Ухвала суду № 76025250, 22.08.2018, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

про призначення експертизи

"22" серпня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/1055/18

Господарський суд Одеської області у складі судді Д’яченко Т.Г.

При секретері судового засідання ОСОБА_1

розглядаючи справу №916/1055/18

За позовом: Національного банку України

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „ГАДЖИБЕЙ”

За участю у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Акціонерне товариство „Комерційний банк „ПРИВАТБАНК”

Про звернення стягнення на предмет іпотеки

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2, представник за довіреністю

від відповідача: ОСОБА_3., представник за довіреністю

від третьої особи: ОСОБА_4, представник за довіреністю

Встановив: Національний банк України звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою (вх. № ГСОО 1140/18 від 01.06.2018р.) до Товариства з обмеженою відповідальністю „ГАДЖИБЕЙ”, у якій просить суд:

- в рахунок погашення заборгованості Публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „ПРИВАТБАНК” за Кредитним договором №54 від 02.10.2014р. (з усіма змінами та доповненнями до нього) перед Національним банком України в загальній сумі заборгованості 856944000 грн., звернути стягнення га предмет іпотеки за Іпотечним договором №81 від 06.10.2014р., укладеним між Національним банком України та Товариством з обмеженою відповідальністю „ГАДЖИБЕЙ”, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрованим в реєстрі за №4476, а саме: на земельну ділянку площею 9,9992 га, за кадастровим номером 5123781300:01:001:0730, з місцем розташування: Одеська область, Овідіопольський район, Дальницька сільська рада, масив „Золотий берег”, земельна ділянка 194, 195, 196, 197, 198, реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 468670151237, право власності на предмет іпотеки зареєстроване за Іпотекодавцем в Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису про право власності: 7217066;

- встановити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах виконавчого провадження, передбаченої Законом України „Про виконавче провадження”, за початковою ціною 10228000 грн. без ПДВ.

Позовні вимоги позивача у справі - Національного банку України обґрунтовано неналежним виконанням з боку Публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „ПРИВАТБАНК” прийнятих на себе зобов’язань за умовами Кредитного договору №54 від 02.10.2014р., в забезпечення виконання зобов’язань якого було укладено Іпотечний договір №81 від 06.10.2014р., між Національним банком України та Товариством з обмеженою відповідальністю „ГАДЖИБЕЙ”, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за № 4476, та направлено на звернення стягнення на предмет іпотеки.

Також, у позовній заяві Національним банком України було зазначено суду про необхідність залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство „Комерційний банк „ПРИВАТБАНК”, як позичальника за Кредитним договором №54 від 02.10.2014р., в забезпечення виконання зобов’язань якого було укладено Іпотечний договір №81 від 06.10.2014р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.06.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №916/1055/18. Справу №916/1055/18 вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Акціонерне товариство „Комерційний банк „ПРИВАТБАНК” та підготовче засідання у справі призначено до розгляду в засіданні суду.

З матеріалів справи вбачається, що 02 жовтня 2014р. між Національним банком України, як Кредитором та Публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк", як Позичальником було укладено Кредитний договір №54, за умовами якого Кредитор зобов’язується надавати Позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості. Платності та цільового характеру використання, на умовах визначених цим Договором.

У подальшому, в забезпечення виконання зобов’язань за Кредитним договором №54 від 02.10.2014р., між Товариством з обмеженою відповідальністю „ГАДЖИБЕЙ” та Національним банком України 06.10.2014р. було укладено Іпотечний договір №81, посвідчений приватним нотаріусом міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим номером №4476.

За умовами Іпотечного договору №81 від 06.10.2014р. цей договір забезпечує вимоги Іпотекодержаеля, що впливають з Кредитного договору №54 від 02.10.2014р. із майбутніми змінами та доповненнями, або новаціями, в тому числі, які збільшують розмір основного зобов’язання за ним та продовжують строк користування кредитом, укладеного між Іпотекодержателем та Публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк".

