Ухвала суду № 76020845, 17.08.2018, Апеляційний суд Хмельницької області

копія

Провадження № 11-кп/792/443/18

Справа № 688/1866/17 Головуючий в 1-й інстанції Березова І. О.

Категорія: ч.1 ст.121 КК України Доповідач Кулеша Л. М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2018 року Колегія суддів Апеляційного суду Хмельницької області у складі:

доповідача - судді Кулеші Л.М.,

суддів П’єнти І.В., Спірідонової Т.В.,

з участю секретаря

судового засідання ОСОБА_1,

прокурора Павлишина В.І.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017240270000484 від 09.04.2017 року, за апеляційними скаргами прокурора та захисника ОСОБА_3, в інтересах обвинуваченого за ч.1 ст.121 КК України ОСОБА_2, на вирок Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 27 квітня 2018 року,

в с т а н о в и л а:

Цим вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, на утриманні одна малолітня дитина, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого:

14.05.2014 року Шепетівським міськрайонним судом за ч.1 ст. 186 КК України на 2 роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік;

21.12.2016 року Шепетівським міськрайонним судом за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки.

Згідно ухвали Шепетівського міськрайонного суду від 26.12.2016 року про внесення виправлень згідно із ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання із випробуванням і встановленням іспитового строку тривалістю 2 роки та покладено на нього обов’язки, передбачені п.п. 1,2 ч.1 та п.2 ч.2 ст. 76 КК України,

визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, і призначено покарання у виді 6 років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднано невідбуте покарання за вироком Шепетівського міськрайонного суду від 21.12.2016 року, та остаточно призначено 6 років 6 місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання рахується з 27 квітня 2018 року.

Зараховано в строк відбування покарання, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону № 838-VIII від 26.11.2015 року) з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі, строк попереднього ув’язнення з 01.06.2017 року по 20.06.2017 року, а з 21.06.2017 року по 26.04.2018 року з розрахунку один день попереднього ув’язнення за день позбавлення волі.

Запобіжний захід, до набрання вироком законної сили, залишено попередній – тримання під вартою.

Стягнуто із засудженого ОСОБА_2:

-на користь Шепетівської районної державної адміністрації, для зарахування в районний бюджет на рахунок перерахування комунальному закладу Шепетівської районної ради «Шепетівська центральна районна лікарня», витрати на стаціонарне лікування в Шепетівській ЦРЛ потерпілого від злочину в сумі 463 грн. 84 коп.

-на користь Департаменту фінансів Хмельницької обласної державної адміністрації, для зарахування в обласний бюджет для перерахування комунальному закладу Хмельницька обласна рада «Хмельницька обласна лікарня», витрати на стаціонарне лікування в Хмельницькій обласній лікарні потерпілого від злочину в сумі 4 588 грн. 87 коп.

Долю речових доказів вирішено відповідно до ст.100 КПК України.

Як встановлено судом першої інстанції, 09 квітня 2017 року близько 05 год. 05 хв. ОСОБА_2 знаходився в палатці, поблизу магазину «Яна», який розташований по вул. 400-річчя Шепетівки, 1, в м. Шепетівка, де відпочивав та спілкувався з ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Під час спілкування з останніми, періодично, демонстрував їм навики рукопашного бою. В цей час, до них підійшла невстановлена досудовим розслідуванням особа, з якою ОСОБА_2 відійшов поспілкуватись на декілька метрів в сторону, до кута приміщення магазину. До них підійшов потерпілий ОСОБА_4, який втрутився у їхню розмову і образив ОСОБА_2 нецензурним словом. ОСОБА_2, будучи обуреним словами ОСОБА_4, під час словесного конфлікту з останнім, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, несподівано, умисно, наніс потерпілому ОСОБА_4 один удар кулаком правої руки в ліву ділянку обличчя потерпілого, від якого останній впав спиною на асфальтобетонне покриття тротуару та вдарився потиличною ділянкою голови. Після скоєного ОСОБА_2, та його знайомі ОСОБА_5, ОСОБА_6 та невстановлена досудовим розслідуванням особа залишили місце події.

