Рішення № 76025206, 17.08.2018, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" серпня 2018 р.Справа № 916/217/18

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Малярчук І.А.,

при секретарі судового засідання: Матвієнко А.С.,

за участю представників:

позивача: Тімчишин С.Д., згідно довіреності №72/08-02-04 від 26.03.2018р.

відповідача: Кульчицька І.І., згідно довіреності №ПЮМ-111 від 01.03.2018р.

третьої особи: не з'явився,

розглянувши справу №916/217/18 за позовом Южненської міської ради Одеської області (65481, Одеська область, м. Южне, пр-т Григорівського десанту, 18) до Приватного малого підприємства „Гармонія" (65481, Одеська область, м. Южне, пр-т Леніна, 19Д), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Лиманської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області (Южненське відділення) (65481, Одеська область, м. Южне, вул.Новобілярська, 28/3), про стягнення 8510,15грн. збитків,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача, процесуальні дії суду, розглянуті судом клопотання:

Позивач позовні вимоги підтримує, в їх обґрунтування зазначає, що будівля торгового центру розташована за адресою: Одеська область, м. Южне, пр. Миру, 19, його площа згідно технічного паспорту від 13.03.2006р. загалом складає 5632,74кв.м. Відповідно до листа Управління архітектури та містобудування Южненської міської ради №51/14-01-15 від 17.03.2017р. площа земельної ділянки, розташованої по пр. Миру,19, складає 4856кв.м., з них площа будівлі - 2534кв.м., площа прибирання - 2322кв.м. Земельна ділянка комунальної власності під будівлею торгового центру не сформована, проект землеустрою щодо її відведення в оренду землекористувачем не розроблявся, кадастровий номер відсутній, державна реєстрація земельної ділянки не проводилась. ПМП «Гармонія» відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна від 18.09.1997р. №1624 є власником нежитлових приміщень площею 51,84кв.м. торгового центру, розташованого за адресою: пр.Миру,19. Тобто, частка приватної власності ПМП «Гармонія» у будівлі торгового центру складає 0,92%. Позивач зазначає, що ПМП «Гармонія» не здійснювалась оплата за користування без правовстановлюючих документів земельною ділянкою, що належить до земель комунальної власності, що позбавило позивача, як власника землі, права отримувати від цієї земельної ділянки дохід в розмірі орендної плати. Також, позивач вказує, що 16.03.2017р. рішенням виконкому Южненської міської ради Одеської області №572 створено комісію з визначення збитків (неодержаного Южненською міською радою доходу) внаслідок використання ПМП «Гармонія» земельної ділянки без правовстановлюючих документів. За результатами засідання вищезазначеної комісії 18.05.2017р. прийнято рішення, яким визначено збитки у розмірі 8510,15грн. Позивач зазначає, що 19.05.2017р. виконком Южненської міської ради рішенням №680 затвердив акт збитків, який також було підписано із запереченням довіреною особою ПМП «Гармонія».

Так, відповідачем до суду подано 30.03.2018р. відзив на позов за вх.№7163/18 із пропуском встановленого судом строку до 20.03.2018р., із клопотанням про поновлення строку на його подання, яке судом було задоволено.

У відзиві відповідач проти позову заперечує, вказує, що позивач у позовній заяві підтверджує той факт, що земельна ділянка під будівлею торгового центру за адресою: пр. Миру,19, не сформована, проект землеустрою щодо її відведення в оренду землекористувачем не розроблявся, кадастровий номер відсутній, державна реєстрація земельної ділянки не проводилась. У зв'язку з цим відповідач робить висновок, що об'єкт цивільних прав відсутній, а отже є неможливим розрахунок площі земельної ділянки, що свідчить про недопустимість наданих позивачем доказів, а саме листа Управління архітектури та містобудування Южненської міської ради від 17.03.2017р. №51/14-01-15 та протоколу №1 від 18.05.2017р. Відповідач також зазначає, що у разі подальшого вірного встановлення меж земельної ділянки, на якій розташований торговий центр, відповідними органами має бути взята фактична площа ділянки під забудовою (приблизно 2534кв.м.), а не площа під забудовою - 2534кв.м. та площа, зазначена позивачем як прибирання - 2322кв.м., що разом складає 4856кв.м. та не використовується відповідачем. Відповідач вважає, що не відповідає дійсності розрахунок позивача щодо частки приватної власності ПМП «Гармонія» в будівлі Торгового центру у розмірі 0,92%, оскільки Інформаційна довідка з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 13.12.2017р. не містить відомостей щодо площі належної підприємству нерухомості та містить іншу адресу, ніж адреса торгового центру.

