.09.2007, призначити позивачу пенсію по вислузі років, починаючи з дати подачі заяви та виплатити різницю між призначеною та фактично виплаченою пенсією.

Ухвалою суду від 23.07.2018 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №0840/2892/18 за позовом ОСОБА_1 до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії. Призначено судове засідання на 14 серпня 2018 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що у грудні 2017 року вона звернулась до Центрального ОУПФУ м. Запоріжжя з заявою про призначення пенсії за вислугою років, на підставі пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», як така, що станом на момент звернення мала 28 роки 2 місяці та 2 дні спеціального трудового стажу. Разом з тим, Пенсійним фондом було прийнято рішення про відмову позивачу у призначенні пенсії за вислугою років з посиланням на те, що загальний страховий стаж ОСОБА_1 складає 35 років 3 місяці 28 днів, в тому числі 23 роки 3 місяці 27 днів спеціального стажу замість. При цьому, невірно розраховано загальний стаж позивача та періоди роботи, які дають право на пенсію за вислугою років, а також не враховано в спеціальний стаж роботи період роботи в Запорізькій школі мистецтв № 3, оскільки, як на думку відповідача, ЗДШМ № 3 є позашкільним навчальним закладом сфери культури та перебуває у комунальній власності міста. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства України.

13 серпня 2018 року від відповідача до суду надійшов письмовий відзив на позовну заяву. В обґрунтування відзиву відповідач посилається на те, що позивач до відповідача із заявою встановленого зразка про переведення з пенсії за віком на пенсію за вислугою років не зверталась та документів, передбачених Порядком № 22-1 не подавала, просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Крім того, вказує, що пенсію позивачу розраховано вірно, у відповідності до вимог чинного законодавства.

На підставі приписів ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, встановив наступне.

Судом встановлено, що з 13 березня 2008 року ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 перебувала на обліку у відповідача та отримувала пенсію по інвалідності.

24.03.2011 за особистою заявою ОСОБА_1 переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком.

12.12.2017 ОСОБА_1 звернулася до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя з заявою про призначення пенсії за вислугою років.

26.12.2017 Центральним об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України м. Запоріжжя на адресу позивача надано відповідь про те, що для призначення пенсії за вислугою років у позивача недостатньо необхідного спеціального стажу.

ОСОБА_1 не погодившись з відмовою Пенсійного фонду у призначенні пенсії за вислугою років, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

За приписами статті 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституція України є нормами прямої дії.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що підставою для відмови у призначенні позивачу пенсії за вислугою років, став висновок Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя про те, що загальний страховий стаж ОСОБА_2 складає 35 років 3 місяці 28 днів, в тому числі 23 роки 3 місяці 27 днів спеціального стажу замість необхідних 26 років і 6 місяців.

Суд зазначає, що згідно приписів статті 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно приписів статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Суд зазначає, що Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до пункту 2 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до приписів статті 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення» звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.

Статтею 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено окремі категорії працівників інших галузей народного господарства, які мають право на пенсію за вислугу років.

Так, за пунктом «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» працівники освіти, охорони здоров’я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців; з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років.

Крім того, пунктом «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що до досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров’я та соціального забезпечення: які в період до 1 січня 2016 року мали вислугу років на відповідних посадах не менше тривалості, передбаченої абзацами першим та другим цього пункту.

Тобто, відповідно до приписів пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення 55 річного віку право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров’я та соціального забезпечення: які в період до 1 січня 2016 року мали вислугу років на відповідних посадах не менше тривалості, передбаченої абзацами першим та другим цього пункту, а саме в даному випадку з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що ОСОБА_1:

З 01 вересня 1974 року по 22 червня 1977 року – навчалась у Ждановському державному музичному училищі.

