Рішення № 76025314, 14.08.2018, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.08.2018 Справа № 917/461/18

м. Полтава

За позовом Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Полтавській області, вул. Небесної сотні, 1/23, м. Полтава, 36014

до Фізичної особи-підприємця Сиволап Тетяни Федорівни, АДРЕСА_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Державне підприємство Міністерства оборони України "Харківське управління механізації та будівництва", вул. Котлова, 218, м. Харків, 61017

про стягнення 406532,01 грн.

Суддя господарського суду Полтавської області Семчук О.С.

Секретар судового засідання Лепій О.В.

Представники:

від позивача: Шморгай О.М. (довіреність № 2 від 02.01.18);

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Полтавській області (далі - позивач/ РВ ФДМУ) звернулося з позовною заявою до господарського суду Полтавської області про стягнення з Фізичної особи-підприємця Сиволап Тетяни Федорівни (далі - відповідач/ ФОП Сиволап Т.Ф.) 406532,01 грн. неустойки. В обґрунтування позову позивач посилається на те, що відповідач після закінчення дії договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 54/12-Н від 02.04.2012. не повернув наймодавцеві об'єкт оренди.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 08.05.2018. позовну заяву прийнято до розгляду, відрито загальне позовне провадження у справі, підготовче засідання призначено на 06.06.2018.

Ухвалою від 06.06.2018. суд за клопотанням позивача продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та відклав підготовче засідання на 14.06.2018.

За клопотанням позивача суд ухвалою від 14.06.2018. залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Державне підприємство Міністерства оборони України "Харківське управління механізації та будівництва" та в зв'язку з цим відклав підготовче засідання на 13.07.2018.

13.07.2018. суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 14.08.2018.

14.08.2018. до суду надійшла позовна заява по справі № 917/461/18 від Державного підприємства Міністерства оборони України "Харківське управління механізації та будівництва" про стягнення з відповідача 16784,55 грн. заборгованості. Ухвалою від 14.08.2018. суд повернув вказану позовну заяву Державному підприємству Міністерства оборони України "Харківське управління механізації та будівництва", в зв'язку з тим, що вона була подана до суду після закінчення підготовчого провадження у справі.

Також 14.08.2018. до суду надійшло клопотання позивача про виклик та допит в якості свідка по справі колишнього працівника Державного підприємства Міністерства оборони України "Харківське управління механізації та будівництва" ОСОБА_1. До вказаного клопотання позивачем додано копію заяви ОСОБА_1 від 14.08.2018. та інші документи на 22 аркушах. Суд не прийняв до розгляду подані позивачем докази, оскільки вони подані після закриття підготовчого провадження у справі.

Згідно ч. 1 ст. 89 ГПК України свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.

Оскільки судом не прийнято до розгляду заяву свідка ОСОБА_1, то підстави для допиту його як свідка у суду відсутні. В зв'язку з цим суд відмовив позивачу у задоволенні вказаного клопотання.

В судовому засіданні 14.08.2018. представник позивача позов підтримує. Представник відповідача в судове засідання 14.08.2018. не з'явився. Копія ухвали суду від 13.07.2018., направлена на адресу відповідача зазначену у позовній заяві, повернулася до суду не врученою за закінченням встановленого строку зберігання.

Згідно п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в разі якщо ухвалу у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Адреса відповідача зазначена у позовній заяві відповідає місцезнаходженню ФОП Сиволап Т.Ф., відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Тобто, неявка в судове засідання відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідач відзиву на позов не надав, про наявність поважних причин неподання відзиву на позов суд не повідомив, в зв'язку з цим справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення на підставі ч. 1 ст. 240 ГПК України та повідомив дату виготовлення повного тексту рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

02.04.2012. між позивачем (орендодавець за договором) та відповідачем (орендар за договором) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності за № 54/12-Н (далі - Договір).

Відповідно до умов договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне майно - нежитлове приміщення, реєстровий номер (за даними Єдиного реєстру об'єктів державної власності) - 24975516.2АААГВД695 (далі - Об'єкт оренди). Об'єкт оренди знаходиться за адресою: вул. Дружби, 10 - а в м. Полтава. Загальна площа Об'єкту оренди складає 416,8 кв.м. Об'єкт оренди знаходиться на балансі Державного підприємства Міністерства оборони України "Харківське управління механізації та будівництва" (далі - Балансоутримувач) (п. п. 1.1., 1.2., 1.3., 1.5. договору).

Позивач зазначає, що свої зобов'язання по договору в частині передачі майна, визначеного п. 1.1. договору він виконав належним чином і в строк. Вказане підтверджується актом приймання-передачі в оренду нерухомого майна, що належить до державної власності від 02.04.2012. (додаток № 1 до договору), згідно якого орендодавець передав, а орендар прийняв об'єкт оренди 02.04.2012.

