Рішення № 76026576, 21.08.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2018 р. Справа№0540/5363/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Логойди Т.В.,

секретар судового засідання Синкова А.О.,

з участю представників позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Електросталь-Курахове» до Головного управління ДФС у Донецької області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень в частині,

в с т а н о в и в:

У липні 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю «Електросталь-Курахове» (далі – ТОВ «Електросталь-Курахове») звернулося до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначало, зокрема, що Головним управлінням ДФС у Донецької області на підставі акту перевірки від 12.03.2018 року № 243/05-99-12-02/41491822 прийняті податкові повідомлення-рішення:

- від 22.03.2018 року №0014454903, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за декларацією за грудень 2017 року на 74224558 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 18556138,50 грн.;

- від 22.03.2018 року №0014464903, яким зменшено розмір від’ємного значення суми податку на додану вартість за декларацією за грудень 2017 року на 49125801 грн.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 04.06.2018 року №19152/6/99-99-11-01-01-25 скаргу позивача на вказані податкові повідомлення-рішення задоволено частково, вказані податкові повідомлення-рішення скасовані в частині.

У зв’язку з наведеним прийняті податкові повідомлення-рішення:

- від 15.06.2018 року №0034861530, яким позивачу зменшено розмір від’ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на 11575206 грн.;

- від 15.06.2018 року №0035201530, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку, по декларації за грудень 2017 року у розмірі 12967667 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 241916,75 грн.

Позивач погоджується з наведеними в акті перевірки порушеннями по взаємовідносинах з ПРАТ «ВФ Україна» в частині нарахування податкових зобов’язань з податку на додану вартість (далі – ПДВ) за листопад 2017 року в сумі 1551 грн. та за грудень 2017 року в сумі 245 грн. (з них, до бюджетного відшкодування по декларації за грудень 2017 року заявлено 853 грн., а 943 грн. зараховано до складу податкового кредиту наступного податкового періоду), а також по взаємовідносинах з ТОВ «НРП» в частині завищення податкового кредиту з ПДВ в розмірі 7926,33 грн. за листопад 2017 року (включеного до бюджетного відшкодування по декларації за грудень 2017 року), по взаємовідносинах з ТОВ «Азовпроммонтаж» в частині завищення податкового кредиту з ПДВ в розмірі 7 182 грн. за грудень 2017 року (зараховано до складу податкового кредиту наступного податкового періоду).

В іншій частині - в частині його взаємовідносин з контрагентами ТОВ «Електросталь», ТОВ «Укрбудмаш», ПАТ «Арселорміттал Кривий Ріг», ТОВ «Бізнес-форум», ТОВ «Лемар ЛТД»,ТОВ «Фінінгріф» - податкові повідомлення-рішення позивач вважав неправомірними, оскільки вони ґрунтується на висновках акту перевірки про відсутність реальності господарських операцій по угодам, що укладені між позивачем та контрагентами, які вважав необґрунтованими, оскільки первинними документами бухгалтерського та податкового обліку підтверджений факт їх дійсності.

Також зазначав, що правомірність включення сум податку на додану вартість (далі – ПДВ) до складу податкового кредиту позивачем підтверджена фактичним отриманням товарів (робіт, послуг), наявністю у платника податку належним чином оформлених податкових накладних та інших документів, передбачених законодавством.

Вважаючи свої права порушеними позивач просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецької області:

- від 15.06.2018 року №0034861530 в частині зменшення розміру від’ємного значення суми податку на додану вартість за звітний період грудень 2018 року на суму 11567081 грн.;

- від 15.06.2018 року №0035201530 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку за звітний період грудень 2018 року, на суму 12958888 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3239722 грн.

Відповідач подав відзив на позовну заяву та додаткові пояснення, в яких зазначав, зокрема, що під час перевірки податковим органом встановлений факт здійснення між позивачем та його контрагентами-постачальниками фінансово-господарської діяльності без спричинення реального настання юридичних наслідків, що позбавляло позивача права на формування податкового кредиту та витрат по операціям з вказаними контрагентами. На думку відповідача, позивачем не доведено факт придбання, постачання та переміщення товарів від контрагентів-постачальників, оскільки деякі документи були складені з порушенням вимог законодавства чи не надані до перевірки.

Так, по операціям з ПАТ «Арселорміттал Кривий Ріг» до перевірки надано копії залізничних квитанцій та приходних ордерів, згідно з якими неможливо встановити причетність до них позивача; не надано посвідчення якості, докази залучення персоналу на підставі цивільно-правових договорів, виробничих потужностей, необхідних для здійснення технологічного процесу, відомості про транспортні засоби та докази використання товарно-матеріальних цінностей, отриманих по договору у власній господарської діяльності позивача. По операціям з ТОВ «Укрбудмаш» у видатковій накладній від 21.11.2017 року №23 на отримання товарно-матеріальних цінностей містять підписи особи, яка відповідно до бази даних АІС «Податковий блок» станом на дату отримання основного засобу не був працівником підприємства ТОВ «Електросталь-Курахове». По операціям з ТОВ «Бізнес-форум» документи, що підтверджують майбутнє виконання послуг, не надано, а саме не надані: тема та програма конференції, вимоги до учасників, перелік лекторів, інше, а тому участь у господарській діяльності позивача не доведена в частині відсутності (категорій) робітників, для яких були придбано послуги. По операціям з ТОВ «Лемар ЛТД» під час перевірки не надано колективний договір, зобов’язання роботодавця (ТОВ «Електросталь-Курахове») організувати комплектування та утримання засобів індивідуального захисту відповідно до нормативних актів про охорону праці (забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуття та іншими засобами індивідуального захисту), не визначено; придбаний товар передано на склад позивача без наявності відповідних на це документів. По операціям з ТОВ «Фінінгріф» в товарно-транспортних накладних на перевезення вантажу перевізником (позивачем) зазначені особи, які відповідно до аналізу податкової звітності позивача не були його працівниками.

