Ухвала суду № 76017589, 22.08.2018, Близнюківський районний суд Харківської області

612/624/18

1-кс/612/246/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 серпня 2018 року смт. Близнюки

Слідчий суддя Близнюківського районного суду Харківської області Лобановська С.М., за участю секретаря судових засідань Шевченко О.О., прокурора Павлюченка А.С., слідчого Беденко Я.С., підозрюваного ОСОБА_2, адвоката Остапенко С.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Лозівського ВП ГУ НП в Харківській області майора поліції Беденко Я.С. за матеріалами кримінального провадження № 12018220730000020 від 14 січня 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Башилівка Близнюківського району Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, не працюючого, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого;

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України,-

в с т а н о в и в :

До суду надійшло клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_2

Клопотання відповідає вимогам ст. ст. 184, 192 КПК України, погоджене з прокурором.

Із клопотання вбачається, що 23 березня 2018 року, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_2 за невстановлених досудовим розслідуванням обставин незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований і зберігав його при собі з метою подальшого незаконного збуту.

Крім того, 23 березня 2018 в період часу з 12.00 год. до 17:49 год., у ході проведення негласної слідчої дії - контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки наркотичного засобу, проведеної на підставі постанови прокурора Близнюківського відділу Лозівської місцевої прокуратури Харківської області, ОСОБА_2 усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи повторно, з корисливого мотиву та з метою наживи, перебуваючи біля будівлі за адресою: АДРЕСА_4, збув за винагороду в сумі 200 грн. гр. ОСОБА_5, який діяв в рамках проведення негласної слідчої розшукової дії, особливо небезпечний наркотичний засіб опій ацетильований, маса якого у перерахунку на суху речовину відповідно до висновку експертизи № 747 від 04.04.2018 становить 0,0309 грам.

Умисні дії ОСОБА_2 досудовим слідством кваліфіковані за ч. 2 ст. 307 КК України як незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу.

Крім того, у клопотанні слідчий зазначає, що в липні 2018 року, більш точна дата в ході досудового слідства не встановлена, ОСОБА_2 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин незаконно придбав полімерний шприц об'ємом 2 мл. з наркотичним засобом опієм ацетильованим, після чого привіз його до дому за адресою: АДРЕСА_1, де зберігав в приміщенні прохожої кімнати в кармані чоловічої куртки без мети збуту.

Так, 09 липня 2018 року, в період часу з 08.34 год. до 09:54 год., під час проведення обшуку домоволодіння ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, було виявлено та вилучено полімерний шприц з рідиною масою 1,1075 грам, яка відповідно до висновку експерта № 1780 від 01.08.2018 року містить у своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 0,2164 грам.

Умисні дії ОСОБА_2 досудовим слідством кваліфіковані за ч. 2 ст. 309 КК України як незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту особою, яка раніше вчиняла кримінальне правопорушення, передбачене ст. 307 КК України.

Слідчий зазначає, що 21 серпня 2018 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України.

У клопотанні вказано, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 інкримінованих правопорушень повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: речовими доказами по провадженню, показами свідків, висновком експертизи та іншими доказами.

В обґрунтування клопотання слідчий вказує, що вчинені ОСОБА_2 злочини, передбачені ч. 2 ст. 307 та ч. 2 ст. 309 КК України, відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином за який передбачене покарання у вигляді позбавленні волі на строк від 6 до 10 років та злочином середньої тяжкості, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 2 до 5 років, відповідно.

На даний час по вказаному кримінальному провадженню тривають слідчі дії, отже є достатні підстави вважати, що останній може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Крім цього підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, в тому числі, шляхом перетину державного кордону України або виїзду до тимчасово окупованих територій, також може незаконно впливати на свідків, оскільки проживає на території с. Батюшки, Близнюківського району, Харківської області, добре знає місцевих мешканців смт. Близнюки, а отже може чинити тиск на свідків.

Отже мають місце ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України та менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам.

Слідчий, з урахуванням наведеного, з метою забезпечення не лише належної процесуальної поведінки підозрюваного, а й високих стандартів охорони загальносуспільних прав та інтересів, просить клопотання задовольнити.

