Постанова № 76025673, 21.08.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" серпня 2018 р. Справа№ 910/2327/18

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Хрипуна О.О.

суддів: Куксова В.В.

Тарасенко К.В.

за участю помічника судді Киниці А.Л., яка за дорученням головуючого судді здійснює повноваження секретаря судового засідання

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Космо Плюс"

на рішення господарського суду міста Києва від 18.06.2018

у справі № 910/2327/18 (суддя Блажівська О.Є.)

(повний текст рішення складено 25.06.2018)

за позовом Військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Космо Плюс"

про стягнення пені та штрафу

за участю представників:

від прокуратури: Гаврищук Я.І.,

від позивача: Кривошея Д.А.,

від відповідача: не з'явились.

ВСТАНОВИВ:

Військовий прокурор Київського гарнізону звернувся до господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до ТОВ "Космо Плюс" про стягнення 368 961,60 грн., з яких 287 229,60 грн. пені за період з 31.08.2017 по 31.12.2017 та 81 732, 00 грн. штрафу у зв'язку із невиконанням зобов'язань щодо поставки у визначений термін товару за договором № 286/3/17/197 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) від 10.07.2017.

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.06.2018 позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача 287 229,60 грн. пені та 81 732,00 грн. штрафу, стягнуто з відповідача на користь Військової прокуратури Центрального регіону України 5 534,42 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з судовим рішенням, ТОВ "Космо Плюс" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 18.06.2018 у справі № 910/2327/18, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги скаржник посилається на неповне з'ясування судом обставин, які мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права. За твердженням скаржника, судом не враховано, що договір № 286/3/17/197 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) від 10.07.2017 є нікчемним в силу ст. 37 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки укладений з порушенням ч. 4 ст. 36 цього Закону, а запропонований товар не відповідає тендерній документації. Стверджуючи про неповне з'ясування судом обставин, які мають значення для справи, скаржник посилається на відмову суду задовольнити клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі до розгляду справи № 910/23352/17 про визнання договору недійсним та про залучення третьою особою ПАТ "Банк Альянс", яке надало банківську гарантію.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2018 за апеляційною скаргою ТОВ "Космо Плюс" на рішення господарського суду міста Києва від 18.06.2018 у справі № 910/2327/18 відкрито апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 21.08.2018.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 20.08.2018, у зв'язку із перебуванням судді Іоннікової І.А. у відпустці, для розгляду справи сформовано колегію у складі: головуючий суддя Хрипун О.О., судді: Тарасенко К.В., Куксова В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.08.2018 справу № 910/2327/18 прийнято до провадження новим складом колегії та ухвалено здійснювати в раніше призначеному судовому засіданні.

В судове засідання 21.08.2018 представники відповідача не з'явились, хоч були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, про що свідчить повідомлення про вручення 23.07.2018 відповідного поштового відправлення

Згідно із ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В судовому засіданні представники Міністерства оборони України та прокуратури просили рішення суду залишити без змін, а апеляційну скарзі без задоволення з огляду на її безпідставність.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 10.07.2017 між Міністерством оборони України (замовник) та ТОВ "Космо Плюс" (постачальник) укладено договір № 286/3/17/197 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) відповідно до рішення тендерного комітету замовника (протокол від 03.07.2017 № 75/329/5).

Відповідно до п. 1.1 договору, постачальник зобов'язується у 2017 році поставити замовнику товар - спідню білизну (1831 (лот 2. Чоловічі труси 18312000-9 (Труси з трикотажного бавовняного кулірного полотна, вид 2), а замовник - забезпечити приймання та оплату товару в асортименті, кількості, у строки (терміни), вказані у договорі.

Пунктом 1.2 договору погоджено, що номенклатура товару, передбаченого до поставки за договором, вимоги згідно з якими виготовляється товар, строки (терміни) виконання договору визначаються специфікацією: товар - Чоловічі труси 18312000-9 (Труси з трикотажного бавовняного кулірного полотна, вид 2) повинен бути поставлений у загальній кількості 20 000 шт. у строк до 30.08.2017 (включно); ціна за одиницю без ПДВ - 48,65 грн., ціна товару з ПДВ - 1 167 600,00 грн.

ДСТУ та ГОСТи застосовуються в частині, в якій не суперечать Технічним умовам на виріб (товар), затвердженим Міністерством оборони України.

В додатках 1 та 2 до договору сторони погодили рознарядку та ростовку Міністерства оборони України за специфікацією.

