Рішення № 76016025, 16.08.2018, Бережанський районний суд Тернопільської області

Справа № 2/593/379/2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" серпня 2018 р. м.Бережани

Бережанський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Шміло В.І.

при секретарі Макійчук Г.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Бережани цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бережанської міської ради, Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Бережанського районного суду з позовом до Бережанської міської ради,Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно у вигляді житлового будинку з надвірними будівлями, що в м. Бережани по вул.Золочівська,11, Тернопільської області, посилаючись на те, що по причині відсутності правовстановлюючих документів, він як єдиний спадкоємець за законом, позбавлений можливості в позасудовий спосіб, в передбаченому законом порядку прийняти спадщину, яка залишилася після смерті його бабусі - ОСОБА_2, яка померла 03 січня 1966 року та батька – ОСОБА_3, який помер 04 березня 2002 року.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та пояснив, що житловий будинок з надвірними будівлями , що знаходиться в м. Бережани по вул.Золочівська,11, Тернопільської області розпочала будувати його бабуся - ОСОБА_2 ще в 50-х роках. 03 січня 1966 року його бабуся померла так і не зареєструвавши вищевказане майно у свою власність. 26 травня 1998 року Рішенням виконавчого комітету Бережанської міської ради №21 (п.3) було узаконено за померлою ОСОБА_2 самовільно збудований житловий будинок з надвірними будівлями за вищевказаною адресою. Разом з його бабусею -ОСОБА_2 на день смерті проживали його мати - ОСОБА_4 ( невістка померлої) та його батько - ОСОБА_3 ( син померлої), який фактично вступив в управління та володіння спадковим майном померлої матері, оскільки на момент смерті останньої постійно проживав із нею .

09 квітня 1994 року померла його мати -ОСОБА_5, а 04 березня 2002 року помер його батько - ОСОБА_3 та він фактично вступив в управління та володіння спадковим майном , що залишилось після смерті батька, оскільки на момент смерті останнього він постійно проживав разом з ним.

20 листопада 2017 року він звернувся до Бережанської державної нотаріальної контори із письмовою заявою для отримання свідоцтва про прийняття спадщини за законом після смерті його бабусі ОСОБА_2.

Однак, по причині відсутності правовстановлюючих документів на житловий будинок, він, як єдиний спадкоємець за законом, позбавлений можливості в позасудовий спосіб, в передбаченому законом порядку прийняти спадщину у вигляді житлового будинку з надвірними будівлями , що за адресою вул. Золочівська,11, в м. Бережани, Тернопільської області , що залишилася після смерті його бабусі - ОСОБА_2, яка померла 03 січня 1966 року та після смерті батька - ОСОБА_3, який помер 04 березня 2002 року.

Представник відповідача ОСОБА_6 міської ради, Тернопільської області в судове засідання не з`явився, однак подав на адресу суду письмову заяву про слухання справи у його відсутності, щодо задоволення позову заперечень немає.

У відповідності до ст.ст.548, 549 ЦК УРСР, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). У відповідності зі ст.ст. 1217, 1220, 261 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті. той з подружжя, який його пережив, та батька.

Згідно ч.3 ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку у шість місяців, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Судом встановлено, що житловий будинок з надвірними будівлями, що за адресою м. Бережани, вул. Золочівська,11, Тернопільської області розпочала будувати бабуся позивача - ОСОБА_2 ще в 50-х роках. 03 січня 1966 року його бабуся померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть ОСОБА_7 І-ИД № 067338 повторно виданим 13 травня 1998 року відділом реєстрації актів громадського стану Бережанської райдерадміністрації, Тернопільської області, так і не зареєструвавши вищевказане майно у свою власність. 26 травня 1998 року Рішенням виконавчого комітету Бережанської міської ради №21 (п.3) було узаконено за померлою ОСОБА_2 самовільно збудований житловий будинок з надвірними будівлями за вищевказаною адресою. Разом з бабусею позивача -ОСОБА_2 на день смерті проживали мати позивача - ОСОБА_4 ( невістка померлої) та його батько - ОСОБА_3 ( син померлої), який фактично вступив в управління та володіння спадковим майном померлої матері, оскільки на момент смерті останньої постійно проживав із нею .

09 квітня 1994 року померла мати позивача -ОСОБА_5,що підтверджується свідоцтвом про смерть ОСОБА_7 І-ИД № 259649 виданим м. Бережани, відділом реєстрації актів громадського стану, а 04 березня 2002 року помер його батько - ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть ОСОБА_7 І-ИД № 163566 виданим 04 березня 2002 року відділом реєстрації актів громадського стану Бережанського районного управління юстиції, Тернопільської області, та позивач фактично вступив в управління та володіння спадковим майном , що залишилось після смерті батька, оскільки на момент смерті останнього постійно проживав разом з ним.

20 листопада 2017 року позивач звернувся до Бережанської державної нотаріальної контори із письмовою заявою для отримання свідоцтва про прийняття спадщини за законом після смерті його бабусі ОСОБА_2.

Однак, судом встановлено, що перешкодою в реалізації позивачем його законних прав та інтересів, стала відсутність на ім'я померлих бабусі та батька правовстановлюючих документів на вищезгадане будинковолодінні, яке є спадковим майном. Усунути цю перешкоду та реалізувати такі права і інтереси позивача можливо лише в судовому порядку.

Із свідоцтва про народження позивача ОСОБА_7 І-ИД № 266447 повторно виданого 03 жовтня 2017 року Бережанським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області вбачається, що померлий ОСОБА_3 являється батьком позивача.

Проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позивач, як єдиний спадкоємець за законом прийняв спадкове майно після померлої 03 січня 1966 року бабусі - ОСОБА_2 та після померлого 04 березня 2002 року батька - ОСОБА_3, яке складається із житлового будинку з надвірними будівлями, що в м. Бережани, по вул. Золочівська,11, Бережанського району, Тернопільської області.

З огляду на вищевикладене, керуючись ст.ст. 4, 5, 7, 10,11, 12, 13,19, 30, 80, 89, 258, 259, 263, 265,268,273, 354 ЦПК України, ст.ст.1216, 1217, 1220, 1221, 1261, 1268,1269 ЦК України, ст.ст.548, 549 ЦК УРСР, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 ( жителем ІНФОРМАЦІЯ_2, інд. 47501, РНОКПП: НОМЕР_1, паспорт серії МС № 888465 виданий Бережанським РВ УМВС України в Тернопільській області 21.08.2002 року), як за єдиним спадкоємцем за законом право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в м. Бережани, вул. Золочівська,11, Тернопільської області, що залишився після смерті його бабусі - ОСОБА_2, яка померла, 03 січня 1966 року та після смерті його батька - ОСОБА_3, який помер, 04 березня 2002 року .

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до апеляційного суду Тернопільської області протягом 30-ти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя В.І.Шміло