Постанова № 76023291, 22.08.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 640/11471/18

н/п 3/640/2762/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" серпня 2018 р. м. Харків

Суддя Київського районного суду м. Харкова Муратова С.О., за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_1, особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення - ОСОБА_2, її представника - захисника ОСОБА_3, особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення - ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Київського районного суду м. Харкова адміністративний матеріал, що надійшов з Управління патрульної поліції в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КпАП України, -

встановив :

20.06.2018 о 21 год. 23 хв. ОСОБА_2 керувала автомобілем «Lexus RX 300», н.з. HEJ716, за адресою: м. Харків, вул. Шевченко, буд. 327, в стані алкогольного сп’яніння, що підтверджується висновком № 1271 від 21.06.2018 лікаря Комунального закладу охорони здоров’я «Обласний наркологічний диспансер» ОСОБА_5, чим порушила п. 2.9а Правил дорожнього руху. Огляд на стан алкогольного сп’яніння проведено у закладі охорони здоров’я зі згоди ОСОБА_2

В судовому засіданні ОСОБА_2, її представник - захисник ОСОБА_3 заперечували зміст протоколу про адміністративне правопорушення. 23.07.2018 через канцелярію суду надійшло клопотання ОСОБА_2 про повернення справи для належного оформлення (а.с. 25-29), в якому зазначалося, зокрема, що адміністративний матеріал не відповідає вимогам чинного законодавства, протокол про адміністративне правопорушення серії БД №158148 від 21.06.2018 складений з грубим порушенням чинного законодавства; висновок № 1271 складений з такими порушеннями: в матеріалах справи відсутня будь-яка інформація про те, чи проходив зазначений лікар відповідне тематичне удосконалення та чи є він лікарем взагалі; матеріали справи не містять будь-якого акту медичного огляду; в наведеному акті, зокрема, зазначаються ознаки алкогольного сп’яніння, які повинні підтверджуватися свідками. В клопотанні також зазначалося, що складання завідомо неправдивого висновку лікарем, з порушенням процедури огляду на стан сп’яніння, який фактично був здійснений за вказівкою працівників поліції, є посадовим злочином, за що передбачена кримінальна відповідальність; фактично ОСОБА_2 не було вчинено правопорушення, в матеріалах справи не міститься направлення водія на медичний огляд, не міститься акту огляду на стан сп’яніння, в якому зазначаються: чи були наявні ознаки сп’яніння; чи відбиралися біологічні зразки для проведення лабораторного дослідження, та яким чином воно здійснювалося. Зазначалося також про невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам ст. 256 КУпАП, та п. 12 «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції», затвердженої Наказом МВС України № 1376 від 06.11.2015, оскільки в графі «Свідки чи потерпілі» не зазначено жодних свідків.

В даному судовому засіданні ОСОБА_2, її представник - захисник ОСОБА_3 не підтримали вказане клопотання про повернення для належного оформлення справи, вважали таке повернення недоцільним, оскільки на теперішній час досліджено всі обставини у справі, та вина ОСОБА_2 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення не підтверджена. Вважають, що порушення процедури проведення огляду особи на виявлення перебування в алкогольному сп’янінні, майже через 5 годин після дорожньо-транспортної пригоди, тягне за собою його недійсність. Протокол складений з грубими порушеннями, на підставі висновку лікаря, який не містить вказівки на рівень алкоголю в крові, чітких результатів алкогольного сп’яніння не встановлено, тому просили визнати такий протокол недійсним, закрити провадження у справі, та відмовити в притягненні ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Також захисник ОСОБА_3 зазначав, що поведінка ОСОБА_2 на переглянутому в судовому засіданні відео матеріалі вказує, що вона не могла перебувати в стані алкогольного сп’яніння, про яке зазначав лікар як 1,12 проміле.