Висновки про нереальність здійснення господарських операцій підтверджені і тим, що контрагентами позивача порушувалися норми податкового законодавства. Так, ТОВ «Електросталь» несвоєчасно зареєстровані податкові накладні, що виписані 18.12.2017 року, в Єдиному реєстрі податкових накладних – зареєстровані не до кінця грудня 2017 року, а 02.01.2018 року. Позивач же по взаємовідносинах з ТОВ «Електросталь» щодо придбаної продукції на суми ПДВ у розмірі 8000000 грн. та 615408,15 грн. включив до складу податкового кредиту у декларації за грудень 2017 року, чим в порушення норм податкового законодавства завищив податковий кредит.

Вважав, що у зв’язку з порушенням Податкового кодексу України щодо позивача контролюючим органом правомірно в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством з питань оподаткування, прийняті податкові повідомлення-рішення. Просив в задоволенні позову відмовити.

Позивач подав відповідь на відзив та додаткові пояснення, якими підтримав доводи позовної заяви. Також зазначав, що відповідач у відзиві будь-яких доказів, що підтверджують заперечення проти позову, не вказав і до відзиву не додав.

Щодо взаємовідносин з контрагентом ТОВ «Електросталь» пояснив, що у податкових накладних від 14.12.2017 року №36 та від 15.12.2017 року №37 у графі «Номенклатура товарів/послуг продавця» зазначена заготовка кв.угл. 150x150 ст.4ГспL12000. Постачання заготовки 150x150мм сталі марки 4ГСП було передбачене специфікацією від 09.11.2017 року №3 до договору від 01.09.2017 року №0109/17-ЕК. Зобов’язання з постачання заготовки кв.угл. 150x150 ст.4Гсп за вказаною специфікацією були виконані відповідно до видаткових накладних від 27.11.2017 року №30 (5869,455т) та від 01.12.2017 року №11 (874,215т). Тому розрахунком коригування кількісних та вартісних показників від 18.12.2017 року №102 до податкової накладної від 14.12.2017 року №36 та розрахунком коригування кількісних та вартісних показників від 18.12.2017 року №88 до податкової накладної від 15.12.2017 року №37 були повністю скориговані суми податкового зобов’язання та податкового кредиту за цими накладними із зазначенням причини коригування «помилково виписана».

Результати зменшення податкового кредиту позивача за розрахунками коригування кількісних та вартісних показників від 18.12.2017 року №102 (сума ПДВ 615408,15грн.) та від 18.12.2017 року №88 (сума ПДВ 8000000 грн.) були відображені у табл. 2 додатку 1 до податкової декларації за грудень 2017 року (рядок 30 та рядок 16 табл. 2 додатку 1). Тобто позивач самостійно виключив зі складу податкового кредиту за грудень 2017 року суми ПДВ у розмірі 615408,15 грн. та 8000000 грн.

Однак, ця обставина не була врахована відповідачем при винесенні оскаржених податкових повідомлень-рішень. В акті перевірки на стор. 40 зазначено, що згідно з рядком 14 «Коригування податкового кредиту» % грудень 2017 року складає (-) 4997801,20 грн. Згідно з табл. 2 додатку 1 до податкової декларації за грудень 2017 року загальна сума коригування за грудень 2017 року складає (-) 4997801 грн. з урахуванням суми самостійного зменшення податкового кредиту позивача у розмірі 8000000 грн. та 615408,15 грн. Таким чином, відповідач повторно виключив в акті перевірки суми ПДВ у розмірі 8000000 грн. та 615408,15 грн. за податковими накладними від 14.12.2017 року №36 та від 15.12.2017 року №37, які вже були виключені зі складу податкового кредиту позивачем самостійно розрахунками коригування кількісних та вартісних показників від 18.12.2017 року №102 та від 18.12.2017 року №88.

Крім того, відповідно до «Розрахунку суми зменшення бюджетного відшкодування окремо по кожному контрагенту, податкове повідомлення-рішення (форма «В 1»), податкове повідомлення-рішення (форма «В4»), код платежу 01010100 (ПДВ), звітний період - грудень 2017 р.», з яким позивач ознайомився у суді, по взаємовідносинах з ТОВ «Електросталь» на суму ПДВ 8615408,15 грн. зменшене бюджетне відшкодування на поточний рахунок у банку. Однак, відповідно до додатку №10 до акту перевірки (сума фактичної оплати постачальникам у розрізі платіжних документів, стор. 51 акту перевірки) позивачем не було включено до суми податку на додану вартість, фактично сплачений отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг, у межах якої здійснюється бюджетне відшкодування на рахунок платника податку у банку, суми 8000000 грн. та 615408,15 грн. Отже, зменшення оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 15.06.2018 року №0035201530 суми бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 8615408 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «Електросталь» суперечить вимогам п.200.4. ст.200 ПК України та фактичним обставинам, оскільки позивач не завищував суму податкового кредиту.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги з підстав, які викладені в позові. Просили задовольнити позов.

