Ухвала суду № 76018203, 22.08.2018, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 766/8887/18 Головуючий в 1 інстанції: Мусулевський Я.А. Провадження № 11-сс/791/409/18 Доповідач: Батрак В.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2018 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючого - Батрака В.В.,

суддів - Заіченко В.Л., Литвиненко І.І.,

за участю: секретаря - Божко В.Ю.,

прокурора - Кістірьова Я.С.,

представника скаржника - адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні матеріали кримінального провадження з клопотанням про поновленням строку на апеляційне оскарження та апеляційною скаргою з доповненнями адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 23 травня 2018 року про арешт майна,-

ВСТАНОВИЛА:

Старший слідчий СУ ГУНП в Херсонській області Гандзюк А.М. звернувся до суду з клопотанням, яке погоджене з прокурором відділу прокуратури Херсонської області Кістірьовим Я.С., в якому просив накласти арешт на майно ОСОБА_3, а саме: - земельну ділянку для індивідуального садівництва (кадастровий номер: НОМЕР_2) площею 0.098 га за адресою:АДРЕСА_1 (розмір частки: 1) зареєстрована 05.02.2016 року; - земельну ділянку для індивідуального садівництва (кадастровий номер: НОМЕР_3) площею 0.098 га за (розмір частки: 1) зареєстрована 12.08.2016 року; - домоволодіння, загальною площею 120,6 кв. м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2 з усіма складовими частинами об'єкта нерухомого майна; легковий автомобіль Volkswagen Tiguan, 2014 р.в., сірого кольору, д/н НОМЕР_1, номер: НОМЕР_4.

Ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 23 травня 2018 року, клопотання задоволено.

Зазначене рішення слідчий суддя мотивував тим, що відповідно до ст. 74 Сімейного кодексу України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. Санкціями ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289, ст. 257 Кримінального кодексу України передбачено додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, без накладення арешту на майно підозрюваного забезпечити виконання вироку суду в цій частині неможливо. Враховуючи що підозрюваний ОСОБА_6, та його співмешканка ОСОБА_3 можуть здійснити відчуження зазначеного майна, існують передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для арешту вищезазначеного майна.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою, захисник ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу з доповненнями та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Клопотання про поновлення строку обґрунтовано ти, що ні він, ні його довіритель в судовому засіданні суду першої інстанції були відсутні, а копію оскаржуваної ухвали отримали лише 01.08..2018 року.

В апеляційній скарзі з доповненнями захисник ОСОБА_2 вважає ухвалу суду такою, що підлягає скасуванню з підстав істотного порушення вимог кримінально - процесуального закону.

Як зазначає апелянт, наклавши арешт на майно ОСОБА_3, суд грубо порушив її права, гарантовані ст. 41 Конституції України, оскільки відповідно до ст. 170 КПК України арештувати можна лише майно підозрюваного або особи, яка несе за нього цивільно - правову відповідальність.

Також, апелянт звертає увагу на те, що слідчий суддя в своєму рішенні не врахував жодної правової підстави для арешту майна і можливий розмір шкоди завданий злочином.

Крім того право спільної власності на майно не визначається рапортом співробітників УКР ГУНП і навіть при доведеності права спільної власності на вказане майно, арештувати можна було б лише ? частку цього майна, а не усе майно.

Зважаючи на викладене, просить скасувати вказану ухвалу, та ухвалити нову якою відмовити в задоволені клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Херсонській області Гандзюк А.М., яке погоджене з прокурором відділу прокуратури Херсонської області Кістірьовим Я.С. про накладення арешту на майно ОСОБА_3

Заслухавши суддю-доповідача, думку представника скаржника на підтримання вимог клопотання та апеляційної скарги, прокурора, який замечував проти задоволення клопотання та апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів провадження, розгляд клопотання про накладення арешту відбувся без участі володільця майна ОСОБА_3 та її представника, а копії оскаржуваної ухвали вони отримали лише 01.08.2018 року, у зв'язку з чим строк на апеляційне оскарження підлягає поновлення.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Під час апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею не дотримані.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи І отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. З ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Речовим доказом в розумінні ст. 98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінальних протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як вбачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів у провадженні слідчого управління ГУНП в Херсонській області перебуває кримінальне провадження №12018230030000201 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ст. 257, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 289, ст. 345 КК України.

15.05.2018 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень.

22.05.2018 року старший слідчий СУ ГУНП в Херсонській області Ганзюк А.М. за погодженням з прокурором відділу прокуратури Херсонської області Кістірьовим Я.С. звернувся до Херсонського міського суду Херсонської області з клопотанням про накладення арешту на рухоме та нерухоме майно ОСОБА_3, а саме: - земельну ділянку для індивідуального садівництва (кадастровий номер: НОМЕР_2) площею 0.098 га за адресою: АДРЕСА_3 (розмір частки: 1) зареєстрована 05.02.2016 року; - земельну ділянку для індивідуального садівництва (кадастровий номер: НОМЕР_3) площею 0.098 га за (розмір частки: 1) зареєстрована 12.08.2016 року; - домоволодіння, загальною площею 120,6 кв. м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2 з усіма складовими частинами об'єкта нерухомого майна; легковий автомобіль Volkswagen Tiguan, 2014 р.в., сірого кольору, д/н НОМЕР_1, номер: НОМЕР_4.

