Ухвала суду № 76019818, 21.08.2018, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 552/7810/14

Провадження № 6/711/157/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2018 року Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого - судді Скляренко В.М.

при секретарі Слабко Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню та стягнення зі стягувача одержаних коштів за виконавчим листом,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню та стягнення зі стягувача незаконно одержаних коштів за виконавчим листом.

В обґрунтування своєї заяви вказує, що він є боржником по виконавчому провадженню № 55439202, з виконання виконавчого листа Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21.11.2017 року № 552/7810/14-ц, який перебуває на виконанні у Придніпровському відділі державної виконавчої служби м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області.

Вважає, що виконавчі дії державним виконавцем проводяться незаконно, а виконавчий лист є таким, що не підлягає виконанню та підлягає поверненню так, як він не відповідає вимогам ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки: у виконавчому листі невірно зазначено його ідентифікаційний номер платника податків; рішення суду, на підставі якого виданий виконавчий лист не вступило в законну силу на час його видачі, а вступило в законну силу лише після апеляційного розгляду – 03.04.2018 року; виконавчий лист пред’явлений до виконання не за підвідомчістю, оскільки він проживає у м. Києві.

А тому просить: визнати виконавчий лист Придніпровського районного суду м. Черкаси № 552/7810/14-ц від 21.11.2017 року таким, що не підлягає виконанню з дати його видачі або з дати проведення виконавчих дій – 22.12.2017 року та зупинити стягнення; стягнути зі стягувача одержані ним незаконно кошти відповідно до постанови державного виконавця Придніпровського відділу державної виконавчої служби м. Черкаси від 01.06.2018 року про накладення стягнення на його пенсію.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 вимоги, викладені в заяві, підтримав та просив заяву задовольнити.

В судове засідання представник ПОКВПТГ «Потлаватеплоенерго», за довіреністю ОСОБА_2, не з’явився, направивши на адресу суду письмове клопотання про розгляд заяви ОСОБА_1 у відсутність представника ПОКВПТГ «Потлаватеплоенерго». Одночасно у вказаному клопотанні просить відмовити ОСОБА_1 в задоволенні його заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню в зв’язку з її безпідставністю. Також просив врахувати, що судове рішення по справі № 552/810/14-ц вступило в законну силу та підлягає виконанню.

Заслухавши пояснення заявника ОСОБА_1, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви, виходячи із наступних підстав.

Відповідно до ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов’язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

При цьому суд звертає увагу на те, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід’ємною частиною «права на суд», а ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов’язання адміністративних органів виконувати рішення (справа «Горнсбі проти Греції»).

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб), - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Частиною 2 ст. 432 ЦПК України передбачено, що суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов’язок боржника відсутній повністю або частково у зв’язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04.08.2017 року у справі № 552/7810/14-ц за позовом ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання, зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» про визнання дій незаконними та відшкодування моральної шкоди, позовні вимоги ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» заборгованість за послуги з теплопостачання в сумі 2146 грн. 43 коп., 3% річних в сумі 136 грн. 69 коп., інфляційні в сумі 413 грн. 88 коп. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено. Копія вказаного рішення суду була направлена на адресу ОСОБА_1 для відому, однак рекомендований лист повернувся на адресу суду з відміткою «за письмовою заявою одержувача».

Вказане рішення Придніпровського районного суду, на підставі ч. 1 ст. 223 ЦПК України (в редакції від 18.03.2004 року), набрало законної сили 03.10.2017 року та було звернуто до примусового виконання.

Постановою старшого державного виконавця Придніпровського відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_3 від 22.12.2017 року відкрито виконавче провадження ВП № 55439202 з виконання виконавчого листа Придніпровського районного суду м. Черкаси № 552/7810/14-ц від 21.11.2017 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» заборгованості за послуги з теплопостачання в сумі 2146 грн. 43 коп., 3% річних в сумі 136 грн. 69 коп., інфляційних в сумі 413 грн. 88 коп.

В подальшому, а саме 29.01.2018 року ОСОБА_1 рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04.08.2017 року було оскаржене до Апеляційного суду Черкаської області.

Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 07.02.2018 року ОСОБА_1 було поновлено строк на оскарження рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04.08.2017 року.

Постановою Апеляційного суду Черкаської області від 03.04.2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без задоволення, а рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04.08.2017 року – без змін. Вказана постанова набрала законної сили 03.04.2018 року.