Крім того, відповідач вважає, що лист Управління Держгеокадастру у Комінтернівському районі Одеської області із відомостями про нормативну грошову оцінку земельної ділянки не є підтвердженням нормативної грошової оцінки земельної ділянки, оскільки згідно чинного законодавства такі відомості мають оформлюватись як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. До того ж, відповідач вказує, що всупереч Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого Наказом Мінагрополітики від 25.11.2016р. №489, Управлінням Держгеокадастру у Комінтернівському районі Одеської області при визначенні розміру нормативної грошової оцінки 1 кв.м. земельної ділянки було застосовано коефіцієнт функціонального використання, який характеризує землі комерційного використання - 2,5, тоді як для земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру застосовуватись має коефіцієнт 2,0. Відповідач також вказує, що позивачем необґрунтовано застосовано при розрахунку збитків ставку орендної плати у розмірі 3% із посиланням на рішення Южненської міської ради щодо встановлення такої ставки іншим суб'єктам підприємницької діяльності. До того ж ПМП «Гармонія» відмічає, що сплачує плату за землю у формі земельного податку при сплаті єдиного податку, що не враховано позивачем при здійсненні розрахунку. На думку відповідача, із акту збитків, який є додатком до рішення виконкому Южненської міської ради №680 від 19.05.2017р., не вбачається яким саме чином встановлюється вина відповідача у заподіянні збитків у розмірі 8510,15грн., що є складовою частиною цивільного правопорушення. Також, у відзиві відповідач заявив, що вчиняє дії, необхідні для належного оформлення земельної ділянки під торговим центром та подальшого укладення договору оренди земельної ділянки з Южненською міською радою.

Одночасно, відповідач у відзиві зазначив про пропуск позивачем строку позовної давності, оскільки розрахунок збитків зроблено за період з 01.01.2015р. по 18.05.2017р., а позов подано до суду 26.01.2018р.

Позивач 25.04.2018р. подав відповідь на відзив за вх.№8549/18, де відносно тверджень відповідача про недопустимість наданих позивачем доказів, а саме листа Управління архітектури та містобудування Южненської міської ради від 17.03.2017р. №51/14-01-15 та Протоколу №1 від 15.05.2017р., зазначає про наступне. Так, Южненська міська рада відмічає, що у відповідача не має і не може бути в користуванні окремої земельної ділянки, так як земельну ділянку можливо сформувати тільки під всією будівлею Торгівельного центру. Рішенням Южненської міської ради №447-V від 22.08.2007р. відповідачу, разом з іншими особами, було надано дозвіл на відведення земельної ділянки під будівлею Торгового центру у довгострокову оренду, але дане рішення ним виконано не було. Заперечуючи проти відзиву позивач наголошує на тому, що при розрахунку збитків щодо використання ПМП «Гармонія» земельної ділянки без правовстановлюючих документів керувався Інформацією, наданою Управлінням архітектури та містобудування Южненської міської ради (лист від 17.03.2017р. №51/14-01-15), де вказано, що площа земельної ділянки, розташованої по пр. Миру, 19, м. Южного, складає 4856кв.м., з них площа будівлі - 2534 кв.м., площа прибирання - 2322 кв.м. У зв'язку з чим, позивач вважає, що висновки відповідача «про не доведення обставин користування відповідачем всією площею земельної ділянки» є необґрунтованими, зокрема, що відповідач не використовує певний розмір земельної ділянки, не забезпечує права власника земельної ділянки, а поведінка відповідача, який має нерухоме майно на земельній ділянці, не може тлумачитися так, що дозволяє відповідачу всупереч вимогам законодавства отримувати переваги від безоплатного користування земельною ділянкою.