В судовому засіданні 14.08.2018 особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення - ОСОБА_4, який станом на час складання протоколу працював поліцейським роти 2 батальйону 2 Управління патрульної поліції в Харківській області, капрал поліції, підтвердив зміст протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 158148, складений ним 21.06.2018 відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, пояснив обставини його складення та встановлення обставин, що в ньому відображені. Так, їх екіпаж прибув за викликом на місце дорожньо-транспортної пригоди без потерпілих, за участю водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_6, що сталося о 21 год. 23 хв. по вул. Шевченко, 327 в м. Харкові. Оформлення матеріалів дорожньо-транспортної пригоди зайняло багато часу, була оформлена схема пригоди, опитані водії, свідки. При оформленні матеріалів у ОСОБА_2 були виявлені характерні ознаки алкогольного сп’яніння, та ознаки наркотичного сп’яніння. Їй були роз’яснені права, запропоновано пройти огляд на стан сп’яніння, в медичному закладі, проти чого ОСОБА_2 не заперечувала. В медичному закладі, після отримання позитивного висновку лікаря про перебування ОСОБА_2 в стані алкогольного сп’яніння, біля медичного закладу за адресою: м. Харків, вул. Шевченко, 26, 21.06.2018 о 01 год. 00 хв. було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КУпАП. У вказаному протоколі ним помилково зазначено дату та час вчинення цього адміністративного правопорушення як 21.06.2018 о 00 год. 20 хв., тоді як правильними датою та часом вчинення цього правопорушення є 20.06.2018 о 21 год. 23 хв., тобто час вчинення вказаної дорожньо-транспортної пригоди, про що ним було складено рапорт від 21.06.2018, залучений до матеріалів справи при складанні протоколу. Зазначив про неприпустимість вносити виправлення в протокол, тому ним й було складено вказаний рапорт. Після цього вони повернулися на місце дорожньо-транспортної пригоди, де також залишився транспортний засіб ОСОБА_2 зазначив також, що під час оформлення матеріалів ОСОБА_2 не вживала алкогольних напоїв, на момент дорожньо-транспортної пригоди вона перебувала в стані алкогольного сп’яніння. Ознаки сп’яніння ОСОБА_2 були зазначені в направленні на огляд в медичному закладі. Ознаками алкогольного сп’яніння був, зокрема, характерний запах алкоголю з порожнини рота, наркотичного сп’яніння – різки перепади настрою. ОСОБА_2 виявила бажання пройти медичний огляд на стан сп’яніння в медичному закладі, що й було ними забезпечено з дотриманням вимог діючого законодавства. Також зазначив, що діючим законодавством не передбачено вказівку у висновку рівня алкоголю в крові особи.

В даному судовому засіданні ОСОБА_4 підтримав вказаний протокол, надані ним пояснення, просив притягти ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, вказуючи також, що до ОСОБА_2С, ніякого специфічного ставлення з боку працівників поліції при оформленні протоколу та матеріалів справи не було, в лабораторію, де проводилося дослідження, сторонні особи не заходили, ніякого тиску на ОСОБА_2 не вчинялося, відео фіксація здійснювалася особами при пред’явленні журналістського посвідчення. Ніяких претензій у осіб не було. Зазначив, що на момент оформлення матеріалів ОСОБА_2 не повністю розуміла, що відбувалося, плутала машини. Вважав, що коли ОСОБА_2 сіла за кермо, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, вона представляла загрозу для себе, для оточуючих, потрапила в дорожньо-транспортну пригоду. Просив прийняти об’єктивне рішення та притягнути її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В ході розгляду справи, в судовому засіданні 14.08.2018 поліцейський, інспектор роти 2 батальйону 2 Управління патрульної поліції в Харківській області, лейтенант поліції ОСОБА_7 підтвердив зміст протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 158148, складений поліцейським ОСОБА_4 21.06.2018 відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, пояснив обставини його складення та встановлення обставин, що в ньому відображені. Зазначив, що він відбирав пояснення при оформленні матеріалів дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце ввечері 20.06.2018 за участю водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_6 по вул. Шевченко, 327 в м. Харкові. Після ознайомлення ОСОБА_2 з протоколом, складеним відносно неї за ст.. 124 КУпАП, в неї були виявлені характерні ознаки алкогольного сп’яніння. Згідно вимог законодавства, особа направляється на медичний огляд саме в момент виявлення таких ознак. ОСОБА_2 було запропоновано пройти огляд на місці чи в наркоцентрі. Їй хтось зателефонував, і вона сказала, що бажає проходити медичний огляд на вул. Шевченко, 26 в м. Харкові, тобто в медичному закладі. Щодо висновку медичного огляду, також зазначив, що лікар є компетентною особою на проведення такого огляду, у висновку не повинно зазначатися стан сп’яніння, а лише висновок.