Відповідно до п. 10 Іпотечного договору №81 від 06.10.2014р., предмет іпотеки є земельна ділянка, кадастровий номер 5123781300:01:001:0730, площею 9,9992 га, цільове призначення: для будівництва, експлуатації об’єктів рекреаційно-оздоровчого призначення та обслуговування жителів територіальної громади Овідіопольського району, категорія земель: землі рекреаційного призначення, місце розташування: Одеська обл., Овідіопольський район, Дальницька сільська рада, масив „Золотий берег”, земельна ділянка, 194, 195, 196, 197, 198.

Позивачем було зазначено суду, що 18.08.2017р. на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю „ГАДЖИБЕЙ” було скеровано вимогу щодо усунення порушень за Кредитним договором №54 від 02.10.2014р.

Також Національним банком України зазначається суду, що загальна сума заборгованості за Кредитним договором №54 від 02.10.2014р. становить – 856944000 грн.

Під час розгляду справи, 13.08.2018р. за вх.№2-4229/18 Товариством з обмеженою відповідальністю „ГАДЖИБЕЙ” до господарського суду Одеської області було подано клопотання про призначення у справі №916/1055/18 судової оціночно-земельної експертизи.

В обґрунтування заявленого клопотання відповідач послався на те, що позивачем позовні вимоги заявлено про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №81 на належне на праві власності відповідачу нерухоме майно, зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна - 468670151237, згідно опису, що міститься в п.10.1. іпотечного договору, а саме: “земельна ділянка, площею 9,9992 га", зареєстрована в Державному земельному кадастрі України за кадастровим номером 5123781300:01:001:0730, цільове призначення: для будівництва, експлуатації об'єктів рекреаційно-оздоровчого призначення та обслуговування жителів територіальної громади Овідіопольського району, категорія земель: землі рекреаційного призначення, місце розташування: Одеська область, Овідіопольський район, Дальницька сільська рада, масив “Золотий берег”, земельна ділянка 194, 195, 196, 197, 198, що підтверджується витягом з ДЗК про земельну ділянку №НВ-5101317282014, виданим 07.08.2014р. державним кадастровим реєстратором ОСОБА_6 Відділу Державного земельного агентства України в Овідіопольському районі Одеської області, в рахунок заборгованості, яку він нарахував за кредитним договором №54 від 02.10.2014р.

Відповідачем зазначалось суду, щодо необхідності визначення вартості предмета іпотеки, а саме визначення вартості земельної ділянки.

Позивачем – Національним банком України було подано заперечення проти зупинення провадження у справі та призначення експертного дослідження та зазначено суду, що позивачем до матеріалів справи надано належним чином завірену копію ОСОБА_7 про експертну оцінку земельних ділянок, належних Товариству з обмеженою відповідальністю „ГАДЖИБЕЙ”, в тому числі земельної ділянки, яка є предметом іпотеки за іпотечним договором №81 від 06.10.2014р., що є предметом спору по даній справі.

Оцінка проведена суб'єктом оціночної діяльності ТОВ „ЕССЕТ ЕКСПЕРТАЙЗ”, зареєстрований в установленому законодавством порядку та який має ліцензію на проведення землеоціночних робіт, в склад якого входять оцінювачі та які отримали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача відповідно до вимог Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України”.

Оцінка проведена станом на 01.11.2017р. та дійсна протягом 12 місяців

Позивачем вказувалось, що враховуючи, що висновок оціночної діяльності ТОВ „ЕССЕТ ЕКСПЕРТАЙЗ” про ринкову вартість об’єкта оцінки був виконаний станом на 01.11.2017р., виходячи з вимог Положення №351, він є чинним та актуальним на дату подання позовної заяви та може бути використаний для визначення початкової ціни продажу предмету іпотеки.