Крім того, позивач зазначає, що Податковий кодекс України встановлює, що плата за землю входить до податку на майно, який належить до місцевих податків. Плата за землю справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Також, позивач зауважує, що ПМП «Гармонія» є власником двох нежилих приміщень в Торгівельному центрі, який знаходиться за адресою: Одеська область м. Южне пр-т Леніна, буд. 19, а саме нежилого приміщення загальною площею 50,51 кв.м. за адресою: Одеська область, м. Южне, проспект Леніна, буд. 19-Д, згідно свідоцтва про право власності №777 від 19.06.2006р. та нежилого приміщення загальною площею 26,0 кв.м розташованого за адресою: Одеська область, м. Южне, проспект Леніна, буд. 19-М, згідно договору купівлі-продажу реєстр №824 від 01.11.2007р. Згідно договору купівлі - продажу нерухомого майна від 18.09.1997р. №1624 ПМП «Гармонія» отримало у власність приміщення загальною площею - 41,63 кв. м. та частину площ сумісного користування - 4,07кв. м., 6,14 кв.м. підвальних приміщень (без врахування складських приміщень універсаму за адресою: м.Южне Одеської області, пр. Миру, 19 (копія додається). Звідси, позивач вказує, що згідно ст.120 ЗК України до відповідача у зв'язку з набуттям нерухомості у власність, його право на земельну ділянку визначається пропорційно до його частки у праві власності на таку нерухомість. Отже, за розрахунком позивача: частка приватної власності ПМП "Гармонія" в будівлі Торгового центру складає 0,92% (51,84 (площа приватної власності ПМП «Гармонія») / 5632,74 (загальна площа приміщень Торгового центру) * 100 = 0,92 %).

Позивач відмічає, що загальна площа нежилих приміщень в Торгівельному центрі, які належать ПМП «Гармонія» на правах власності складає 76,51кв.м., але враховуючи те що розрахунки збитків Южненською міською радою здійснювались на підставі вище зазначеного договору купівлі - продажу, в якому площа приватної власності складає 51,84кв.м., то фактичний розмір збитків було нараховано за одне приміщення ПМП «Гармонія» тільки на підставі договору купівлі - продажу, без врахування відомостей з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта МПП «Гармонія» від 21.02.2017р №80903313, де зазначено, що МПП «Гармонія» є власником нежилого приміщення загальною площею 50,51кв.м. (вбудовані приміщення площею - 40,3кв.м.; площі сумісного користування коридору - 4,07кв.м.; площа сумісного користування підвалу - 6,14кв.м.) за адресою: Одеська область, м. Южне, проспект Леніна, буд. 19-Д, згідно свідоцтва про право власності, №777, 19.06.2006р, а також є власником нежилого приміщення загальною площею 26,0кв.м. (вбудовані приміщення площею -16,2кв.м.; площі сумісного користування коридору - 7,4кв.м.; площа сумісного користування підвалу -2,4 кв.м. без визначення меж внатурі), розташованого за адресою: Одеська область, м. Южне, проспект Леніна, буд.19-М, згідно договору купівлі-продажу реєстр №824 від 01.11.2007р.

Щодо припущень відповідача стосовно помилково застосованого розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, які грунтуються тільки на тому що Южненською міською радою була застосована нормативно грошова оцінка земельної ділянки, яка зазначена у листі Управління Держгеокадастру у Комінтернівському районі Одеської області від 24.08.2016р. № 34-1503-0.12-7734/2-16, позивач вказав, що відповідачем в противагу цьому не було пред'явлено інших розрахунків, які б суперечили розрахункам Южненської міської ради.

Також, позивач зазначає, що до 01.03.2017р стаття 288.5 Податкового кодексу України визначала, що розмір орендної плати встановлюється в договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки та для інших земельних ділянок, наданих в оренду, не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки. Після внесення змін до статті 288 Податкового кодексу України щодо граничного розміру орендної плати стаття 288.5. визначає, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території. Наприклад, у 2017 році рішенням Южненської міської ради №785-VII від 02.11.2017р. «Про поновлення договору оренди земельної ділянки від 26.12.2002р. №80, наданої ФОП Філю С.Д.» встановлено орендну плату у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки; рішенням Южненської міської ради №795-VII від 02.11.2017р. «Про розгляд звернення ПП «ОСТРІВ-1» щодо відведення земельної ділянки» рекомендовано погасити заборгованість з плати за фактичне землекористування за 2016-2017р.р. у розмірі 3% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки.