В судовому засіданні 14.08.2018 допитано в якості свідка ОСОБА_6, який пояснив, що при оформленні матеріалів дорожньо-транспортної пригоди, що сталася за його участю та участю водія ОСОБА_2 21 год. 23 хв. по вул. Шевченко, 327 в м. Харкові, у ОСОБА_2 був запах алкоголю з порожнини рота, перегар, мова була незв’язна, про що він також зазначив в своїх письмових поясненнях при оформленні матеріалів ДТП. ОСОБА_2 було запропоновано пройти огляд на стан сп’яніння на місці, повідомили про необхідність викликати екіпаж, який мав в розпорядження прилад «Драгер», вона кому-то телефонувала, їй телефонували, вона спілкувалася по телефону, після чого повідомила поліції про бажання їхати в наркоцентр для проходження медичного огляду. Він також їздив в наркоцентр, всі чекали біля медичного закладу, після чого вийшли репортери та сказали, що у ОСОБА_2 встановлено стан алкогольного сп’яніння 1,12 проміле. ОСОБА_2 були роз’яснені права та складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Також зазначив, що після дорожньо-транспортної пригоди і він, і ОСОБА_2 перебували на місці, ніхто не від’їздив, алкогольні напої ніхто з них не вживав.

В судовому засіданні 14.08.2018 допитано в якості свідка ОСОБА_8, який пояснив, що на момент вказаної дорожньо-транспортної пригоди 20.06.2018 він перебував в якості пасажиру в транспортному засобі під керуванням ОСОБА_6 В ході оформлення матеріалів ДТП він був опитаний поліцейськими, в своїх поясненнях також зазначав про запах перегару у водія ОСОБА_2 Їй було запропоновано пройти освідування, роз’яснено про необхідність почекати, поки приїде екіпаж, який мав засіб «Драгер». Вона виявила бажання пройти медичний огляд в наркоцентрі, туди пустили двох журналістів, потім всім, хто чекав на вулиці, оголосили результати огляду ОСОБА_2 – 1,12 проміле. Після цього патрульними було складено протокол відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні 14.08.2018 допитано в якості свідка ОСОБА_9, яка повідомила, що вона прибула на місце пригоди, де перебувала разом з журналісткою ОСОБА_10, розпочала вести прямий ефір, трансляцію он-лайн. На місце ДТП у ОСОБА_2 були виявлені ознаки сп’яніння. Було запропоновано пройти огляд на місці чи в медичному закладі. ОСОБА_2 спочатку хотіла пройти огляд на засобі «Драгер», потім виявила бажання пройти такий огляд в наркоцентрі. В наркоцентрі ОСОБА_2 надала їм згоду бути присутніми при відібранні зразків крові. Приблизно через 15 хв. було оголошено позитивний результат медичного огляду ОСОБА_2 на стан алкогольного сп’яніння , встановлено 1,12 проміле. Зазначила також, що вона до 2018 р. дійсно працювала поліцейською, але з поліцейськими, які оформляли вказані матеріали, вона не знайома, ніколи з ними не працювала, підстави бути необ’єктивною в неї відсутні. 14.08.2018, у зв’язку з публікаціями в мережі Інтернет, в Фейсбуці, вона прийшла до патрульної поліції, надала відео з вказаних подій, виявила бажання надати свідчення як громадянин, з метою забезпечення безпеки дорожнього руху. Також пояснила, що ОСОБА_2 після дорожньо-транспортної пригоди не вживала алкогольних напоїв.

