Ухвала суду № 76022323, 16.08.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №8/760/8/18

Справа №760/22876/14-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2018 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Оксюти Т.Г.,

при секретарі Горупа В.В.,

за участю представника заявника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві заяву ОСОБА_2 про перегляд рішення суду від 10.06.2015 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою про перегляд рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 10.06.2015 року за нововиявленими обставинами у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу недійсним

Свої вимоги обґрунтовує тим, 10.06.2015 року Солом'янський районний суд м. Києва відмовив у задоволенні її позову.

Однак, зазначене рішення ґрунтувалось на рішенні Апеляційного суду м. Києва від 27.03.2014 року, яке було скасовано 11.11.2015 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Вважає, що зазначені обставини є підставою для перегляду рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 10.06.2015 року у зв'язку з нововиявленими обставинами, у зв'язку з чим просила заяву задовольнити.

Представник заявника в судовому засіданні заяву підтримав та просив її задовольнити.

Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про дату та час розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Суд, вислухавши думку представника заявника, вивчивши заяву та дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Встановлено, що рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 10.06.2015 року, у позові ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу недійсним відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 07.10.2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 задоволено частково.

Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 10.06.2015 року змінено.

Виключено з мотивувальної частини рішення посилання на те, що свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 22.12.2008 року на ім'я відповідача ОСОБА_3 є чинним.

В решті рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 10.06.2015 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.03.2016 року касаційну скаргу ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Апеляційного суду м. Києва від 07.10.2015 року скасовано, справу передано на новий розгляд до цього суду.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 08.11.2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено.

Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 10.06.2015 року залишено без змін.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 24.11.2016 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду м. Києва від 07.10.2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 19.03.2018 року касаційну скаргу ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_5 залишено без задоволення.

Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 10.06.2015 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 08.11.2016 року залишено без змін.

Заявник звертаючись до суду із заявою про перегляд рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 10.06.2015 року за нововиявленими обставинами посилалась на те, що зазначене рішення ґрунтувалось на рішенні Апеляційного суду м. Києва від 27.03.2014 року, яке було скасовано 11.11.2015 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Вважає, що зазначені обставини є підставою для перегляду рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 10.06.2015 року у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Однак, суд не погоджується з такими доводами заявника з огляду на наступне.

У відповідності до ч.1 ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Як передбачено ч.2 ст. 423 ЦПК України, підставами для перегляду судового рішення за ново виявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі;скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Водночас, згідно п.1 ч.4 ст. 423 ЦПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи.

Крім того, як вбачається з рішення Європейського суду з прав людини від 18.11.2004 року у справі «Правєдная проти Росії» та рішення від 06.12.2005 року у справі «Попов проти Молдови», процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він мін би призвести до іншого результату судового розгляду.

Згідно роз'яснень, які містяться в п. 3 Постанови Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» від 30 березня 2012 року № 4, суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Також, у відповідності з п. 7 зазначеної Постанови роз'яснено, що питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Згідно п. 9 Постанови скасування судового рішення (пункт 3 частини другої статті 361 ЦПК) може бути визнано нововиявленою обставиною лише в тому випадку, коли суд обґрунтував ухвалене судове рішення скасованим (воно було підставою для ухвалення такого судового рішення) або виходив із нього, хоча прямо й не посилався на нього на підтвердження наявності вказаних обставин, а також якщо наслідком скасування судового рішення є інше за змістом вирішення спору.

Підставою скасування судового рішення може бути лише ухвалене судом судове рішення, а не рішення третейського суду або іншого державного органу.

Вирішуючи питання про скасування судового рішення із зазначених підстав, суди мають виходити з преюдиційного зв'язку судових рішень, зокрема, із того, що між рішеннями має існувати матеріально-правовий зв'язок, факти, встановлені в одній із справ, мають значення для іншої справи.

Як встановлено в судовому засіданні, та обставина, що рішення Апеляційного суду м. Києва від 27.03.2014 року було скасовано 11.11.2015 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ після набрання чинності судового рішення у даній справі, не свідчить про помилковість висновків судів на предмет спору, які за законом мають ґрунтуватися на чинних на момент розгляду справи нормах права.

Встановлено, що Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ скасовуючи рішення Апеляційного суду м. 27.03.2014 року направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції та на даний час остаточне рішення у даній справі не прийнято.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що підставою для перегляді рішення може бути лише ухвалене судом остаточне рішення.

Обставини, вказані заявником у заяві не є нововиявленими в розумінні ч. 2 ст.423 ЦПК України, а будь-яких інших доказів щодо підтвердження наявності нововиявлених обставин заявником не надано, у зв'язку із чим суд приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню.

Згідно вимог п. 1 ч.3 ст. 429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставини та залишити відповідне судове рішення в силі.

Керуючись Постановою Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» від 30 березня 2012 року № 4, ст.ст. 423, 429 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Залишити без задоволення заяву ОСОБА_2 про перегляд рішення суду від 10.06.2015 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу недійсним.

Відповідно до ст.353 ЦПК України ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя