Ухвала суду № 76026119, 23.08.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"23" серпня 2018 р. Справа№ 910/24473/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Верховця А.А.

суддів: Остапенка О.М.

Калатай Н.Ф.

Розглянувши заяву керівника Київської місцевої прокуратури № 9 Чечотки І. про відвід судді Тарасенко К.В. у справі № 910/24473/16

за позовом Київської місцевої прокуратури № 9 в інтересах держави в особі Київської міської ради, м. Київ

до 1) Головного територіального управління юстиції у місті Києві, м. Київ

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта-ПФ", м. Київ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Солом'янська районна в місті Києві державна адміністрація

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Корпорація "Лексафін Бізнес С.А.", Республіка Панама,

про визнання недійсності свідоцтва про право власності та визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва 21.11.2017 у справі № 910/24473/16 (повний текст рішення складено 27.11.2017) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва 21.11.2017 у справі № 910/24473/16 прокуратура міста Києва звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2018 у справі № 910/24473/16 (головуючий суддя: Агрикова О.В., судді: Мальченко А.О., Чорногуз М.Г.) апеляційну скаргу прокуратури міста Києва на рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2017 у справі № 910/24473/16 задоволено; рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2017 у справі № 910/24473/16 скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено повністю; визнано недійсним свідоцтво про право власності від 06.11.2013, видане Реєстраційною службою Головного управління юстиції у м. Києві на нежитловий будинок (кінотеатр) літ. А загальною площею 2 052, 1 кв. м. по вул. Героїв Севастополя, 42 у місті Києві (індексний номер свідоцтва 12346174); визнано право власності на цілісний майновий комплекс "Кінотеатр "Тампере" загальною площею 2 052,1 кв. м. по вул. Героїв Севастополя, 42 у місті Києві за територіальною громадою міста Києва в особі Київської міської ради; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта-ПФ" на користь прокуратури міста Києва 208 767,00 грн. витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта-ПФ" на користь прокуратури міста Києва 228 885,80 грн. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Постановою Верховного Суду від 12.07.2018 у справі № 910/24473/16 (головуючий суддя: Краснов Є.В., судді: Мачульський Г.М., Кушнір І.В.) касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта-ПФ" задоволено частково; постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2018 у справі № 910/24473/16 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.08.2018 апеляційну скаргу прокуратури міста Києва на рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2017 у справі № 910/24473/16 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Разіної Т.І., суддів: Чорної Л.В., Тарасенко К.В.; скаргу призначено до розгляду на 03.09.2018.

20.08.2018 через відділ автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від керівника Київської місцевої прокуратури № 9 Чечотки І. надійшла заява про відвід судді Тарасенко К.В. у справі № 910/24473/16, яка мотивована тим, що суддя Тарасенко К.В. приймала участь у розгляді справи № 910/10439/14, що викликає у заявника сумніви у неупередженості та об'єктивності судді.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі: головуючого судді Разіної Т.І., суддів: Чорної Л.В., Тарасенко К.В.) заяву керівника Київської місцевої прокуратури № 9 Чечотки І. про відвід судді Тарасенко К.В. у справі № 910/24473/16 визнано необґрунтованою; провадження у справі № 910/24473/16 зупинено до вирішення питання про відвід судді Тарасенко К.В.; зазначену справу передано на здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою для вирішення питання про відвід відповідно до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.08.2018 для розгляду заяви Київської місцевої прокуратури № 9 про відвід судді Тарасенко К.В. сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Верховець А.А., судді Остапенко О.М., Калатай Н.Ф.

Згідно з п. п. 7, 11 ст. 39 ГПК України питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Колегія суддів, розглянувши заяву керівника Київської місцевої прокуратури № 9 Чечотки І. про відвід судді Тарасенко К.В. у справі № 910/24473/16 не знайшла підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Так, право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

У рішенні у справі "Олександр Волков проти України" зазначено наступне. Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності. У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість. Насамкінець, концепції незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Згідно зі ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Статтею 36 ГПК України передбачено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.

У рішенні у справі "Білуха проти України" зазначено: "стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".

Як уже було зазначено, право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Водночас, згідно з п. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Проаналізувавши заяву керівника Київської місцевої прокуратури № 9 Чечотки І. про відвід судді Тарасенко К.В. у справі № 910/24473/16, колегія суддів дійшла висновку, що основною підставою для відводу судді є те, що суддя Тарасенко К.В. була головуючою у вирішенні справи № 910/10439/14 (предмет спору: визнання недійсним розпоряджень КМДА та витребування цілісного майнового комплексу по вул. Героїв Севастополя, 42 у м. Києві площею 2 052,1 кв.м. у комунальну власність від ТОВ «Дельта-ПФ»). Заявник зазначає, що спір у справі № 910/10439/14 та спір у справі № 910/24473/16 стосується одного об'єкта нерухомості - цілісного майнового комплексу по вул. Героїв Севастополя, 42 у м. Києві та оспорення законності набуття права власності на нього. А тому, за твердженнями заявника, суддя Тарасенко К.В. вже має сформовану власну позицію стосовно законності набуття права власності на спірне нерухоме майно, що в свою чергу може позначитись на неупередженості та об'єктивності при розгляді даного спору.

Відповідно до ч. 4 ст. 35 ГПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Колегія суддів звертає увагу, що керівник Київської місцевої прокуратури № 9 Чечотка І. не наводиться жодного аргументу, який би свідчив про упередженість судді Тарасенко К.В., оскільки наведені заявником доводи в її обґрунтування, в розумінні статей 35, 36 Господарського процесуального кодексу України, не можуть бути підставою для відводу вказаної судді від розгляду даної справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні заяви керівника Київської місцевої прокуратури № 9 Чечотки І. про відвід судді Тарасенко К.В. у справі № 910/24473/16.

Керуючись ст. ст. 35, 38-40, 234 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви керівника Київської місцевої прокуратури № 9 Чечотки І. про відвід судді Тарасенко К.В. у справі № 910/24473/16 відмовити.

2. Копію ухвали Київського апеляційного господарського суду надіслати учасникам апеляційного провадження.

Головуючий суддя А.А. Верховець

Судді О.М. Остапенко

Н.Ф. Калатай