Постанова № 76017145, 16.08.2018, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/9141/18Головуючий у 1-й інстанції Черніцька І.М. Провадження № 22-ц/789/804/18 Доповідач - Костів О.З.Категорія - 54

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2018 року м. Тернопіль

Апеляційний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - Костіва О.З.

суддів - Храпак Н. М., Хома М. В.,

з участю секретаря - Романюк Х.Ю.

за участю представника апелянта - ОСОБА_1.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 607/9141/18 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 травня 2018 року про відмову у відкритті провадження, постановлену суддею Черніцька І.М., повний текст якої складено 23 травня 2018 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Управління поліції охорони в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку, -

В С Т А Н О В И В:

В травні 2018 року ОСОБА_2 в порядку цивільного судочинства звернувся до Тернопільського міськрайонного суду із даним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ Управління поліції охорони в Тернопільській області №152 о/с від 29 грудня 2017 року в частині його звільнення з посади фахівця взводу охорони об'єктів та публічної безпеки №1 батальйону Управління поліції охорони за пунктом 3 статті 36 КЗпП України (у зв'язку із вступом на військову службу) з 30 листопада 2017 року, поновити на роботі на вказаній посаді з 1 грудня 2017 року та стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 травня 2018 року у відкритті провадження в справі відмовлено на підставі п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України та роз"яснено позивачу його право на звернення до суду із вказаними позовними вимогами у порядку адміністративного судочинства до Тернопільського окружного адміністративного суду Тернопільської області.

ОСОБА_2 подав на вказану ухвалу апеляційну скаргу, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм процесуального права.

Зазначає, що Закон України «Про Національну поліцію» на дані правовідносини не поширюється, оскільки він не проходив публічну службу, а тому спір підлягає розгляду в порядку цивільного, а не адміністративного судочинства. Крім того, під час прийняття його на роботу 05 січня 2018 року на посаду фахівця взводу охорони об'єктів та публічної безпеки батальйону поліції охорони Управління поліції охорони в Тернопільської області він присяги не складав, спеціальне звання йому не присвоювалося.

Відзив на апеляційну скаргу апеляційному суду не надходив.

В судовому засіданні представник апелянта - адвокат ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав, зіславшись на мотиви, викладені в ній.

Інші сторони в судове засідання не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про день, час та місце слухання справи.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив із того, що позивач проходив службу в Національній поліції України на посаді фахівця взводу охорони об'єктів публічної безпеки №1 батальйону поліції охорони УПП в Тернопільській області і був звільнений наказом №152 о/с від 29 грудня 2017 року. Положенням ч.1 ст.59 Закону України «Про Національну поліцію встановлено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконаня покладених на поліцію завдань. З врахуванням викладеного, суд вважав, що позивач проходив публічну службу і був звільнений із неї, а тому даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного, а не цивільного судочинства.

З таким висновком суду колегія суддів не погоджується .

Відповідно п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод: кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з вимогами ч 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

З аналізу вказаних норм вбачається, що юрисдикція адміністративних судів поширюється не на будь-які трудові спори, а лише ті, які пов'язані з прийняттям громадян на публічну службу, її проходженням, звільненням з неї.

Відповідно до положення п.17 ст.4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

З наведеного випливає, що будь-яка державна служба є публічною службою.

Базовим (загальним) законом, що регулює суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу, є Закон України «Про державну службу».

Відповідно до Закону України «Про державну службу» державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Державна служба характеризується тим, що: а) здійснюється на державних посадах у державних органах або їх апаратах; б) має своєю метою реалізацію завдань і функцій держави; в) регламентується Законом України «Про державну службу» та іншими спеціальними законами; г) характеризується особливістю вступу на державну службу, її проходженням, припиненням службових відносин; ґ) пов'язана з присвоєнням рангів, чинів, спеціальних і військових звань; д) характеризується безпартійністю або політичною нейтральністю державних службовців; е) оплачується за рахунок державного бюджету.

Спори з приводу прийняття громадянина на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби охоплюють весь спектр спорів, що виникають у відносинах публічної служби. Водночас до цієї категорії не належать трудові спори: а) керівників та інших працівників державних і комунальних підприємств, установ та організацій; б) працівників, які працюють за трудовим договором у державних органах і органах місцевого самоврядування; в) працівників бюджетних установ та ін.

Згідно з ч.3 ст.36 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII підписаний текст Присяги державного службовця є складовою особової справи державного службовця. Про складення Присяги державного службовця робиться запис у трудовій книжці державного службовця.

Однак, судом не враховано, що у відповідності до ст.17 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєне спеціальне звання поліції.

З матеріалів справи вбачається, що позивач поліцейським не був, жодної присяги не складав, спеціальне звання йому не присвоювалося та відповідно він не проходив публічну службу і не звільнений з публічної служби, в зв"язку із чим Закон України «Про Національну поліцію» на дані правовідносини не поширюється.

Також в матеріалах справи відсутні будь-які відомості про прийняття ОСОБА_2 присяги державного службовця та присвоєнням йому рангів, чинів, спеціальних і військових звань.

Таким чином, позивач, працюючи на посаді фахівця взводу охорони об'єктів та публічної безпеки батальйону поліції охорони Управління поліції охорони в Тернопільської області займав посаду, яка не відноситься до публічної служби.

Виходячи із наведеного, відмовляючи у відкритті провадження з підстав непідвідомчості Тернопільському міськрайонному суду даного спору суд першої інстанції передчасно прийшов до висновку про те, що спірні правовідносини виникли з приводу проходження позивачем публічної служби.

Відповідно до вимог ст.19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Аналізуючи зміст наведених законодавчих норм та з урахуванням матеріалів справи колегія суддів вважає, що відповідач в правовідносинах щодо звільнення позивача виступає не як суб'єкт владних повноважень, а як роботодавець у трудових відносинах.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (право на повноважний суд), ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанцій, відмовляючи у відкритті провадження, не врахував юридичної природи спору, що виник між сторонами, та не звернув увагу на те, що цей спір стосується трудових відносин, а відтак не належить до категорії спорів, які підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ст.379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Таким чином, ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 травня 2018 року слід скасувати, а справу до Тернопільського міськрайонного суду для вирішення питання відкриття провадження в справі.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 381-384, ЦПК України, суд апеляційної інстанції,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовільнити.

Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 травня 2018 року - скасувати та направити справу до Тернопільського міськрайонного суду для вирішення питання відкриття провадження в справі.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Дата складення повного тексту постанови - 21 серпня 2018 року.

Головуючий -

Судді -