Зазначене клопотання мотивоване тим, що з рапорту співробітників УКР ГУНП вбачається про встановлення зв'язків між ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_6 та наявність спільно нажитого майна, що з урахуванням вимог ст. 74 Сімейного кодексу України, вказує на можливість ОСОБА_6, який раніше міг вчиняти злочини проти власності, придбавати рухоме та нерухоме майно.

Зважаючи на наведені обставини слідчий суддя прийшов до висновку про необхідність накладення арешту на вищевказане майно.

Статтею 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна, накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); можливість спеціальної конфіскації (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 КПК України); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 КПК України); розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

...

Відповідно до ч,2 ст. 170 КПК України, слідчий суддя накладає арешт на майно якщо є підстави вважати, що вони відповідають критеріям зазначеним у ч.2 ст. 167 КПК. Крім цього, у разі задоволення цивільного позову, суд може вирішити питання про накладання арешту майна для убезпечення позову до набрання вироком законної сили.

Частина 2 ст. 167 КПК передбачає право вилучення майна слідчим, у разі якщо є достатні підстави вважати, що вони: - підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; - призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; - одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Як вбачається з матеріалів провадження, на момент внесення на розгляд клопотання про арешт вказаного майна, ОСОБА_3 не є підозрюваною у кримінальному провадженні №1201823003000201, тобто не є суб'єктом ст. 170 КПК України. Крім того, в наданих до суду матеріалах провадження та в клопотанні слідчого відсутні будь - які відомості про те, що земельні ділянки, домоволодіння та автомобіль, на які просить накласти арешт слідчий, є знаряддям вчинення злочинів, зберегли на собі сліди їх вчинення чи одержані в наслідок вчинення кримінальних правопорушень.

За таких обставин рухоме та нерухоме майно на яке просить накласти арешт слідчий не відповідає критеріям речового доказу в розумінні ст. 98 КПК України.

Крім того, матеріали провадження не містять належних доказів, крім рапорту співробітників УКР ГКНП в Херсонській області, підтвердження факту співмешкання володільця майна ОСОБА_3 з підозрюваного ОСОБА_6, а звідси і факту можливого набуваннями ними певного рухомого чи нерухомого майна за час спільного проживання, в тому числі і того, на яке просить накласти арешт слідчий.

Будь -яких інших доказів на підтвердження фактів викладених в клопотання слідчого про арешт майна до суду першої та апеляційної інстанції не надано.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що рішення слідчого судді суду першої інстанції про накладення арешту на майно ОСОБА_8 в рамках кримінального провадження №1201823003000201, прийняте без належного дослідження та належного аналізу всіх матеріалів провадження в їх сукупності, що призвело до винесення судового рішення, яке не відповідає вимогам закону, а тому апеляційна скарга представника скаржника підлягає до задоволення, а ухвала оскаржувана ухвала слідчого судді про накладення арешту на майна підлягає скасування з ухвалення нового судового рішення.

На підставі викладеного та керуючись вимогами ст. ст. 117, 170, 171, 173, 309, 404,405,407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання представника скаржника - адвоката ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження - задовольнити.

Поновити представнику скаржника - адвокату ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 23 травня 2018 року про накладення арешту на майно ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження №1201823003000201.

Апеляційну скаргу представника скаржника - адвоката ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 23 травня 2018 року про накладення арешту на нерухоме та рухоме майно ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження №1201823003000201, а саме: - земельну ділянку для індивідуального садівництва (кадастровий номер: НОМЕР_2) площею 0.098 га за адресою: АДРЕСА_3 (розмір частки: 1) зареєстрована 05.02.2016 року; - земельну ділянку для індивідуального садівництва (кадастровий номер: НОМЕР_3) площею 0.098 га за (розмір частки: 1) зареєстрована 12.08.2016 року; - домоволодіння, загальною площею 120,6 кв. м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2 з усіма складовими частинами об'єкта нерухомого майна; легковий автомобіль Volkswagen Tiguan, 2014 р.в., сірого кольору, д/н НОМЕР_1, номер: НОМЕР_4 - скасувати.

Постановити нову ухвалу.

В задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Херсонській області Ганзюк А.М. погодженого з прокурором відділу прокуратури Херсонської області Кістірьовим Я.С. про накладення арешту на рухоме та нерухоме майно ОСОБА_3, а саме: - земельну ділянку для індивідуального садівництва (кадастровий номер: НОМЕР_2) площею 0.098 га за адресою: АДРЕСА_3 (розмір частки: 1) зареєстрована 05.02.2016 року; - земельну ділянку для індивідуального садівництва (кадастровий номер: НОМЕР_3) площею 0.098 га за (розмір частки: 1) зареєстрована 12.08.2016 року; - домоволодіння, загальною площею 120,6 кв. м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2 з усіма складовими частинами об'єкта нерухомого майна; легковий автомобіль Volkswagen Tiguan, 2014 р.в., сірого кольору, д/н НОМЕР_1, номер: НОМЕР_4 - відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили після проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий: (підпис)

Судді: (підпис) (підпис)

З оригіналом згідно.

Суддя апеляційного суду

Херсонської області В.В. Батрак