Позивач у відповіді на відзив зазначає, що земельний податок є однією з форм плати за землю (п.п.14.1.147. ПК України). Платниками земельного податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі (п.п.14.1.72, п. 269.1 ПК України). При цьому, хоча у п.п.269.1.2 ПКУ йде мова про «землекористувачів», із п.п.14.1.72 цього кодексу позивач дійшов висновку, що земельний податок сплачують саме постійні землекористувачі в розумінні положень ст.92 ЗК України. Із цього позивач вбачає, що відповідач, який не є ні власником земельної ділянки, ні постійним землекористувачем, не суб'єктом плати за землю у формі земельного податку, тому форма здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата. Звідси, позивач доходить висновку про те, що особа, яка придбала будівлю, відповідно до п.287.6 ст.287 ПКУ має сплачувати плату за землю на загальних підставах за земельну ділянку, на якій розташовано таку будівлю, з урахуванням прибудинкової території, з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

В обґрунтування вимоги про стягнення збитків позивач зазначає, що як вбачається з аналізу положень статті 287 ПК України, статті 21 Закону України «Про оренду землі», за відсутністю у користувача земельної ділянки документів, визначених ЗУ «Про оренду землі», які засвідчують право користування на земельну ділянку у встановленому законом порядку, такий користувач здійснює фактичне користування з зобов'язанням сплатити за період користування плату за землю. Наведені норми дають підстави для висновку, що наявність у власності особи нерухомого майна є підставою для виникнення у такої особи права на земельну ділянку, оскільки остання слідує юридичній долі нерухомості. Таким чином, обставини наявності у відповідача права власності на нерухоме майно дають підстави для висновку, що такий власник в силу правового регулювання повинен нести витрати по оплатному користуванню земельною ділянкою .

Відповідачем 20.06.2018р. подано до суду заперечення на відповідь позивача за вх.№12291/18, згідно якого відповідач, крім позиції викладеної у відзиві, вказує про те, що рішення Южненської міської ради №447-V від 22.08.2017р. щодо надання дозволів суб'єктам підприємницької діяльності на оформлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приблизною площею 0,6118га в спільну довгострокову оренду з визначенням їх дольової участі є підтвердженням наміру усіх власників щодо оформлення прав на подальше користування земельною ділянкою та не є автоматичним формуванням земельної ділянки. Відповідач зазначає, що реалізувати вказане рішення не було можливості так як постійно змінювались власники нежилих приміщень торгового центру. Відповідно до п.2 рішення Южненської міської ради №447-V від 22.08.2017р. у разі незамовлення замовником проекту відведення земельної ділянки у тримісячний термін дане рішення втрачає чинність, та у зв'язку з незамовленням такого проекту відповідач вважає дане рішення таким, що втратило чинність. Відповідач зауважує, що проведення розрахунків є можливим тільки з врахуванням належного йому приміщення площею 40,30кв.м., а не із площі, яку визначено позивачем. Відповідач вважає, що застосування ст.120 ЗК України, про яку зазначає позивач, та перехід прав на земельну ділянку можливий лише після державної реєстрації земельних ділянок у державному земельному кадастрі.

Крім того, відповідач вважає, що позивачем невірно обрано спосіб захисту своїх прав та помилково зроблено посилання на Постанову КМУ №284 від 19.04.1993р. «Про затвердження порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам», положення якої стосуються випадку правомірного заподіяння збитків та відповідного зайняття земельної ділянки на законних підставах. Відповідач вважає, що навіть враховуючи відсутність підстав для звернення до суду з вимогою про стягнення збитків, позивач мав би обчислювати розмір збитків за Методикою, затвердженої Постановою КМУ «Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу» №963 від 25.07.2007р. Відповідач зазначає, що у відповідності до п.3.1. Наказу державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007р. №ПО позивачем заподіяння збитків має підтверджуватись актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства, протоколом про адміністративне правопорушення, приписом (з вимогою усунути порушення земельного законодавства), актом обстеження земельної ділянки.

Ухвалою суду від 28.02.2018р. відкрито провадження по справі №916/217/18 в порядку спрощеного позовного провадження, призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні.

Ухвалою суду від 28.03.2018р. відкладено розгляд справи на 23.04.2018р. об 11год.30хв.

У судовому засіданні 23.04.2018р. оголошено перерву до 25.04.2018р. о 14год.00хв.

Ухвалою суду від 25.04.2018р. задоволено клопотання ПМП „Гармонія" від 25.04.2018р. за вх.№2-2113/18 про перехід зі спрощеного провадження на загальне, постановлено розглядати справу №916/217/18 в порядку загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження по справі, призначено підготовче засідання суду на 16.05.2018р.

