Рішення № 76023062, 26.07.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2/760/2880/18

Справа №760/24402/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

26 липня 2018 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Кушнір С.І.

при секретарі Гаєвській С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

Позивач МТСБУ 09.11.2017 р. звернувся до суду із зазначеним позовом до відповідача ОСОБА_1, в якому просить стягнути з відповідача на його користь грошові кошти в розмірі понесених витрат в сумі 12484,58 грн., витрати на послуги аварійного комісара в розмірі 587,27 грн. та судовий збір в розмірі 1600,00 грн., посилаючись на те, що 08.03.2016 р. близько 20 год. 20 хв. на вул. Саперно-Слобідській у м. Києві, з вини відповідача ОСОБА_1, який керував автомобілем марки «ГАЗ», д.н.з. НОМЕР_1, сталася дорожньо-транспортна пригода.

На дату скоєння ДТП, водій ОСОБА_1 не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, про що свідчить відсутність інформації одо страхування даного транспортного засобу в Єдиній централізованій базі даних МТСБУ.

Вина відповідача підтверджується постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 28.03.2016 р.

Відповідно до положень п. 40.3 ст. 40 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ має право залучати аварійних комісарів у порядку, встановленому уповноваженим органом, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків у випадках, визначених у ст. 41 цього Закону.

У зв'язку із залученням аварійного комісара відповідно до положень ст. 40 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ понесло витрати в розмірі 587,27 грн., що підтверджується платіжним дорученням.

Так, в результаті вищевказаної пригоди був пошкоджений автомобіль «Дача Логан» д.н.з. НОМЕР_2, що належить ОСОБА_2 та за кермом якого знаходився водій ОСОБА_3 цивільно-правова відповідальність якого була застрахована в ПАТ «HACK «ОРАНТА» згідно полісу № АЕ/6474773, строк дії якого з 01 грудня 2015 року до 30 листопада 2016 року.

Відповідно до положень п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик або МТСБУ відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до положень ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно Звіту № 365/03/16Б від 26 березня 2016 року, складеного спеціалістом ФОП ОСОБА_4 розмір завданих збитків визначений згідно ст. 29 Закону склав суму 12 484 грн. 58 коп.

Таким чином, розмір регламентної виплати склав 12484 грн. 58 коп.

10 березня 2016 року потерпілий повідомив про страховий випадок та 27 квітня 2016 року з метою отримання відшкодування звернувся в МТСБУ.

Так, зазначена шкода особисто винуватцем ДТП не була відшкодована потерпілій особі.

Договірних зобов'язань між МТСБУ, потерпілою особою та відповідачем не виникало.

Відповідно до п. 41.1 ст. 41 Закону, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

У зв'язку з настанням події, передбаченої п. п. «а» п. 41.1 ст. 41 закону, МТСБУ 10 червня 2016 року перерахувало потерпілому суму страхового відшкодування в розмірі 12 484 грн. 58 коп., що підтверджується наказом та платіжним дорученням, які додаються.

Згідно п. 38.2.1 ст. 38 Закону МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у п. 13.1 ст. 13 цього закону.

З огляду на викладене, позивач просив стягнути з відповідача в порядку регресу розмір виплаченого страхового відшкодування, витрати на послуги аварійного комісара.

В судове засідання представник позивача не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі і просив суд їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення в разі неявки відповідача в судове засідання, не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином в порядку ч. 11 ст. 128 ЦПК України.

Відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Враховуючи вимоги даної норми закону суд вважає повідомлення відповідача про час розгляду справи належним.

Так, дослідивши матеріали справи‚ суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Судом встановлено, що 08.03.2016 р. близько 20 год. 20 хв. в м. Києві по вул. Саперно-Слобідській, водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки «ГАЗ 33021», д.н.з. НОМЕР_1, під час руху не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Dacia Logan», д.н.з. НОМЕР_2, що призвело до пошкодження обох транспортних засобів. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги, п. 2.3 б, 13.1 Правил дорожнього руху України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 28.03.2016 р. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчиненні вони цією особою.

