Рішення № 76024468, 07.09.2009, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.09.09 Справа № 16/212-09.

За позовом: Дочірня компанія «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне науково-виробниче підприємство «Технокомпресормаш», м. Суми

Про стягнення 135900,00 грн.

СУДДЯ Моїсеєнко В.М.

Представники:

від позивача : ОСОБА_1 ( довіреність № 2-15 від 08.01.09р.)

від відповідача : не з’явився

Суть спору: Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь суму основного боргу у розмірі 100000 грн., 3 % річних у розмірі 4500 грн., 31400 грн. – інфляційні нарахування, а також стягнути судові витрати, пов’язані з розглядом справи.

Відповідач відзив на позов не подав, в судове засідання представник відповідача не з’явився, про причини нез’явлення суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, тому згідно вимог ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши наявні докази, які мають суттєве значення для вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до Закону України « Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» , між позивачем та відповідачем було укладено договір № 117ТР-230 від 27.06.2007р., згідно п.1.1 укладеного між сторонами договору , постачальник ( відповідач) зобов’язувався передати у власність покупцеві ( позивачу) у 2007 році дві самохідні повітряні компресорні станції НД -24/120У1, а покупець (позивач ) - прийняти та оплатити зазначений товар. У відповідності до п.5.4.1 вищезазначеного договору позивачем на рахунок відповідача було перераховано частину передоплати за договором у сумі 100000 грн., про що свідчать матеріали справи , а саме копія платіжного доручення № РR9105 від 10.10.2007р.

Як свідчать матеріали справи та пояснення представника позивача в судовому засіданні подальше виконання договору з обох сторін не відбувалося. Згідно з п.10.1 договору, він діє до 31.12.2007р. Дію договору не було продовжено. На підставі ст.371Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти»,виконання договору було зупинене , а внаслідок прийняття Міжвідомчою комісією з питань державних закупівель рішення № 01/36-740рш від 21.12.2007р. про відміну торгів, за результатами яких укладено вищезазначений договір, подальше виконання останнього стало неможливим.

Як свідчать матеріали справи, починаючи з 1 січня 2008р. підстава, згідно з якою відповідач отримав передоплату , відпала ( договір припинив свою дію), отже починаючи з зазначеної дати відповідач безпідставно утримує та користується отриманою від позивача сумою коштів.

Згідно зі ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи ( потерпілого) без достатньої правової підстави ( безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов’язана повернути майно і тоді. Коли підстава, на якій воно було набуте згодом відпала.

Таким чином, згідно зі ст. 1212 Цивільного кодексу України , кошти, отримані відповідачем як передоплата по договору № 117ТР-230 у суму 100000 грн. підлягають поверненню позивачеві як безпідставно отримані.

27.05.2009р. позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу про повернення зазначеної суми коштів ( копія листа № 5327/6 від 27.05.09р.), однак зазначена вимога відповідачем відхилена на підставі того, що зазначена сума коштів була використана відповідачем для покриття понесених збитків ( копія листа № 04/09-3349 від 19.06.09р.).

Як свідчать матеріали справи, а саме постанова Київського апеляційного господарського суду від 11.02.2009р. у справі № 33/389 у задоволенні позовних вимог ТОВ «СНВП «Технокомпресормаш» ( відповідача по даній справі) про стягнення збитків з ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтобаз України» ( позивача по даній справі) було відмовлено. Зазначена постанова не оскаржена та набрала законної сили.

Таким чином, 100000 грн. передоплати утримуються відповідачем безпідставно.

Відповідачем не подано ні доказів сплати коштів у розмірі 100000 грн. , ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення зазначеного боргу суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч.2 ст.1214 Цивільного кодексу України у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними( стаття 536 цього Кодексу) .

У відповідності до ст. 536 Цивільного кодексу України , за користування чужими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти у розмірі встановленому договором або законом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимоги кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги стосовно стягнення 3% річних в розмірі 4500 грн. та 31400 грн. інфляційних нарахувань є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 1359 грн. витрат по сплаті державного мита та 315 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2 .Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю « Спільне науково-виробниче підприємство «Технокомпресормаш»( 40020, м.Суми, пр.Курський,6, код 31548188) на користь Дочірньої компанії «Укртрансгаз» національної акціонерної компанії «Нафтобаз України» ( 01021, м.Київ, Кловський Узвіз,9/1, код 30019801) 100000 грн. основного боргу, 4500 грн. 3% річних, 31400 грн. інфляційних нарахувань, 1359 грн. витрат по сплаті державного мита, 315 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після вступу рішення в законну силу.

СУДДЯ В.М. МОЇСЕЄНКО

Повний текст рішення підписано 07.09.2009 року.