Представник відповідача підтримав відзив на позовну заяву. Просив в задоволенні позову відмовити.

Судом встановлено, що ТОВ «Електросталь-Курахове» як платник податків перебуває на обліку в Мар’їнській об’єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецької області. Є платником, зокрема, податку на додану вартість.

Головним управлінням ДФС у Донецької області на підставі наказу Головного управління ДФС у Донецькій області від 05.02.2018 року №151 та направлень на перевірку від 13.02.2018 року №253, 254, 255, проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Електросталь-Курахове» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за грудень 2017 року, за результатами якої складено акт від 12.03.2018 року № 243/05-99-12-02/41491822, яким встановлені порушення вимог податкового законодавства в частині достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за грудень 2017 року, а саме порушення п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.4 ст.200, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, внаслідок чого:

- завищено суму від’ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за грудень 2017 року на 74224558 грн.;

- завищено суму від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду грудень 2017 року на 49125801 грн.

Актом встановлено, що позивачем включено до розрахунку бюджетного відшкодування за грудень 2017 року суми ПДВ на суму встановленого завищення від’ємного значення за рахунок порушень податкового законодавства, які призвели до завищення суми бюджетного відшкодування за грудень 2017 року на суму 74224558 грн.

За результатами взаємовідносин позивача з ТОВ «Електросталь» та ПРАТ «ВФ Україна», встановлено порушення пп. 187.1 ст.187, п.189.1 ст.189, пп.198.5. ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України та занижено податкові зобов’язання з податку на додану вартість на загальну суму 933304 грн. (з них за листопад 2017 року - 967551 грн., грудень 2017 року – 1965753 грн.), зокрема:

- по взаємовідносинах з ТОВ «Електросталь» щодо донарахування податкових зобов’язань у листопаді 2017 року на суму компенсації за невикористані відпустки у розмірі ПДВ 966000 грн.;

- по взаємовідносинах з ПРАТ «ВФ Україна» з надання телекомунікаційних послуг щодо донарахування податкових зобов’язань з ПДВ на загальну суму 1796 грн., в тому числі за листопад 2017 року – 1551 грн., за грудень 2017 року – 245 грн.;

- по взаємовідносинах з ТОВ «Електросталь» щодо придбаної заготовки у кількості 803,56т на суму ПДВ у розмірі 1965507,76 грн.

Також встановлено завищення податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами:

ФОП ОСОБА_4, ТОВ «Н-Транс», ТОВ «Транс-металл-сервіс» на загальну суму ПДВ 1042128 грн. (в т.ч. листопад 2017 року - 872765 грн., за грудень 2017 року – 169363 грн.);

ТОВ «Електросталь» на загальну суму ПДВ 107100199,77 грн. (в т.ч. листопад 2017 року - 39647995,16 грн., за грудень 2017 року - 67452204,61 грн.);

ТОВ «Укрбудмаш» на суму ПДВ 286 975 грн. за листопад 2017 року;

ТОВ «НРП» на суму ПДВ 7 926,33 грн. за листопад 2017 року;

ПАТ «Арселорміттал Кривий Ріг» на загальну суму ПДВ 7770200 грн. (в т.ч. за листопад 2017 року - 416666,67 грн., за грудень 2017 року - 7353533,32 грн.);

ТОВ «Азовпроммонтаж» на суму ПДВ 7182 грн. за грудень 2017 року;

ТОВ «Бізнес-форум» на суму ПДВ 4374,83грн. за грудень 2017 року;

ТОВ «Лемар ЛТД» на суму ПДВ 4550,53 грн. за листопад 2017 року, 17697,60 грн. за грудень 2017 року;

ТОВ «Фінінгріф» на загальну суму ПДВ 3933485 грн. за грудень 2017 року.

Контролюючий орган виходив з того, що господарські операції по договорам, що укладені між позивачем та його контрагентами протягом періоду, що перевірявся, не мали реального характеру і не здійснювалися.

Акт перевірки позивачем підписаний із зауваженнями.

15.03.2018 року на акт перевірки подані заперечення №92/19, на які отримано відповідь від 21.03.2018 року №12236/10/05-99-12-02-15 про правомірність висновків акту перевірки.

На підставі вказаного акту перевірки контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення:

- від 22.03.2018 року №0014454903, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за декларацією за грудень 2017 року на 74224558 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 18556138,50 грн.;

- від 22.03.2018 року №0014464903, яким зменшено розмір від’ємного значення суми податку на додану вартість за декларацією за грудень 2017 року на 49125801 грн.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 04.06.2018 року №19152/6/99-99-11-01-01-25 скаргу позивача на вказані податкові повідомлення-рішення задоволено частково, вказані податкові повідомлення-рішення скасовані в частині:

- заниження податкових зобов’язань з ПДВ на суму 1965507,76грн. по вартості 803,56т заготівки сталевої;

- заниження податкових зобов’язань з ПДВ по отриманій компенсації за невикористані відпустки;

- завищення податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_4, ТОВ «Н-Транс», ТОВ «Транс-метал-сервіс», ТОВ «Електросталь» (крім податкового кредиту з ПДВ в сумі 8615408,15 грн., сформованого на підставі податкових накладних, які зареєстровані з порушенням терміну реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних).