Таким чином, ОСОБА_4 спричинено тілесні ушкодження у вигляді: внутрішньочерепної травми, що супроводжувалась крововиливом під тверду мозкову оболонку правої скронево-тім’яної ділянки головного мозку (об’ємом 130 мл3), здавленням та забоєм головного мозку, крововиливом у верхню повіку правого ока, яке відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння.

Також ОСОБА_4 спричинено тілесні ушкодження у вигляді гематоми лівої лобно-скроневої ділянки голови, яке відноситься до тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості.

Прокурор, в поданій апеляційній скарзі, не оспорюючи доведеності вини та правильності кваліфікації дій обвинуваченого, просить вирок місцевого суду скасувати, ухвалити новий, яким ОСОБА_2 визнати винним в межах висунутого обвинувачення, включити обставину, яка обтяжує покарання – вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння та виключити обставину, яка пом’якшує покарання – щире каяття та призначити покарання за ч.1 ст.121 КК України у виді 6 років позбавлення волі. На підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Шепетівського міськрайонного суду від 21.12.2016 року та остаточно призначити покарання у виді 8 років позбавлення волі. В решті вирок залишити без зміни. Посилається на невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через м’якість. Вказує, що судом першої інстанції, в повній мірі, не враховано тяжкість вчиненого правопорушення, особу винного та обставини які пом’якшують і обтяжують покарання обвинуваченого. Зокрема, вважає, що суд безпідставно виключив обтяжуючу покарання обставину - вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння, оскільки з відеозапису з магазину «Яна» від 09.04.2917 року встановлено вживання ОСОБА_2 алкогольних напоїв. Вказане також підтверджується протоколом слідчого експерименту від 31.05.2017 року, згідно з яким ОСОБА_2 вказав, що перед нанесенням тілесних ушкоджень потерпілий в магазині купував пиво, яке вживав.

Безпідставним вважає посилання суду на пом’якшуючу покарання обставину – щире каяття, що суперечить фактичним обставинам, встановлених у судовому засіданні. Крім того, судом не враховано й те, що ОСОБА_2 двічі судимий, зокрема за вчинення злочину із застосуванням насильства, двічі звільнявся від відбування покарання з встановленням іспитового строку, проте на шлях виправлення не став та вчинив кримінальне правопорушення в період іспитового строку, думку потерпілого, який просив призначити суворе покарання.

Захисник ОСОБА_3, в поданій апеляційній скарзі, вважає вирок місцевого суду незаконним та необґрунтованим Уточнивши свої апеляційні вимоги, просить його змінити, перекваліфікувати дії ОСОБА_2 з ч.1 ст.121 КК України на ст.128 КК України та призначити йому покарання в межах санкції даної статті. Вказує, що обвинувачений ОСОБА_2 не заперечує обставин заподіяння удару потерпілому ОСОБА_4, проте цей удар він наніс не в лобно-скроневу ділянку голови, а в щелепу. Внутрішньочерепна травма, отримана потерпілим, є наслідком його падіння. Дії його підзахисного не охоплюються об’єктивною та суб’єктивною стороною інкримінованого йому злочину. ОСОБА_2 не передбачав та не міг передбачити, що від його удару потерпілий впаде та удариться головою.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, на підтримку поданих апеляційних скарг, перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у спричиненні потерпілому ОСОБА_4 умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, за обставин, викладених у вироку, ґрунтується на досліджених у судовому засіданні доказах, відповідають фактичним обставинам справи і є обґрунтованими.

З такими висновками погоджується колегія суддів.

Доводи в апеляційній скарзі захисника ОСОБА_3 про те, що дії його підзахисного не охоплюються об’єктивною та суб’єктивною стороною інкримінованого йому злочину, оскільки він наніс удар не в лобно-скроневу ділянку голови, а в щелепу, а внутрішньочерепна травма отримана потерпілим є наслідком його падіння, ОСОБА_2 не передбачав та не міг передбачити, що від його удару потерпілий впаде та вдариться головою, є безпідставними, так як не ґрунтуються на матеріалах справи.