Ухвалами суду від 16.05.2018р., від 06.06.2018р., від 20.06.2018р. підготовче засідання відкладалось, строк проведення підготовчого провадження було продовжено до 25.07.2018р. включно.

18.07.2018р. судом постановлено ухвалу, якою закрито підготовче провадження по справі №916/217/18, призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні „06" серпня 2018р. об 11год.30хв.

У судовому засіданні 06.08.2018р. постановлено ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні до 17.08.2018р. о 10год.00хв.

Клопотання позивача від 26.03.2018р. за вх.№6754/18, від 23.04.2018р. вх.№8383/18, від 06.08.2018р. за вх.№15783/18 про долучення доказів до справи були судом задоволені.

Зміст спірних правовідносин, фактичні обставини справи та докази, на підставі яких судом встановлені обставини справи:

Рішеннями Виконавчого комітету Южненської міської ради №572 від 16.03.2017р. «Про створення комісії з визначення збитків (неодержаного Южненською міською радою доходу) внаслідок використання ПМП «Гармонія» земельної ділянки без правовстановлюючих документів», №652 від 27.04.2017р. «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Южненської міської ради від 16.03.2017р. №572 «Про створення комісії з визначення збитків (неодержаного Южненською міською радою доходу) внаслідок використання ПМП «Гармонія» земельної ділянки без правовстановлюючих документів» створено відповідну комісію з визначення збитків внаслідок використання ПМП «Гармонія» земельної ділянки без правовстановлюючих документів.

Листом від 12.05.2017р. №479/11-02-07 виконком Южненської міської ради запросив ПМП «Гармонія» на 18.05.2017р. на засідання комісії з визначення збитків (неодержаного Южненською міською радою доходу) внаслідок використання власниками приміщень торгового центру земельної ділянки без правовстановлюючих документів.

Протоколом комісії Виконавчого комітету Южненської міської ради №01 від 18.05.2017р. затверджено розмір збитків внаслідок використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів в сумі 8510,15грн. за період з 01.01.2015р. по 18.05.2017р.

Акт збитків затверджено рішенням Виконкому Южненської міської ради №680 від 19.05.2017р. «Про затвердження Акта збитків (неодержаного Южненською міською радою доходу) внаслідок використання ПМП «Гармонія» земельної ділянки без правовстановлюючих документів».

На підтвердження визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки по пр-ту Леніна,19 позивач подав до справи лист Управління Держгеокадастру у Комінтернівському районі Одеської області №4-1503-0.12-7734/2-16 від 24.08.2016р.

В обґрунтування розрахунку збитків позивачем подано рішення Южненської міської ради №785-VII від 02.11.2017р. «Про поновлення договору оренди земельної ділянки від 26.12.2002рр. №80, наданої ФОП Філю С.Д.», яким встановлено орендарю - ФОП Філю С.Д. орендну плату у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки.

Як вбачається із наявної у справі копії технічного паспорту на громадський будинок - нежитлову будівлю суспільно-побутового торгівельного центру, розташованого у м. Южний, пр-т Леніна (Миру), 19, складеного КП «ЮМБТІ» 13.03.2006р., 197/500 частин вказаної будівлі належить територіальній громаді м. Южний.

Згідно копії договору від 18.09.1997р., укладеного між ФКМ м. Южний та ПМП «Гармонія», останнє придбало у ФКМ приміщення по пр. Леніна, 19, що складає 1,08% ідеальної частки будови торгівельного центру, загальною площею 41,63кв.м., частину площ сумісного користування - 4,07кв.м. та 6,14кв.м. підвальних приміщень (без врахування складських приміщень універсаму) без визначення контурних меж в натурі, що підтверджується також актом передачі проданого майна від 19.09.1997р.

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно №777 від 19.06.2006р. відповідач є власником вбудованого приміщення №208 (нумерація згідно технічного паспорту), розташованого на другому поверсі споруди Торгівельного центру, площею 40,30кв.м.; площа сумісного користування - 4,07кв.м., площа підвальних приміщень - 6,14кв.м.

Також, позивачем до справи подано лист Управління архітектури та містобудування Южненської міської ради №51/14-01-15 від 17.03.2017р. та схему земельної ділянки нежитлової будівлі торговельного центру за адресою: м. Южне, пр. Миру,19, на якій схематично зображено земельну ділянку площею 4856кв.м.