Щодо ТОВ «Електросталь» в частині податкового кредиту з ПДВ в сумі 8615408,15 грн. контролюючий орган виходив з того, що позивачем завищено податковий кредит за грудень 2017 року на вказану суму, оскільки до його складу включено податкові накладні на загальну суму 8615408,15 грн., які зареєстровані вказаним контрагентом з порушенням терміну реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: податкову накладну від 14.12.2017 року №36 - зареєстровано 02.01.2018 року (обсяг операцій за ставкою 20% складав 3077040 грн., ПДВ - 615408,15 грн.), податкову накладну від 15.12.2017 року №37 зареєстровано 02.01.2018 року (обсяг операцій за ставкою 20% складав 40000000грн., ПДВ – 8000000 грн.).

У зв’язку з наведеним контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення:

- від 15.06.2018 року №0034861530, яким позивачу зменшено розмір від’ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на 11575206 грн.;

- від 15.06.2018 року №0035201530, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку, по декларації за грудень 2017 року у розмірі 12967667 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 241916,75 грн.

Позивач не погоджувався з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями в частині, що стосується його взаємовідносин з контрагентами ТОВ «Електросталь», ТОВ «Укрбудмаш», ПАТ «Арселорміттал Кривий Ріг», ТОВ «Бізнес-форум», ТОВ «Лемар ЛТД»,ТОВ «Фінінгріф», у зв’язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Судом також встановлено, що згідно з довідкою з ЄДРПОУ основним видом діяльності позивача є: код КВЕД 24.10 - виробництво чавуну сталі та феросплавів.

Протягом періоду, що перевірявся, між ТОВ «Електросталь-Курахове» та його контрагентами були укладені наступні договори.

01.09.2017 року між позивачем як покупцем та ТОВ «Електросталь» як постачальником укладено договір поставки №0109/17-ЕК, згідно з яким постачальник зобов’язався поставити, а покупець прийняти та оплатити металопродукцію в кількості, по цінам та в строки у відповідності до специфікації, що є невід’ємною частиною договору. Поставка товару здійснюється на умовах FCA ст. Роя Донецької залізниці згідно з правилами «Інкотермс 2010», якщо інше не передбачено специфікаціями до договору.

На виконання господарських операцій за вказаним договором були складені: специфікація від 09.11.2017 року №3 до договору та додаткової угоди від 16.12.2017 року до договору, що стосується вказаної специфікації, специфікації від 04.11.2017 року №4, від 29.12.2017 року №5; видаткові накладні на відповідну суму податку на додану вартість від 01.12.2017 року №11, від 22.12.2017 року №20, від 29.12.2017 року №31; податкові накладні на відповідну суму податку на додану вартість з квитанцією №1 про реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідні дані позивачем відображені в бухгалтерському обліку (рахунок 631 за грудень 2017 року).

Щодо спірної суми податкового кредиту 8615408,15 грн., то податкові накладні від 14.12.2017 року №36 та від 15.12.2017 року №37 на загальну суму 8615408,15 грн. ТОВ «Електросталь» були виписані позивачу на попередню оплату, подані на реєстрацію у кінці грудня 2017 року, однак зареєстровані 02.01.2018 року. У зв’язку з наведеним були складені розрахунки коригування від 18.12.2017 №102 та, відповідно, від 18.12.2017 №88 до вказаних податкових накладних.

Результати зменшення податкового кредиту позивача за розрахунками коригування кількісних та вартісних показників від 18.12.2017 року №102 (сума ПДВ 615408,15 грн.) та від 18.12.2017 року №88 (сума ПДВ 8000000 грн.) були відображені у табл. 2 додатку 1 до податкової декларації за грудень 2017 року (рядок 30 та рядок 16 табл. 2 додатку 1). Тобто позивач самостійно виключив зі складу податкового кредиту за грудень 2017 року суми ПДВ у розмірі 615408,15 грн. та 8000000 грн.

Отже, в податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2017 року позивач відобразив податковий кредит на суму 8615408,15 грн. і, у зв’язку з наведеними обставинами, відразу же в цій же декларації провів відповідні корегування - самостійно виключив зі складу податкового кредиту за грудень 2017 року суми у розмірі 615408,15 грн. та 8000000 грн. (загалом - 8615408,15 грн.) як помилково відображені.

16.11.2017 року між позивачем як покупцем та ТОВ «Укрбудмаш» як постачальником укладено договір поставки №16/11, згідно з яким постачальник зобов’язався поставити, а покупець – прийняти та оплатити продукцію в кількості, по цінам та в строки у відповідності до специфікацій до договору. Поставка товару здійснюється на умовах DDP згідно з правилами «Інкотермс 2010», якщо інше не передбачено специфікаціями до договору.

На підставі вказаного договору позивач придбав навантажувач фронтальний.