Так, за показаннями обвинуваченого в суді першої та апеляційної інстанції, він дійсно 09.04.2017 року наніс потерпілому ОСОБА_4, який ображав його, один удар кулаком правої руки в ліву ділянку обличчя, від чого останній впав спиною на асфальтову доріжку і вдарився потиличною ділянкою голови об асфальтове покриття. Вказує, що залишив його без свідомості, так як сподівався, що той отямиться і піде додому. У нього не було умислу на спричинення умисного тяжкого тілесного ушкодження ОСОБА_4 Стверджує, що пив пиво, але безалкогольне, тому в стані алкогольного сп’яніння не був.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно не погодився з доводами обвинуваченого про недоведеність його вини в заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_4

Так, потерпілий ОСОБА_4 в суді першої інстанції показав, що 09.04.2017 року близько 22 години повертався додому від своїх друзів, що проживають ІНФОРМАЦІЯ_5, де вживав алкогольні напої та підійшов до магазину «Горілочка», а надалі нічого не пам’ятає, під час проведення досудового розслідування побачив відеозапис та взнав, що його хтось вдарив і він впав та вдарився головою об асфальт. На даний час стан здоров’я його погіршився, наразі у зв’язку із отриманим тілесним ушкодженням оформляє документи на 2-у групу інвалідності. Просить стягнути з обвинуваченого на його користь 17 000 грн. матеріальної шкоди та 300 000 грн. моральної шкоди та покарати суворо.

За показаннями свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, у вказаний день у магазині «Яна» ОСОБА_9 їм повідомив, що біля магазину лежить чоловік без свідомості, остання викликала швидку допомогу.

Свідок ОСОБА_5 підтвердив факт нанесення ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_4 удару кулаком правої руки в обличчя, від чого останній впав спиною на асфальт та вдарився потиличною ділянкою голови об асфальтове покриття доріжки. Потерпілого залишили, оскільки злякалися.

Свідок ОСОБА_6 показав, що бачив, як ОСОБА_4 замахувався на ОСОБА_2 та як потерпілий впав.

Згідно з показаннями свідка ОСОБА_10, в квітні 2017 року до пункту швидкої допомоги надійшло повідомлення про те, що поблизу магазину «Горілочка» чи «Яна», що по вул. 400-річчя Шепетівки, лежить невідомий чоловік без свідомості.

Крім того, об'єктивно вина ОСОБА_2 у вчиненні вказаного злочину підтверджується даними:

- протоколу огляду місця події від 12.04.2017 року з фототаблицями, яким є територія, яка знаходиться поблизу магазину «Яна», що по вул. 400-річчя Шепетівки, 1, в м. Шепетівка Хмельницької області, по ліву сторону від входу до якого знаходиться палатка зеленого кольору з логотипом «Оболонь» (а.с. 12-15 к.п.);

- постанови про визнання та приєднання до матеріалів кримінального провадження речового доказу від 10.04.2018 року, яким є ДВД-диск з відеозаписом з камери відеоспостереження з магазину «Яна», який розташований по вул. 400-річчя Шепетівки, 1, в м. Шепетівка Хмельницької області (а.с. 27 к.п.);