Третя особа Акціонерне товариство „Комерційний банк „ПРИВАТБАНК” у письмових запереченнях від 20.08.2018р. за вх.№16942/18 також заперечував проти призначення експертного дослідження у справі, додатково вказуючи, що позиція відповідача щодо необхідності призначення експертизи для визначення початкової ціни реалізації предмета іпотеки спростовується висновками ОСОБА_8 Верховного Суду, викладеними у постанові від 21.03.2018р. у справі №235/3619/15-ц.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно статті 1 Закону України „Про судову експертизу” від 25 лютого 1994 року№4038-ХІІ, судова експертиза – це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об’єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні судового слідства.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №4 “Про деякі питання практики призначення судової експертизи”, до актів законодавства, якими слід керуватись у вирішенні питань призначення судової експертизи в судовому процесі, відносяться, зокрема, Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998р. №53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012р. №1950/5), з урахуванням науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, також затверджених згаданим наказом Міністерства юстиції України.

Відповідно до п. 1.1. згаданої Інструкції, призначення судових експертиз та експертних досліджень судовим експертам державних спеціалізованих науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України та атестованим судовим експертам, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, їх обов'язки, права та відповідальність, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів, здійснюються у порядку, визначеному Кримінальним процесуальним, Цивільним процесуальним, Господарським процесуальним кодексами України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Кодексом адміністративного судочинства України, Митним кодексом України, Законами України "Про судову експертизу", "Про виконавче провадження", іншими нормативно-правовими актами з питань судово-експертної діяльності та цією Інструкцією.

Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. Якщо експерт під час підготовки висновку встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини (ч.ч.1, 2, 3, 4, 8 ст.98 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 99 ГПК України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з’ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Згідно до ч. 3 ст. 99 ГПК України, при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Відповідно до ч.ч. 4,5, 6 ст. 99 ГПК України, питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз’яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов’язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

Згідно до ч. 1 ст. 100 ГПК України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.102 ГПК України, матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи. При визначенні матеріалів, що надаються експерту чи експертній установі, суд у необхідних випадках вирішує питання про витребування відповідних матеріалів за правилами, передбаченими цим Кодексом для витребування доказів.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.103 ГПК України, експертиза проводиться у судовому засіданні або поза межами суду, якщо це потрібно у зв’язку з характером досліджень, або якщо об’єкт досліджень неможливо доставити до суду, або якщо експертиза проводиться за замовленням учасника справи. У разі якщо суд призначив проведення експертизи експертній установі, керівник такої установи доручає проведення експертизи одному або декільком експертам. Ці експерти надають висновок від свого імені і несуть за нього особисту відповідальність.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №4 “Про деякі питання практики призначення судової експертизи”, до актів законодавства, якими слід керуватись у вирішенні питань призначення судової експертизи в судовому процесі, відносяться, зокрема, Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998р. №53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012р. №1950/5), з урахуванням науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, також затверджених згаданим наказом Міністерства юстиції України.

Згідно ст.5 Закону України “Про оцінку земель”, експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об'єкта оцінки. Статтею 1 Закону України “Про оцінку земель” визначено, що експертна грошова оцінка земельних ділянок - результат визначення вартості земельної ділянки та пов'язаних з нею прав оцінювачем (експертом з питань оцінки земельної ділянки) із застосуванням сукупності підходів, методів та оціночних процедур, що забезпечують збір та аналіз даних, проведення розрахунків і оформлення результатів у вигляді звіту.

Позовні вимоги позивача у справі - Національного банку України обґрунтовано неналежним виконанням з боку Публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „ПРИВАТБАНК” прийнятих на себе зобов’язань за умовами Кредитного договору №54 від 02.10.2014р., в забезпечення виконання зобов’язань якого було укладено Іпотечний договір №81 від 06.10.2014р., між Національним банком України та Товариством з обмеженою відповідальністю „ГАДЖИБЕЙ”, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за № 4476, та направлено на звернення стягнення на предмет іпотеки.

Як передбачено положеннями ч.6 ст.38 Закону України “Про іпотеку”, ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб’єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.

Положеннями частини першої статті 39 Закону України “Про іпотеку” передбачено, що в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Так, у прохальній частині позовної заяви позивачем викладено позовну вимогу про встановлення способу реалізації предметів іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України “Про виконавче провадження” за визначеною позивачем початковою ціною, із якою відповідач не згоден, що викликано намаганням збалансувати власний обов’язок іпотекодавця спрямувати предмет іпотеки в рахунок погашення зобов’язання боржника та право цього ж іпотекодавця впливати на ефективне розпорядження його майном у примусовому порядку, у тому числі шляхом встановлення його дійсної ринкової вартості в умовах несталих економічних процесів.

