Ухвала суду № 76020251, 20.08.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/793/395/18 Справа № 700/487/18 Категорія: : ст.309 КПК України Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2018 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5з участю прокурораОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Лисянського районного суду Черкаської області від 02 серпня 2018 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання про арешт майна, -

в с т а н о в и л а :

Слідчий Лисянського ВП Звенигородського ВП ГУ НП в Черкаській області звернулася до суду з клопотанням про арешт урожаю, що знаходиться на земельних ділянках в адміністративних межах Журжинецької сільської ради, Лисянського району. Черкаської області.

Клопотання вмотивовано тим, що до Лисянського ВП Звенигородського ВП ГУ НП в Черкаській області надійшло повідомлення від правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень про те, що в адміністративних межах Журжинецької сільської ради Лисянського району Черкаської області невідомі особи здійснили незаконне зайняття земельних ділянок загальною площею 269 га.

Правова кваліфікація кримінального правопорушення: ч.І ст. 197-1 КК України, а самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику.

Перелік і види майна, що належить арештувати: земельні ділянки в адміністративних межах Журжинецької сільської ради Лисянського району з кадастровими номерами:

№7122883600:04:001:0599, загальною площею 27,6002 га з посівом буряка №7122883600:04:001:0598, загальною площею 4.7 га. з посівом сорго; №7122883600:04:001:0601, загальною площею 28.- га, частково засіяна буряком поорана;

№7122883600:04:001:0600, загальною площею 16.5003 га, з посівом буряка; №7122883600:04:001:0608, загальною площею 21.3001 га, з посівом пшениці: №7122883600:04:001:0606, загальною площею 11.003 га, з посівом пшениці; №7122883600:04:001:0605, загальною площею 22 га, з посівом пшениці: №7122883600:04:001:0604, загальною площею 7.5 га. з посівом пшениці: №7122883600:04:001:0603, загальною площею 4.2 га. з посівом пшениці: №7122883600:04:001:0596, загальною площею 24,6661 га, з посівом кукурудзи: №7122883600:04:001:0597, загальною площею 54.9004 га, з посівом буряка: №7122883600:04:001:0607. загальною площею 23,08 га. з посівом пшениці; №7122883600:04:001:0595, загальною площею 8.0001 га, з посівом кукурудзи; №7122883600:04:001:0602, загальною площею 1 1 га, з посівом буряка.

Дані земельні ділянки, що підлягають арешту перебувають у користуванні без договору оренди у СТОВ «Злагода» в адміністративних межах Журжинецької сільської ради Лисянського району Черкаської області.

Таким чином, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що зазначені вище земельні ділянки в даному кримінальному провадженні є нерухомим майном яким незаконно заволоділи працівники С'ГОВ «Злагода», саме:

- ОСОБА_8, керуючий Лисянською дільницею С'ГОВ «АФ Злагода», земельну ділянку з кадастровими номерам №7122883600:04:001:0597. загальною площею 54.9004 га:

- ОСОБА_9, заступник керуючого Лисянською дільницею СТОВ «АФ Злагода», земельні ділянки з кадастровими номерами №7122883600:04:001:0605. загальною площею 22 га та №7122883600:04:00! :0608. загальною площею 21,3001 га;

- ОСОБА_10, агроном С'ГОВ «АФ Злагода», земельну ділянку з кадастровим номером №7122883600:04:001:0597, загальною площею 54,9004 га:

- ОСОБА_11, інженер СТОВ «АФ Злагода», земельні ділянки з кадастровими номерами №7122883600:04:001:0598, загальною площею 4.7 га. №7122883600:04:001:0606, загальною площею 11.003 га., №7122883600:04:01)1:0607, загальною площею 23,08 га;

-ОСОБА_12, обліковець в С'ГОВ «АФ Злагода», земельні ділянки з кадастровими номерами №7122883600:04:001:0601, загальною площею 28.4 га.