Документальним підтвердженням факту виконання господарських операцій за вказаним договором є, зокрема, наступні докази: специфікація від 16.11.2017 року №1 до договору; видаткові накладні від 21.11.2017 року №23 на суму 1721850 грн., в т.ч ПДВ – 286975 грн.; податкові накладні на відповідну суму податку на додану вартість з квитанцією №1 про реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідні дані позивачем відображені в бухгалтерському обліку (рахунок 631 за листопад-грудень 2017 року).

23.11.2017 року між позивачем як покупцем та ПАТ «Арселорміттал Кривий Ріг» як постачальником укладено договір поставки №903S17, згідно з яким постачальник зобов’язався поставляти та передавати у власність покупцю металопродукцію, що виробляється постачальником, а покупець – прийняти і оплатити її на умовах договору. Номенклатурний перелік, асортимент, кількість та якість товару сторонами узгоджуються в специфікаціях. Поставка товару здійснюється залізничним транспортом на умовах FСA та/або СРТ.

На підставі вказаного договору позивач придбав чавун.

Документальним підтвердженням факту виконання господарських операцій за вказаним договором є, зокрема, наступні докази: специфікація від 23.11.2017 року №1 до договору; видаткові накладні від 07.12.2017 року №В/Н НОМЕР_1 на суму 737181 грн., в т.ч ПДВ – 122863,50 грн., від 07.12.2017 року №В/Н НОМЕР_2 на суму 737181 грн., в т.ч ПДВ – 122863,50 грн., від 07.12.2017 року №В/Н НОМЕР_3 на суму 737181 грн., в т.ч ПДВ – 122863,50 грн., від 10.12.2017 року №В/Н НОМЕР_4 на суму 748102,20 грн., в т.ч ПДВ – 124683,70 грн., від 10.12.2017 року №В/Н НОМЕР_5 на суму 748102,20 грн., в т.ч ПДВ – 124683,70 грн., від 10.12.2017 року №В/Н НОМЕР_6 на суму 751378,56 грн., в т.ч ПДВ – 125229,76 грн., від 10.12.2017 року №В/Н НОМЕР_7 на суму 737181 грн., в т.ч ПДВ – 122863,50 грн., від 10.12.2017 року №В/Н НОМЕР_8 на суму 748102,20 грн., в т.ч ПДВ – 124683,70 грн., від 10.12.2017 року №В/Н НОМЕР_9 на суму 748102,20 грн., в т.ч ПДВ – 124683,70 грн., від 10.12.2017 року №В/Н НОМЕР_10 на суму 748102,20 грн., в т.ч ПДВ – 124683,70 грн., від 10.12.2017 року №В/Н НОМЕР_11 на суму 748102,20 грн., в т.ч ПДВ – 124683,70 грн., від 10.12.2017 року №В/Н НОМЕР_12 на суму 748102,20 грн., в т.ч ПДВ – 124683,70 грн., від 10.12.2017 року №В/Н НОМЕР_13 на суму 748102,20 грн., в т.ч ПДВ – 124683,70 грн., від 10.12.2017 року №В/Н НОМЕР_14 на суму 737181 грн., в т.ч ПДВ – 122863,50 грн., від 10.12.2017 року №В/Н НОМЕР_14 на суму 737181 грн., в т.ч ПДВ – 122863,50 грн., від 22.12.2017 року №В/Н НОМЕР_15 на суму 759023,40 грн., в т.ч ПДВ – 126503,90 грн., від 22.12.2017 року №В/Н НОМЕР_16 на суму 748102,20 грн., в т.ч ПДВ – 124683,70 грн., від 22.12.2017 року №В/Н НОМЕР_17 на суму 748102,20 грн., в т.ч ПДВ – 124683,70 грн., від 22.12.2017 року №В/Н НОМЕР_18 на суму 748102,20 грн., в т.ч ПДВ – 124683,70 грн., від 22.12.2017 року №В/Н НОМЕР_19 на суму 737181 грн., в т.ч ПДВ – 122863,50 грн., від 22.12.2017 року №В/Н НОМЕР_20 на суму 748102,20 грн., в т.ч ПДВ – 124683,70 грн., від 22.12.2017 року №В/Н НОМЕР_21 на суму 748102,20 грн., в т.ч ПДВ – 124683,70 грн., від 22.12.2017 року №В/Н НОМЕР_22 на суму 748102,20 грн., в т.ч ПДВ – 124683,70 грн., від 22.12.2017 року №В/Н НОМЕР_23 на суму 748102,20 грн., в т.ч ПДВ – 124683,70 грн., від 22.12.2017 року №В/Н НОМЕР_24 на суму 748102,20 грн., в т.ч ПДВ – 124683,70 грн., від 22.12.2017 року №В/Н НОМЕР_25 на суму 748102,20 грн., в т.ч ПДВ – 124683,70 грн., від 22.12.2017 року №В/Н НОМЕР_26 на суму 737181 грн., в т.ч ПДВ – 122863,50 грн., від 22.12.2017 року №В/Н НОМЕР_27 на суму 737181 грн., в т.ч ПДВ – 122863,50 грн., від 22.12.2017 року №В/Н НОМЕР_28 на суму 748102,20 грн., в т.ч ПДВ – 124683,70 грн., від 22.12.2017 року №В/Н НОМЕР_29 на суму 748102,20 грн., в т.ч ПДВ – 124683,70 грн., від 22.12.2017 року №В/Н НОМЕР_30 на суму 748102,20 грн., в т.ч ПДВ – 124683,70 грн., від 22.12.2017 року №В/Н НОМЕР_31 на суму 737181 грн., в т.ч ПДВ – 122863,50 грн., від 22.12.2017 року №В/Н НОМЕР_32 на суму 737181 грн., в т.ч ПДВ – 122863,50 грн., від 22.12.2017 року №В/Н НОМЕР_33 на суму 737181 грн., в т.ч ПДВ – 122863,50 грн., від 22.12.2017 року №В/Н НОМЕР_34 на суму 737181 грн., в т.ч ПДВ – 122863,50 грн., від 22.12.2017 року №В/Н НОМЕР_35 на суму 737181 грн., в т.ч ПДВ – 122863,50 грн., від 22.12.2017 року №В/Н НОМЕР_36 на суму 737181 грн., в т.ч ПДВ – 122863,50 грн., від 22.12.2017 року №В/Н НОМЕР_37 на суму 737181 грн., в т.ч ПДВ – 122863,50 грн., від 23.12.2017 року №В/Н НОМЕР_38 на суму 748102,20 грн., в т.ч ПДВ – 124683,70 грн., від 23.12.2017 року №В/Н НОМЕР_39 на суму 748102,20 грн., в т.ч ПДВ – 124683,70 грн., від 23.12.2017 року №В/Н НОМЕР_40 на суму 737181 грн., в т.ч ПДВ – 122863,50 грн., від 23.12.2017 року №В/Н НОМЕР_41 на суму 748102,20 грн., в т.ч ПДВ – 124683,70 грн.; накладні; рахунки-фактури; податкові накладні на відповідну суму податку на додану вартість з витягом про реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідні дані позивачем відображені в бухгалтерському обліку (рахунок 631 за листопад-грудень 2017 року, рахунок 201 «сировина та матеріали» за листопад-грудень 2017 року), занесені до картки складського обліку матеріалів (форма М-17).