- протоколу огляду DVD-R диску з написом «Perfeo», 4,7 GB 16х. від 10.04.2018 року з записом на 11 файлах з внутрішніх та зовнішніх камер спостереження магазину «Яна», що по вул. 400-річчя Шепетівки, 1, в м. Шепетівка Хмельницької області у період часу з 02 год.00 хв. 30 сек. по 05 год. 26 хв. 25 сек. 09.04.2017 року, з яких вбачається: потерпілий ОСОБА_4 періодично знаходився в магазині та біля магазину; під час огляду файлу № 9 з відеозаписом з зовнішньої камери спостереження № 5, яка здійснює відеозапис входу до магазину, літньої палатки та прилеглої території в період часу з 05 год.00 хв. по 05 год. 14 хв. 59 сек. зафіксовано, як о 05 год.07 хв.08 сек. до обвинуваченого ОСОБА_11 та невідомого хлопця, з яким спілкувався останній, підійшов потерпілий ОСОБА_4 і почав з ними спілкуватись; видно як під час спілкування ОСОБА_2 демонстрував перед знайомими навики рукопашного бою, а потерпілий спокійно стоїть біля з них, в руках в нього речей не має; під час спілкування о 05 год. 07 хв. 30 сек. ОСОБА_11 раптово кулаком правої руки наніс один удар в ліву ділянку обличчя потерпілого ОСОБА_4. від удару потерпілий впав спиною на асфальтове покриття тротуару та вдарився потиличною ділянкою голови і втратив свідомість. ОСОБА_11 та ще двоє хлопців, які підійшли до потерпілого, побачивши, що потерпілий без свідомості, пішли у напрямку вул. Старокостянтинівське шосе, а невідомий хлопець - у напрямку вул. Героїв Небесної Сотні (а.с. 28-30 к.п.);

- протоколу проведення слідчого експерименту від 31.05.2017 року з фототаблицями, відповідно до якого ОСОБА_11 розповів про обставини нанесення тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_4 вночі 09.04.2017 року та показав місце біля магазину «Яна», що по вул. 400-річчя Шепетівки,1 в м. Шепетівка, де ОСОБА_11 наніс удар кулаком правої руки в ліву ділянку обличчя потерпілого, від чого останній впав спиною на асфальтове покриття та вдарився потиличною ділянкою голови і втратив свідомість (а.с. 149-160 к.п.);

- довідки № 53 Хмельницької обласної лікарні від 21.06.2017 року за № о/07/1268, відповідно до якої ОСОБА_4 знаходився на лікуванні в нейрохірургічному відділенні Хмельницької обласної лікарні у період з 09.04.2017 року по 20.04.2017 року 11 ліжко-днів; затрати лікарні склали 4 588 грн. 87 коп. та перелік ліків, які використовувались при лікуванні хворого ОСОБА_4, (а.с. 187-188 к.п.);

-довідки Шепетівської центральної районної лікарні від 22.06.2017 року за № 20/1026 про вартість 1 ліжко-дня, яка станом на квітень 2017 року становить 463,84грн. (а.с 191 к.п.).

- висновку судово-медичної експертизи № 153 від 20.04.2017 року – 16.05.2017 року, у відповідності з яким у ОСОБА_4 мали місце такі тілесні ушкодження: а) підшкірна гематома лівої лобно-скроневої ділянки голови. Дане тілесне ушкодження виникло від ударної дії тупого твердого предмету, могло виникнути внаслідок удару кулаком руки, а за своїм характером належить до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості.

б) внутрішньочерепна травма, що супроводжувалась крововиливом під тверду мозкову оболонку правої скронево-тім’яної ділянки головного мозку (об’ємом 130 мл3), здавленням та забоєм головного мозку, крововиливом у верхню повіку правого ока, за своїм характером належить до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення;

- результатами токсилогічного дослідження № 467/468 крові та сечі ОСОБА_4 виявлено: алкоголь в крові – 1,532 г/л, в сечі 1,674 г/л (‰). Ці аналізи свідчать, що на момент поступлення в лікарню ОСОБА_4 знаходився в стані алкогольного сп’яніння (а.с.21-23 к.п.).

Проаналізувавши докази в їх сукупності, суд дав їм належну оцінку та вірно кваліфікував дії ОСОБА_2 за ч.1 ст.121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Посилання захисника на те, що вказані тілесні ушкодження потерпілий отримав з необережності, не заслуговують на увагу та спростовуються зібраними по справі доказами.

