Постанова № 76025579, 20.08.2018, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.08.2018 року м. Дніпро Справа № 904/3019/18

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Дармін М.О. (доповідач)

судді: Широбокова Л.П., Іванов О.Г.

при секретарі судового засідання: Манчік О.О.

за участю представників сторін:

представник сторін в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали оскарження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Сороколєт Тетяни Василівни на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2018р. у справі №904/3019/18, суддя Красота О.І.,

за позовом Фізичної особи-підприємця Сороколєт Тетяни Василівни, м. Кривий Ріг

до Комунального підприємства "Парковка та реклама", м. Кривий Ріг

про визнання недійсними додаткових угод

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2018р. відмовлено в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

Приймаючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що заява ґрунтується лише на припущеннях та не підтверджена належними доказами.

Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, позивач подала апеляційну скаргу, в якій, посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просить ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2018 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову та заборонити відповідачу проводити демонтаж рекламних носіїв типу "конвексборд" та "банер" за вказаними адресами до набрання рішення господарського суду законної сили у справі про визнання недійсними додаткових угод до Договору № 152-р про тимчасове використання транспортних засобів, опор та елементів контактної мережі для розміщення реклами від 15.03.2018 року та зобов'язання вчинити певні дії.

Апелянт вважає, що ухвала господарського суду Дніпропетровської області є необґрунтованою, посилання місцевого господарського суду про те, що заява про забезпечення позову ґрунтується лише на припущеннях є безпідставною, оскільки як вбачається з листа від 27.06.2018 року № 2706-4 відповідач прямо та відкрито заявив про свій намір здійснити незаконний демонтаж рекламних носіїв типу "конвексборд" та "банер" за адресами, викладеними у даному листі. Крім того апелянт вказує на те, що відповідач на момент подання апеляційної скарги вже приступив до проведення демонтажу вищезазначених рекламних засобів, у зв'язку з чим позивач неодноразово викликав співробітників поліції, відповідні докази зобов'язувався надати до апеляційного суду.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.08.2018р. у справі № 904/3019/18 відкрито апеляційне провадження, справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 20.08.2018р. колегією суддів у складі: головуючий суддя Дармін М.О., Широбокова Л.П., Іванов О.Г.

В судове засідання 20.08.2018 року представники сторін не забезпечили явку повноважених представників сторін.

Як вбачається з матеріалів справи ухвала про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою скарги була направлена за належною адресою зазначеній у апеляційній скарзі.

Таким чином відповідні обставини дозволяють суду дійти висновку, що скаржник не вживав всіх залежних від нього заходів для отримання поштової кореспонденції від суду, тому він несе ризик настання несприятливих наслідків в результаті невжиття заходів до отримання інформації про рух скарги. Також суд враховує, що саме позивач був ініціатором апеляційного провадження, звернувшись з апеляційною скаргою у справі, та він є безпосередньо зацікавленим вчиняти дії з метою дізнання інформації про хід та стан справи.

Колегія суддів зазначає, що учасник судового процесу повинен добросовісно користуватися процесуальними правами, що, на думку суду, передбачає також, що ним самостійно повинні вживатися заходи до отримання інформації про рух справи усіма доступними йому засобами, зокрема і в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Скаржник, скориставшись своїм правом апеляційного звернення, подаючи скаргу, зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" та від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи 05.07.2018р. Позивач подав заяву про забезпечення позову та просить суд заборонити Комунальному підприємству "Парковка та реклама" до набрання законної сили рішення Господарського суду Дніпропетровської області по справі про визнання недійсними додаткових угод до Договору № 152-р про тимчасове використання транспортних засобів, опор та елементів контактної мережі для розміщення реклами від 15 березня 2018 р. та зобов'язання вчинити певні дії проводити демонтаж рекламних носіїв типу "конвексборд" та "банер" за наступними адресами:

-м. Кривий Ріг, пр. Миру, ел./оп. № 154 , конвексборд;

-м. Кривий Ріг, пр. Миру, ел./оп. №№ 208-209, банер;

-м. Кривий Ріг, вул. Кресівська, ел./оп. № 311, конвексборд;

-м. Кривий Ріг, вул. Кресівська, ел./оп. № 325, конвексборд;

-м. Кривий Ріг, пр. Металургів, ел./оп. № 5, конвексборд;

-м. Кривий Ріг, пр. Металургів, ел./оп. № 193, конвексборд;

-м. Кривий Ріг, вул. Ватутіна, ел./оп. № 88, конвексборд;

