Постанова № 76016362, 20.08.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 540/311/17 Номер провадження 22-ц/786/1841/18Головуючий у 1-й інстанції Косик С. М. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2018 року м. Полтава

Апеляційний суд Полтавської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Лобов О.А.,

судді: Дорош А.І., Триголов В.М.,

за участю секретаря Ачкасової О.Н.

розглянув у відкритому судовому засіданні у м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Машівської селищної ради на рішення Машівського районного суду Полтавської області від 12 червня 2018 року (час ухвалення рішення з 14:32 по 15:24; дата виготовлення повного тексту рішення – 15 червня 2018 року) у справі за позовом ОСОБА_2 до Машівської селищної ради Машівського району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, зобов’язання вчинити дії.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, суд

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом, просив визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Машівської селищної ради № 30 від 16.03.2017 року «Про зняття з квартирного обліку ОСОБА_2Д." та зобов’язати відповідача поновити його на квартирному обліку для першочергового отримання житла за номером №2 як учасника бойових дій (виконання інтернаціонального обов’язку в Афганістані).

Заявлені вимоги мотивовані тим, що, ухвалюючи оскаржуване рішення, відповідач послався на дві підставі : погіршення житлових умов і подання недостовірних даних під час постановлення на квартирний облік. Зазначені підстави, за твердженням позивача, є надуманими та суперечать фактичним обставинам.

Рішенням Машівського районного суду Полтавської області від 12 червня 2018 року позов задоволено: рішення виконавчого комітету Машівської селищної ради Полтавської області від 16 березня 2017 року за № 30 «Про зняття з квартирного обліку гр. ОСОБА_2Д.» визнано протиправним та скасовано. Зобов'язано Машівську селищну раду Полтавської області поновити ОСОБА_2 на квартирному обліку для першочергового отримання житла на території селища Машівка за №2 як учасника бойових дій (виконання інтернаціонального обов'язку в Афганістані). Вирішено питання судових витрат.

В апеляційній скарзі Машівська селищна рада Полтавської області, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, постановити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначається, що суд першої інстанції, незважаючи на факт наявності у позивача іншого житла на час ухвалення рішення про взяття його на облік для першочергового отримання житла, не встановив чи дійсно позивач мав право на отримання житла та або поліпшення житлових умов. Судом не надано оцінку тривалості проживання позивача у смт. Машівка на час ухвалення рішення про взяття його на квартирний облік, а також довідці Полтавського бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор». Суд також не взяв до уваги те, що після продажу будинку у с.Красногірка позивач не повідомив Машівську селищну раду про погіршення житлових умов, що є порушенням ст.35 ЖК України.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на безпідставність доводів апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи у межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374, ст.375 ЦПК України апеляційний суд за результатами розгляду має право залишити судове рішення без змін, а скаргу – без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено і підтверджено належними та допустимими доказами, що позивач є учасником бойових дій (виконання інтернаціонального обов'язку в Афганістані) та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни, учасників бойових дій (а.с.13).

На підставі договору купівлі-продажу від 25 квітня 1997 року ОСОБА_2 належав на праві власності житловий будинок житловою площею 40,2 м.кв., розташований у с.Красногірка Машівського району по вул.Лесі Українки,48.

Рішенням виконавчого комітету Машівської селищної ради народних депутатів Полтавської області № 64 від 16 квітня 2003 року ОСОБА_2 та його сім’ю взято на квартирний облік для першочергового отримання житла, як учасника бойових дій (виконання інтернаціонального обов’язку в Афганістані (а.с.7, 113).

Згідно договору купівлі-продажу від 10 грудня 2004 року ОСОБА_2 продав, а Територіальна громада села Андріївка Машівського району купила житловий будинок житловою площею 40,2 м.кв., розташований у с.Красногірка Машівського району по вул.Лесі Українки,48 (а.с.10).

Рішенням виконавчого комітету Машівської селищної ради № 30 від 16.03.2017 «Про зняття з квартирного обліку гр.ОСОБА_2Д.» позивача знято з квартирного обліку та виключено із списків на першочергове одержання жилих приміщень за №2 у зв’язку з погіршенням ним житлових умов та поданням недостовірних даних під час поставлення на квартирний облік (а.с.6).