18.12.2017 року між позивачем як замовником та ТОВ «Бізнес-форум» як виконавцем укладено договір №9014-17, згідно з яким виконавець зобов’язався надати можливість участі одного представника замовника у 15-ій міжнародній конференції «Експорт сталі та сировини в СНГ», яка має відбутися 22-24 квітня 2018 року в м. Києві у готелі «Інтерконтиненталь», а замовник – оплатити послуги, що надані виконавцем. Загальна вартість договору за участь – 26249 грн. з ПДВ, яку замовник зобов’язався перерахувати не пізніше 27.12.2017 року. Послуги по договору оформлюються актом приймання-передачі виконаних робіт (послуг).

Документальним підтвердженням факту виконання господарських операцій за вказаним договором є, зокрема, наступні докази: рахунок-фактура від 18.12.2017 року №9014 на суму 26249 грн., в т.ч. ПДВ – 4374,83 грн.; акт надання послуг від 23.04.2018 року №9014 на вказану суму; податкова накладна від 21.12.2017 року №4 на відповідну суму податку на додану вартість з квитанцією №1 про реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідні дані позивачем відображені в бухгалтерському обліку (рахунок 631 за грудень 2017 року).

15.11.2017 року між позивачем як покупцем та ТОВ «Лемар ЛТД» як постачальником укладено договір поставки №2985/1, згідно з яким постачальник зобов’язався поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію в кількості, по цінам та в строки у відповідності до специфікації, що є невід’ємною частиною договору. Поставка товару здійснюється на умовах DDP згідно з правилами «Інкотермс 2010», якщо інше не передбачено специфікаціями до договору.

На підставі вказаного договору позивач придбав певний товар.

Документальним підтвердженням факту виконання господарських операцій за вказаним договором є, зокрема, наступні докази: специфікація від 15.11.2017 року №1 до договору; видаткові накладні від 27.11.2017 року №185 на суму 7656 грн., в т.ч. ПДВ 1276 грн., від 27.11.2017 року №186 на суму 7344 грн., в т.ч. ПДВ 1224 грн., від 04.12.2017 року №189 на суму 20911,80 грн., в т.ч. ПДВ 3485,30 грн., від 07.12.2017 року №192 на суму 17694,60 грн., в т.ч. ПДВ 2949,10 грн., від 12.12.2017 року №195 на суму 29213,40 грн., в т.ч. ПДВ 4868,90 грн., від 12.12.2017 року №196 на суму 18285 грн., в т.ч. ПДВ 3047,50 грн., від 13.12.2017 року №198 на суму 4560,60 грн., в т.ч. ПДВ 760,10 грн., від 19.12.2017 року №204 на суму 7156,80 грн., в т.ч. ПДВ 1192,80 грн., від 28.12.2017 року №208 на суму 11962,80 грн., в т.ч. ПДВ 1993,80 грн.; податкові накладні на відповідну суму податку на додану вартість з квитанцією №1 про реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідні дані позивачем відображені в бухгалтерському обліку (рахунок 631 за листопад-грудень 2017 року).

14.11.2017 року між позивачем як покупцем та ТОВ «Фінінгріф» як постачальником укладено договір поставки №ЕК/17/15-02/18, згідно з яким постачальник зобов’язався поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію в кількості, по цінам та в строки у відповідності до специфікації, що є невід’ємною частиною договору. Поставка товару здійснюється на умовах FCA м. Запоріжжя згідно з правилами «Інкотермс 2010», якщо інше не передбачено специфікаціями до договору.