Свідок ОСОБА_10 судовому засіданні 14.08.2018 надала пояснення, аналогічні поясненням свідка ОСОБА_9, щодо їх присутності при оформленні вказаних матеріалів. Зазначила, що вона працює журналістом Інтернет видання «Безпечне місто», надала для огляду своє посвідчення в судовому засіданні учасникам процесу. Зазначила, зокрема, що їй зателефонувала ОСОБА_9, повідомила, що ОСОБА_2 потрапила у дорожньо-транспортну пригоду. На місці пригоди при оформленні матеріалів ДТП у ОСОБА_2 були виявлені ознаки алкогольного сп’яніння, ОСОБА_2 виявила спочатку бажання пройти огляд на «Драгері», однак, в подальшому сказала, що поїде в наркоцентр. В наркоцентрі вона була присутньою, надавши посвідчення журналіста. Після отримання результатів огляду відносно ОСОБА_2 було складено протокол.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, надані в ході розгляду справи, дослідивши докази по справі, в тому числі переглянувши відео, що міститься на 4 дисках, приходить до наступних висновків.

Згідно положень статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, а також вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст.247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Факт вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується доказами, що містяться в справі про адміністративне правопорушення: протоколом про адміністративне правопорушення серії БД №158148 від 21.06.2018 (а.с. 1), поясненнями поліцейських ОСОБА_4, ОСОБА_7, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, відео матеріалами, які містяться на трьох дисках, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення (а.с. 9), та диску, залученому в ході розгляду справи (а.с. 47).

Вказаний протокол про адміністративне правопорушення складений у відповідності до вимог ст. 254, 255, 256 КУпАП.

Даючи оцінку зібраним доказам в їх сукупності, суд вважає, що адміністративне правопорушення мало місце внаслідок порушення п. 2.9а Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_2, відповідно до якого, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння.

Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР передбачена ст. 130 КУпАП. Відповідно до положень п.2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України Міністерства охорони здоров’я України №1452/735 від 09.11.2015 (далі -Інструкція), огляду на стан сп’яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп’яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп’яніння, згідно з п.3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан сп’яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров’я (п.6 розділу І Інструкції). У розумінні вимог п.7 розділу І Інструкції, огляд у закладі охорони здоров’я проводиться лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейськими.

Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об’єктивна сторона правопорушення полягає, зокрема, в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного сп’яніння.

Згідно ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного сп'яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.

Відповідно до ч. 3 ст. 266 КУпАП, у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров’я.

Згідно ч. 4 ст. 266 КпАП України, огляд осіб на стан алкогольного сп’яніння здійснюється в закладах охорони здоров’я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров’я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.

Відповідно до п. 6 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, огляд на стан сп’яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандарт; лікарем закладу охорони здоров’я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшерсько – акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

В матеріалах справи міститься висновок Комунального закладу охорони здоров'я "Обласний наркологічний диспансер" щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1271 від 21.06.2018, складеного о 00.20 годині лікарем ОСОБА_5, який проводив огляд у присутності поліцейського ОСОБА_4, згідно якого, ОСОБА_2 перебуває у стані алкогольного сп’яніння (а.с. 3).

Форма вказаного висновку є Додатком 4 до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735. Вказаний висновок складено компетентною особою, з дотриманням встановлених вимог до його змісту. Підстави до визнання вказаного висновку недійним, недостовірним, неналежним доказом відсутні. Даних на спростування вказаного висновку в ході розгляду справи не надано.

Щодо доводів захисника ОСОБА_3 про складення вказаного висновку після спливу 2 годин, суддя вважає необхідним зазначити наступне.

В ході розгляду справи встановлено, що, дійсно, згідно складеного протоколу серії БД № 158147 від 20.06.2018 відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП, 20.06.2018 о 21 год. 23 хв. ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Lexus RX300», н.з. HEJ716, за адресою: м. Харків, вул. Шевченко, буд. 327, не дотрималася безпечного бокового інтервалу та скоїла наїзд на автомобіль НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_6, який зупинився попереду перехрестя. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження (а.с. 10).