-м. Кривий Ріг, вул. Ватутіна, ел./оп. № 45, конвексборд;

-м. Кривий Ріг, вул. Ватутіна, ел./оп. № 47, конвексборд;

-м. Кривий Ріг, вул. Лєрмонтова, ел./оп. №№ 76-77, банер;

-м. Кривий Ріг, вул. Лєрмонтова, ел./оп. № 44, конвексборд;

-м. Кривий Ріг, вул. Лєрмонтова, ел./оп. № 74, конвексборд;

-м. Кривий Ріг, вул. Лєрмонтова, ел./оп. № 76, конвексборд;

-м. Кривий Ріг, вул. Лєрмонтова, ел./оп. № 77, конвексборд;

-м. Кривий Ріг, пр. Гагаріна, ел./оп. №№ 64-65, банер;

-м. Кривий Ріг, вул. В.Великого, ел./оп. № 238А, конвексборд;

-м. Кривий Ріг, вул. В.Великого, ел./оп. № 185, конвексборд;

-м. Кривий Ріг, вул. В.Великого, ел./оп. № 207, конвексборд;

-м. Кривий Ріг, пл. Горького, ел./оп. № 76, конвексборд;

-м. Кривий Ріг, вул. Подлєпи, ел./оп. № 365, конвексборд;

-м. Кривий Ріг, вул. Чумацький шлях, ел./оп. № 323, конвексборд;

-м. Кривий Ріг, вул. Чумацький шлях, ел./оп. № 324, конвексборд;

-м. Кривий Ріг, вул. Січеславська, ел./оп. № 95, конвексборд;

-м. Кривий Ріг, вул. Соборності, ел./оп. № 258, конвексборд;

-м. Кривий Ріг, вул. Волгоградська, ел./оп. № 449, конвексборд;

-м. Кривий Ріг, вул. Волгоградська, ел./оп. № 450, конвексборд;

-м. Кривий Ріг, пр. 30-річчя Перемоги, ел./оп. № 53, конвексборд.

Заява мотивована тим, що Відповідач відповідно до листа №2706-4 від 27.06.2018р., повідомив про закінчення терміну дії вищевикладених додаткових угод 30.06.2018р. на підставі п.4 цих додаткових угод та висунув вимогу в строк до 08 липня 2018р. (включно), демонтувати рекламні конструкції типу "конвексборд" та "банер" за адресами викладеними у листі.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Однак, предметом позову в даній справі є, зокрема, вимога немайнового характеру - визнання недійсними додаткових угод, при цьому, визнання вимоги неправомірною не потребує видачі наказу, а відтак, навіть, за умови задоволення цієї вимоги, рішення суду не потребує вчинення жодних дій стосовно його виконання, оскільки право позивача захищається шляхом визнання факту, а не передачі майна чи вчинення певних дій. Тобто, обставини, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення відсутні.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.02.2018 у справі № 910/18371/17.

Враховуючи вищезазначене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заява про забезпечення позову не містить достатнього обґрунтування можливого ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у разі невжиття заходів забезпечення позову.

Колегія суддів зазначає, що вжиття заходів до забезпечення позову з підстав, викладених в заяві про забезпечення позову, та в апеляційній скарзі, призведе до порушення збалансованості інтересів сторін, а також порушить вимоги чинного законодавства України щодо прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб, що є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Фізична особа-підприємець Сороколєт Тетяна Василівна в порушення зазначеної норми, належним чином апеляційну скаргу не обґрунтовала, доказів на підтвердження та підстав для скасування ухвали суду першої інстанції на наявність яких посилалася скаржник в апеляційній скарзі суду не надала.

На підставі викладеного, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом в оскаржуваному рішенні повно встановлені фактичні обставини справи, яким надана вірна оцінка у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального законодавства, тому місцевий господарський суд дійшов правомірного та обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Оскільки, під час перегляду апеляційним господарським судом не було встановлено порушення місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права у відповідності до статті 276 Господарського процесуального кодексу України ухвала місцевого господарського суду у справі 904/3019/18 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Судовий збір за подачу апеляційної скарги у відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 275, 276, 282 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Сороколєт Тетяни Василівни на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2018р. (суддя Красота О.І) у справі №904/3019/18 - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2018р. (суддя Красота О.І., повний текст, якої складено 09.07.2018 року) у справі №904/3019/18 - залишити без змін.

Касаційна скарга на судове рішення подається в порядку, визначеному статтею 288 ГПК України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови у відповідності до статті 233 ГПК України.

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя О.Г. Іванов

Суддя Л.П. Широбокова