Крім того позивач подав розрахунок площ приміщень торгового центру, розташованого по пр. Леніна, 19, у м. Южне.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №107418640 від 13.12.2017р., за МПП «Гармонія» з 21.06.2006р. зареєстровано право приватної власності на нежиле приміщення за адресою: Одеська область, м.Южне, пр-т Леніна,19-Д, із часткою власності 1/1.

Рішенням Южненської міської ради №447-V від 22.08.2007р. надано дозвіл СПД Гострику В.М., ПП «Людвік-Юг», СПД Жданову С.О., ФОП Талановій Т.Г., ФОП Гайдамак О.Є., ТК «Алмі», ФОП Ільчук Г.А., ПП «Арніка», СПД Любівому В.О., ПМП «Гармонія» та Фонду комунального майна Южненської міської ради на оформлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приблизною площею 0,6118га в спільну довгострокову оренду терміном на 10 років з визначенням дольової участі у загальній площі землекористування кожного власника приміщень «Торгового центру», для експлуатації та обслуговування будівлі «Торговий центр», розташованого за адресою: Одеська область, м.Южне, пр. Леніна, 19, із земель територіальної громади м. Южного Одеської області.

Як вбачається із рішення Южненської міської ради №14-VII від 17.11.2015р. «Про перейменування проспекту в місті Южному» перейменовано: частину проспекту Леніна з пішохідною зоною, яка пролягає від вул. Будівельників до пр. Григорівського десанту - на проспект Миру; частину проспекту Леніна від пр. Леніна 9 до пр. Леніна,1, яка пролягає від вул. Новобілярської до вул. №3А - на вулицю Т.Г. Шевченка.

Згідно свідоцтва платника єдиного податку серії А №982618 від 28.05.2012р. ПМП «Гармонія» є платником єдиного податку.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши пояснення представника позивача, його мотивовану оцінку кожного аргументу щодо наявності підстав для задоволення позову, суд дійшов наступних висновків.

Правовідносини сторін у дійсному спорі регулюються наступними положеннями чинного законодавства.

Положеннями ч.ч.1, 2 ст.15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст.16 ЦК України).

Згідно ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

За положеннями ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (частина 2 статті 22 Кодексу).

Відповідно до ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ч.ч.1, 2 ст.224, ч.1 ст.225 ЦК України).

Породжуючи настання цивільних прав та обов'язків згідно ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, відповідальність у вигляді відшкодування збитків вимагає для її застосування наявності складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи), шкідливого результату такої поведінки, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та заподіяними збитками, вини особи, яка заподіяла збитки. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою порушника та збитками полягає, передусім, у прямому (безпосередньому) зв'язку між протиправною поведінкою та настанням негативного результату. Вказані обставини підлягають доведенню позивачем належними та допустимими у справі доказами. Стягнення збитків як виду цивільно-правової відповідальності можливе у випадку наявності таких збитків та обґрунтованості їх розміру.

З аналізу вищевказаних норм законодавства, вбачається, що об'єктивною стороною правопорушення є наявність збитків в майновій сфері кредитора, протиправна поведінка, яка втілилась в невиконанні або неналежному виконанні боржником зобов'язання, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками. Відсутність хоч би одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним зобов'язань, оскільки в даному випадку його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Згідно ст.206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, а також земельні частки (паї), які перебувають у власності. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році (пп.14.1.147, 14.1.72 пункту 14.1 статті 14, пп.16.1.4. п.16.1. ст.16, ч.1 ст.269, ст.270, п.286.1. ст. 286, п. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України).

Відповідно до пп.4 п.297.1. ст.297 ПК України платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності зокрема, з таких податків і зборів: податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

Згідно ч.1, п.г) ч.3 ст.152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом: відшкодування заподіяних збитків.

Власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки (п.д) ч.1 ст.156 ЗК України).