№7122883600:04:001:0602, загальною площею 11 га., №7122883600:04:001:0603. загальною

площею 4,2 га;

- ОСОБА_13, обліковець в С'ГОВ «АФ Злагода», земельні ділянки з

кадастровими номерами №7122883600:04:001:0596, загальною площею 24.6661 га,

№7122883600:04:001:0600, загальною площею 16,5003 га;

- ОСОБА_14, агроном в СТОВ «АФ Злагода», земельні ділянки з кадастровими номерами №7122883600:04:001:0595, загальною площею 8.0001 га,

№7122883600:04:001:0599, загальною площею 27,6002 га, №7122883600:04:001:0604,

загальною площею 7,5 га, яке буде використано як доказ факту чи обставин, що

встановлюється під час кримінального провадження.

Ухвалою слідчого судді Лисянського районного суду Черкаської області від 02 серпня 2018 року відмовлено в задоволенні клопотання про арешт майна.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою задовольнити клопотання, мотивуючи свої вимоги тим, що судом помилково вказано на необхідність дотримання вимог ч.2 ст.171 КПК України щодо відсутності підтвердження права власності на дані земельні ділянки, оскільки вказаний критерій застосується лише коли метою накладення арешту є забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав вимоги апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні з наведених підстав, вивчивши матеріали клопотання та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Положенням ст.131 КПК України передбачено, що арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч.ч. 3, 5 ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Колегія суддів вважає, що підстав, передбачених ст. 170 КПК України, для арешту майна, як в клопотанні слідчого, так і в апеляційній скарзі прокурора не наведено.

Відмовляючи в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на урожай, що знаходиться на земельних ділянках, слідчий суддя в повному обсязі дотримався вищезазначених вимог закону.

Колегія суддів бере до уваги, що необхідність накладення арешту на посіви сільськогосподарських культур, про що просить слідчий в клопотанні, а прокурор в апеляційній скарзі, обґрунтовується ним необхідністю їх збереження, як слідів кримінального правопорушення.

Між тим, ст. 170 КПК України не передбачено накладення арешту з метою забезпечення слідів кримінального правопорушення. Натомість, п.1 ч.2 ст.170 КПК України передбачає накладання арешту з метою забезпечення речових доказів, однак, з матеріалів справи не вбачається, що зазначений в клопотанні урожай визнавався б речовим доказом. Крім того, слідством не встановлено ідентифікаційних властивостей кожного виду урожаю, зокрема, його кількість, розмір, вага, вартість тощо.

За таких умов накладення арешту на невизначений предмет чи їх сукупність колегія суддів не вбачає можливим, адже неможливо встановити підстави для такого арешту, а також ознаки співрозмірності вартості арештованого майна до розміру завданих збитків.

Інші підстави для накладення арешту на урожай такі, як: забезпечення спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, колегія суддів не вбачає, оскільки санкція злочину за ч.1 ст.197-1 КК України, за якою внесено відомості до ЄРДР, не передбачає застосування спеціальної конфіскації або конфіскації. Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази, щодо наявності в кримінальному провадженні заявленого цивільного позову.

Між тим, колегія суддів звертає увагу на наявність в матеріалах справи адміністративних матеріалів стосовно осіб, які самовільно зайняли спірні земельні ділянки з їх поясненнями та копіями квитанцій про сплату штрафів та відшкодування шкоди, внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, які, проте, колегія суддів позбавлена права оцінювати на даному етапі досудового розслідування.

У відповідності до положень ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про відсутність підстав для задоволення клопотання про накладення арешту на урожай, а тому ухвала слідчого судді є законною та обгрунтованою, а доводи апеляційної скарги прокурора не спростовують правильності висновків суду.

Керуючись статтями 405,407,419,422 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Лисянського районного суду Черкаської області від 02 серпня 2018 року, якою відмовлено у задоволення клопотання про арешт майна - без змін.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :