Вирок № 76018563, 20.08.2018, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/2191/18

Номер провадження 1-кп/629/325/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2018 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Кремень М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лозова, Харківської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018220380000584 відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лозова, Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, військовозобов'язаного, не одруженого, не працюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

- обвинувачення - прокурора Лозівської місцевої прокуратури Харківської області Іванчака А.О.,

- захисту - обвинуваченого ОСОБА_1,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 01 березня 2018 року близько 21:13 год., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходився в приміщенні магазину ТОВ АТБ Маркет «Продукти-221», розташованому за адресою: Харківська область, м. Лозова, мікр. 4Ю, б. 44-А, де у нього виник умисел на таємне викрадення пляшки лікеру «Jagermeister». Реалізуючи свій злочинний умисел, переконавшись, що він залишається непоміченим, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді заподіяння майнової шкоди потерпілому і бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою наживи, шляхом вільного доступу, ОСОБА_1 з полиці прилавку викрав скляну пляшку ємністю 0,5 літра лікеру «Jagermeister», 35%, вартістю 227,00 гривень, чим спричинив майнову шкоду потерпілому ТОВ АТБ Маркет «Продукти-221» на вищевказану суму.

Після скоєння крадіжки ОСОБА_1 з місця події зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Обвинувачений ОСОБА_1 винним себе в скоєнні злочину визнав та пояснив у судовому засіданні, що щиро кається у скоєному ним злочині. Також пояснив, що дійсно скоїв злочин при зазначених обставинах, а саме 01.03.2018 року він зайшов до приміщення магазину ТОВ «АТБ-Маркет» «Продукти-221», де з полиці прилавку викрав пляшку лікеру. Матеріальні збитки відшкодував в повному обсязі.

Визнавальні свідчення обвинуваченого ОСОБА_1 суд вважає правильними та достовірними, а також такими, що відповідають матеріалам справи, оскільки вони надані послідовно, несуперечливо та кладе в основу обвинувального вироку.

Представник потерпілого ОСОБА_3 надав суду заяву в якій просив розглянути дану справу за його відсутності, претензій матеріального та морального плану до обвинуваченого не має.

Зважаючи на те, що обвинувачений повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, погодився з правовою кваліфікацією своїх дій, його свідчення відповідають суті обвинувачення, суд за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють обставини кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності його позицій, роз'яснивши йому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про позбавлення в подальшому права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, за відсутності сумнівів у добровільності позиції обвинуваченого, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та обмежився допитом обвинуваченого.

Таким чином, суд знаходить вину обвинуваченого ОСОБА_1 повністю доведеною, а скоєне ним підлягаючим кваліфікації за ч.1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Обвинувачений ОСОБА_1 винний у скоєнні даного кримінального правопорушення і підлягає покаранню.

Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст. 65 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року № 7 (із наступними змінами та доповненнями), суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Окрім того, метою призначення покарання, виходячи із положень ч. 2 ст. 50 КК України є не лише кара, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових злочинів.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєних злочинів, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_1 скоїв злочин середньої тяжкості.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, на обліку у лікаря-нарколога перебуває з діагнозом: «Синдром залежності від алкоголю», має середню освіту, не одружений, не працює, за місцем проживання характеризується формально.

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд визнає щире каяття, повне відшкодування завданого збитку.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд визнає вчинення злочину особою, що перебувала у стані алкогольного сп'яніння.

Суд приходить до висновку, що обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєних злочинів, не зменшують суспільну небезпеку злочину до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченої ст. 69 КК України - призначення більш м'якого покарання, яке передбачено законом.

Крім того, судом враховується досудова доповідь, складена Лозівським міськрайонним відділом філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області, згідно висновку якого ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення є середньою. Ризик шкоди життю і здоров'ю - низький. Відсутні підставі вважати ймовірними насильницькі дії. Загальний рівень ризику для суспільства є середнім. У разі призначення покарання обвинуваченому, не пов'язаного з позбавленням/обмеженням волі, з метою виправлення та запобігання вчинення повторного правопорушення в майбутньому застосувати наступні заходи: контроль за поведінкою за місцем проживання, застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання повторних кримінальних правопорушень.

Із врахуванням ступеня тяжкості скоєних злочинів, особи обвинуваченого ОСОБА_1, обставин, які пом'якшують і обтяжують покарання, обставин скоєння злочину та відношення до скоєного, суд дійшов висновку про те, що виправлення обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства і призначає покарання ОСОБА_1 в межах санкцій ч.1 ст. 185 КК України із застосуванням ст.ст. 75, 104 КК України, а саме звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням та покладення на нього обов'язків передбачених ст. 76 КК України, яке сприятиме його виправленню, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 судом не обирався.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Відповідно до ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого витрати за проведення судової експертизи.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 371, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_1 винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.185 КК України та піддати його покаранню у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.

На підставі ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь держави судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 1677 від 13.04.2018 року в розмірі 429 гривень 00 копійок (УДКС України в Слобідському районі м. Харкова, р/р 3111611520005, Казначейство України (ЕАП), код банку 37999680, МФО 899998, код доходів 24060300).

Речові докази по справі:

- скляну пляшку з-під лікеру «Jagermeister», яка передана в кімнаті зберігання речових доказів Лозівського ВП (книга обліку 733, квитанція 18/37) - знищити як таку, що не має цінності;

- ДВД диск з відеозаписом з камер спостереження ТОВ АТБ Маркет залишити при матеріалах кримінального провадження.

Долю речових доказів вирішити після набрання вироком законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя Н.А. Смірнова