Згідно із п. 1.3 договору постачальник самостійно закуповує сировину, матеріали та комплектуючі вироби для виготовлення товару.

Порядок затвердження робочих зразків товару сторони визначили у розділі ІІ договору, порядок приймання товару за якістю - у розділі ІІІ.

У п. 3.7 договору сторони погодили, що приймання товару оформляється актом приймального контролю (якості), який повинен бути складений представником замовника. Належним чином оформлений і підписаний акт є підтвердженням приймання товару за якістю та направляється замовнику після відправки товару разом з рахунком-фактурою.

У п. 6.1, 6.3 договору зазначено, що товар постачається на умовах DDP - склад замовника відповідно до Міжнародних правил по тлумаченню торговельних термінів "Інкотермс" у редакції 2010 року. Датою поставки товару вважається дата вказана одержувачем замовника у акті приймального контролю якості товару та видатковій накладній постачальника.

Згідно із п. 7.3.5 договору постачальник зобов'язався надати товар, визначений у п. 1.2 договору для приймання представнику та одержувачу замовника разом з усіма документами, необхідними того, щоб прийняти товар на умовах договору.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено місцевим господарським судом та не заперечується ТОВ "Космо Плюс" в апеляційній скарзі, відповідачем не було здійснено поставку товару, передбаченого умовами договору, як у встановлений цим договором строк, так і станом на дату розгляду справи судом першої інстанції, будь-яких доказів на спростування доводів прокурора, зазначених у позові, а саме доказів на підтвердження виконання договору щодо поставки товару, відповідачем не надано.

Оцінюючи доводи скаржника щодо нікчемності договору, колегія суддів звертає увагу, що встановлена ст. 204 ЦК України презумпція правомірності правочину покладає тягар доведення його недійсності чи нікчемності, на особу, яка посилається на ці обставини згідно із ч. 1 ст. 74 ГПК України.

Відповідно до ст. 37 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю є нікчемним у разі: його укладення з порушенням вимог ч. 4 ст. 36 цього Закону; його укладення в період оскарження процедури закупівлі відповідно до ст. 18 цього Закону; його укладення з порушенням строків, передбачених ч. 2 ст. 32 та абз. 8 ч. 3 ст. 35 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв'язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до ст. 18 цього Закону.

Згідно із ч. 4 ст. 36 зазначеного Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури.

Відповідач не довів суду факту невідповідності укладеного договору змісту його тендерної пропозиції.

ТОВ "Космо Плюс" також не надано суду належних та допустимих доказів нікчемності чи встановленої судовим рішенням недійсності договору № 286/3/17/197 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України), укладеного 10.07.2017 між Міністерством оборони України та ТОВ "Космо Плюс".

Колегія суддів відхиляє доводи скаржника щодо неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, у зв'язку із відмовою в задоволенні клопотань ТОВ "Космо Плюс", оскільки незалучення до участі у справі третьою особою гаранта та незупинення провадження у справі, не вплинули на правильність вирішення спору. Крім того, на час винесення рішення у справі № 910/2327/18 рішення у справі № 910/23352/17 вже набрало законної сили, а термін дії гарантії, наданої ПАТ "Банк Альянс", минув 01.02.2018.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У відповідності до ст. 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).

За змістом ст. 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 09.04.2012 у справі № 3-88гс11 та у постанові Верховного суду від 21.05.2018 у справі № 911/1967/17.

Відповідно до п. 8.3.4 договору, за порушення строків виконання зобов'язання постачальник сплачує пеню у розмірі 0,2% від вартості непоставленого товару за кожну добу затримки та за прострочення понад 10 днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Перевіривши розрахунок пені та штрафу за заявлений у позиві період місцевий господарський суд дійшов мотивованого висновку про стягнення з відповідача 287 229,60 грн. пені (за розрахунком прокурора 0,2% вартості товару, що підлягає поставці, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення - період з 31.08.2017 по 31.12.2017 - 123 доби) та 81 732, 00 грн. штрафу (7% вартості товару, що підлягає поставці, з яких допущено прострочення виконання, оскільки тривалість прострочення становить понад 10 діб).

За встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування рішення місцевого суду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Космо Плюс" на рішення господарського суду міста Києва від 18.06.2018 у справі № 910/2327/18 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 18.06.2018 у справі № 910/2327/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Головуючий суддя О.О. Хрипун

Судді В.В. Куксов

К.В. Тарасенко