Ухвала суду № 76015841, 14.08.2018, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 14.08.2018 Справа № 554/6089/18

Справа № 554/6089/18

Провадження № 1-кс/554/7518/2018

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2018 року м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду міста Полтави Шевська О.І.,

при секретарі – Дроздов Д.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Полтавського ВП ГУНП України в Полтавській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1, в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018170040002484 від 02.08.2018, попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення ч. 3 ст.15 ч. 1 ст. 388 КК України про арешт майна -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся до суду з клопотанням про арешт майна, в обґрунтування якого посилається на наступне.

У провадженні Полтавського відділу поліції ГУ НП в Полтавській області перебуває кримінальне провадження за №12018170040002484 від 02.08.2018, з попередньою правова кваліфікація кримінального правопорушення ч. 3 ст.15 ч. 1 ст. 388 КК України.

До Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області надійшла заява від ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» (АТ «Укрексімбанк») про те, що службові особи Української універсальної біржі (юридична адреса м. Полтава, вул. Шевченка, 52), умисно вчиняють дії, спрямовані на незаконне відчуження майна ПрАТ «ОСОБА_2, Інк», будучи обізнаними про накладення арешту на рухоме та нерухоме майно указаного товариства, що перебуває у заставі.

В ході досудового розслідування встановлено, що між АТ «Укрексімбанк» (100% статутного капіталу якого належить державі) та ПрАТ «ОСОБА_2, Інк» (ідентифікаційний код юридичної особи 19133330) 30.11.2011 укладено кредитний договір в рамках дії якого позичальнику надані грошові кошти, заборгованість за яким складає еквівалент 1 079 845 837,07 грн.

05.01.2016 Господарським судом Запорізької області порушено провадження у справі №908/6183/15 про банкрутство ПрАТ «ОСОБА_2, Інк». Постановою Господарського суду Запорізької області від 20.10.2016 у справі №908/6183/15 Товариство визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

27.06.2018 року опубліковано оголошення про проведення аукціону з продажу частинами майна ПрАТ «ОСОБА_2, Інк», який призначено на 30.07.2018.

02.07.2018 слідчим суддею Жовтневого районного суду м. Запоріжжя у справі №331/4001/18 винесено ухвалу про накладення арешту на майно, що належить боржнику (ПрАТ «ОСОБА_2, Інк») та є предметом забезпечення за зобов’язаннями перед АТ «Укрексімбанк».

АТ «Укрексімбанк» 06.07.2018 та 17.07.2018 на адресу організатора аукціону – Української універсальної біржі направлено листи щодо скасування аукціону з продажу майна у справі про банкрутство ПрАТ «ОСОБА_2, Інк» поштовим відправленням – листами, які отримані представником за довіреністю Української універсальної біржі 09.07.2018 та 20.07.2018.

Незважаючи на отримані повідомлення, 12.07.2018 року розміщено оголошення Української універсальної біржі від 11.07.2018 №В-192/3 про проведення другого повторного аукціону з продажу майна ПрАТ «ОСОБА_2, Інк», який призначено на 09.08.2017.

В Державному реєстрі іпотек внесені відомості щодо наявності іпотечних договорів з ПрАТ «ОСОБА_2, Інк», майно якого є предметом забезпечення за зобов’язання.

Вищевикладене свідчить про незаконні дії службових осіб Української універсальної біржі, спрямоване на незаконне відчуження майна, будучи обізнаним про накладення арешту на нерухоме та рухоме майно ПрАТ «ОСОБА_2, Інк».

В ході досудового розслідування встановлено, що майно належне ПрАТ «ОСОБА_2, Інк» (ідентифікаційний код юридичної особи 19133330), яке перебуває за адресою м. Дніпро, вул. Бориса Кротова, 24 та вул. Байкова, 85-д, згідно прохальної частини цього клопотання, визнане речовим доказом у кримінальному провадженні відповідно до постанови слідчого СВ Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області від 07.08.2018.

В Державному реєстрі іпотек внесені відомості щодо наявності іпотечних договорів з ПрАТ «ОСОБА_2, Інк», майно якого є предметом забезпечення за зобов’язання. Вказане майно має значення для встановлення істини по справі, необхідних для відшкодування матеріальної шкоди Державі.

Слідчий в судове засідання не зявився, подав заяву про розгляд без його участі.

Державний експортно-імпортний банк України надав заяву про розгляд справи №554/6089/18 щодо накладення арешту на майно ПрАТ «Інтер ОСОБА_3 Інк» здійснювати без представника публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України.

Слідчим до матеріалів клопотання долучено, довідку про те, що ним повідомлено арбітражного керуючого ліквідатора ПрАТ «ОСОБА_2, Інк» ОСОБА_4 на її електронну адресу листом про виклик.

Арбітражний керуючий до суду не з»явився, причини неявки суду не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).

Слідчим доведено, що вищевказане майно, має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України слідчий довів необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.

На даному етапі досудового розслідування його потреби виправдовують втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 117, 131, 132, 167, 170-173, 175, 309 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого СВ Полтавського ВП ГУНП України в Полтавській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 - задовольнити.

Накласти арешт на майно, належне ПрАТ «Інтер ОСОБА_3, Інк» (ідентифікаційний код юридичної особи 19133330), а саме: об’єкт нерухомого майна - цілісний майновий комплекс, що знаходиться за адресою м. Дніпро, вул. Бориса Кротова, 24, реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна №9897312101, відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та об’єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою м. Дніпро, вул. Байкова, 85 Д, реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна №10567912101, відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області на протязі 5 днів з моменту проголошення.

Слідчий суддя О.І.Шевська