Ухвала суду № 76018205, 22.08.2018, Зміївський районний суд Харківської області

621/704/18

1-кп/621/142/18

УХВАЛА

22 серпня 2018 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області

у складі: головуючого Бібіка О.В.

за участю: секретаря судового засідання Горобець Н.М.,

прокурора Юр'єва І.Д.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника Барінова Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Юр'єв І.Д. заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 у виді тримання під вартою, та ризики, які були підставою для обрання саме такого запобіжного заходу, продовжують існувати, судовий розгляд не закінчено в строки, встановлені ухвалою суду про продовження запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 у виді тримання під вартою, спливають.

Захисник Барінов Д.В. заперечував проти клопотання прокурора, та заявив клопотання про зміну запобіжного заходу на більш м'який посилаючись на те, що обвинувачений ОСОБА_1 тривалий час перебуває під вартою, судовий розгляд не закінчено через зволікання сторони обвинувачення у забезпеченні дослідження доказів, зокрема, неможливості ефективної організації допиту свідків та потерпілого, у тому числі у спосіб відеоконференцзв'язку. Крім того, захисник посилається на презумцію невинуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочині та зазначає, що докази на обгрунтування обвинувачення є сумнівними. Враховуючи практику ЄСПЛ вважає, що є достатні і необхідні підстави для зміни запобіжного заходу із тримання під вартою на більш м'який. Також, посилається на порушення процедури звернення прокурора з клопотанням про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав клопотання захисника.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, суд дійшов наступного:

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Пункт 1 ст.5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи (п. 79 рішення ЄСП у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 року).

З огляду на викладене, враховуючи обставини справи, існування ризиків, які стали підставою обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а саме вчинення обвинуваченим умисного тяжкого двооб'єктного злочину в період строку умовно-дострокового звільнення від відбування покарання за умисний тяжкий злочин, того факту, що судове провадження не завершене, двомісячний строк тримання обвинуваченого під вартою закінчується 02.09.2018, а також поведінку обвинуваченого, яка призвела до рецидиву злочинів, враховуючи наявність ризиків щодо можливості впливу обвинуваченого у незаконний спосіб на потерпілого, який ще не допитувався у судовому засіданні, суд дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора та необхідність продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_1 строку тримання під вартою на два місяці, без визначення застави.

Доводи захисника щодо недотримання процедури прокурором, встановленої для обрання запобіжного заходу, то вказані норми процесуального закону регламентують подання клопотання під час досудового розслідування, відповідно до ч. 1 ст. 184 КПК України.

Стороною захисту не надано жодного доказу на спростування того ризику, що обвинувачений ОСОБА_1 при застосуванні до нього більш м'якого запобіжного заходу не вчинить нового злочину, в тому числі, із застосуванням насильства чи погрозою його застосування, так як поведінка обвинуваченого свідчить про вчинення нового умисного злочину проти особи та власності із застосуванням насильства.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, обвинуваченням визнається офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про наявність припущення щодо вчинення особою кримінально караного правопорушення й при цьому стосується змісту, а не формального поняття обвинувачення, оскільки в контексті статті 6 Конвенції Європейський суд покликаний убачати, що приховано за зовнішньою стороною справи, та досліджувати реалії розглядуваної справи («Девеер проти Бельгії» від 27 лютого 1980 року).

Відповідно до ч.1 ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Згідно ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 30 КПК України у кримінальному провадженні правосуддя здійснюється лише судом згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом.

За приписами ч.2 ст.42 КПК України обвинуваченим (підсудним) є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду в порядку, передбаченому статтею 291 цього Кодексу.

Конкретності саме змісту обвинувачення стосується й рішення Європейського суду у справі «Маттоціа проти Італії» від 25 липня 2000 року, що відображає послідовну рекомендацію цієї міжнародної установи про пріоритетність неформального розуміння поняття «обвинувачення» національними судами.

Аналіз вказаних норм дає підстави суду констатувати, що ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України і до прийнятття рішення судом про винуватість чи невинуватість, за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, а саме унеможливлення вчинення обвинуваченим нових злочинів проти особи із застосуванням насильства, є підстави для продовження обраного запобіжного заходу у виді тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

З огляду на викладене, клопотання прокурора є обгрунтованим та підлягає задоволенню

За описаних вище мотивів клопотання захисника Барінова Д.В. про зміну запобіжного заходу задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 331, 369, 372 КПК України суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання захисника Барінова Д.В. про зміну запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 із тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід - відмовити.

Клопотання прокурора Юр'єва І.Д. про продовдження строку дії запобіжного заходу - задовольнити.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України у виді тримання під вартою в Харківській УВП №27 - продовжити на 60 (шістдесят) днів до 20 жовтня 2018 року включно, без визначення застави.

Судовий розгляд відкласти на 13-30 год. 17 жовтня 2018 року.

Ухвала суду оскарженню не підлягає. Заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на вирок суду.

Суддя - О.В. Бібік