На підставі вказаного договору позивач придбав електроди зграфітовані ЕГСП500х2100з ніпелями, ніпелі до електродів графітованих.

Документальним підтвердженням факту виконання господарських операцій за вказаним договором є, зокрема, наступні докази: специфікація від 23.11.2017 року №1 до договору; видаткові накладні від 01.12.2017 року №РН-000235 на суму 1213555,20 грн., в т.ч. ПДВ 202259,20 грн.; від 05.12.2017 року №РН-000239 на суму 5550504,96 грн., в т.ч. ПДВ 925084,16 грн.; від 12.12.2017 року №РН-000247 на суму 2877937,92 грн., в т.ч. ПДВ 479656,32 грн.; від 20.12.2017 року №РН-000255 на суму 2780254,80 грн., в т.ч. ПДВ 463375,80 грн.; від 21.12.2017 року №РН-000257 на суму 5881349,76 грн., в т.ч. ПДВ 980224,96 грн.; від 28.12.2017 року №РН-000260 на суму 5498559,84 грн., в т.ч. ПДВ 916426,64 грн.; товарно-транспортні накладні; податкові накладні на відповідну суму податку на додану вартість з квитанцією №1 про реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідні дані позивачем відображені в бухгалтерському обліку (рахунок 631 за грудень 2017 року).

В підтвердження факту виконання господарських операцій по всім контрагентам позивач надав банківські виписки за листопад та грудень 2017 року.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п.1.1. ст. 1 Податкового кодексу України).

Підпунктами 16.1.2 й 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 вказаного Кодексу встановлено, що платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим обов'язком є обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 вказаного Кодексу).

Таким чином, на позивача у справі покладений обов'язок щодо складання звітності, що стосується обчислення і сплати податків.

Суд вважає помилковим висновок податкового органу про порушення позивачем вимог законодавства з питань оподаткування з наступних підстав.

Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п. п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 вказаного Кодексу податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Розділ V Податкового кодексу України (ст.ст. 180-211) регулює порядок нарахування та сплати податку на додану вартість, визначає платників податку, встановлює порядок реєстрації в якості платників ПДВ, визначає об'єкти оподаткування та розміри ставок податку, операції, які звільнені від оподаткування, а також, правила віднесення сум до складу податкового кредиту.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 цього Кодексу об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 вказаного Кодексу датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені ст. 200 вказаного Кодексу.

Відповідно до п.п. 200.1 - 200.4 ст. 200 вказаного Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 вказаного Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 вказаного Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до абз. 1 та 2 п. 201.10 ст. 201 вказаного Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Тобто, з фактом реєстрації контрагентами (продавцями товарів/послуг) податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у позивача виникло право на включення сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, визначені ст. 44 Податкового кодексу України, відповідно до п.п. 44.1 та 44.2 якої для цілей оподатковування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів (документи, створені в письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозвіл адміністрації (власника) на їхнє проведення); регістрів бухгалтерського обліку (носії спеціального формату (паперові, електронні) у вигляді відомостей, ордерів, книг, журналів, машинограм і т.п., призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого нагромадження, групування й узагальнення інформації з первинних документів, прийнятих до обліку); фінансової звітності (бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період); інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених вищевказаними документами.

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

На підтвердження здійснення господарських операцій по договорам, що укладені між позивачем та його контрагентами, надані первинні документи.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 вказаного Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з ч.ч. 1 та 2 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати обов'язкові реквізити, перелік яких визначений ч. 2 ст. 9 цього Закону.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, яке містить аналогічні норми.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачем, в підтвердження реальності господарських операцій та правомірності включення сум до складу податкового кредиту з ПДВ по укладеним договорам позивачем надані відповідні документи бухгалтерського та податкового обліку.

Надані документи підтверджують факт здійснення господарських операцій та правомірність включення сум до складу податкового кредиту з ПДВ.

Посилання відповідача на певне недотримання податкового законодавства контрагентами позивача є неприйнятними.

Так, законодавством України, зокрема Податковим кодексом України, на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладений обов'язок здійснювати контроль за дотриманням постачальником вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, подання звітності, сплати податків до бюджету і в подальшому за можливі дії порушника. Не передбачено ні право, ні зобов'язання будь-якої із сторін правочину здійснювати контроль щодо показників податкової звітності однієї сторони правочину над показниками податкової звітності, що подана іншою стороною правочину. При цьому відповідно до законодавства кожний платник податків несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку, яка стосується кожного окремого платника податків і не може автоматично поширюватися на інших осіб, у тому числі на його контрагентів.

Статтею 61 Конституції України закріплений індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, відповідно до якого до відповідальності повинен бути притягнений правопорушник. Притягнення ж до відповідальності добросовісного платника податків суперечить конституційним нормам та вимогам законодавства.

В рішеннях Європейського суду з прав людини, що прийняті в справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03), Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03) наголошено на індивідуальному характері відповідальності особи та відсутності підстав для притягнення платника податків до відповідальності у зв'язку з порушенням податкової дисципліни його контрагентами. Зокрема, зазначено, що платник податку на додану вартість не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо такий платник не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Аналогічна правова позиція щодо індивідуального характеру юридичної відповідальності платника податків міститься, зокрема, в постанові Верховного Суду від 27.03.2018 року в справі №816/809/17.

