Рішення № 76020690, 07.08.2018, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/7802/18

Провадження № 2/752/4183/18

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

07.08.2018 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Шевченко Т.М.

з участю секретаря Павлюк В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовною заявою Міністерства оборони України до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищому військовому навчальному закладі, -

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Міністерства оборони України витрати, пов'язані з утриманням ОСОБА_1 у вищому військовому навчальному закладі, у розмірі 11 892,17 грн.

В обґрунтування позову зазначено про те, що ОСОБА_1 у період з 2006 року по 2010 рік навчався у Військовому інституті телекомунікацій та інформатизації Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» за спеціальністю «Військові науки». Наказом Міністра оборони України від 19.06.2010 року № 556 у зв'язку із закінченням навчання ОСОБА_1 був призначений для проходження військової служби у Збройних Силах України, останнім місцем проходження військової служби відповідача була посада заступника начальника інформаційно-телекомунікаційного вузла 68 об'єднаного інформаційно-телекомунікаційного вузла. 23.03.2014 року Радою Національної безпеки і оборони України прийнято рішення «Про передислокацію військових частин (підрозділів), установ та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань і правоохоронних органів України з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя в інші регіони України», введене в дію указом Президента України від 24.03.2014 року № 339/2014. Спільною директивою Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України від 06.05.2014 року № Д-1 визначено порядок та встановлено строки прибуття військовослужбовців Збройних Сил України з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Однак, незважаючи на вимоги зазначених документів, відповідач ОСОБА_1 не прибув з тимчасово окупованої території України до визначеного пункту у встановлені строки для подальшого проходження військової служби у Збройних Силах України. Наказом Генерального штабу Збройних Сил України від 23.03.2015 року на відповідача накладено дисциплінарне стягнення у виді позбавлення військового звання. На підставі зазначеного наказу, наказом командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України від 06.04.2015 року № 37, відповідача звільнено з військової служби у запас та виключено із списків особового складу Збройних Сил України з 21.03.2015 року. Наказом начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України від 21.03.2015 року № 117, відповідача з 21.03.2015 року виключено зі списків особового складу Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України, знято зі всіх видів забезпечення.

За викладених обставин, позивач на підставі ч. 10 ст. 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» звернувся до суду з позовом про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням відповідача у вищому навчальному закладі, у розмірі 11 892,17 грн.

В подальшому позивачем збільшено позовні вимоги. За заявою про збільшення позовних вимог в редакції від 18.05.2018 року, позивач просив суд стягнути з відповідача витрати, пов'язані з його утриманням у вищому навчальному закладі, у сумі 26 121,37 грн.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 10.04.2018 року підсудність даної цивільної справи визначено Голосіївському районному суду м. Києва.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 21.05.2018 року відкрито провадження у справі.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, до суду подана заява про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про місце і час судового розгляду повідомлявся судом шляхом розміщення судової повістки на офіційному веб-сайті суду, оскільки ОСОБА_1 мешкає на території Автономної Республіки Крим у м. Севастополь, що є тимчасово окупованою територією та пересилання поштової кореспонденції на дану територію не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що відповідно до послужної картки ОСОБА_1, останній у період з 2006 року по 2010 рік навчався у Військовому інституті телекомунікацій та інформатизації Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» за спеціальністю «Військові науки» (а.с. 10-11) .

Наказом Міністра оборони України від 19.06.2010 року № 556 у зв'язку із закінченням навчання ОСОБА_1 був призначений для проходження військової служби у Збройних Силах України.

З послужної картки відповідача вбачається, що останнім місцем проходження військової служби відповідачем була посада заступника начальника інформаційно-телекомунікаційного вузла 68 об'єднаного інформаційно-телекомунікаційного вузла у м. Севастополь Автономної Республіки Крим.

23.03.2014 року Радою Національної безпеки і оборони України прийнято рішення «Про передислокацію військових частин (підрозділів), установ та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань і правоохоронних органів України з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя в інші регіони України», введене в дію указом Президента України від 24.03.2014 року № 339/2014.

Спільною директивою Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України від 06.05.2014 року № Д-1 визначено порядок та встановлено строки прибуття військовослужбовців Збройних Сил України з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.

У зв'язку із неприбуттям ОСОБА_1 з тимчасово окупованої території України до визначеного пункту у встановлені строки для подальшого проходження військової служби у Збройних Силах України, наказом Генерального штабу Збройних Сил України від 23.03.2015 року на ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у виді позбавлення військового звання.

На підставі зазначеного наказу, наказом командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України від 06.04.2015 року № 37, ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас за підпунктом «ж» частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (у зв'язку із позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку) та виключено із списків особового складу Збройних Сил України з 21.03.2015 року.

Наказом начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України від 21.03.2015 року № 117, ОСОБА_1 з 21.03.2015 року виключено зі списків особового складу Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України, знято зі всіх видів забезпечення.

Відповідно до ч. 10 ст. 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до п.п. «е», «є», «ж», «і», «и» частини шостої статті 26 Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року № 964.

Зазначений Порядок визначає механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до пунктів «е», «є», «ж», «и», «і» частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі.

Так, відповідно до п. 3 зазначеного Порядку, відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.

Відповідно до п. 5 вказаного Порядку, витрати відшкодовуються у повному розмірі особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого навчального закладу відповідно до, зокрема, п.п. «ж» частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» - за весь період навчання.

Позивачем наданий до суду розрахунок витрат, пов'язаних з утриманням відповідача у вищому навчальному закладі з дня його зарахування по день виключення зі списків особового складу відповідно до якого сума таких витрат за період навчання розраховано згідно з нормами утримання курсантів, та становить 26 121 грн. 37 коп.

Розрахунок зазначених витрат здійснений відповідно до п.п. 5,6 зазначеного Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат.

На час розгляду справи судом, відповідачем не надано даних, що свідчать про відшкодування зазначених витрат у добровільному порядку.

Відповідно до п.7 «Порядку відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 року № 964, у разі відмови особи добровільно відшкодувати витрати, стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.

Враховуючи викладене, оцінюючи всі досліджені судом докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з утриманням у вищому військовому навчальному закладі є обґрунтованими, доведеними, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 77, 78, 81, 259, 261, 265, 273, 274- 279, 354 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

позов Міністерства оборони України до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищому військовому навчальному закладі, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Чемериси-Барські Барського району Вінницької області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, останнє відоме місце проживання - АДРЕСА_1 об'єднаний інформаційно-телекомунікаційний вузол, на користь Міністерства оборони України витрати, пов'язані з утримання у вищому військовому навчальному закладі, у розмірі 26 121 грн. (двадцять шість тисяч сто двадцять одна гривня) 37 коп., та сплачену суму судового збору у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення виготовлено 07.08.2018 року.

Суддя