з 01 серпня 1977 року по 16 серпня 1982 року – працювала в Ждановській дитячій музичній школі №2 викладачем по класу акордеон;

з 06 вересня 1982 року по 10 вересня 1991 року – в Вільнянській дитячій музичній школі в якості викладача по класу акордеону;

з 29 серпня 1994 року до 17 серпня 2004 року – викладачем по класу акордеону в Національній гімназії мистецтв №25 м. Запоріжжя;

з 01 вересня 2004 року до 11 вересня 2007 року – викладачем по класу акордеону в Запорізькій школі мистецтв № 3;

з 20 вересня 2007 року до 25 серпня 2008 року – вихователем Запорізького навчально-виховного комплексу № 23;

з 29 серпня 2008 року до 03 листопада 2008 року – вихователем групи продовженого дня в Запорізькій спеціалізованій школі І-ІІІ ст. № 72 з поглибленим вивченням хімії та біології Запорізької міської ради Запорізької області.

Суд зазначає, що згідно з вимогами ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Періоди трудового стажу зазначеного у наданій позивачем до суду трудовій книжці відповідачем не заперечувався.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про позашкільну освіту» позашкільна освіта є складовою системи безперервної освіти, визначеної Конституцією України, Законом України «Про освіту», цим Законом, і спрямована на розвиток здібностей та обдарувань вихованців, учнів і слухачів, задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному визначенні.

Статтею 5 Закону України «Про позашкільну освіту» визначено, що структуру позашкільної освіти становлять: заклади позашкільної освіти; інші заклади освіти як центри позашкільної освіти, до числа яких належать: заклади загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування, типів і форм власності, в тому числі школи соціальної реабілітації, міжшкільні навчально-виробничі комбінати, заклади професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої; гуртки, секції, клуби, культурно-освітні, спортивно-оздоровчі, науково-пошукові об'єднання на базі закладів загальної середньої освіти, міжшкільних навчально-виробничих комбінатів, закладів професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої; клуби та об'єднання за місцем проживання незалежно від підпорядкування, типів і форм власності; культурно-освітні, фізкультурно-оздоровчі, спортивні та інші заклади освіти, установи; фонди, асоціації, діяльність яких пов'язана із функціонуванням позашкільної освіти.

Відповідно до ч.4 ст.21 Закону України «Про позашкільну освіту» педагогічні працівники закладів позашкільної освіти мають право на пенсію за вислугою років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.

Згідно ч.2 ст.21 Закону України «Про позашкільну освіту» перелік посад педагогічних працівників системи позашкільної освіти встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 затверджено Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років (далі – Перелік №909).

Відповідно до Розділу І «Освіта» Переліку №909 визначено, що в загальноосвітніх навчальних закладах, військових загальноосвітніх навчальних закладах, музичних і художніх школах, посадами, робота на яких дає право на призначення пенсії по вислузі років є, зокрема викладачі, сурдопедагоги, тифлопедагоги, вихователі.

В свою чергу, зобов’язати орган Пенсійного фонду призначити відповідну пенсію можливо лише за умови наявності всіх обов’язкових умов для призначення такої пенсії, зокрема і передбаченого чинним законодавством України стажу.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що позивач має включити до спеціального стажу вищевказані періоди роботи, в тому числі і період роботи в Запорізькій дитячій школі мистецтв №3 викладачем по класу акордеону з 01.09.2004 по 11.09.2007 та повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за вислугою років, відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Суд також зауважує, що у своєму відзиві відповідач посилається на те, що позивач не зверталась до відповідача із заявою встановленого зразка для призначення їй пенсії за вислугою років.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Оскільки з матеріалів справи вбачається, що обставини, викладені у відзиві не були підставою для відмови у призначенні позивачу пенсії за вислугою років, суд не приймає до уваги доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідачем не доведено належним чином правомірність прийнятого рішення про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугою років, за пунктом «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у зв'язку з чим, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за вислугою років.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (69005, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69057, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, 2-Б, код ЄДРПОУ 41248629) про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя щодо невірного розрахунку загального та спеціального стажу роботи ОСОБА_1, що дає право на призначення пенсії за вислугою років і відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугою років як працівнику освіти.

Зобов’язати Центральне об’єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок спеціального стажу роботи ОСОБА_1, що дає право на призначення пенсії за вислугою років та призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугою років, включивши до спеціального стажу період роботи в Запорізькій дитячій школі мистецтв №3 викладачем по класу акордеону з 01.09.2004 по 11.09.2007.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення,а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 20.08.2018.

Суддя М.С. Лазаренко