Наведені фактичні обставини учасниками справи не заперечуються.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач як учасник бойових дій має право на першочергове отримання житла, згідно документів, наявних в обліковій справі на його ім'я з 2003 року він проживає як наймач разом зі своєю сім'єю у будинку, який не належить ні йому, ні членам його сім'ї на праві власності.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з таких міркувань.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 47 Конституції України гарантує кожному право на житло, але це право, як і кожне інше, має цінність, якщо може бути реалізовано, саме тому державу зобов'язано забезпечити захист суб'єктивних прав та законних інтересів громадян.

Спірні правовідносини врегульовані такими спеціальними нормативними актами: ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їхнього соціального захисту», Житловим Кодексом України, Правилами обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, які затверджені ОСОБА_3 Міністрів Української і Української республіканської ради професійних спілок № 40 від 11 грудня 1984 року.

Частиною четвертою ст.2 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їхнього соціального захисту» встановлено, що нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними.

Згідно п.2 ч.1 ст.5, ст.6 Закону учасниками бойових дій визнаються: учасники бойових дій на території інших країн - військовослужбовці ОСОБА_4, ОСОБА_5, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР (включаючи військових та технічних спеціалістів і радників), працівники відповідних категорій, які за рішенням Уряду колишнього Союзу РСР проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів).

Відповідно до п.14 ч.1 ст.12 Закону особи, яким у встановленому порядку наданий статус учасника бойових дій, мають право, зокрема на першочергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, першочерговий ремонт жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом.

Пунктом п’ятим ч.1 ст.34 Житлового Кодексу України передбачено, що потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни, які проживають тривалий час за договором найму (оренди) в будинках (квартирах), що належать громадянам на праві приватної власності.

Статтею 35 Кодексу визначені наслідки штучного погіршення житлових умов: громадяни, які штучно погіршили житлові умови шляхом обміну займаного жилого приміщення, його псування або руйнування, відчуження придатного і достатнього за розміром для проживання жилого будинку (частини будинку), а також громадяни, у яких потреба в поліпшенні житлових умов виникла внаслідок вилучення жилого приміщення, використовуваного для одержання нетрудових доходів (стаття 96), не беруться на облік потребуючих поліпшення житлових умов протягом п'яти років з моменту погіршення житлових умов.

За змістом ст.36, ст.37, ст.38 Кодексу облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, здійснюється за місцем проживання, за місцем роботи, в окремих випадках – не за місцем проживання. Громадяни беруться на облік потребуючих поліпшення житлових умов:

за місцем проживання - виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ОСОБА_3 народних депутатів за участю громадської комісії з житлових питань, створюваної при виконавчому комітеті;

за місцем роботи - спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації і відповідного профспілкового комітету. При цьому беруться до уваги рекомендації трудового колективу. Рішення про взяття громадян на облік потребуючих поліпшення житлових умов за місцем роботи затверджується виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ОСОБА_3 народних депутатів.

Згідно п.5 ч.2 ст.40 Кодексу однією з підстав зняття з обліку громадян, потребуючих поліпшення житлових, є подання відомостей, що не відповідають дійсності, які стали підставою для взяття на облік, або неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про взяття на облік.

Відповідно до ст.43, ст.45 Кодексу громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості. Порядок визначення черговості надання громадянам жилих приміщень встановлюється законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР.

З числа громадян, взятих на облік потребуючих поліпшення

житлових умов, складаються списки осіб, які користуються правом

першочергового одержання жилих приміщень.

У першу чергу жилі приміщення надаються потребуючим поліпшення житлових умов особам, які, зокрема, перебували в складі діючої армії в період громадянської і Великої Вітчизняної воєн та під час інших бойових операцій по захисту СРСР, партизанам громадянської і Другої світової воєн, а також іншим особам, які брали участь у бойових операціях по захисту СРСР;

Пунктом 8 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР встановлено, що квартирний облік здійснюється, як правило, за місцем проживання громадян у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ОСОБА_3 народних депутатів.