Згідно п. 3.1. договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінетом Міністрів України від 04.10.95 № 786 зі змінами (далі - Методикою), за результатами роботи постійно діючої комісії на право оренди державного Майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції) - січень 2012р. 3010,69 грн., що відображено у протоколі засідання постійно діючої комісії та затвердженого наказом регіонального відділення від 28.03.2012 № 255.

Відповідно до п. 3.2. орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс(и) інфляції за лютий, березень 2012 року. Орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

У разі невиконання обов'язку щодо повернення Об'єкту оренди із закінченням (припиненням) терміну дії Договору Орендар сплачує до Державного бюджету (на рахунок, що відкривається на ім'я територіальних органів Державного казначейства) згідно чинного законодавства неустойку у розмірі подвійної оплати за користування майном за весь час прострочення - строк фактичного користування Майном з моменту припинення дії Договору до факту повернення майна Орендодавцеві за актом приймання - передачі (п. 3.10. договору).

Згідно рішення господарського суду Полтавської області № 917/1392/14 від 26.02.2015. договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 54/12-Н від 02.04.2012 року, укладений між РВ ФДМУ та ФОП Сиволап Т.Ф. було розірвано.

Позивач у позовній заяві зазначає, що рішення господарського суду Полтавської області № 917/1392/14 від 26.02.2015. набрало законної сили 14.03.2015. Проте, судом встановлено, що відповідно до Єдиного реєстру судових рішень дата набрання законної сили рішенням господарського суду Полтавської області № 917/1392/14 від 26.02.2015. - 17.03.2015.

Крім цього, рішенням господарського суду Полтавської області № 917/1225/15 від 31.08.2015 року ФОП Сиволап Т.Ф. зобов'язано повернути Державному підприємству Міністерства оборони України "Харківське управління механізації та будівництва" з оренди державне майно - нежитлове приміщення площею 416,8 м2, розташоване за адресою: м. Полтава, вул. Дружби, 10-а. Постановою Вищого господарського суду України від 21.03.2016. рішення господарського суду Полтавської області від 31.08.2015 у справі № 917/1225/15 залишено в силі.

Позивач стверджує, що на сьогоднішній день майно орендарем не повернуто, акти приймання-передачі майна не оформлені.

В зв'язку з цим, керуючись ст. 785 Цивільного Кодексу України позивач нарахував відповідачу неустойку у розмірі подвійної оплати за користування річчю, що склала 406532,01 грн. Вказану суму неустойки позивач просить стягнути з відповідача.

Відповідач жодних заперечень на позов не надав.

При вирішенні питання щодо стягнення з відповідача неустойки суд виходить з наступного.

Оскільки об'єкт оренди є державним майном, то даний спір повинен вирішуватися з врахуванням норм Закону України "Про оренду державного та комунального майна" ( далі - Закон).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону, орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній республіці Крим або перебуває в комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ст. 3 Закону).

Пунктом 1 ст. 27 Закону передбачено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених в договорі оренди.

Згідно ст. 785 Цивільного Кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної оплати за користування річчю.

Відповідно до ст.ст. 173 -175 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання є господарським зобов'язанням. В силу якого, один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають, в тому числі, на підставі договору.

Статтями 525 та 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (стаття 610 ЦК України).

В матеріалах справи відсутні докази повернення відповідачем об'єкту оренди балансоутримувачу чи орендодавцю.

В зв'язку з цим позивач правомірно нарахував відповідачу неустойку у розмірі подвійної оплати за користування річчю, проте не вірно визначив період нарахування. Так, згідно наданого позивачем розрахунку нарахування неустойки він здійснюється з 14.03.2015. по 31.03.2018., тоді як рішення господарського суду Полтавської області № 917/1392/14 від 26.02.2015., яким розірвано договір оренди, набрало законної сили 17.03.2015. і саме з цієї дати договір слід вважати розірваним. Тобто, нарахування неустойки необхідно розпочинати з 18.03.2015.

Суд здійснив перерахунок неустойки за період з 18.03.2015. по 31.03.2018. та встановив, що стягненню підлягає неустойка в розмірі 405363,91 грн.

За даних обставин, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення неустойки підлягають задоволенню частково, в сумі 405363,91 грн.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Отже, відповідач своїми процесуальними правами не скористався та належними та допустимими доказами не спростував позовні вимоги позивача.

Судові витрати відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Сиволап Тетяни Федорівни (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Державного бюджету України (на рахунок 31119094700002 УДКСУ в м. Полтава Полтавської області, код за ЄДРПОУ 38019510, банк одержувача: ГУДКСУ у Полтавській області, МФО 831019, код бюджетної класифікації: 22080300, символу 094) 405363 грн. 91 коп. неустойки.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Сиволап Тетяни Федорівни (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Полтавській області (вул. Небесної сотні, 1/23, м. Полтава, 36014; код ЄДРПОУ 22527015; р/р 35215064009476; банк одержувач: Держказначейська служба України, МФО 820172) 6080 грн. 46 коп. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.256, 257 ГПК України). Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 22.08.2018.

Суддя О.С. Семчук