У судовому засіданні слідчий Беденко Я.С. на задоволенні клопотання наполягала, вказуючи на обставини, викладені в клопотанні.

Прокурор Павлюченко А.С. також підтримав клопотання, вказавши що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованих йому злочинів. Будучи працездатною особою, він не працює, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв'язків. На цей час не всі слідчі дії проведені, а тому ОСОБА_2, перебуваючи на свободі, може їм перешкоджати. Крім того, ОСОБА_6 тривалий час проживає в с. Батюшки і добре знає мешканців селища Близнюки, в тому числі і потенційних свідків, і може на них впливати. Характер поведінки ОСОБА_2 свідчить, що він може продовжити злочинну діяльність, оскільки підозрюється у вчиненні двох злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України та ч. 2 ст. 309 КК України, вчинених протягом року, а тому більш м'які запобіжні заходи не забезпечать його належну поведінку.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_2 проти задоволення клопотання слідчого заперечував, при цьому пояснив, що винним себе визнає, однак просить застосувати відносно нього запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.

Адвокат Остапенко С.Ю. проти задоволення клопотання також заперечувала. При цьому вказала на те, що прокурором не доведено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Слідчим діям ОСОБА_2 не перешкоджає, у зв'язку з чим доцільним вважає застосування цілодобового домашнього арешту.

Вислухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, вважаю що клопотання підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Пунктом 1 статті 5 Європейської конвенції з прав людини передбачено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

За змістом ст. ст. 131-132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно з ч. 1 та п.4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчим суддею встановлено, що відомості про вчинення ОСОБА_2 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, внесені до ЄРДР 14 січня 2018 року за № 12018220730000020.

21 серпня 2018 року о 14 годині 30 хвилин ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 та ч. 2 ст. 309 КК України в межах кримінального провадження №12018220730000020, внесеного до ЄРДР 14 січня 2018 року.

Копію клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2 отримав 21 серпня 2018 року о 16 годині 00 хвилин.

ОСОБА_2 свою вину у вчинені інкримінованих йому кримінальних правопорушень, визнає повністю.

Разом із тим, докази, надані слідчим, підтверджують наявність обґрунтованої підозри у вчиненні саме ОСОБА_2 зазначених вище кримінальних правопорушень.

Так, у судовому засіданні були вивчені матеріали кримінального провадження №12018220730000020 (витяг з ЕРДР, протоколи допиту свідків, протокол видачі придбаного товару, протокол огляду покупця, протокол огляду грошових коштів, висновки експертів, протокол обшуку, документи, які характеризують особу підозрюваного), якими, крім обґрунтованості підозри щодо вчинення саме ОСОБА_2 цих злочинів, доводиться і доцільність застосування запобіжного заходу, про який клопоче слідчий.

Обгрунтованим є і те, що існують реальні ризики, що з метою уникнення покарання ОСОБА_2 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, в тому числі, шляхом перетину державного кордону України або виїзду до тимчасово окупованих територій. Крім того, ОСОБА_2 будучи працездатною особою, не працевлаштований з згідно його пояснень з 2004 року, як встановлено в судовому засіданні та підтверджено копією паспорта з 20 квітня 2012 року знятий з реєстрації та до цього часу ніде не зареєстрований, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв'язків.

ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачене покарання від 6 до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Крім того, протягом року ним вчинений, злочин середньої тяжкості, за який передбачено покарання від 2 до 5 років позбавлення волі.

Встановлено що досудове слідство триває. Прокурор пояснив, що не всі слідчі дії проведені, зокрема не всі речові докази виявлені. Отже, перебуваючи на волі, ОСОБА_2 може знищити ті з них, які ще не виявлені.

Також суд приймає до уваги твердження прокурора про те, що ОСОБА_2 добре знає своїх односельців, в тому числі і тих, хто можуть бути потенційними свідками, а отже може здійснювати на них вплив та іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Вивченням особи ОСОБА_2 встановлено, що він уродженець с. Башилівка, Близнюківського району Харківської області, на обліку у лікаря нарколога, та лікаря психіатра Близнюківської ЦРЛ не перебуває, призивною комісією Близнюківського району 16.04.1999 року був визнаний не придатним до військової служби у мирний час, обмежено здатним у воєнний час за гр.1 ст. 72 «в» (деформації і дефекти кисті або пальців рук з незначним порушенням функції) Наказ МОЗ України №2 від 04.01.1994 року, за час проживання на території Близнюківської селищної ради характеризується негативно, як особа, що пияче, веде аморальний спосіб життя, схильний до вчинення правопорушень та злочинів, розлучений, не працює, раніше не судимий, проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1.

