Рішення № 76024942, 16.08.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.08.2018Справа № 910/7032/18

За позовом: приватного акціонерного товариства "Новий Стиль"

до публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"

про стягнення 113 452,70 грн.

Суддя: Шкурдова Л.М.

Секретар с/з Рижонкова М.Ю.

Представники:

від позивача - Герман А.А. за дог. про над. прав. доп.

від відповідача - не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Господарським судом міста Києва розглядається справа за позовом приватного акціонерного товариства "Новий Стиль" до публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 113 452,70 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2018р. відкрито провадження у справі №910/7032/18 за правилами спрощеного позовного провадження.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором поставки №172049 (ПЗ/НХ-171770/НЮ) від 09.11.2017 року щодо оплати поставленого товару, в зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 96 540,00 грн. В зв'язку з порушенням відповідачем грошового зобов'язання за Договором позивач, з урахуванням заяви про уточнення позовної заяви, прийнятої судом до розгляду, просить суд стягнути з відповідача 1930,80 грн - інфляційні втрати, 579,24 грн - 3% річних, 3 136,89 грн - пеню. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача понесені ним витрати на послуги адвоката.

Відповідач у судове засідання 16.08.2018р. не з'явився, своїм правом на надання відзиву не скористався, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

У судовому засіданні 16.08.2018 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

09 листопада 2017 року між приватним акціонерним товариством «НОВИЙ СТИЛЬ» (постачальник) та публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» (покупець) укладено договір поставки №172049 (ПЗ/НХ - 171770/НЮ) від 09.11.17р. (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1., 1.2. Договору у відповідності з цим договором постачальник зобов'язався у 2017 році поставити і передати у власність покупцю товар відповідно до Специфікації №1 (Додаток №1), а покупець зобов'язався прийняти і оплатити товар на умовах даного Договору. Найменування товару: сидіння, стільці (2017 року випуску).

Згідно з п.3.1. Договору покупець оплачує поставлений постачальником товар за ціною, вказаною у Специфікації №1.

У відповідності до Специфікації №1 (Додаток №1 до Договору) вартість товару становить 96 540,00 грн.

Пунктом 4.2. Договору поставки покупець здійснює оплату поставленого товару на підставі виставлених рахунків, протягом 30 банківських днів з дня отримання товару. Днем отримання товару вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками видаткової накладної.

Судом встановлено, що позивачем згідно видаткової накладної №CD211800 від 30.11.2017р. поставлено відповідачу товар на суму 96 540,00 грн.

Відповідно ст.526 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З врахуванням п.4.2. Договору відповідач повинен був оплатити поставлений товар не пізніше 16.01.18р., з огляду на те, що 1, 8 січня та 25 грудня вихідні дні, в зв'язку з чим прострочення має місце з 17.01.2018р.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З огляду на те, що відповідачем не надано суду доказів оплати поставленого товару, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 96 540,00 грн.

В зв'язку з порушенням відповідачем грошового зобов'язання позивач, з урахуванням заяви про уточнення позовної заяви, просить суд стягнути з відповідача 1930,80 грн - інфляційні втрати, 579,24 грн - 3 % річних, 3 136,89 грн - пеню, нараховані за період з 17.01.18р. по 01.04.18р. з суми боргу.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який построчив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, в зв'язку з чим суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1930,80 грн - інфляційні втрати, 579,24 грн - 3 % річних.

Положеннями статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до п.7.2.1. Договору у разі порушення строків оплати покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день прострочки, включаючи день оплати.

Судом перевірено розрахунок пені, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 3 136,89 грн.

Відносно заявлених позивачем у справі до стягнення витрат на послуги адвоката в розмірі 12 300,00 грн суд зазначає наступне.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно зі ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

30.05.2018р. між позивачем (клієнт) та адвокатом Герман Андрієм Альбертовичем (Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1, виданого Київською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури 23.12.2010 p.), ОСОБА_3 укладено Договір про надання правової допомоги №3005/18 від 30.05.2018р. (в редакції Додаткової угоди від 02.07.2018р. до Договору про надання правової допомоги), за умовами якого адвокат зобов'язується надавати необхідну правову допомогу клієнту щодо стягнення грошових коштів з публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» за договором поставки №172049 (ПЗ/НХ - 171770/НЮ) від 09.11.2017 року.

В додатку №1 сторони погодили ціну правової (правничої) допомоги за Договором про надання правової допомоги №3005/18 від 30.05.2018р. в розмірі 12 300,00 грн.

За змістом 126 ГПК України можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг адвоката.

Матеріалами справи підтверджується здійснення оплати послуг адвоката на суму 9500,00 грн згідно квитанції №01/05 від 31.05.2018р. та видаткового касового ордеру від 31.05.2018р.

З урахуванням того, що адвокат приймав участь у розгляді справи судом, враховуючи співрозмірність винагороди за послуги надані за договором про надання правової допомоги №3005/18 від 30.05.2018р., складність справи, ціну позову, суд вважає за можливе задовольнити вимоги про стягнення витрат на послуги адвоката в розмірі 9500,00 грн., оскільки матеріалами справи підтверджено фактичне понесення витрат позивачем на послуги адвоката на суму 9500,00 грн, доказів понесення позивачем витрат на суму 12 300,00 грн позивачем не надано.

Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст.74, 76-80, 129, 236 - 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м.Київ, вул.ТВЕРСЬКА, будинок 5, код ЄДРПОУ 40075815) на користь приватного акціонерного товариства "Новий Стиль" (61020, Харківська обл., місто Харків, шосе Григорівське, будинок 88, код ЄДРПОУ 32565288) 96 540 (дев'яносто шість тисяч п'ятсот сорок) грн 00 коп - суму основного боргу, 1930 (тисячу дев'ятсот тридцять) грн 80 коп - інфляційні втрати, 579 (п'ятсот сімдесят дев'ять) грн 24 коп - 3 % річних, 3 136 (три тисячі сто тридцять шість) грн 89 коп - пеню, 9500 (дев'ять тисяч п'ятсот) грн 00 коп - витрати по сплаті послуг адвоката та 1762 (тисячу сімсот шістдесят дві) грн 00 коп - витрати по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили через 20 днів з моменту виготовлення повного тексту рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 20-денний строк до Київського апеляційного господарського суду.

Суддя Шкурдова Л.М.

Дата складення тексту рішення: 22.08.2018р.