За загальними правилами, зазначеними вище, тягар цивільної відповідальності у таких випадках має нести винна у завданні шкоди особа, якою є водій автомобіля чи особа, яка на відповідній правовій підставі керувала автомобілем та з вини якої сталась ДТП.

Положення ч. 6 ст. 82 ЦПК України фактично позбавляють особу, вину якої встановлено вироком у кримінальному провадженні або постановою у справі про адміністративне правопорушення, можливості спростувати наявність такої вини.Тому, розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи чи зі справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.

Таким чином, вина відповідача в дорожньо-транспортній пригоді, в якій був пошкоджений автомобіль «Dacia Logan», д.н.з. НОМЕР_2, за наявності вище приведеної постанови суду доказуванню не підлягає.

На момент ДТП відповідач не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди був пошкоджений автомобіль ««Dacia Logan», д.н.з. НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_2 та за кермом якого знаходився ОСОБА_3.

Згідно Звіту № 365/03/16Б від 26 березня 2016 року, складеного спеціалістом ФОП ОСОБА_4 розмір завданих збитків визначений, згідно ст. 29 Закону склав суму 12 484 грн. 58 коп.

Будь - яких доказів які б викликали сумнів у повності, ясності, правильності звіту спеціаліста, чи доказів пов'язаних з недостатньою професійною кваліфікацією оцінювача, сторонами надано не було, а тому суд вважає його вірним та обґрунтованим і таким, що не суперечить матеріалам справи, і може бути взятим до уваги судом при ухваленні рішення.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України» Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Цивільно-правова відповідальність потерпілого на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в ПАТ «НАСК «ОРАНТА», згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АЕ/6474773. Строк дії полісу з 01.12.2015 р. до 30.11.2016 р. включно.

10.03.2016 року потерпілий повідомив про страховий випадок та 27.04.2016 р. з метою отримання відшкодування звернувся до МТСБУ.

Зазначена шкода особисто винуватцем ДТП не була відшкодована потерпілій особі.

Договірних зобов'язань між МТСБУ, потерпілою особою та відповідачем не виникало.

У зв'язку з настанням події, передбаченої п.п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ відповідно 10.06.2016 року здійснило виплату страхового відшкодування потерпілій особі в розмірі 12484,58 грн., що підтверджується наказом та платіжним дорученням №4548рв від 10.06.2016 року.

Крім того, у зв'язку із залученням аварійного комісара відповідно до положень ст. 40 вказаного Закону, МТСБУ понесло витрати в розмірі 587,27 грн., що підтверджується платіжним дорученням №43рв від 22.04.2016 року.

Згідно п.п. «а» п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам п. 1.7 ст. 1 цього закону, та майну, яке знаходилось в такому транспортному засобі.

Згідно п.п. 38.2.1 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, заподіяна неправомірними рішенням, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утримання бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Таким чином, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача коштів в розмірі понесених витрат в сумі 12484,58 грн. та витрат на аварійного комісара в сумі 587,27 грн.

Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач довів ті обставини, на які посилався, як на підставу своїх позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір у розмірі 1600,00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 38, 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 993, 1166, 1187, 1191 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 5, 10, 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 83, 133, 141, 209-211, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 274, 275, 278, 279, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_3, останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України, код ЄДРПОУ 21647131, місцезнаходження якого за адресою: м. Київ, Русанівський бульвар, 8, понесені витрати по виплаті страхового відшкодування в сумі 12484,58 грн. та витрати на аварійного комісара в сумі 587,27 грн., а всього 13071 (тринадцять тисяч сімдесят одну) гривню 85 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_3, останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України, код ЄДРПОУ 21647131, місцезнаходження якого за адресою: м. Київ, Русанівський бульвар, 8, судовий збір в сумі 1600,00 грн.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СУДДЯ: Кушнір С.І.