Слідчий суддя вважає встановленим існування ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.

Всі інші питання фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєні кримінальних правопорушень, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контрактами.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_2 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Однак, враховуючи існування зазначених ризиків, та з метою їх запобігання, а також забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_2 кримінальних правопорушень; тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він підозрюється, враховуючи, що дії ОСОБА_2, за вчинення яких повідомлено підозру, носять характер тяжкого кримінального правопорушення, вчиненого у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інших злочинів проти здоров'я населення, а також той факт, що ОСОБА_2 офіційно не працює та не має офіційних джерел отримання прибутку, з огляду на вірогідність незаконного впливу на свідків, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим, а тому обирає відносно ОСОБА_2, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Вказані обставини унеможливлюють запобігання зазначеним ризикам, шляхом обрання більш м'яких запобіжних заходів.

Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Що стосується оцінки доводів захисника щодо відсутності ризиків у кримінальному провадженні, слідчий суддя дійшов наступних висновків:

Фактичні обставини інкримінованих ОСОБА_2 умисного тяжкого кримінального правопорушення та злочину середньої тяжкості у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інших злочинів проти здоров'я населення, свідчать про її підвищену суспільну небезпеку. Санкція ч.2 ст.307 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, з конфіскацією майна. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винним, у сукупності із даними про особу підозрюваного, а також враховуючи можливість знищення речей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та можливість впливати на свідків, оскільки як випливає з доданих до клопотання матеріалів, свідками по цьому кримінальному провадженню є особи, яким підозрюваний збував наркотичну речовину, спростовує доводи захисника про відсутність ризиків, передбачених ч. 1 ст.177 КПК України, та можливість застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.

При постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченими обов'язків, передбачених цим Кодексом. (ч.3 ст. 183 КПК України).

Розмір застави, у відповідності до ч.5 ст. 182 КПК України, визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи тяжкість скоєного злочину та те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч.5 ст. 182 КПК України у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Відповідно до ч.7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених ч.3 або 4 ст. 183 КПК України, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, встановленому в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч.3 ст. 183 та ч.5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки:

1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

4) утримуватись від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом.

Відповідно до ч.4 ст. 202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Термін дії ухвали визначається в межах строку, встановленого ч.ч.1,2 ст. 197 КПК України.

Виходячи з викладеного, на підставі ст. ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст. ст. 131,132, 176-178, 182-184, 193, 194, 197, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України слідчий суддя, -

у х в а л и в:

Клопотання слідчого Близнюківського відділу поліції Лозівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області майора поліції Беденко Я.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2 - задовольнити.

Застосувати щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Харківській установі виконання покарань (№27) на строк шістдесят днів, взявши під варту з зали суду негайно.

Початок строку тримання під вартою рахувати з 22 серпня 2018 року.

Встановити ОСОБА_2 заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня поточного року у національній грошовій одиниці, тобто в сумі 140 960,00 (сто сорок тисяч дев'ятсот шістдесят) гривень (1762,00*80), які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (розрахунковий рахунок 37318098006674, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26281249, отримувач коштів ТУ ДСА України у Харківській області, банк отримувача: ДКС України, призначення платежу - застава, справа № 612/624/18, 1-кс/612/246/18, підозрюваний ОСОБА_2

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_2 з-під варти звільнити.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок, має бути наданий уповноваженій особі Харківської установи виконання покарань (№ 27).

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із смт Близнюки Близнюківського району Харківської області, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання або перебування.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз'яснити підозрюваному, що в разі не виконання покладених на нього обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Зобов'язати начальника Близнюківського відділу Лозівської місцевої прокуратури Харківської області Павлюченка А.С. негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_2 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно останнього.

Ухвала про застосування запобіжного заходу діє до 20 жовтня 2018 року включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом п'яти днів з дня її оголошення, а ОСОБА_2 - в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Суддя С.М.Лобановська