Із наявного у справі звіту про експертну грошову оцінку предмета іпотеки від 12.12.2017р. не вбачається безпосередньо дослідження оцінщиком об’єктів іпотеки - в змісті звіту відсутнє зазначення про це, що відповідно викликає сумніви щодо обґрунтованості висновків. Посилання позивача на визначення в звіті в розділі “Ідентифікація об’єкта оцінки” про огляд земельної ділянки та в розділі "Конфлікт інтересів" про огляд земельної ділянки (без здійснення спеціальної технічної експертизи) не свідчить про здійснення оцінщиком дій по вивченню об’єктів, зокрема, земельних ділянок 194, 195, 196, 197, 198, та з врахуванням цього не вбачається застосування належних методів по визначенню їх ринкової вартості.

Отже, повнота та всебічність встановлення обставин справи спрямована саме на дотримання положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на справедливий суд), а не навпаки. Разом із тим у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" від 01.06.2006, яке відповідно до положень статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовується судом як джерело права, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури. Більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строки для їх отримання.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 10.05.2018р. по справі №922/4110/16, від 23.04.2018р. по справі №914/529/17.

При цьому, у даній справі при розгляді питання про призначення оціночної експертизи для визначення початкової ціни предмет іпотеки позицією, викладеною у постанові ОСОБА_8 Верховного Суду від 21.03.2018р. у справі №235/3619/15-ц, суд не може керуватись, оскільки у даній справі №916/1055/18 позивач самостійно у прохальній частині позову зазначив про встановлення початкової ціни реалізації предмета іпотеки в рахунок погашення кредитної заборгованості позичальника.

Таким чином, у справі наявний спір між сторонами стосовно початкової вартості предмету іпотеки, на який позивач просить звернути стягнення, що потребує здійснення дослідження, проведеного особою, що володіє спеціальними знаннями.

Наданий позивачем ОСОБА_7 про експертну грошову оцінку предмета іпотеки від 12.12.2017р. викликає сумніви щодо його правильності, а відповідач, що клопоче про призначення судової експертизи, самостійно надати висновок у строки, встановлені для подання доказів, не може через неможливість отримання ним необхідних для проведення експертизи матеріалів, що відповідає умовам п.2 ч.1 ст.99 ГПК України, тому суд, з метою повноти та всебічності дослідження обставин справи, з врахуванням дотримання принципу “розумного строку”, вбачає необхідність в призначенні судової оціночно-земельної експертизи.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд вважає за необхідне призначити у справі судову оціночно-земельну експертизу на вирішення якої поставити питання щодо визначення ринкові вартість об’єкта нерухомості – предмету іпотеки за Іпотечним договором №81 від 06.04.2014р., укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю „ГАДЖИБЕЙ” та Національним банком України, а саме: земельної ділянки, кадастровий номер 5123781300:01:001:0730, площею 9,9992 га, цільове призначення: для будівництва, експлуатації об’єктів рекреаційно-оздоровчого призначення та обслуговування жителів територіальної громади Овідіопольського району, категорія земель: землі рекреаційного призначення, місце розташування: Одеська обл., Овідіопольський район, Дальницька сільська рада, масив „Золотий берег”, земельна ділянка, 194, 195, 196, 197, 198.