Посилання відповідача на завищення позивачем податкового кредиту за грудень 2017 року на суму 8615408,15 грн. по операціям з ТОВ «Електросталь» через порушення останнім норм податкового законодавства щодо реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (податкові накладні виписані у кінці грудня 2018 року, а зареєстровані у січні 2018 року) є неприйнятним, оскільки по спірним операціям були складені і надіслані розрахунки коригування до вказаних податкових накладних. Позивач же в податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2017 року відобразив податковий кредит на суму 8615408,15 грн. і відразу же в цій же декларації (у відповідному додатку до декларації, який є її невід’ємною частиною) зменшив його як помилково відображений на ту же суму, з огляду на що спірний податковий кредит за грудень 2017 року становив 0 грн. Суд погоджується з відповідачем, що спірний податковий кредит мав бути відображений і відкоригований до 0 грн. у декларації за січень 2018 року. Разом з тим вказані обставини не призвели до завищення позивачем податкового кредиту в декларації з ПДВ за грудень 2017 року на спірну суму по операціям з ТОВ «Електросталь», як помилково вважав відповідач.

Посилання відповідача на те, що позивач не надав належних документів про якість поставленого товару, доказів залучення персоналу на підставі цивільно-правових договорів, наявності виробничих потужностей, необхідних для здійснення технологічного процесу, відомостей про транспортні засоби та доказів використання товарно-матеріальних цінностей, отриманих по договорам у власній господарської діяльності, тему та програму конференції, вимоги до учасників, перелік лекторів, колективного договору, зобов’язання роботодавця (ТОВ «Електросталь-Курахове») організувати комплектування та утримання засобів індивідуального захисту відповідно до нормативних актів про охорону праці (забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуття та іншими засобами індивідуального захисту), документів, що придбаний товар передано на склад позивача є також неприйнятним, оскільки такі документи не є документами первинного бухгалтерського або податкового обліку, а тому їх наявність чи відсутність (в тому числі недоліки при складанні) не мають вирішального значення для встановлення фактичного руху активів.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 01.06.2016 року в справі №К/800/51127/15.

Посилання відповідача на те, що до перевірки надано копії залізничних квитанцій, згідно з якими неможливо встановити причетність до них, позивача, не ґрунтуються на норма законодавства, оскільки Правилами оформлення перевізних документів, що затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644, зазначення у залізничній накладній покупця вантажу, що перевозиться. не передбачено.

Посилання відповідача на те, що позивач завищив податковий по правовідносинам з ТОВ «Електросталь» за грудень 2017 року спростовано дослідженими судом документами, які залишилися поза увагою контролюючого органу при винесенні оскарженого податкового повідомлення-рішення.

Посилання відповідача на певні дефекти в оформленні документів (зокрема відсутність окремих реквізитів або помилки при їх заповненні) не позбавляють можливості ідентифікувати господарську операцію, обсяг товару, його вартість, тощо, і не повин ні розглядатися як підстави для позбавлення платника податків права на формування податкового кредиту у разі реального здійснених господарських операцій.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема в ухвалі Вищого адміністративного суду від 28.10.2013 року в справі К/9991/8144/12 (справа №2а/0570/17166/2011).

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб’єктом владних повноважень доказів правомірності висновків про порушення позивачем норм законодавства з питань оподаткування не надано.

Вказане свідчить про необґрунтованість його висновків.

Отже, контролюючий орган дійшов помилкового висновку про те, що господарські операції по договорам, що укладені між позивачем та контрагентами, не мали реального характеру, і про порушення позивачем податкового законодавства в частині декларування податку на додану вартість.

Вказане призвело до помилкового винесення податкових повідомлень-рішень в оскарженій частині.

З огляду на наведене прийняті контролюючим органом податкові повідомлення-рішення не можна вважати законними і обґрунтованими, у зв’язку з чим вони підлягають визнанню протиправними і скасуванню в оскарженій частині.

Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Електросталь-Курахове» (85612, Донецька обл., Мар'їнський р-н, м.Курахове, Промислова зона, 115, код ЄДРПОУ 41491822) до Головного управління ДФС у Донецької області (Донецька обл., м.Маріуполь, вул. 130 Таганрозької дивізії, 114, код ЄДРПОУ 39406028) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень в частині задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецької області:

- від 15.06.2018 року №0034861530 в частині зменшення розміру від’ємного значення суми податку на додану вартість за звітний період грудень 2018 року на суму 11567081 грн.;

- від 15.06.2018 року №0035201530 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку за звітний період грудень 2018 року, на суму 12958888 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3239722 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецької області (Донецька обл., м.Маріуполь, вул. 130 Таганрозької дивізії, 114, код ЄДРПОУ 39406028) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Електросталь-Курахове» (85612, Донецька обл., Мар'їнський р-н, м.Курахове, Промислова зона, 115, код ЄДРПОУ 41491822) здійснені ним документально підтверджені судові витрати в розмірі 416771 (чотириста шістнадцять тисяч сімсот сімдесят одна) грн. 85 (вісімдесят п’ять) коп.

Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення судом складено 22 серпня 2018 року.

Суддя Логойда Т. В.