Пунктом 13 Правил уточнено припис пункту п’ятого ч.1 ст.34 Житлового Кодексу України і зазначено, що потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни, які проживають не менше 5 років за договором найму (оренди) в будинках (квартирах), що належать громадянам на праві приватної власності. Одночасно пунктом 15 Правил передбачено, що на квартирний облік беруться потребуючі поліпшення житлових умов громадяни, які постійно проживають, а також мають реєстрацію місця проживання у даному населеному пункті. Громадяни, які користуються правом першочергового і позачергового одержання жилих приміщень, беруться на квартирний облік при наявності передбачених Правилами підстав, незалежно від тривалості проживання у даному населеному пункті.

Згідно до п.18 заява про взяття на квартирний облік подається відповідно виконавчому комітету сільської, селищної, міської ради, сільському голові (у разі, коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено) за місцем проживання громадян.

До заяви додаються:

довідки про реєстрацію місця проживання особи на кожного члена сім’ї, видані виконавчим органом сільської, селищної, міської ради, сільським головою (у разі, коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено) за формою, встановленою в додатку 13 до Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 р. N 207;

довідки про те, чи перебувають члени сім’ї на квартирному обліку за місцем роботи (у виконавчому комітеті сільської, селищної, міської ради).

Громадяни беруться на квартирний облік за місцем проживання - рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної у місті, селищної, сільської ОСОБА_3 народних депутатів (пункт 20 Правил).

Проаналізувавши наведені спеціальні нормативні положення, апеляційний суд приходить до таких висновків:

По-перше, особа, яка має статус учасника бойових дій, набуває право на першочергове поліпшення житлових умов, якщо він постійно проживає, а також має реєстрацію місця проживання у даному населеному пункті незалежно від тривалості проживання у даному населеному пункті.

По-друге, штучне погіршення житлових умов не може мати наслідком ухвалення рішення про зняття з квартирного обліку, оскільки за змістом ст.40 ЖК України перелік підстав для зняття з квартирного обліку, визначений цією нормою, є вичерпним.

По-третє, облік громадян та, відповідно, реалізація їхнього права на поліпшення житлових умов здійснюється за територіальним і відомчим принципом, який не обмежує право громадянина на поліпшення житлових умов мати у власності житло поза межами території, на яку розповсюджується юрисдикція органу місцевого самоврядування, уповноваженого вести облік громадян, що потребують поліпшення житлових умов. Перелік документів, необхідних для ухвалення рішення про взяття громадянина на облік як потребуючого поліпшення житлових умов є вичерпним і він не містить вимоги про надання уповноваженому органу документів про відсутність у громадянина житла поза межами адміністративного району, де він бажає стати на облік.

З урахуванням наведених висновків апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки позивач як особа, що має статус учасника бойових дій, за станом на час ухвалення рішення про взяття його на квартирний облік постійно проживав (орендував житло) і був зареєстрований на території Машівської селищної ради, законом на нього не покладався як обов’язок повідомити про наявність у нього житлового будинку поза межами території Машівської селищної ради, так і обов’язок повідомити про відчуження цього об’єкта нерухомого майна.

Таким чином, на переконання апеляційного суду суд першої інстанції виконав вимоги ст.89, ст.264, ст.265 ЦПК України, зробив правильні по суті висновки по заявленим вимогам і у рішенні навів мотивовані оцінки аргументів кожної із сторін, а також мотиви прийняття і відхилення наданих у справу доказів.

В апеляційній скарзі відсутні посилання на істотні обставини та відповідні докази, з якими процесуальне законодавство пов'язує можливість скасування чи зміни судового рішення.

Керуючись ст.367, п.1 ч.1 ст.374, ст.375, ст.382, ст.384 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Машівської селищної ради залишити без задоволення.

Рішення Машівського районного суду Полтавської області від 12 червня 2018 року залишити без змін.

ОСОБА_3 набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 20 серпня 2018 року.

Головуючий суддя О.А. Лобов

Судді: А.І.Дорош

ОСОБА_6

З оригіналом згідно

Суддя О.А.Лобов