За приписами статті 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.1 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993р. №284, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

У пункті 2 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993р. №284, передбачено, що розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. До складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники територіальних органів Держгеокадастру, Держекоінспекції, фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, на території яких знаходяться земельні ділянки. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

Відповідно до пункту 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993р. №284, відшкодуванню підлягають, окрім іншого, збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

Збитки відшкодовуються власникам землі і землекористувачам, у тому числі орендарям, підприємствами, установами, організаціями та громадянами, що їх заподіяли, за рахунок власних коштів не пізніше ніж протягом одного місяця після затвердження актів комісій, а у разі вилучення (викупу) земельних ділянок - після прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування рішення про вилучення (викуп) земельних ділянок в межах їх повноважень у період до державної реєстрації підприємством, установою, організацією або громадянином речового права на земельну ділянку у порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (п.5 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого Постановою КМУ від 19.04.1993р. №284).

Згідно ч.1 ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Відповідно до ч.5 ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч.ч.1, 2 ст.116 Земельного кодексу України).

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. (ст.125 ЗК України).

Згідно ч.ч.1, 2 ст.83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об'єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб. Право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд (ч.ч.1, 2, 3 ст.79 ЗК України).

Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок. Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування. У разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв'язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі. Державна реєстрація прав суборенди, сервітуту, які поширюються на частину земельної ділянки, здійснюється після внесення відомостей про таку частину до Державного земельного кадастру (ч.ч.1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11 ст.79-1 ЗК України).

Земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Система кадастрової нумерації земельних ділянок є єдиною на всій території України. Кадастрові номери земельних ділянок зазначаються у рішеннях органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування про передачу цих ділянок у власність чи користування, зміну їх цільового призначення, визначення їх грошової оцінки, про затвердження документації із землеустрою та оцінки земель щодо конкретних земельних ділянок. Кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера. Скасований кадастровий номер земельної ділянки не може бути присвоєний іншій земельній ділянці (ч.ч.1, 2, 3, 5, 6, 7 ст.16 ЗУ «Про державний земельний кадастр»).

Згідно ч.ч.8, 9 ст.24 Закону України «Про державний земельний кадастр» на підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки. При здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер.

Відповідно до ч.1 ст.21 Закону України «Про державний земельний кадастр» відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру: на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок - у випадках, визначених статтею 791 Земельного кодексу України, при їх формуванні.

Положення ст.13 Закону України «Про оцінку земель» визначають, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі: визначення розміру земельного податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності; визначення розміру державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом; визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва; розробки показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель; відчуження земельних ділянок площею понад 50 гектарів, що належать до державної або комунальної власності, для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.20 Закону України «Про оцінку земель» за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч.1, 2 ст.73, ч.ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України).

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2 ст.76, ч.1 ст.77, ч.ч.1, 2 ст.79 ГПК України).

Так, збитки позивачем розраховано за період з 01.01.2015р. по 18.05.2017р. Із листа Управління Держгеокадастру у Комінтернівському районі Одеської області від 24.08.2016р. №34-1503-0.12-7734/2-16 вбачається, що станом на 01.01.2016р. нормативна грошова оцінка 1 кв.м. земельної ділянки під розміщення торгового центру, розташованого по пр. Миру,19 у м. Южному становить 3025,65грн.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель на 2015 рік становить 1,433. Так, позивач обрахував, що станом на 01.01.2015р. нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 4856кв.м. складає 10253005,16грн. (3025,65/1,433(Кі 2015)*4856). Станом на 01.01.2016р. нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 4856кв.м. складає 14692556,40грн. (3025,65грн.*4856). Відповідно до пункту 8 підрозділу 6 Перехідних положень Податкового кодексу України (в редакції Закону України від 20.12.2016р. №1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» встановлено, що індекс споживчих цін за 2016 рік, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, застосовується із значенням для земель несільськогосподарського призначення - 106 відсотків. Також, за розрахунком позивача станом на 01.01.2017р. нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 4856кв.м. складає 15574109,78грн. (3025,65*1,06 (Кі 2016)*4856).

Як вбачається із позову, при здійсненні розрахунку збитків комісією Южненської міської ради застосовано ставку орендної плати у розмірі 3%, оскільки саме таку ставку встановлено Южненською міською радою для інших землекористувачів, які використовують земельні ділянки для комерційних цілей у м. Южному. В підтвердження встановлення ставки на рівні 3% позивач подав до справи копії рішень Южненської міської ради від 02.11.2017р. №785-VII «Про поновлення договору оренди земельної ділянки від 26.12.2002р. №80, наданої ФОП Філю С.Д.» та №795-VII «Про розгляд звернення ПП «Острів-1» щодо відведення земельної ділянки». Збитки розраховані позивачем за наступною формулою: нормативна грошова оцінка землі *3%/365*кількість днів нарахування збитків* частка приватної власності приміщень % та загалом нараховано суму збитків в сумі 8510,15грн.