З пояснень допитаних в судовому засіданні поліцейських та свідків, вказаних вище, судом встановлено, що ознаки алкогольного сп’яніння у ОСОБА_2 були виявлені в ході оформлення матеріалів вказаної дорожньо-транспортної пригоди. Отримання вказаного висновку 21.06.2018 о 00 год. 20 хв. та складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КУпАП о 01 год. 00 хв. 21.06.2018 не спростовує висновку суду про перебування ОСОБА_2 в стані алкогольного сп’яніння на час пригоди, що мала місце 20.06.2018 о 21 год. 23 хв. З пояснень свідків ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 також слідує, що на момент пригоди у ОСОБА_2 були виявлені характерні ознаки алкогольного сп’яніння, та після дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 алкогольних напоїв не вживала. Більш того, в ході розгляду справи ОСОБА_2 також не заявляла про вживання нею алкогольних напоїв після пригоди.

Присутність вказаних вище свідків ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 при вказаних подіях ОСОБА_2 в суді не заперечувала.

Більш того, з вказаним висновком ОСОБА_2 була ознайомлена, про що поставила свій підпис, ніяких зауважень в ньому не зазначила (а.с. 3), доказів на його спростування не надала.

Таким чином, вказаний висновок щодо результатів медичного огляду ОСОБА_2, що проведено відповідною установою в зазначений час з моменту встановлення підстав для його здійснення та у присутності поліцейського, суд вважає належним та допустимим доказом.

Відповідно до п. 4 розділу ІІ Інструкції, огляд на стан сп’яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ Інструкції, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу.

ОСОБА_2 протокол підписала, написала зауваження щодо упередженого ставлення (а.с. 1), мала можливість реалізувати в суді передбачені законом (ст. 268 КУпАП) права особи, що притягається до адміністративної відповідальності.

Матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_2 зі сторони працівників поліції або свідків було необ'єктивне ставлення. Ніяких доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) ОСОБА_2, захисником суду не надано.

Поліцейськими протокол про адміністративне правопорушення серії БД №158148 від 21.06.2018 відносно ОСОБА_2 складений в установленому законом порядку, відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, розділам ІІ, ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

В ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов’язкова до застосування як джерело права.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейскьим судом з прав людини.

Зокрема, у рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18.06.2015, заява № 10705/12) ЄСПЛ відзначив таке: «Суд при оцінці доказів керується критерієм «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою, така доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

Також має враховуватися якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (п. 86 рішенння ЄС від 11.07.2013 у справі «Вєрєнцов проти України»).

Всебічно дослідивши обставини справи, що підлягають з’ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 280 КУпАП, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів з точки зору їх достатності та взаємозв’язку, суддя прийшов до висновку про те, що вони дають можливості дійти поза розумним сумнівом обґрунтованого висновку щодо керування ОСОБА_2 транспортним засобом 20.06.2018 о 21 год. 23 хв. в стані алкогольного сп'яніння.

Таким чином, суд вважає, що в діях ОСОБА_2 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто керування транспортними засобами особами, які перебувають в стані алкогольного сп'яніння.

При цьому, щодо доводів захисника про психологічний тиск тощо у цій справі, суддя вважає необхідним зазначити, що присутність засобів масової інформації при розгляді справи, що слухається у відкритому судовому засіданні, журналіста в ході оформлення матеріалів узгоджується з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, положеннями ст. 249 КУпАП щодо відкритого розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Можливість доступу громадськості та журналістів на судові засідання є нормою відправлення правосуддя в демократичному суспільстві, оскільки це забезпечує відкритість судових проваджень та демонструє підзвітність судової влади суспільству.

Щодо доводів сторони захисту про неправильність вказівки в протоколі про адміністративне правопорушення дати та часу його вчинення, суддя зазначає наступне.