Звертаючись з даною заявою до суду ОСОБА_1 вказує, що виконавчий лист Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21.11.2017 року № 552/ 7810/14-ц є таким, що не підлягає виконанню та просить стягнути зі стягувача кошти незаконно одержані за виконавчим листом.

Однак підстав для визнання виконавчого листа Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21.11.2017 року № 552/7810/14-ц таким, що не підлягає виконанню не має, оскільки в силу ст. 432 ЦПК України виконавчий документ може бути визнаний таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов’язок боржника відсутній повністю або частково у зв’язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

На даний час рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04.08.2017 року, на виконання якого і був виданий виконавчий лист № 552/7810/14-ц від 21.11.2017 року, не виконане і обов’язок боржника не припинився. До того ж, виконання вказаного рішення за заявою ОСОБА_1 було відстрочено ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 31.07.2018 року до 01.11.2018 року.

Крім того, вказаний виконавчий лист не був виданий помилково, а був виданий за заявою стягувача – ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», оскільки рішення на той час не було оскаржене та набрало законної сили.

Доводи заявника про те, що виконавчий лист Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21.11.2017 року № 552/7810/14-ц виданий до вступу рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04.08.2017 року є безпідставними, оскільки на момент видачі вказаного виконавчого листа рішення суду від 04.08.2017 року не було оскаржене і ОСОБА_1 поновлявся строк на апеляційне оскарження вказаного рішення суду.

При цьому, Законом України «Про виконавче провадження» в даному випадку (у разі поновлення апеляційним судом строку на подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду) не передбачалося інших дій, аніж зупинення виконавчого провадження виконавцем (ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження»). До того ж, саме не сторони виконавчого провадження покладений обов’язок невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій (ч. 4 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження»).

Доводи заявника про те, що виконавчий лист Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21.11.2017 року № 552/7810/14-ц пред’явлений не за підвідомчістю також не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки згідно наявної в матеріалах цивільної справи № 552/7810/14-ц інформації ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 (нині вул. Сагайдачного), 173/1, кв. 85 (а.с. 218 том. 1). Дану адресу заявник ОСОБА_1 і сам вказував, як місце проживання, в апеляційній скарзі від 06.03.2018 року на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04.08.2017 року (а.с. 93 том. 2). Крім того, вказана обставина, в розумінні ст. 432 ЦПК України, не є підставою для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.

Щодо стосується доводів заявника ОСОБА_1 про те, що у вказаному виконавчому листі невірно зазначений його ідентифікаційний код, то вказана помилка (описка) також не дає підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, оскільки вона може бути виправлена судом за заявою стягувача або боржника. І на даний час стягувач - ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» звернувся до суду із такою заявою, розгляд її призначено на 28.08.2018 року.

А тому, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа Придніпровського районного суду м. Черкаси № 552/7810/14-ц від 21.11.2018 року таким, що не підлягає виконанню.

Разом з тим, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 і в частині стягнення зі стягувача коштів незаконно одержаних за виконавчим листом, оскільки в судовому засіданні не встановлено незаконності одержання стягувачем коштів за виконавчим листом Придніпровського районного суду м. Черкаси № 552/7810/14-ц від 21.11.2018 року. Саму ж постанову від 01.06.2018 року, на підставі якої, як вказує заявник, відбулося стягнення останній не оскаржує.

Що стосується вимог заявника ОСОБА_1 про винесення ухвали про зупинення стягнення за виконавчим листом Придніпровського районного суду м. Черкаси № 552/7810/14-ц від 21.11.2018 року з дати його видачі – 21.11.2017 року або з дати проведення незаконних виконавчих дій – 22.12.2017 року, то вони також не підлягають до задоволення з підстав, викладених вище.

Крім того, в силу ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» саме на сторін виконавчого провадження, в тому числі і на боржника, покладається обов’язок повідомляти письмово державного виконавця про наявність підстав, які обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки чи розстрочки виконання рішення, який в свою чергу кореспондується з обов’язком виконавця зупинити виконавче провадження за наявності таких підстав (ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження»).

А тому, враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 18, 80, 81, 432 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», -

у х в а л и в:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню та стягнення зі стягувача одержаних коштів за виконавчим листом – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Черкаської області на протязі п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий В.М. Скляренко