Отже, як вище встановлено судом, земельна ділянка під будівлею торгового центру за адресою: пр. Миру,19, не сформована, проект землеустрою щодо її відведення в оренду землекористувачем не розроблявся, кадастровий номер відсутній, державна реєстрація земельної ділянки не проводилась. Звідси, суд вбачає, що земельна ділянка під будівлею торгового центру по пр. Миру,19 не є об'єктом цивільних прав у розумінні ст.79-1 ЗК України, ст.16 ЗУ «Про державний земельний кадастр», з огляду на що є неможливим розрахунок площі земельної ділянки, із застосуванням якої позивачем розраховано збитки.

Крім того, відповідно до положень ч.2 ст.20 Закону України «Про оцінку земель» дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, у зв'язку з чим не може слугувати доказом нормативної грошової оцінки земельної ділянки у м. Южний лист Управління Держгеокадастру у Комінтернівському районі Одеської області №4-1503-0.12-7734/2-16 від 24.08.2016р.

Так, у розрахунку позивачем застосовано показник частки приватної власності ПМП «Гармонія» в будівлі Торгового центру у розмірі 0,92%, однак, подана позивачем Інформаційна довідка з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 13.12.2017р. та свідоцтво про право власності №777 від 19.06.2006р. не містять відомостей щодо площі належної підприємству нерухомості та містять іншу адресу, ніж адреса торгового центру, а також у договорі купівлі-продажу від 18.09.1997р., за яким відповідач придбав у торговельному центрі частину приміщень, зазначено, що частка відповідача у будівлі складає 1,08% загалом із площами сумісного користування співвласників будівлі торгівельного центру та підвальними приміщеннями.

Не довів позивач суду також наявність у відповідача декількох нежилих приміщень (розміри яких позивач зазначив як - 50,51кв.м., 26,0 кв.м. та 41,63кв.м.) у будівлі торгівельного центру, що складали б частку у будівлі у розмірі 0,92%, оскільки згідно свідоцтва про право власності №777 від 19.06.2006р. відповідачу належить нерухомість площею 40,30кв.м.; площа сумісного користування - 4,07кв.м., площа підвальних приміщень - 6,14кв.м., що загалом складає - 50,51кв.м.

Отже, позивач не довів суду, розмір земельної ділянки, на якій розташовано торгівельний центр по пр-ту Миру,19, у м. Южному, не довів вартість нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки, правильне визначення розміру належної відповідачу площі, що вказує на необґрунтованість зробленого позивачем розрахунку збитків, у зв'язку з чим позовні вимоги Южненської міської ради про стягнення з ПМП «Гармонія» 8510,15грн. збитків не підлягають судом задоволенню у повній мірі.

Так, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.1 ст.256, ч.ч.2, 3, 4 ст.267 ЦК України).

За умови недоведеності та необґрунтованості позовних вимог позивача клопотання відповідача, викладене у відзиві на позов від 30.03.2018р. за вх.№7163/18, про застосування до розрахунку збитків строку позовної давності задоволенню судом не підлягає.

За попереднім розрахунком позивача суми судових витрат, які він поніс у зв'язку з розглядом даної справи, судові витрати складають: 1762грн. судового збору, 94грн. - надсилання позовної заяви з додатками для суду та сторін по справі, 100 грн. - виготовлення копії для сторін по справі та до суду, 510-1020грн. (5-10 засідань) - орієнтовне відрядження представника позивача до суду.

Згідно ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Положення п.2 ч.1 ст.129 ГПК України передбачають, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню судом у повній мірі, сплачений ним судовий збір в сумі 1762грн. відшкодуванню йому не підлягає, а решта судових витрат не підтверджена доказами їх фактичного понесення.

Керуючись ст.129, ст.233, 236, 237, 238, 241 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні позову Южненської міської ради Одеської області (65481, Одеська область, м. Южне, пр-т Григорівського десанту,18) повністю.

2. Судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1762 грн. покласти на Южненську міську раду (65481, Одеська область, м. Южне, пр-т Григорівського десанту,18).

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст.241 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до п.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 23 серпня 2018 р.

Суддя І.А. Малярчук