Дійсно, згідно складеного протоколу, датою його вчинення зазначено 21.06.2018 о 00 год. 20 хв. (а.с. 1). З пояснень в судовому засіданні ОСОБА_4 - поліцейського роти 2 батальйону 2 Управління патрульної поліції в Харківській області, яким було складено вказаний протокол, встановлено, що у вказаному протоколі ним помилково зазначено дату та час вчинення цього адміністративного правопорушення як 21.06.2018 о 00 год. 20 хв., тоді як правильними датою та часом вчинення цього правопорушення є 20.06.2018 о 21 год. 23 хв., тобто час вчинення вказаної дорожньо-транспортної пригоди, про що ним було складено рапорт від 21.06.2018, залучений до матеріалів справи при складанні протоколу.

Дійсно, відповідно до п. 7 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України 06.11.2015 № 1376, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.12.2015 за № 1496/27941, не допускаються унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено.

В разі необхідності внесення будь-яких доповнень чи змін до протоколу, складається рапорт на ім'я начальника відділу поліції, який в подальшому приєднується до адміністративного матеріалу, що й було в даному випадку зроблено інспектором Кожуровим О.В. згідно залученого рапорту від 21.06.2018 (а.с. 8).

Також суд вважає безпідставними доводи захисника ОСОБА_3 про необ’єктивність показів свідка ОСОБА_6 з підстав начебто його зацікавленості в результатах розгляду справи як потерпілого у справі за фактом дорожньо-транспортної пригоди, виходячи з наступного. По-перше, вказана особа визнана потерпілою в іншому матеріалі, складеному за ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_2, який на теперішній час розглянуто судом. Крім того, у відповідності до положень ч. 3 ст. 269 КУпАП, потерпілого може бути опитано як свідка відповідно до статті 272 цього Кодексу.

У відповідності до вимог ч. 7 ст. 266 КУпАП, у разі відсторонення особи від керування транспортним засобом, можливість керування цим транспортним засобом надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом.

Наданий до суду матеріал містить дані щодо відсторонення ОСОБА_2 від керування транспортним засобом, та передачі управління ним ОСОБА_11 згідно розписки від 21.06.2018 (а.с. 6), зміст якої не заперечувався ОСОБА_2 в суді.

При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини.

Обставини, що обтяжують чи пом’якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, не встановлені.

Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі О’Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007 зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов’язки у правовому полі.

Враховуючи викладене, характер вчиненого правопорушення, дані про особу ОСОБА_2, ступінь її вини, майновий стан, приходить до висновку, враховуючи також вимоги ст. 33 КУпАП, про наявність правових підстав до застосування до неї адміністративного стягнення, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, у вигляді штрафу на користь держави та позбавлення права керування транспортними засобами.

Доводи ОСОБА_2 та її захисника, про те, що вона не керувала транспортним засобом в стані алкогольного сп’яніння, спростовуються дослідженими доказами, та вказану позицію суддя оцінює як спосіб захисту особи від складеного протоколу про адміністративне правопорушення.

Крім того, в порядку ст. 40? КУпАП з правопорушника ОСОБА_2 на користь держави підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 352,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 33, 40?, 130, 283, 284 КУпАП, суд, -

УХВАЛИВ:

Накласти на ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу в дохід держави (код бюджетної класифікації: 21081300, одержувач: ГУК Харківськ обл/Харківобл/21081300, розрахунковий рахунок: № 31119149020001, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ одержувача: 37874947, код банку МФО банку: 899998, призначення платежу: сплата штрафу) в розмірі 10200 (десять тисяч двісті) гривень 00 копійок та позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь держави судовий збір в розмірі 352 грн. 40 коп. на рахунок - (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача: 37993783, банк отримувача: ГУДКСУ у м. Києві, МФО: 899998, рахунок отримувача:31211256026001, код класифікації: 22030106, у призначенні платежу платником повинно бути вказано: слова "судовий збір по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2М.").

Постанова може бути оскаржена особою, що якої її винесено, її захисником, потерпілим, його захисником, або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга або протест прокурора подаються до апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м. Харкова.

Постанова набирає чинності після закінчення строку на її оскарження та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.

Суддя С.О. Муратова