Вирішуючи питання щодо експертної установи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 99 ГПК України, при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Відповідно до п. 1.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, строк проведення експертизи встановлюється залежно від складності дослідження з урахуванням експертного навантаження фахівців керівником експертної установи (або заступником керівника чи керівником структурного підрозділу) у межах: 10 календарних днів - щодо матеріалів з невеликою кількістю об'єктів та вирішуваних питань і простих за характером досліджень; 30 календарних днів - щодо матеріалів із середньою кількістю об'єктів та вирішуваних питань або середньої складності за характером досліджень; 60 календарних днів - щодо матеріалів з великою кількістю об'єктів та вирішуваних питань або складних за характером досліджень; понад 60 календарних днів - щодо матеріалів із великою кількістю об'єктів та вирішуваних питань (більше десяти), виходячи з фактично необхідного для експерта часу або особливо складних за характером досліджень (досліджень з використанням криміналістичного обладнання (лазерного, оптичного, електронного), проведення експериментальних досліджень, застосування декількох методів); понад 90 календарних днів - якщо експертиза є особливо складною чи багатооб'єктною, потребує вирішення більше десяти питань або вирішення питань, які потребують декількох досліджень, чи налічує понад п'ять томів матеріалів справи або є комплексною чи потребує залучення фахівців з інших установ (у тому числі судово-медичних), підприємств, організацій і не може бути виконана в зазначені строки. Більший розумний строк установлюється за письмовою домовленістю з органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), після попереднього вивчення експертом наданих матеріалів. За для отримання письмової згоди суду на продовження розумного строку для проведення експертного дослідження (з урахуванням вимог Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень і Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року №4), експертній установі слід звертатися до суду, як до органу, який призначив експертизу, з відповідним письмовим клопотанням, до якого надаються відповідні докази в підтвердження поважності причин необхідності отримання такої згоди, та з наданням відповідних матеріалів, які б засвідчували попереднє вивчення експертом наданих матеріалів справи та інших обставин, які є поважними у розумінні Інструкції, для продовження строку проведення експертизи.

Представником відповідача було запропоновано суду доручити проведення експертного дослідження у даній справі експертній установі – Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Приймаючи до уваги місце розташування об’єкта дослідження, суд вважає необхідне доручити проведення експертизи максимально наближеній Державній експертній установі - Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (65026, м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 21).

Приймаючи до уваги усе вищевикладене, враховуючи важливість встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення спору по суті, суд приходить до висновку щодо необхідності призначення у справі судової оціночно-земельної експертизи, з дорученням проведення експертного дослідження Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Керуючись ст.ст. 99, 100, 243, 255 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

1.Призначити у справі №916/1055/18 судову оціночно-земельну експертизу.

2.Проведення судової оціночно-земельної експертизи доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз.

3.На вирішення судової оціночно-земельної експертизи поставити наступне питання: Яка ринкові вартість об’єкта нерухомості – предмету іпотеки за Іпотечним договором №81 від 06.04.2014р., укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю „ГАДЖИБЕЙ” та Національним банком України, а саме: земельної ділянки, кадастровий номер 5123781300:01:001:0730, площею 9,9992 га, цільове призначення: для будівництва, експлуатації об’єктів рекреаційно-оздоровчого призначення та обслуговування жителів територіальної громади Овідіопольського району, категорія земель: землі рекреаційного призначення, місце розташування: Одеська обл., Овідіопольський район, Дальницька сільська рада, масив „Золотий берег”, земельна ділянка, 194, 195, 196, 197, 198.

4.Витрати по оплаті проведення судової оціночно-земельної експертизи покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю „ГАДЖИБЕЙ”

5.Попередити судового експерта (експертів), який (які) безпосередньо проводитиме експертизу, про кримінальну відповідальність, передбачену ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.

6.Експертний висновок після проведення експертного дослідження представити господарському суду Одеської області.

7.Матеріали справи №916/1055/18 надіслати на адресу Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз (65026, м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 21) для проведення експертного дослідження.

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://od.arbitr.gov.ua

Повний текс ухвали складено 23.08.2018р.

Ухвала набрала чинності 22.08.2018р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повного тексту.

Копію ухвали суду направити на адресу:

- Національного банку України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9);

- Товариства з обмеженою відповідальністю „ГАДЖИБЕЙ” (65037, Одеська обл., Овідіопольський район, село Лиманка, ж/м „Совіньон”, Одеський бульвар, 5);

- Акціонерне товариство „Комерційний банк „ПРИВАТБАНК" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50).

Суддя Т.Г. Д'яченко