Колегія суддів приходить до висновку, що за встановлених судом першої інстанції фактичних обставин, дії ОСОБА_2 були протиправними, між його діями і наслідками існував прямий причиний зв’язок, а самі наслідки у виді тяжких тілесних ушкоджень були спричинені потерпілому не тільки від удару головою об тверду поверхню, а вже в момент, коли обвинувачений, докладаючи певних зусиль, завдав ОСОБА_4 удар кулаком в голову. Надмірна сила удару, його раптовість та спрямованість в голову потерпілого, який перебував в стані алкогольного сп’яніння, опору не чинив, свідчило про те, що ОСОБА_2 об’єктивно усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачав можливість настання наслідків у виді спричинення будь-якої за тяжкістю шкоди здоров’ю потерпілого, хоча й не конкретизував у своїй свідомості, якою саме буде така шкода. Тобто він діяв з неконкретизованим умислом, за яким, незалежно від того, чи є такий умисел прямим або непрямим, настає відповідальність за фактично спричинену шкоду, у даному випадку – за умисне заподіяння ОСОБА_4 тяжких тілесних ушкоджень.

Обставин, які б свідчили про вчинення ОСОБА_2 необережного тяжкого тілесного ушкодження, судом першої і апеляційної інстанції не встановлено.

Враховуючи викладене, доводи захисника ОСОБА_3 про необхідність перекваліфікації дій ОСОБА_2 з ч.1 ст.121 на ст.128 КК України, позбавлені підстав.

Крім того, не заслуговують на увагу суду доводи прокурора про необхідность визнати обставиною, яка обтяжує покарання – вчинення ОСОБА_2 злочину в стані алкогольного сп’яніння та виключити обставину, яка пом’якшує його покарання – щире каяття.

З переглянутого судом апеляційної інстанції відеозапису вбачається, що ОСОБА_2 вийшов з магазину з пляшкою, проте останній заперечує, що це був алкогольний напій. Інших доказів на спростування доводів обвинуваченого прокурором не надано, не здобуто таких і в апеляційній інстанції.

Разом з тим, колегія суддів вважає, безпідставними посилання прокурора на відсутність обставини, що пом’якшує покарання ОСОБА_2 – щире каяття, оскільки обвинувачений не заперечує факт нанесення удару потерпілому ОСОБА_4, тяжкості тілесного ушкодження, проте, в силу своєї юридичної необізнаності, вважає, що його дії слід кваліфікувати як заподіяння необережного тяжкого тілесного ушкодження.

Вирішуючи питання про вид та розмір покарання, суд, першої інстанції, у відповідності з вимогами ст.65 Кримінального кодексу України, врахував позитивну характеристику обвинуваченого, який не працює, має на утриманні малолітню дитину, на обліку в нарколога та психіатра не пербуває, з 01.02.2017 року перебуває на обліку в Шепетівському міськрайонному відділі з питань пробації, пом’якшуючі покарання обставини – щире каяття та сприяння розкриттю злочину, обтяжуючу – рецидив злочинів.

Крім того, судом враховано ступінь тяжкості, характер та суспільну небезпечність вчиненого злочину, який є тяжким злочином, наслідком якого є спричинення умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, і яке призвело до погіршення стану здоров’я потерпілого; особу обвинуваченого, якій двічі судимий за умисні злочини, і судимість не погашена, останній злочин вчинив в період відбування покарання під час іспитового строку за вироком Шепетівського міськрайонного суду від 21.12.2016 року за вчинення умисного злочину, що вказує на його підвищену суспільну небезпечність та стійку антисоціальну спрямованість.

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів не вбачає підстав для скасування чи зміни вироку, в межах апеляційних вимог прокурора та захисника.

З урахуванням наведеного та керуючись ст.ст.404, 407 КПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а :

Вирок Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 27 квітня 2018 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляційні скарги прокурора та захисника ОСОБА_3 – без задоволення.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою в той же строк, з дня отримання копії судового рішення.

Судді: (підписи)

Згідно з оригіналом:

Суддя Апеляційного суду

Хмельницької області ОСОБА_12